Позем позьма в іконописі назва умовного позначення землі зображуваної в нижній частині ікони зазвичай у вигляді смуги ко

Позем (позьма) — в іконописі назва умовного позначення землі, зображуваної в нижній частині ікони зазвичай у вигляді смуги коричневого або зеленого кольору. Позем наносять на ікону одразу після малювання фону.

Попри те, що позем на іконах XIII — початку XVI століття малювали зазвичай одним зеленувато-коричневим кольором, віддалену його частину зазвичай робили смугою світлішого тону. Таким чином, показували умовну «зворотну перспективу» — художній закон, на основі якого побудований весь іконописний образ. На поземі цього періоду умовно зображені рослини у вигляді зірчатих та решітчатих фігур. Ці фігури іконописці називають: «жуками». Особливо добре помітно таке зображення позема на «Новгородських таблетках» — іконах, створених як посібник для іконописців XV століття. На пізніших іконах позем зображували реалістичніше.

Позем, намальований у вигляді рослинного орнаменту, називається «позем килимком».

Феофан Грек. Апостол Петро з деісусного чина.
Боголюбська ікона Божої Матері з поземом, 12 століття
Феофан Грек. Апостол Павло з деісусного чина.
Св. Георгій з Юрієва монастиря, Великий Новгород. Повна відсутність позема.

Посилання

Гладишева Є., Нерсесян Л. Словник-покажчик імен і понять з давньоруського мистецтва [Архівовано 2 січня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)

Це незавершена стаття з мистецтва.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.