Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Денис Протасович Подшивайлов (14 жовтня 1898, с. Нова Слобода, Курська губернія — 25 травня 1962, Баку) — радянський воєначальник, гвардії генерал-майор (27.11.1942).
| Подшивайлов Денис Протасович | |
|---|---|
| Народження | 14 жовтня 1898 Нова Слобода, Путивльський повіт, Курська губернія, Російська імперія |
| Смерть | 25 травня 1962 (63 роки) Баку, Азербайджанська РСР, СРСР |
| Поховання | Баку |
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе і Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
| Партія | КПРС |
| Звання | генерал-майор |
| Командування | Q4032777?, d і d |
| Війни / битви | німецько-радянська війна |
| Нагороди |            |
Біографія
Народився 14 жовтня 1898 року в селі Нова Слобода Курської губернії. Російська.
Перша світова війна
В лютому 1917 р. був призваний на військову службу і зарахований у 28-й запасний піхотний полк в Омську. Закінчивши навчальну команду полку, проходив службу молодшим унтер-офіцером. У січні 1918 р. демобілізований.
Громадянська війна
У жовтні 1918 р. мобілізований до армії адмірала А. В. Колчака і служив у 1-му піхотному полку 1-ї Сибірської дивізії. З березня по червень 1919 р. у складі полку перебував на фронті проти частин Червоної армії на території Пермської губ. Активної участі в бойових діях не брав. У червні 1919 р. перейшов на бік Червоної армії на ділянці 264-го Волинського полку в районі с. Березівка, після чого був направлений у Вятку. 5 серпня вступив в РККА, зарахований у 51-й полк по обороні ж. д. В його складі проходив службу червоноармійцем, молодшим командиром, з листопада 1921 р. — командиром взводу. На цій посаді брав участь у придушенні Ишимского антирадянського повстання в районі міста Тобольськ, Тюмень, Ішим. Член ВКП(б) з 1920 року.
Міжвоєнний період
Після війни з травня 1922 р. командував взводом в 113-му стрілецькому полку. З листопада 1923 по серпень 1924 р. перебував на навчанні на повторних курсах середнього комскладу в Самарі, по поверненні в полк призначений командиром і політруком роти. З вересня 1926 по серпень 1927 р. проходив перепідготовку на курсах «Постріл», після чого був призначений начальником і політруком команди одногодичников. З січня 1930 р. служив у 118-му стрілецькому полку 40-ї стрілецької дивізії командиром стрілецького та навчального батальйонів. У лютому 1934 р. переведений в штаб Приморської групи військ ОКДВА, де виконував посаду пом. начальника КЕЧ групи військ, з червня 1935 р. — пом. начальника 5-го відділу. У серпні 1936 р. призначений командиром і комісаром 310-го окремого навчального батальйону 26-го стрілецького корпусу військ 1-ї Окремої Червонопрапорної армії. З жовтня 1937 р. — пом. командира по стройовій частині і врід командира 65-го стрілецького полку 22-ї стрілецької дивізії. 28 серпня 1938 р. заарештований органами НКВС і перебував під слідством. 14 лютого 1939 р. звільнений з-під арешту у зв'язку з припиненням справи та звільнено в запас. Будучи в запасі, працював старшим викладачем військової справи в Красноярському лісотехнічному інституті. 25 вересня 1939 р. відновлений в кадрах РСЧА і призначений начальником 5-го відділення (з тилу) штабу 194-ї моторизованої дивізії, яка перебувала на формуванні в р. Татарск. У травні 1940 р. вона була передислокована в р. Ташкент. Після прибуття до нового місця служби Д. П. Подшивайлов був призначений пом. начальника по стройовій частині окружних курсів політскладу запасу, з листопада командував 470-м стрілецьким полком 194-ї гірськострілецької дивізії.
На початку війни в колишній посаді. 8 липня полк у складі дивізії відбув на Східний фронт, де перебував у резерві Ставки верховного ГОЛОВНОКОМАНДУВАЧА, потім у складі 49-ї армії брали участь у битві під Москвою. За відмінності в боях, проявлені особовим складом героїзм і мужність полк 5 січня 1942 р. був перейменований в 32-й гвардійський в складі 12-ї гвардійської стрілецької дивізії. З 17 березня по 7 червня Подшивайлов командував 97-ї стрілецької дивізії 16-ї армії, яка в цей період вела бої за р. Думиничи Калузької обл. 2 квітня її частини оволоділи містом і закріпилися на лівому березі р. Жіздра. На початку червня Подшивайлов направлений на навчання у військову академію ним. К. Е. Ворошилова, по закінченні прискореного курсу якої в листопаді 1942 р. призначений командиром 49-ї гвардійської стрілецької дивізії резерву Ставки ВГК. В середині грудня дивізія у складі 2-ї гвардійської армії передислокована на посилення Сталінградського фронту, де брала участь у Котельниковской наступальної операції. Її частини вели оборонні бої з противником, намагалися прорватися до оточеній угруповання під Сталінградом. У січні — лютому 1943 р. дивізія у складі армії Південного фронту вела наступальні бої на ростовському напрямку. У квітні Подшивайлов переведений з 49-ї гвардійської стрілецької дивізії на посаду командира 151-ї стрілецької дивізії, яка оборонялася по лівому березі р. Самбек. З середини липня вона в складі 44-ї армії Південного фронту брала участь в Миусской наступальної операції. З серпня її частини у складі 2-ї гвардійської, потім 5-ї ударної армій виконували завдання по розширенню плацдарму на правому березі р. Міус, після чого перейшли до переслідування відходить противника. У вересні дивізія в ході Донбаської операції брала участь у визволенні міст Іловайськ, Великий Токмак. В кінці жовтня вона була виведена в резерв Ставки ВГК, потім знаходилася на 4-му, а з грудня — на 1-му Українських фронтах. У січні 1944 р. дивізія у складі 38-ї армії вела оборонні бої в районі ст. Липовець, Чагов (Вінницька обл.). В середині березня її частини в ході Проскурівсько- Чернівецької наступальної операції р. форсували Буг і звільнили місто і ж.-д. ст. Жмеринка. За відмінність у боях за звільнення цього міста наказом ВГК від 19 березня 1944 р. їй було присвоєно найменування «Жмеринська». В ході Львівсько-Сандомирської наступальної операції у серпні 1944 р. у складі 1-ї гвардійської армії оволоділа р. Болехів і вступила в передгір'ї Карпат. З 20 вересня дивізія брала участь у Східно-Карпатської наступальної операції. За зразкове виконання завдань командування в боях з супротивником при звільненні Ужгорода вона була нагороджена орденом Червоного Прапора (14.11.1944). Надалі її частини звільняли територію Чехословаччини та Угорщини. За відмінність у боях при оволодінні Будапештом наказом ВГК від 5 квітня 1945 р. їй було присвоєно найменування «Будапешт». Згодом дивізія вела наступальні і оборонні бої на території Австрії, брала участь у Віденській наступальної операції. З середини квітня 1945 р. і до закінчення війни генерал-майор Подшивайлов по пораненню перебував у шпиталі.
За час війни комдив Подшивайлов був чотири рази персонально згаданий у вдячних наказах Верховного Головнокомандуючого.
Післявоєнний час
З липня 1945 р. він командував 86-ї гвардійської стрілецької дивізії, що дислокувалася в ЮГВ, а з вересня 1945 р. — в ОдВО. З березня 1947 р. він виконував посаду заст. командира 360-ї стрілецької дивізії. З лютого 1950 по червень 1951 р. перебував на навчанні у Військовій академії ім. М. В. Фрунзе на курсах удосконалення командирів стрілецьких дивізій, потім був направлений в ЗакВО начальником Об'єднаних KUES округу. З грудня 1952 р. перебував у розпорядженні командувача військами округу, а в травні 1953 р. призначений начальником військової кафедри Азербайджанського державного університету. У грудні 1955 р. звільнений у запас.
Критика
Нагороди
- орден Леніна (21.02.1945)
- 3 ордени Червоного прапора (22.01.1942, 03.11.1944, 15.11.1950)
- орден Суворова 2-го ступеня (1943)
- орден Кутузова 2-го ступеня (31.03.1943)
- орден Богдана Хмельницького 2-го ступеня (28.04.1945)
- медалі
- За оволодіння обласним центром України-містом Станіслав — великим залізничним вузлом і важливим опорним пунктом оборони німців в передгір'ях Карпат. 27 липня 1944 року. № 152.
- За оволодіння містами Чехословаччини Керешмэзе (Ясина), Рахів і великими населеними пунктами Чертижне, Белька, Поляна, Руське, Пільга, Ужок, Нижні Верецки, Заломиска, Пилипець, Голятин, Торуна, Надбочко і захоплення в Північній Трансільванії міста Сігет. 18 жовтня 1944 року № 198.
- За оволодіння на території Чехословацької республіки головним містом Закарпатської України Ужгород — великим вузлом комунікацій і важливим опорним пунктом оборони противника. 27 жовтня 1944 року № 207.
- За оволодіння столицею Угорщини містом Будапешт — стратегічно важливим вузлом оборони німців на шляхах до Відня. 13 лютого 1945 року. № 277.
Примітки
- Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. Командиры стрелковых, горнострелковых дивизий, крымских, полярных, петрозаводских дивизий, дивизий ребольского направления, истребительных дивизий. (Пивоваров — Яцун). — М.: Кучково поле, 2014. — Т. 5. — С. 36-38. — 1500 экз. — BookSources/9785995004578 .
- Награждён в соответствии с Указом Президиума Верховного Совета СССР от 04.06.1944 «О награждении орденами и медалями за выслугу лет в Красной Армии»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Denis Protasovich Podshivajlov 14 zhovtnya 1898 s Nova Sloboda Kurska guberniya 25 travnya 1962 Baku radyanskij voyenachalnik gvardiyi general major 27 11 1942 Podshivajlov Denis ProtasovichNarodzhennya14 zhovtnya 1898 1898 10 14 Nova Sloboda Putivlskij povit Kurska guberniya Rosijska imperiyaSmert25 travnya 1962 1962 05 25 63 roki Baku Azerbajdzhanska RSR SRSRPohovannyaBakuOsvitaVijskova akademiya imeni M V Frunze i Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiPartiyaKPRSZvannyageneral majorKomanduvannyaQ4032777 d i dVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 14 zhovtnya 1898 roku v seli Nova Sloboda Kurskoyi guberniyi Rosijska Persha svitova vijna V lyutomu 1917 r buv prizvanij na vijskovu sluzhbu i zarahovanij u 28 j zapasnij pihotnij polk v Omsku Zakinchivshi navchalnu komandu polku prohodiv sluzhbu molodshim unter oficerom U sichni 1918 r demobilizovanij Gromadyanska vijna U zhovtni 1918 r mobilizovanij do armiyi admirala A V Kolchaka i sluzhiv u 1 mu pihotnomu polku 1 yi Sibirskoyi diviziyi Z bereznya po cherven 1919 r u skladi polku perebuvav na fronti proti chastin Chervonoyi armiyi na teritoriyi Permskoyi gub Aktivnoyi uchasti v bojovih diyah ne brav U chervni 1919 r perejshov na bik Chervonoyi armiyi na dilyanci 264 go Volinskogo polku v rajoni s Berezivka pislya chogo buv napravlenij u Vyatku 5 serpnya vstupiv v RKKA zarahovanij u 51 j polk po oboroni zh d V jogo skladi prohodiv sluzhbu chervonoarmijcem molodshim komandirom z listopada 1921 r komandirom vzvodu Na cij posadi brav uchast u pridushenni Ishimskogo antiradyanskogo povstannya v rajoni mista Tobolsk Tyumen Ishim Chlen VKP b z 1920 roku Mizhvoyennij period Pislya vijni z travnya 1922 r komanduvav vzvodom v 113 mu strileckomu polku Z listopada 1923 po serpen 1924 r perebuvav na navchanni na povtornih kursah serednogo komskladu v Samari po povernenni v polk priznachenij komandirom i politrukom roti Z veresnya 1926 po serpen 1927 r prohodiv perepidgotovku na kursah Postril pislya chogo buv priznachenij nachalnikom i politrukom komandi odnogodichnikov Z sichnya 1930 r sluzhiv u 118 mu strileckomu polku 40 yi strileckoyi diviziyi komandirom strileckogo ta navchalnogo bataljoniv U lyutomu 1934 r perevedenij v shtab Primorskoyi grupi vijsk OKDVA de vikonuvav posadu pom nachalnika KECh grupi vijsk z chervnya 1935 r pom nachalnika 5 go viddilu U serpni 1936 r priznachenij komandirom i komisarom 310 go okremogo navchalnogo bataljonu 26 go strileckogo korpusu vijsk 1 yi Okremoyi Chervonoprapornoyi armiyi Z zhovtnya 1937 r pom komandira po strojovij chastini i vrid komandira 65 go strileckogo polku 22 yi strileckoyi diviziyi 28 serpnya 1938 r zaareshtovanij organami NKVS i perebuvav pid slidstvom 14 lyutogo 1939 r zvilnenij z pid areshtu u zv yazku z pripinennyam spravi ta zvilneno v zapas Buduchi v zapasi pracyuvav starshim vikladachem vijskovoyi spravi v Krasnoyarskomu lisotehnichnomu instituti 25 veresnya 1939 r vidnovlenij v kadrah RSChA i priznachenij nachalnikom 5 go viddilennya z tilu shtabu 194 yi motorizovanoyi diviziyi yaka perebuvala na formuvanni v r Tatarsk U travni 1940 r vona bula peredislokovana v r Tashkent Pislya pributtya do novogo miscya sluzhbi D P Podshivajlov buv priznachenij pom nachalnika po strojovij chastini okruzhnih kursiv politskladu zapasu z listopada komanduvav 470 m strileckim polkom 194 yi girskostrileckoyi diviziyi Nimecko radyanska vijna Na pochatku vijni v kolishnij posadi 8 lipnya polk u skladi diviziyi vidbuv na Shidnij front de perebuvav u rezervi Stavki verhovnogo GOLOVNOKOMANDUVAChA potim u skladi 49 yi armiyi brali uchast u bitvi pid Moskvoyu Za vidminnosti v boyah proyavleni osobovim skladom geroyizm i muzhnist polk 5 sichnya 1942 r buv perejmenovanij v 32 j gvardijskij v skladi 12 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Z 17 bereznya po 7 chervnya Podshivajlov komanduvav 97 yi strileckoyi diviziyi 16 yi armiyi yaka v cej period vela boyi za r Duminichi Kaluzkoyi obl 2 kvitnya yiyi chastini ovolodili mistom i zakripilisya na livomu berezi r Zhizdra Na pochatku chervnya Podshivajlov napravlenij na navchannya u vijskovu akademiyu nim K E Voroshilova po zakinchenni priskorenogo kursu yakoyi v listopadi 1942 r priznachenij komandirom 49 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi rezervu Stavki VGK V seredini grudnya diviziya u skladi 2 yi gvardijskoyi armiyi peredislokovana na posilennya Stalingradskogo frontu de brala uchast u Kotelnikovskoj nastupalnoyi operaciyi Yiyi chastini veli oboronni boyi z protivnikom namagalisya prorvatisya do otochenij ugrupovannya pid Stalingradom U sichni lyutomu 1943 r diviziya u skladi armiyi Pivdennogo frontu vela nastupalni boyi na rostovskomu napryamku U kvitni Podshivajlov perevedenij z 49 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi na posadu komandira 151 yi strileckoyi diviziyi yaka oboronyalasya po livomu berezi r Sambek Z seredini lipnya vona v skladi 44 yi armiyi Pivdennogo frontu brala uchast v Miusskoj nastupalnoyi operaciyi Z serpnya yiyi chastini u skladi 2 yi gvardijskoyi potim 5 yi udarnoyi armij vikonuvali zavdannya po rozshirennyu placdarmu na pravomu berezi r Mius pislya chogo perejshli do peresliduvannya vidhodit protivnika U veresni diviziya v hodi Donbaskoyi operaciyi brala uchast u vizvolenni mist Ilovajsk Velikij Tokmak V kinci zhovtnya vona bula vivedena v rezerv Stavki VGK potim znahodilasya na 4 mu a z grudnya na 1 mu Ukrayinskih frontah U sichni 1944 r diviziya u skladi 38 yi armiyi vela oboronni boyi v rajoni st Lipovec Chagov Vinnicka obl V seredini bereznya yiyi chastini v hodi Proskurivsko Cherniveckoyi nastupalnoyi operaciyi r forsuvali Bug i zvilnili misto i zh d st Zhmerinka Za vidminnist u boyah za zvilnennya cogo mista nakazom VGK vid 19 bereznya 1944 r yij bulo prisvoyeno najmenuvannya Zhmerinska V hodi Lvivsko Sandomirskoyi nastupalnoyi operaciyi u serpni 1944 r u skladi 1 yi gvardijskoyi armiyi ovolodila r Bolehiv i vstupila v peredgir yi Karpat Z 20 veresnya diviziya brala uchast u Shidno Karpatskoyi nastupalnoyi operaciyi Za zrazkove vikonannya zavdan komanduvannya v boyah z suprotivnikom pri zvilnenni Uzhgoroda vona bula nagorodzhena ordenom Chervonogo Prapora 14 11 1944 Nadali yiyi chastini zvilnyali teritoriyu Chehoslovachchini ta Ugorshini Za vidminnist u boyah pri ovolodinni Budapeshtom nakazom VGK vid 5 kvitnya 1945 r yij bulo prisvoyeno najmenuvannya Budapesht Zgodom diviziya vela nastupalni i oboronni boyi na teritoriyi Avstriyi brala uchast u Videnskij nastupalnoyi operaciyi Z seredini kvitnya 1945 r i do zakinchennya vijni general major Podshivajlov po poranennyu perebuvav u shpitali Za chas vijni komdiv Podshivajlov buv chotiri razi personalno zgadanij u vdyachnih nakazah Verhovnogo Golovnokomanduyuchogo Pislyavoyennij chas Z lipnya 1945 r vin komanduvav 86 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi sho dislokuvalasya v YuGV a z veresnya 1945 r v OdVO Z bereznya 1947 r vin vikonuvav posadu zast komandira 360 yi strileckoyi diviziyi Z lyutogo 1950 po cherven 1951 r perebuvav na navchanni u Vijskovij akademiyi im M V Frunze na kursah udoskonalennya komandiriv strileckih divizij potim buv napravlenij v ZakVO nachalnikom Ob yednanih KUES okrugu Z grudnya 1952 r perebuvav u rozporyadzhenni komanduvacha vijskami okrugu a v travni 1953 r priznachenij nachalnikom vijskovoyi kafedri Azerbajdzhanskogo derzhavnogo universitetu U grudni 1955 r zvilnenij u zapas KritikaNagorodiorden Lenina 21 02 1945 3 ordeni Chervonogo prapora 22 01 1942 03 11 1944 15 11 1950 orden Suvorova 2 go stupenya 1943 orden Kutuzova 2 go stupenya 31 03 1943 orden Bogdana Hmelnickogo 2 go stupenya 28 04 1945 medali Za ovolodinnya oblasnim centrom Ukrayini mistom Stanislav velikim zaliznichnim vuzlom i vazhlivim opornim punktom oboroni nimciv v peredgir yah Karpat 27 lipnya 1944 roku 152 Za ovolodinnya mistami Chehoslovachchini Kereshmeze Yasina Rahiv i velikimi naselenimi punktami Chertizhne Belka Polyana Ruske Pilga Uzhok Nizhni Verecki Zalomiska Pilipec Golyatin Toruna Nadbochko i zahoplennya v Pivnichnij Transilvaniyi mista Siget 18 zhovtnya 1944 roku 198 Za ovolodinnya na teritoriyi Chehoslovackoyi respubliki golovnim mistom Zakarpatskoyi Ukrayini Uzhgorod velikim vuzlom komunikacij i vazhlivim opornim punktom oboroni protivnika 27 zhovtnya 1944 roku 207 Za ovolodinnya stoliceyu Ugorshini mistom Budapesht strategichno vazhlivim vuzlom oboroni nimciv na shlyahah do Vidnya 13 lyutogo 1945 roku 277 PrimitkiKollektiv avtorov Velikaya Otechestvennaya Komdivy Voennyj biograficheskij slovar Komandiry strelkovyh gornostrelkovyh divizij krymskih polyarnyh petrozavodskih divizij divizij rebolskogo napravleniya istrebitelnyh divizij Pivovarov Yacun M Kuchkovo pole 2014 T 5 S 36 38 1500 ekz BookSources 9785995004578 ISBN 978 5 9950 0457 8 Nagrazhdyon v sootvetstvii s Ukazom Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR ot 04 06 1944 O nagrazhdenii ordenami i medalyami za vyslugu let v Krasnoj Armii