У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Погорілко Павло Олександрович Погорілко рос Павел Александрович Погоре

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Погорілко.

Павло Олександрович Погорілко (рос. Павел Александрович Погоре́лко; 1904—1978) — радянський фізик, конструктор, специаліст в галузі радіолокації.

Павло Олександрович Погорілко
Павел Александрович Погорелко
Народився	1904(1904) с. Рябина
Помер	1978(1978)
Країна	Росія → СРСР
Діяльність	фізик
Alma mater	Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН
Галузь	радіолокація
Заклад	Фізико-технічний інститут ім. А. Ф. Іоффе РАН
Нагороди

Біографія

Народився у 1904 році в селі Рябина (Великописарівський район, Сумська область, Україна). Син професора Олександра Костянтиновича Погорілка.

У 1931 році вступив на факультет радіофизики Фізико-технічного інституту імені А. Ф. Йоффе. Учень Д. А. Рожанського. 1 квітня 1935 року (ще студентом) прийнятий на роботу в радіолокаційну лабораторію інституту на посаду молодшого наукового співробітника.

У 1941—1943 роках перебував в евакуації у Казані.

З 1 січня 1944 року — інженер лабораторії № 2 ЦНДІ-108, яким керував академік Б. О. Введенський.

У 1958—1963 роках головний конструктор ОКР «Верба» (надувні та двопольні відбивачі з синтетичної металізиованої плівки).

Нагороди

Сталінська премія другого ступеня (1941 рік) —— за створення приладу для виявлення літаків (імпульсного радіолокатора РУС-2).

Джерела

На ухабах российской истории: статьи разных лет. Сергей Николаевич Полторак. Нестор, 1999—126 стр.