Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Погодін Дмитро Дмитрович (рос. Пого́дин Дми́трий Дми́триевич; 11 вересня 1907 — 13 вересня 1943) — командир танкової роти у військах республіканської Іспанії, учасник Радянського вторгнення до Польщі, Радянсько-фінської війни та Німецько-радянської війни, генерал-майор. Член Центрального Комітету Комуністичної партії (більшовиків) Білорусії.
| Погодін Дмитро Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народження | 11 (24) вересня 1907 Наро-Фомінськ |
| Смерть | 13 вересня 1943 (35 років) Харківська область, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | d |
| Освіта | Військова академія імені М. В. Фрунзе |
| Партія | КПРС |
| Звання | генерал-майор |
| Війни / битви | громадянська війна в Іспанії, німецько-радянська війна, вторгнення СРСР до Польщі (1939) і радянсько-фінська війна |
| Нагороди |      |
 Погодін Дмитро Дмитрович у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 11 вересня 1907 року у місті Наро-Фомінську (нині Московської області) у сім'ї робітника. Член ВКП(б) із 1931 року. Закінчив 6 класів. У Червоній Армії з 1931 року. В 1932 закінчив Орловську бронетанкову школу, а в 1932 — Курси удосконалення командного складу.
З жовтня 1936 року по січень 1937 року Д. Д. Погодін брав участь у Громадянській війні в Іспанії, де відзначився у боях під містом Посуело-де-Аларкон. Танкова рота лейтенанта Погодіна Д. Д. атакувала супротивника та підбила 9 ворожих танків. Неодноразово вона допомагала бійцям відновлювати втрачені позиції.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 31 грудня 1936 року за доблесть і мужність, виявлені в боях в Іспанії, Погодину Дмитру Дмитровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу, з врученням ордена Леніна, а після заснування в 1939 році відповідної відзнаки йому була вручена Золота Зірка № 26.
Після повернення 1937 року з Іспанії Погодін служив на посаді командира танкової роти в Білоруському військовому окрузі (з липня 1938 року — Білоруський особливий військовий округ). Було обрано членом ЦК КП(б)Б.
У 1939 році у складі військ округу брав участь у поході РСЧА до Західної Білорусії.
В 1939 Д. Д. Погодін закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе, був помічником начальника бронетанкових військ Ленінградського військового округу, командиром механізованого загону округу. Брав участь у Радянсько-фінській війні 1939—1940 років.
Велику Вітчизняну війну зустрів на посаді командира 1-го танкового полку 1-ї танкової дивізії. З перших днів війни полк знаходився на кандалакшському напрямку, де в боях з 30 червня по 7 липня втратив 71 танк БТ-7, з них 33 безповоротно, залишені згорілими на полі бою; 2 автомашини ЗІС-5, 1 бензоцистерну. Людські втрати склали: 23 убито, 58 поранено, 30 пропали безвісти. 17 липня полк, занурившись у ешелони, вирушив у район села Війсковиці біля Красногвардійська (Гатчини) під Ленінградом, де підготував оборонні позиції.
Однак, на початку серпня, після захоплення німецькими військами мостів через Лугу та обходу Лузького укріпрайону з півночі, перший танковий полк був висунутий на захід у кінгісеппському напрямку. Тут під Молосковицями 11 серпня 1941 року розгорнулася грандіозна зустрічна танкова битва. У районі сіл Морозово і Волпи зійшлися в бою 1-а Червонопрапорна танкова дивізія та 1-а німецька танкова дивізія. Але сили були нерівні, на допомогу німецькій дивізії підійшли ще дві німецькі танкові дивізії з групи Гепнера. На початку битви в 1-й радянській танковій дивізії було 108 танків, і майже всі вони були знищені.
Штаб 1-го танкового полку 1-ї танкової дивізії, який перебував у Красногвардійську (нині Гатчині), отримав 19 серпня 1941 п'ять нових важких танків КВ з Кіровського заводу.
Сформована їх рота під командуванням старшого лейтенанта З. Р. Колобанова за наказом полковника Д. Д. Погодіна стала в засідку в районі радгоспу Війсковиці та станції Ількіно. 20 серпня 1941 року ця рота знищила із засідки 43 німецькі танки трьох танкових дивізій, що проводили в цей день зміну позицій у ході наступу на Ленінград та оточення Лузького угруповання радянських військ. При цьому командир зброї (навідник) старший сержант Усов А. М. з екіпажу танка командира роти З. Г. Колобанова снайперськи розстріляв колону з 22 німецьких легких танків.
Пізніше на фронтах Великої Вітчизняної війни полковник Погодін Д. Д. обіймав посади заступника командира 123-ї танкової бригади, заступника по танкових частинах командувача 30-ї армії генерал-лейтенанта Дмитра Лелюшенка, заступника начальника автобронетанкових військ Калінінського фронту та заступника командира 1-го 53-й армії Степового фронту.
Герой Радянського Союзу, генерал-майор танкових військ Д. Д. Погодін загинув у бою біля села Перекоп під Харковом 13 вересня 1943 року, особисто беручи участь у танковій атаці у вирішальний момент бою. Обпалене тіло вбитого командира на руках виніс із бою механік-водій його згорілого танка старшина А. А. Горелишев.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Pogodin Pogodin Dmitro Dmitrovich ros Pogo din Dmi trij Dmi trievich 11 veresnya 1907 13 veresnya 1943 komandir tankovoyi roti u vijskah respublikanskoyi Ispaniyi uchasnik Radyanskogo vtorgnennya do Polshi Radyansko finskoyi vijni ta Nimecko radyanskoyi vijni general major Chlen Centralnogo Komitetu Komunistichnoyi partiyi bilshovikiv Bilorusiyi Pogodin Dmitro DmitrovichNarodzhennya11 24 veresnya 1907 Naro FominskSmert13 veresnya 1943 1943 09 13 35 rokiv Harkivska oblast Ukrayinska RSR SRSRPohovannyadOsvitaVijskova akademiya imeni M V FrunzePartiyaKPRSZvannyageneral majorVijni bitvigromadyanska vijna v Ispaniyi nimecko radyanska vijna vtorgnennya SRSR do Polshi 1939 i radyansko finska vijnaNagorodi Pogodin Dmitro Dmitrovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 11 veresnya 1907 roku u misti Naro Fominsku nini Moskovskoyi oblasti u sim yi robitnika Chlen VKP b iz 1931 roku Zakinchiv 6 klasiv U Chervonij Armiyi z 1931 roku V 1932 zakinchiv Orlovsku bronetankovu shkolu a v 1932 Kursi udoskonalennya komandnogo skladu Z zhovtnya 1936 roku po sichen 1937 roku D D Pogodin brav uchast u Gromadyanskij vijni v Ispaniyi de vidznachivsya u boyah pid mistom Posuelo de Alarkon Tankova rota lejtenanta Pogodina D D atakuvala suprotivnika ta pidbila 9 vorozhih tankiv Neodnorazovo vona dopomagala bijcyam vidnovlyuvati vtracheni poziciyi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 31 grudnya 1936 roku za doblest i muzhnist viyavleni v boyah v Ispaniyi Pogodinu Dmitru Dmitrovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina a pislya zasnuvannya v 1939 roci vidpovidnoyi vidznaki jomu bula vruchena Zolota Zirka 26 Pislya povernennya 1937 roku z Ispaniyi Pogodin sluzhiv na posadi komandira tankovoyi roti v Biloruskomu vijskovomu okruzi z lipnya 1938 roku Biloruskij osoblivij vijskovij okrug Bulo obrano chlenom CK KP b B U 1939 roci u skladi vijsk okrugu brav uchast u pohodi RSChA do Zahidnoyi Bilorusiyi V 1939 D D Pogodin zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze buv pomichnikom nachalnika bronetankovih vijsk Leningradskogo vijskovogo okrugu komandirom mehanizovanogo zagonu okrugu Brav uchast u Radyansko finskij vijni 1939 1940 rokiv Veliku Vitchiznyanu vijnu zustriv na posadi komandira 1 go tankovogo polku 1 yi tankovoyi diviziyi Z pershih dniv vijni polk znahodivsya na kandalakshskomu napryamku de v boyah z 30 chervnya po 7 lipnya vtrativ 71 tank BT 7 z nih 33 bezpovorotno zalisheni zgorilimi na poli boyu 2 avtomashini ZIS 5 1 benzocisternu Lyudski vtrati sklali 23 ubito 58 poraneno 30 propali bezvisti 17 lipnya polk zanurivshis u esheloni virushiv u rajon sela Vijskovici bilya Krasnogvardijska Gatchini pid Leningradom de pidgotuvav oboronni poziciyi Odnak na pochatku serpnya pislya zahoplennya nimeckimi vijskami mostiv cherez Lugu ta obhodu Luzkogo ukriprajonu z pivnochi pershij tankovij polk buv visunutij na zahid u kingiseppskomu napryamku Tut pid Moloskovicyami 11 serpnya 1941 roku rozgornulasya grandiozna zustrichna tankova bitva U rajoni sil Morozovo i Volpi zijshlisya v boyu 1 a Chervonopraporna tankova diviziya ta 1 a nimecka tankova diviziya Ale sili buli nerivni na dopomogu nimeckij diviziyi pidijshli she dvi nimecki tankovi diviziyi z grupi Gepnera Na pochatku bitvi v 1 j radyanskij tankovij diviziyi bulo 108 tankiv i majzhe vsi voni buli znisheni Shtab 1 go tankovogo polku 1 yi tankovoyi diviziyi yakij perebuvav u Krasnogvardijsku nini Gatchini otrimav 19 serpnya 1941 p yat novih vazhkih tankiv KV z Kirovskogo zavodu Sformovana yih rota pid komanduvannyam starshogo lejtenanta Z R Kolobanova za nakazom polkovnika D D Pogodina stala v zasidku v rajoni radgospu Vijskovici ta stanciyi Ilkino 20 serpnya 1941 roku cya rota znishila iz zasidki 43 nimecki tanki troh tankovih divizij sho provodili v cej den zminu pozicij u hodi nastupu na Leningrad ta otochennya Luzkogo ugrupovannya radyanskih vijsk Pri comu komandir zbroyi navidnik starshij serzhant Usov A M z ekipazhu tanka komandira roti Z G Kolobanova snajperski rozstrilyav kolonu z 22 nimeckih legkih tankiv Piznishe na frontah Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni polkovnik Pogodin D D obijmav posadi zastupnika komandira 123 yi tankovoyi brigadi zastupnika po tankovih chastinah komanduvacha 30 yi armiyi general lejtenanta Dmitra Lelyushenka zastupnika nachalnika avtobronetankovih vijsk Kalininskogo frontu ta zastupnika komandira 1 go 53 j armiyi Stepovogo frontu Geroj Radyanskogo Soyuzu general major tankovih vijsk D D Pogodin zaginuv u boyu bilya sela Perekop pid Harkovom 13 veresnya 1943 roku osobisto beruchi uchast u tankovij ataci u virishalnij moment boyu Obpalene tilo vbitogo komandira na rukah vinis iz boyu mehanik vodij jogo zgorilogo tanka starshina A A Gorelishev Posilannya