Поглинання бурового розчину — це гідродинамічна взаємодія між стовпом рідини у свердловині і пластом, у результаті якої спостерігається надходження бурового розчину в поглинаючий горизонт з проникністю, яка ускладнює подальше поглиблення свердловини.
Загальний опис
Поглинання бурових і тампонажних розчинів можуть виникнути у загальному випадку в пластах, проникність яких визначається гранулярною пористістю, тріщинуватістю і кавернозністю гірських порід. Розрізняють механізм поглинання в'язких і структурованих рідин. Поглинання в'язких рідин можливі в будь-яких проникних гірських породах, а інтенсивність поглинання визначається величиною репресії на поглинаючий пласт, властивостями рідини і гідродинамічними характеристиками пласта. Особливість поглинання структурованих рідин полягає в тому, що малопористі породи не поглинають їх навіть при великих перепадах тиску в системі свердловина-пласт. Поглинання бурових розчинів у таких пластах виникає в основному внаслідок їх гідравлічного розриву.
Зони поглинання бурового розчину діляться
- а) зони фільтрації з темпом поглинання 0,150—1,5 м3/годину.
- б) часткове поглинання з інтенсивністю 1,5—10 м3/год.
- в) повне поглинання, коли рівень утримується на глибині 50—150 м.
- г) Часткове або повне поглинання через гідророзрив.
- д) Повна втрата циркуляції із зниженням рівня на 150—300 м.
Ознаки поглинань бурового розчину
- Прямі:
- — рівень розчину в приймальних ємностях зменшується
- — кількість рідини яка виходить зі свердловини менша тієї яку закачують
- Побічні:
- — збільшується механічна швидкість буріння
- — зменшується кількість шламу на віброситі
- — спостерігається підклинка долота, а інколи заклинка колон
- — зменшується тиск на стояку
- — змінюються параметри бурового розчину.
Дослідження поглинаючих горизонтів
Обґрунтований вибір ефективних способів ліквідації поглинань можливий при наявності таких даних про кожний поглинаючий пласт: глибина залягання, пластовий тиск, характеристика флюїдів і відомості про міжпластові перетоки, гідродинамічна характеристика, літологія і відомості про будову пласта і стан свердловини.
Цю інформацію одержують з тією чи іншою повнотою з допомогою різних методів дослідження поглинаючих пластів: промислово-геофізичних, гідродинамічних та інших (відбір керна, шламу, механічний каротаж і т. д.).
Промислово-геофізичні методи застосовують для визначення інтервалів залягання поглинаючих пластів, а також вивчення характеру його будови і стану присвердловинної зони. До цих методів належать: і , стандартний, акустичний і радіоактивний каротажі, фото- і телезйомки стінок свердловини, кавернометрія і витратометрія.
Границі поглинаючих горизонтів визначають з допомогою електрометрії, резистовиметрії і витратометрії, а також з допомогою радіоактивних ізотопів.
Електрометрія найефективніша при значному температурному градієнті і великій інтенсивності поглинання. Суть методу визначення глибини підошви поглинаючого горизонту полягає в знаходженні характерних згинів кривих, одержаних після закачування в свердловину бурового розчину з температурою, відмінною від температури рідини в свердловині. У глибоких свердловинах цей метод неефективний. Резистовиметрія дозволяє визначати інтервал поглинання шляхом зміни питомого електричного опору в свердловині внаслідок зміни (підвищення) його мінералізації. Інтервал поглинання поглинаючого пласта може бути виділений з допомогою радіоактивного каротажу. Суть методу полягає у зіставленні фонової кривої природної гама-активності гірських порід і кривої, записаної після закачування в свердловину певного об'єму радіоактивної рідини. Поглинаючі пласти тоді будуть мати значно більшу радіоактивність.
Витратометрія дозволяє заміряти середню об'ємну швидкість потоку рідини, що рухається в свердловині. В окремих випадках з її допомогою можна визначити характер зміни фільтраційних властивостей по товщині пласта, а також виділити великі тріщини. Результати витратометрії інтерпретують із врахуванням кавернограми. Використовують витратоміри різних конструкцій (РЄЦ-УФНИИ, ВНИИГ, «Разведчик-8», ДАУ та ін.). Витратометрію, як правило, можна застосовувати при бурінні свердловини з промивкою водою або низьков'язкими промивальними рідинами. Акустичний каротаж дозволяє виділити тріщинуваті й закарстовані породи.
Будову поглинаючого пласта на стінці можна вивчити з допомогою свердловинних фотоапаратів і акустичних телевізорів. Застосування фотоапаратів для дослідження поглинаючих пластів є трудомістким з ряду причин (пошук об'єкту, прозорість середовища та ін.). Визначення тріщинних зон у непрозорих рідинах можливе з допомогою свердловинного акустичного телевізора.
Гідродинамічні методи дозволяють одержати інформацію про приймальність пласта при різних перепадах тиску. Основна мета гідродинамічних досліджень полягає в одержанні індикаторних ліній поглинаючого пласта. Їх проводять на усталених і неусталених режимах методом нагнітання або відбору рідини.
Метод усталених закачок, або метод постійних динамічних рівнів, застосовують тоді, коли статичний рівень рідини в свердловині достатній для одержання індикаторної діаграми. При цьому проводять закачування рідини в свердловину з різними значеннями витрати до встановлення постійного динамічного рівня.
Якщо статичний рівень недостатній для одержання індикаторної лінії, то застосовують метод усталених нагнітань. Рідину з постійною витратою нагнітають в пласт при герметизованому усті до встановлення на ньому постійного тиску.
Метод усталених відборів застосовують при переливі рідини із свердловини.
Серед неусталених методів досліджень поглинаючих пластів найбільшого поширення одержав метод спостереження за рівнем рідини в свердловині (hст > 30 м). Суть методу полягає в спостереженні за динамікою зміни рівня (тиску) при доливі свердловини з постійною витрарою або падінням рівня після заповнення свердловини до устя.
Суть гідродинамічних досліджень (ГДД). У поглинаючий пласт через відкритий кінець бурильної колони закачують рідину в свердловину і фіксують величину динамічного рівня рідини в свердловині (hд). Для побудови індикаторної кривої в свердловину закачують рідину спочатку з максимальною продуктивністю Q1, значення якої приблизно дорівнює продуктивності насоса Qн
Запобігання поглинань
- Для попередження поглинань на стадії проектування необхідно: — визначити в розрізі свердловини зони ослаблених порід, схильних до гідророзриву; — розрахунку градієнтів тиску гідророзриву і пластових тисків; — визначити допустимі меж зміни густини бурового розчину при бурінні і цементуванні, які забезпечують попередження поглинань та проявлень. — розробити заходи збільшення градієнтів тиску гідророзриву ослаблених пластів; — розробити заходи із зменшення гідродинамічного тиску в затрубному просторі свердловини вище зони поглинань; — розрахувати границі несумісних інтервалів буріння і вибрати раціональну конструкції свердловини; — вибрати величин зазорів між зовнішнім діаметром обсадної і бурильної колони та стінкою свердловини; — вибрати рецептури бурових розчинів, які кріплять стінки свердловини; — вибрати раціональні КНБК і способи буріння; — розрахувати режимно-технологічні параметри, які забезпечують буріння без ускладнень. — розрахувати необхідну продуктивність насосів;
- Загальні заходи попередження поглинань:
1. По фактичному розрізу уточнювати геологічні дані: фізико-механічні властивості порід, їх градієнти тиску гідророзриву, пластові тиски. 2. За уточненими геологічними даними перераховувати: — границі інтервалів, які несумісні щодо умов буріння; — границі допустимих змін густини бурового розчину; — режимно-технологічні і гідродинамічні параметри буріння; — за уточненими даними коректувати проектні рішення. 3. Коректувати конструкцію свердловини: — збільшувати або зменшувати глибину спуску обсадних колон; — відмовлятися від спуску деяких колон, або спускати додаткові обсадні колони; 4. Перераховувати обсадні колони на міцність, витрати металу та цементу на кріплення свердловини.
- Заходи попередження поглинань під час буріння свердловин:
1. До буріння приступати тільки після приведення всіх параметрів бурового розчину до вимог ГТН. 2. Постійно слідкувати за якістю бурового розчину, його реологічними параметрами, відповідністю їх заданим в ГТН. 3. Своєчасно обробляти розчин хімреагентами, які знижують гідродинамічний опір. 4. Систематично заміряти параметри бурового розчину: — густину через 15 хв.; — температуру на виході із свердловини та вміст вільного повітря (газу) через 30 хв.; — водовіддачу, товщину кірки, СНЗ через 1 годину; 5. Наявність нафти в буровому розчині, лужність і липкість кірки заміряти в, лабораторії не рідше двох раз на тиждень. 6. Не допускати надмірного обважнення бурового розчину. Його густину підтримувати на рівні нижньої допустимої границі. 7. Під час обробки бурового розчину не допускати різких коливань його параметрів. 8. Забезпечувати повну дегазацію бурового розчину і його очистку від шламу. 9. Перераховувати густину загазованого бурового розчину, який заміряний на виході із свердловини на істинну. 10. Не допускати відхилення істинної густини бурового розчину від передбаченої ГТН більше ніж на 20 кг/м3. 11. Перед пуском бурових насосів, розходжувати інструмент з його провертанням. Відновлювати циркуляцію одним насосом з одночасним підійманням інструменту на довжину робочої труби і поступовим перекриттям засувки на викиді. Другий насос підключати після відновлення циркуляції і зниження тиску. 12. Під час буріння періодично відривати долото від вибою свердловини і проробляти привибійну зону. 13. Перед нарощуванням ствол свердловини проробляти на довжину робочої труби і добиватися вільного руху інструменту від вибою. 14. Перед підйомом інструменту промивати свердловину протягом не менше одного циклу. 15. За 50 м до зони поглинання перейти на роторний спосіб буріння, зменшити по можливості діаметр та довжину ОБТ. 16. З метою визначення початку поглинань постійно слідкувати за станом циркуляції бурового розчину, рівнем його в приймальних чанах, зміною механічної швидкості буріння. 17. Після розкриття зони поглинань спускати інструмент з проміжними промивками в башмаку колони і далі згідно з планом. 18. Обмежувати продуктивність насосів їх нижніми розрахунковими межами. 19. Обмежувати механічну швидкість буріння. 20. Використовувати долота з центральною промивкою. 21. Не допускати різких рухів інструменту в свердловині. 22. Попереджувати утворення сальників на бурильному інструменті. 23. На буровій постійно мати необхідний запас бурового розчину (не менше одного об‘єму свердловини) та інертних наповнювачів. 24. При розкритті часткових поглинань підіймати долото в башмак раніше спущеної колони і залишати інструмент в спокої на 6-8 годин. 25. Використовувати бурові розчини, які кріплять стінки свердловини. 26. Використовувати механічні засоби, які посилюють кольматацію пристінної зони ствола свердловини. 27. Додавати до бурових і цементних розчинів відповідні інертні наповнювачі. 28. При наявності поглинань провести ізоляційні роботи.
- Заходи попередження поглинань під час кріплення свердловини:
1. Перед спуском обсадної колони готувати ствол свердловини: проробляти, калібрувати, промивати. 2. Спускати обсадну колону в свердловину секціями, або застосовувати ступінчасте цементування. Відстань від зони поглинання до верха секції, або заливної муфти визначати з врахуванням градієнту тиску гідророзриву пласта. 3. При необхідності знижувати густину цементного розчину за рахунок добавки до нього різних полегшуючих домішок. 4. В процесі приготування тампонажного розчину не допускати відхилення його густини від заданої більш як на + 30 кг/м3. 5. Для попередження передчасного загуснення тампонажного розчину забезпечувати його рівномірне нагнітання та протискування без зупинок. 6. Для зниження гідравлічного опору цементний розчин обробляти пластифікаторами, спеціальними хімреагентами для зниження водовіддачі. 7. Для попередження змішування бурового і цементного розчинів використовувати буферні рідини та розділювальні пробки. 8. Не допускати збільшення продуктивності цементувальних агрегатів понад розрахункову. При появі часткового поглинання знижувати продуктивність цементувальних агрегатів. 9. Як буферні рідини використовувати рідини, що мають високі кольматуючі властивості.
- Основні методи для попередження поглинань можна умовно розділити на три групи:
1. регулювання властивостей промивальних рідин; 2. управління гідродинамічною обстановкою в свердловині при виконанні різних технологічних операцій (буріння, спуск-підйом, цементування та ін.); 3. зміна характеристик поглинаючого пласта.
Вибір методів попередження поглинань або їхніх комбінацій, як правило, визначається конкретними геолого-технологічними умовами проводки свердловини.
- Ефективність попередження поглинання в значній мірі визначається типом промивальної рідини та її властивостей. Густина бурового розчину — одна з основних показників, які визначають величину тиску на поглинаючий пласт в статичних і, деякою мірою, динамічних умовах. При розкритті потенційно можливої зони поглинань необхідно використовувати промивальні рідини з мінімально можливою густиною, значення якої визначається умовами попередження проявлення і порушення цілісності стінок свердловини і задовольняє умови попередження поглинання при виконанні основних технологічних операцій (буріння, спуск-підйом та ін.).
Традиційним способом попередження поглинання є регулювання реологічних властивостей промивальних рідин. Комплекс профілактичних заходів управління гідродинамічною обстановкою достатньо широкий і включає вибір способу буріння і компонування бурильного інструменту, управління швидкостями проведення технологічних операцій, регулювання параметрів промивальних рідин, застосування проміжних промивок, підтримання в належному стані ствола свердловини та ін. Реалізація ряду заходів не завжди можлива, оскільки їх застосовують і з інших технологічних міркувань (вибір способу буріння, компонування бурильного інструменту, параметрів промивальної рідини тощо). Тому основна увага приділяється питанням управління швидкостями проведення технологічних операцій (механічне буріння, спуск бурильного інструменту, запуск бурових насосів).
При механічному бурінні гідродинамічний тиск визначається гідростатичним тиском стовпа промивальної рідини і гідравлічними опорами в затрубному просторі. При спуску бурильного інструменту в свердловину необхідно регулювати режими (швидкості) спуску. При запуску бурових насосів необхідно додержуватись певних профілактичних заходів (проводити запуск насосів послідовно, проводити при необхідності обертання або розходжування колони і т. д.).
Для попередження поглинань важливу роль відіграють методи цілеспрямованої зміни характеристик поглинаючого пласта. Для цього в залежності від очікуваних характеристик зони поглинання використовують різні техніко-технологічні прийоми.
Одним з найефективніших способів є застосування закупорюючих матеріалів-наповнювачів, які додають у циркулюючу промивальну рідину або застосовують разове закачування в зону поглинання порції спеціальної рідини з наповнювачем. Використовують наповнювачі трьох різновидностей: 1. волокнисті (кордове волокно, обрізки ниток, шкіра, горох та ін.); 2. лускові (слюда-луска, обрізки целофану та ін.); 3. зернисті (горіхова шкарлупа, керамзит, перліт, пісок, частинки гуми, пластмас та ін.).
Основні профілактичні заходи для попередження поглинання при кріпленні свердловини аналогічні описаним вище.
- Найчастіше для зменшення інтенсивності поглинання застосовують такі методи:
зменшують густину розчину; регулюють структурно-механічні властивості промивальної рідини; збільшують кольматуючі властивості бурового розчину; зменшують подачу бурових насосів; обмежують швидкість СПО бурильної колони та механічної швидкості буріння в зоні поглинаючого горизонту; збільшують зазор між бурильною колоною і стінками свердловини, звернувши особливу увагу на зазор між ОБТ і стінками свердловини; попередньо руйнують структуру розчину перед запуском бурових насосів та інші.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Бойко В. С. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу: в 2 т. / В. С. Бойко, Р. В. Бойко. — К., 2004—2006.
- Білецький В. С. Основи нафтогазової справи / В. С. Білецький, В. М. Орловський, В. І. Дмитренко, А. М. Похилко. — Полтава: ПолтНТУ, Київ: ФОП Халіков Р. Х., 2017. — 312 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poglinannya burovogo rozchinu ce gidrodinamichna vzayemodiya mizh stovpom ridini u sverdlovini i plastom u rezultati yakoyi sposterigayetsya nadhodzhennya burovogo rozchinu v poglinayuchij gorizont z proniknistyu yaka uskladnyuye podalshe pogliblennya sverdlovini Zmist 1 Zagalnij opis 2 Zoni poglinannya burovogo rozchinu dilyatsya 3 Oznaki poglinan burovogo rozchinu 4 Doslidzhennya poglinayuchih gorizontiv 5 Zapobigannya poglinan 6 Div takozh 7 LiteraturaZagalnij opisred Poglinannya burovih i tamponazhnih rozchiniv mozhut viniknuti u zagalnomu vipadku v plastah proniknist yakih viznachayetsya granulyarnoyu porististyu trishinuvatistyu i kavernoznistyu girskih porid Rozriznyayut mehanizm poglinannya v yazkih i strukturovanih ridin Poglinannya v yazkih ridin mozhlivi v bud yakih proniknih girskih porodah a intensivnist poglinannya viznachayetsya velichinoyu represiyi na poglinayuchij plast vlastivostyami ridini i gidrodinamichnimi harakteristikami plasta Osoblivist poglinannya strukturovanih ridin polyagaye v tomu sho maloporisti porodi ne poglinayut yih navit pri velikih perepadah tisku v sistemi sverdlovina plast Poglinannya burovih rozchiniv u takih plastah vinikaye v osnovnomu vnaslidok yih gidravlichnogo rozrivu Zoni poglinannya burovogo rozchinu dilyatsyared a zoni filtraciyi z tempom poglinannya 0 150 1 5 m3 godinu b chastkove poglinannya z intensivnistyu 1 5 10 m3 god v povne poglinannya koli riven utrimuyetsya na glibini 50 150 m g Chastkove abo povne poglinannya cherez gidrorozriv d Povna vtrata cirkulyaciyi iz znizhennyam rivnya na 150 300 m Oznaki poglinan burovogo rozchinured Pryami riven rozchinu v prijmalnih yemnostyah zmenshuyetsya kilkist ridini yaka vihodit zi sverdlovini mensha tiyeyi yaku zakachuyut Pobichni zbilshuyetsya mehanichna shvidkist burinnya zmenshuyetsya kilkist shlamu na vibrositi sposterigayetsya pidklinka dolota a inkoli zaklinka kolon zmenshuyetsya tisk na stoyaku zminyuyutsya parametri burovogo rozchinu Doslidzhennya poglinayuchih gorizontivred Obgruntovanij vibir efektivnih sposobiv likvidaciyi poglinan mozhlivij pri nayavnosti takih danih pro kozhnij poglinayuchij plast glibina zalyagannya plastovij tisk harakteristika flyuyidiv i vidomosti pro mizhplastovi peretoki gidrodinamichna harakteristika litologiya i vidomosti pro budovu plasta i stan sverdlovini Cyu informaciyu oderzhuyut z tiyeyu chi inshoyu povnotoyu z dopomogoyu riznih metodiv doslidzhennya poglinayuchih plastiv promislovo geofizichnih gidrodinamichnih ta inshih vidbir kerna shlamu mehanichnij karotazh i t d Promislovo geofizichni metodi zastosovuyut dlya viznachennya intervaliv zalyagannya poglinayuchih plastiv a takozh vivchennya harakteru jogo budovi i stanu prisverdlovinnoyi zoni Do cih metodiv nalezhat elektrometriya i rezistovimetriya standartnij akustichnij i radioaktivnij karotazhi foto i telezjomki stinok sverdlovini kavernometriya i vitratometriya Granici poglinayuchih gorizontiv viznachayut z dopomogoyu elektrometriyi rezistovimetriyi i vitratometriyi a takozh z dopomogoyu radioaktivnih izotopiv Elektrometriya najefektivnisha pri znachnomu temperaturnomu gradiyenti i velikij intensivnosti poglinannya Sut metodu viznachennya glibini pidoshvi poglinayuchogo gorizontu polyagaye v znahodzhenni harakternih zginiv krivih oderzhanih pislya zakachuvannya v sverdlovinu burovogo rozchinu z temperaturoyu vidminnoyu vid temperaturi ridini v sverdlovini U glibokih sverdlovinah cej metod neefektivnij Rezistovimetriya dozvolyaye viznachati interval poglinannya shlyahom zmini pitomogo elektrichnogo oporu v sverdlovini vnaslidok zmini pidvishennya jogo mineralizaciyi Interval poglinannya poglinayuchogo plasta mozhe buti vidilenij z dopomogoyu radioaktivnogo karotazhu Sut metodu polyagaye u zistavlenni fonovoyi krivoyi prirodnoyi gama aktivnosti girskih porid i krivoyi zapisanoyi pislya zakachuvannya v sverdlovinu pevnogo ob yemu radioaktivnoyi ridini Poglinayuchi plasti todi budut mati znachno bilshu radioaktivnist Vitratometriya dozvolyaye zamiryati serednyu ob yemnu shvidkist potoku ridini sho ruhayetsya v sverdlovini V okremih vipadkah z yiyi dopomogoyu mozhna viznachiti harakter zmini filtracijnih vlastivostej po tovshini plasta a takozh vidiliti veliki trishini Rezultati vitratometriyi interpretuyut iz vrahuvannyam kavernogrami Vikoristovuyut vitratomiri riznih konstrukcij RYeC UFNII VNIIG Razvedchik 8 DAU ta in Vitratometriyu yak pravilo mozhna zastosovuvati pri burinni sverdlovini z promivkoyu vodoyu abo nizkov yazkimi promivalnimi ridinami Akustichnij karotazh dozvolyaye vidiliti trishinuvati j zakarstovani porodi Budovu poglinayuchogo plasta na stinci mozhna vivchiti z dopomogoyu sverdlovinnih fotoaparativ i akustichnih televizoriv Zastosuvannya fotoaparativ dlya doslidzhennya poglinayuchih plastiv ye trudomistkim z ryadu prichin poshuk ob yektu prozorist seredovisha ta in Viznachennya trishinnih zon u neprozorih ridinah mozhlive z dopomogoyu sverdlovinnogo akustichnogo televizora Gidrodinamichni metodi dozvolyayut oderzhati informaciyu pro prijmalnist plasta pri riznih perepadah tisku Osnovna meta gidrodinamichnih doslidzhen polyagaye v oderzhanni indikatornih linij poglinayuchogo plasta Yih provodyat na ustalenih i neustalenih rezhimah metodom nagnitannya abo vidboru ridini Metod ustalenih zakachok abo metod postijnih dinamichnih rivniv zastosovuyut todi koli statichnij riven ridini v sverdlovini dostatnij dlya oderzhannya indikatornoyi diagrami Pri comu provodyat zakachuvannya ridini v sverdlovinu z riznimi znachennyami vitrati do vstanovlennya postijnogo dinamichnogo rivnya Yaksho statichnij riven nedostatnij dlya oderzhannya indikatornoyi liniyi to zastosovuyut metod ustalenih nagnitan Ridinu z postijnoyu vitratoyu nagnitayut v plast pri germetizovanomu usti do vstanovlennya na nomu postijnogo tisku Metod ustalenih vidboriv zastosovuyut pri perelivi ridini iz sverdlovini Sered neustalenih metodiv doslidzhen poglinayuchih plastiv najbilshogo poshirennya oderzhav metod sposterezhennya za rivnem ridini v sverdlovini hst gt 30 m Sut metodu polyagaye v sposterezhenni za dinamikoyu zmini rivnya tisku pri dolivi sverdlovini z postijnoyu vitraroyu abo padinnyam rivnya pislya zapovnennya sverdlovini do ustya Sut gidrodinamichnih doslidzhen GDD U poglinayuchij plast cherez vidkritij kinec burilnoyi koloni zakachuyut ridinu v sverdlovinu i fiksuyut velichinu dinamichnogo rivnya ridini v sverdlovini hd Dlya pobudovi indikatornoyi krivoyi v sverdlovinu zakachuyut ridinu spochatku z maksimalnoyu produktivnistyu Q1 znachennya yakoyi priblizno dorivnyuye produktivnosti nasosa QnZapobigannya poglinanred Dlya poperedzhennya poglinan na stadiyi proektuvannya neobhidno viznachiti v rozrizi sverdlovini zoni oslablenih porid shilnih do gidrorozrivu rozrahunku gradiyentiv tisku gidrorozrivu i plastovih tiskiv viznachiti dopustimi mezh zmini gustini burovogo rozchinu pri burinni i cementuvanni yaki zabezpechuyut poperedzhennya poglinan ta proyavlen rozrobiti zahodi zbilshennya gradiyentiv tisku gidrorozrivu oslablenih plastiv rozrobiti zahodi iz zmenshennya gidrodinamichnogo tisku v zatrubnomu prostori sverdlovini vishe zoni poglinan rozrahuvati granici nesumisnih intervaliv burinnya i vibrati racionalnu konstrukciyi sverdlovini vibrati velichin zazoriv mizh zovnishnim diametrom obsadnoyi i burilnoyi koloni ta stinkoyu sverdlovini vibrati recepturi burovih rozchiniv yaki kriplyat stinki sverdlovini vibrati racionalni KNBK i sposobi burinnya rozrahuvati rezhimno tehnologichni parametri yaki zabezpechuyut burinnya bez uskladnen rozrahuvati neobhidnu produktivnist nasosiv Zagalni zahodi poperedzhennya poglinan 1 Po faktichnomu rozrizu utochnyuvati geologichni dani fiziko mehanichni vlastivosti porid yih gradiyenti tisku gidrorozrivu plastovi tiski 2 Za utochnenimi geologichnimi danimi pererahovuvati granici intervaliv yaki nesumisni shodo umov burinnya granici dopustimih zmin gustini burovogo rozchinu rezhimno tehnologichni i gidrodinamichni parametri burinnya za utochnenimi danimi korektuvati proektni rishennya 3 Korektuvati konstrukciyu sverdlovini zbilshuvati abo zmenshuvati glibinu spusku obsadnih kolon vidmovlyatisya vid spusku deyakih kolon abo spuskati dodatkovi obsadni koloni 4 Pererahovuvati obsadni koloni na micnist vitrati metalu ta cementu na kriplennya sverdlovini Zahodi poperedzhennya poglinan pid chas burinnya sverdlovin 1 Do burinnya pristupati tilki pislya privedennya vsih parametriv burovogo rozchinu do vimog GTN 2 Postijno slidkuvati za yakistyu burovogo rozchinu jogo reologichnimi parametrami vidpovidnistyu yih zadanim v GTN 3 Svoyechasno obroblyati rozchin himreagentami yaki znizhuyut gidrodinamichnij opir 4 Sistematichno zamiryati parametri burovogo rozchinu gustinu cherez 15 hv temperaturu na vihodi iz sverdlovini ta vmist vilnogo povitrya gazu cherez 30 hv vodoviddachu tovshinu kirki SNZ cherez 1 godinu 5 Nayavnist nafti v burovomu rozchini luzhnist i lipkist kirki zamiryati v laboratoriyi ne ridshe dvoh raz na tizhden 6 Ne dopuskati nadmirnogo obvazhnennya burovogo rozchinu Jogo gustinu pidtrimuvati na rivni nizhnoyi dopustimoyi granici 7 Pid chas obrobki burovogo rozchinu ne dopuskati rizkih kolivan jogo parametriv 8 Zabezpechuvati povnu degazaciyu burovogo rozchinu i jogo ochistku vid shlamu 9 Pererahovuvati gustinu zagazovanogo burovogo rozchinu yakij zamiryanij na vihodi iz sverdlovini na istinnu 10 Ne dopuskati vidhilennya istinnoyi gustini burovogo rozchinu vid peredbachenoyi GTN bilshe nizh na 20 kg m3 11 Pered puskom burovih nasosiv rozhodzhuvati instrument z jogo provertannyam Vidnovlyuvati cirkulyaciyu odnim nasosom z odnochasnim pidijmannyam instrumentu na dovzhinu robochoyi trubi i postupovim perekrittyam zasuvki na vikidi Drugij nasos pidklyuchati pislya vidnovlennya cirkulyaciyi i znizhennya tisku 12 Pid chas burinnya periodichno vidrivati doloto vid viboyu sverdlovini i proroblyati privibijnu zonu 13 Pered naroshuvannyam stvol sverdlovini proroblyati na dovzhinu robochoyi trubi i dobivatisya vilnogo ruhu instrumentu vid viboyu 14 Pered pidjomom instrumentu promivati sverdlovinu protyagom ne menshe odnogo ciklu 15 Za 50 m do zoni poglinannya perejti na rotornij sposib burinnya zmenshiti po mozhlivosti diametr ta dovzhinu OBT 16 Z metoyu viznachennya pochatku poglinan postijno slidkuvati za stanom cirkulyaciyi burovogo rozchinu rivnem jogo v prijmalnih chanah zminoyu mehanichnoyi shvidkosti burinnya 17 Pislya rozkrittya zoni poglinan spuskati instrument z promizhnimi promivkami v bashmaku koloni i dali zgidno z planom 18 Obmezhuvati produktivnist nasosiv yih nizhnimi rozrahunkovimi mezhami 19 Obmezhuvati mehanichnu shvidkist burinnya 20 Vikoristovuvati dolota z centralnoyu promivkoyu 21 Ne dopuskati rizkih ruhiv instrumentu v sverdlovini 22 Poperedzhuvati utvorennya salnikiv na burilnomu instrumenti 23 Na burovij postijno mati neobhidnij zapas burovogo rozchinu ne menshe odnogo ob yemu sverdlovini ta inertnih napovnyuvachiv 24 Pri rozkritti chastkovih poglinan pidijmati doloto v bashmak ranishe spushenoyi koloni i zalishati instrument v spokoyi na 6 8 godin 25 Vikoristovuvati burovi rozchini yaki kriplyat stinki sverdlovini 26 Vikoristovuvati mehanichni zasobi yaki posilyuyut kolmataciyu pristinnoyi zoni stvola sverdlovini 27 Dodavati do burovih i cementnih rozchiniv vidpovidni inertni napovnyuvachi 28 Pri nayavnosti poglinan provesti izolyacijni roboti Zahodi poperedzhennya poglinan pid chas kriplennya sverdlovini 1 Pered spuskom obsadnoyi koloni gotuvati stvol sverdlovini proroblyati kalibruvati promivati 2 Spuskati obsadnu kolonu v sverdlovinu sekciyami abo zastosovuvati stupinchaste cementuvannya Vidstan vid zoni poglinannya do verha sekciyi abo zalivnoyi mufti viznachati z vrahuvannyam gradiyentu tisku gidrorozrivu plasta 3 Pri neobhidnosti znizhuvati gustinu cementnogo rozchinu za rahunok dobavki do nogo riznih polegshuyuchih domishok 4 V procesi prigotuvannya tamponazhnogo rozchinu ne dopuskati vidhilennya jogo gustini vid zadanoyi bilsh yak na 30 kg m3 5 Dlya poperedzhennya peredchasnogo zagusnennya tamponazhnogo rozchinu zabezpechuvati jogo rivnomirne nagnitannya ta protiskuvannya bez zupinok 6 Dlya znizhennya gidravlichnogo oporu cementnij rozchin obroblyati plastifikatorami specialnimi himreagentami dlya znizhennya vodoviddachi 7 Dlya poperedzhennya zmishuvannya burovogo i cementnogo rozchiniv vikoristovuvati buferni ridini ta rozdilyuvalni probki 8 Ne dopuskati zbilshennya produktivnosti cementuvalnih agregativ ponad rozrahunkovu Pri poyavi chastkovogo poglinannya znizhuvati produktivnist cementuvalnih agregativ 9 Yak buferni ridini vikoristovuvati ridini sho mayut visoki kolmatuyuchi vlastivosti Osnovni metodi dlya poperedzhennya poglinan mozhna umovno rozdiliti na tri grupi 1 regulyuvannya vlastivostej promivalnih ridin 2 upravlinnya gidrodinamichnoyu obstanovkoyu v sverdlovini pri vikonanni riznih tehnologichnih operacij burinnya spusk pidjom cementuvannya ta in 3 zmina harakteristik poglinayuchogo plasta Vibir metodiv poperedzhennya poglinan abo yihnih kombinacij yak pravilo viznachayetsya konkretnimi geologo tehnologichnimi umovami provodki sverdlovini Efektivnist poperedzhennya poglinannya v znachnij miri viznachayetsya tipom promivalnoyi ridini ta yiyi vlastivostej Gustina burovogo rozchinu odna z osnovnih pokaznikiv yaki viznachayut velichinu tisku na poglinayuchij plast v statichnih i deyakoyu miroyu dinamichnih umovah Pri rozkritti potencijno mozhlivoyi zoni poglinan neobhidno vikoristovuvati promivalni ridini z minimalno mozhlivoyu gustinoyu znachennya yakoyi viznachayetsya umovami poperedzhennya proyavlennya i porushennya cilisnosti stinok sverdlovini i zadovolnyaye umovi poperedzhennya poglinannya pri vikonanni osnovnih tehnologichnih operacij burinnya spusk pidjom ta in Tradicijnim sposobom poperedzhennya poglinannya ye regulyuvannya reologichnih vlastivostej promivalnih ridin Kompleks profilaktichnih zahodiv upravlinnya gidrodinamichnoyu obstanovkoyu dostatno shirokij i vklyuchaye vibir sposobu burinnya i komponuvannya burilnogo instrumentu upravlinnya shvidkostyami provedennya tehnologichnih operacij regulyuvannya parametriv promivalnih ridin zastosuvannya promizhnih promivok pidtrimannya v nalezhnomu stani stvola sverdlovini ta in Realizaciya ryadu zahodiv ne zavzhdi mozhliva oskilki yih zastosovuyut i z inshih tehnologichnih mirkuvan vibir sposobu burinnya komponuvannya burilnogo instrumentu parametriv promivalnoyi ridini tosho Tomu osnovna uvaga pridilyayetsya pitannyam upravlinnya shvidkostyami provedennya tehnologichnih operacij mehanichne burinnya spusk burilnogo instrumentu zapusk burovih nasosiv Pri mehanichnomu burinni gidrodinamichnij tisk viznachayetsya gidrostatichnim tiskom stovpa promivalnoyi ridini i gidravlichnimi oporami v zatrubnomu prostori Pri spusku burilnogo instrumentu v sverdlovinu neobhidno regulyuvati rezhimi shvidkosti spusku Pri zapusku burovih nasosiv neobhidno doderzhuvatis pevnih profilaktichnih zahodiv provoditi zapusk nasosiv poslidovno provoditi pri neobhidnosti obertannya abo rozhodzhuvannya koloni i t d Dlya poperedzhennya poglinan vazhlivu rol vidigrayut metodi cilespryamovanoyi zmini harakteristik poglinayuchogo plasta Dlya cogo v zalezhnosti vid ochikuvanih harakteristik zoni poglinannya vikoristovuyut rizni tehniko tehnologichni prijomi Odnim z najefektivnishih sposobiv ye zastosuvannya zakuporyuyuchih materialiv napovnyuvachiv yaki dodayut u cirkulyuyuchu promivalnu ridinu abo zastosovuyut razove zakachuvannya v zonu poglinannya porciyi specialnoyi ridini z napovnyuvachem Vikoristovuyut napovnyuvachi troh riznovidnostej 1 voloknisti kordove volokno obrizki nitok shkira goroh ta in 2 luskovi slyuda luska obrizki celofanu ta in 3 zernisti gorihova shkarlupa keramzit perlit pisok chastinki gumi plastmas ta in Osnovni profilaktichni zahodi dlya poperedzhennya poglinannya pri kriplenni sverdlovini analogichni opisanim vishe Najchastishe dlya zmenshennya intensivnosti poglinannya zastosovuyut taki metodi zmenshuyut gustinu rozchinu regulyuyut strukturno mehanichni vlastivosti promivalnoyi ridini zbilshuyut kolmatuyuchi vlastivosti burovogo rozchinu zmenshuyut podachu burovih nasosiv obmezhuyut shvidkist SPO burilnoyi koloni ta mehanichnoyi shvidkosti burinnya v zoni poglinayuchogo gorizontu zbilshuyut zazor mizh burilnoyu kolonoyu i stinkami sverdlovini zvernuvshi osoblivu uvagu na zazor mizh OBT i stinkami sverdlovini poperedno rujnuyut strukturu rozchinu pered zapuskom burovih nasosiv ta inshi Div takozhred Uskladnennya pri burinniLiteraturared Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Bojko V S Tlumachno terminologichnij slovnik dovidnik z nafti i gazu v 2 t V S Bojko R V Bojko K 2004 2006 Bileckij V S Osnovi naftogazovoyi spravi V S Bileckij V M Orlovskij V I Dmitrenko A M Pohilko Poltava PoltNTU Kiyiv FOP Halikov R H 2017 312 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Poglinannya burovogo rozchinu amp oldid 40959277