Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Повість про дружбу і недружбу» (рос. Повесть о дружбе и недружбе) — твір Аркадія і Бориса Стругацьких, за своїм жанром може бути охарактеризований як казка-притча. Побачив світ у 1980 році. Цільова аудиторія — підлітки, що невластиво авторам, це єдиний твір, створений ними як дитяча література.
| Повість про дружбу і недружбу | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Повесть о дружбе и недружбе | ||||
| Жанр | казка | |||
| Форма | повість | |||
| Автор | Стругацькі Аркадій та Борис | |||
| Мова | російська | |||
| Опубліковано | 1980 | |||
| Країна |  СРСР | |||
| | ||||
Оцінка авторів
Автори низько оцінювали «Повість про дружбу і недружбу»:
 | Головною спонукальною причиною послужила та обставина, що нічого серйозного в ту пору опублікувати було неможливо. Тому ми й вирішили переробити старий сценарій на казку для дітей старшого шкільного віку. Відповідно так до цієї казки завжди й ставилися: як до небажаної і нелюбимої дитини. Оригінальний текст (рос.) Главной побудительной причиной послужило то обстоятельство, что ничего серьёзного в те поры опубликовать было невозможно. Поэтому мы и решили переделать старый сценарий в сказку для детей старшего школьного возраста. Соответственно так к этой сказке всегда и относились: как к нежеланному и нелюбимому ребенку. |  |
— OFF-LINE інтерв'ю з Борисом Стругацьким. Травень 2000 | ||
Сюжет
Головний герой «Повісті...» — чотирнадцятирічний хлопчик Андрій Т., який за кілька днів до Нового року захворює ангіною і в переддень свята змушений проводити час, дотримуючись «постільного режиму» і виконуючи запропоновані лікувальні процедури. Родина планувала зустріч свята за містом, у Грибановській караулці. Як наслідок, туди вирушають мама, тато і старший брат, залишаючи Андрія Т. з дідусем. Намагаючись вигадати, як найбільш приємно зустріти прийдешнє свято, Андрій телефонує другу Генці на прізвисько Абрикос, і той зголошується прийти в гості о 21:00.
Близько дев'ятої Андрій чує з радіоприймача від Генки заклик про допомогу. Андрій повинен увійти в лаз на власній кухні і встигнути до опівночі врятувати друга. Андрій вирушає в подорож, захопивши з собою як супутник згаданий радіоприймач марки [ru]. Під час пригоди приймач допомагає герою приймати рішення, передаючи мелодії, відповідні моменту.
Випробування
Лаз
На кухні виявляється прямокутний лаз неприємного вигляду, що навіває думки про іржаві гаки, пацюків і слизькі щаблі. Андрій проходить у лаз.
Пройшовши довгим коридором, Андрій бачить двоє дверей з написами «для сміливих» і «для не дуже». Андрій відкриває другі двері.
| | За дверима була знайома кімната. У знайомому кріслі похропував знайомий дідусь, на знайомому телевізорі мружився знайомий кіт, зі знайомого ліжка звішувалась знайома ковдра. Андрій Т. рішуче закрив двері. Скромність, звичайно, скромністю, але не такою ж ціною! | |
Басейн
За дверима «для сміливих» починається тунель, що приводить до плавального басейну без води. Обійти басейн неможливо, необхідно пройти по його дну. Андрій Т. спускається, і на половині шляху його збивають потоки води, змушуючи героя боротися за життя, щоб не потонути. Вибравшись, нарешті, на іншому кінці, хлопчик виявляє доброзичливу людину, що допомагає йому висушити одяг і пригощає його гарячим чаєм з калачем.
| | Був цей дядько в комбінезоні з лямками на голе засмагле тіло, відрізнявся неабияким зростом і чимось нагадував сусіда по сходовому майданчику на прізвисько Кінь Кобилович. Голос у нього був низький і приємний, і дивився він на Андрія Т. ласкаво й привітно. | |
Андрій Т. про себе так і називає незнайомця — Кінь Кобилович.
Кінь Кобилович
За чаєм Кінь Кобилович відмовляє хлопчика від продовження шляху, переконуючи його в тому, що попереду буде багато небезпек, в яких можна сильно постраждати, і нагадуючи про хвилювання батьків. Андрій, проте, йде далі.
Друга пара дверей
Хлопчик потрапляє в зал, видимість в якому дуже погіршена через незрозумілу імлу. Єдиний орієнтир — чорна доріжка на підлозі, яка в певний момент роздвоюється і приводить знову до написів «для розумних» і «не дуже». За першими дверима — дорога, що закінчується дверима, за якими все та ж кімната з дідусем. Хлопчик вибирає другі.
Скоби
Дорога за другими дверима приводить до сходів, що складаються зі скоб, вмурованих у стіну. Перші шість скоб видно, інші ховаються в тумані. Андрій довго дереться по скобах, ноги тремтять від утоми, а долоні обдерті, і нарешті потрапляє в якусь кімнату.
Комп'ютер
У наступному залі, куди потрапляє герой, розташовується потужний комп'ютер, представлений як «всемогутній електронний думальник, розв'язувач і відгадувач» (російською скорочено ВЭДРО). Для виходу Андрій Т. повинен відповісти на три питання ВЭДРО, а потім поставити свої запитання, на одне з яких комп'ютер повинен не знайти відповіді. Обслуговує ВЭДРО і охороняє вихід той самий Кінь Кобилович, але дещо всохлий, менший розміром.
Філателісти
Перемігши ВЭДРО, Андрій Т. потрапляє на площу, залиту сонцем. Він бачить безліч павільйонів з вивісками «філуменісти», «філокартисти», «нумізмати», «боністи» та іншими назвами спільнот людей, об'єднаних загальним інтересом, аж до алкоголіків і наркоманів. Сподіваючись отримати допомогу та консультацію у «своєму» павільйоні, хлопчик заходить в павільйон «філателісти», потрапляючи у світ альбомів і [ru]. Розглядаючи альбоми, хлопчик втрачає лік часу, а невидимий йому помічник підкладає все нові й нові альбоми. Коли Андрій Т. отямився, він знову виявляє Коня Кобиловича, який пропонує йому в подарунок рідкісну марку «Рожева Гвіана». Але тут приймач грає пісню «Барабанщик», і Андрій розуміє, що марки — всього лише шматочки розфарбованого паперу. Кінь Кобилович прострілює радіоприймач з лазерного пістолета, пропалюючи величезну діру. Андрій йде далі. По дорозі він бачить безліч дверей. Заглянувши за двері з написом «найпростіший вихід з», Андрій знову бачить кімнату з дідусем і котом.
Останнє випробування
Друг, нарешті, знаходиться, Андрій Т. виявляє його в оточенні страхітливих гротескних фігур (Дивовижний Чоловік, Двогорба Стара, Найперший Млинець, Естрадна Халтурщиця, Хмир-зі-Щелепою, Недобитий Фашист, Червоноокий Юнак та інших), які чекають півночі, щоб накинутися на Генку. Знайшовши під ногами шпагу, Андрій Т. вступає в бій з усіма цими похмурими особистостями.
Розв'язка
Андрій прокидається, час — після десятої ранку. Приходить Генка-Абрикос, виправдовуючись, даючи багатослівні і незв'язні пояснення. Андрій Т. дарує йому всі свої марки, а приймач грає і співає пісню «Барабанщик», показуючи «страшну наскрізну рану, круглу дірку з оплавленими краями», що з'явилася після останньої зустрічі з Конем Кобиловичем, коли той вистрілив у нього з бластера.
Цікаві моменти
- На початку твору відбувається невелика плутанина з часом. Намагаючись перевірити стан свого здоров'я і з'ясувати, чи не пройшла ангіна, Андрій Т. робить перший «експериментальний ковток насухо» о дев'ятнадцятій нуль-п'ять. Другий експериментальний ковток він робить о дев'ятнадцятій нуль-нуль (у деяких друкованих виданнях - дев'ятнадцятій нуль-вісім).
- Андрій Т. перемагає ВЭДРО питанням «Чи можете ви вигадати таке коректне питання, на яке самі ж відповісти не зможете?», яке відсилає читача до відомого теологічного питання «Чи може Бог створити такий камінь, який не зможе підняти?». Однак у творі герой вигадує питання сам, згадуючи, що десь чув, що «зі словом „все“ повинно бути пов'язане якийсь виняток, а інакше виходить парадокс».
Посилання
- Текст твору в електронній бібліотеці Повість про дружбу і недружбу
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povist pro druzhbu i nedruzhbu ros Povest o druzhbe i nedruzhbe tvir Arkadiya i Borisa Strugackih za svoyim zhanrom mozhe buti oharakterizovanij yak kazka pritcha Pobachiv svit u 1980 roci Cilova auditoriya pidlitki sho nevlastivo avtoram ce yedinij tvir stvorenij nimi yak dityacha literatura Povist pro druzhbu i nedruzhburos Povest o druzhbe i nedruzhbeZhanrkazkaFormapovistAvtorStrugacki Arkadij ta BorisMovarosijskaOpublikovano1980Krayina SRSROcinka avtorivAvtori nizko ocinyuvali Povist pro druzhbu i nedruzhbu Golovnoyu sponukalnoyu prichinoyu posluzhila ta obstavina sho nichogo serjoznogo v tu poru opublikuvati bulo nemozhlivo Tomu mi j virishili pererobiti starij scenarij na kazku dlya ditej starshogo shkilnogo viku Vidpovidno tak do ciyeyi kazki zavzhdi j stavilisya yak do nebazhanoyi i nelyubimoyi ditini Originalnij tekst ros Glavnoj pobuditelnoj prichinoj posluzhilo to obstoyatelstvo chto nichego seryoznogo v te pory opublikovat bylo nevozmozhno Poetomu my i reshili peredelat staryj scenarij v skazku dlya detej starshego shkolnogo vozrasta Sootvetstvenno tak k etoj skazke vsegda i otnosilis kak k nezhelannomu i nelyubimomu rebenku OFF LINE interv yu z Borisom Strugackim Traven 2000SyuzhetGolovnij geroj Povisti chotirnadcyatirichnij hlopchik Andrij T yakij za kilka dniv do Novogo roku zahvoryuye anginoyu i v peredden svyata zmushenij provoditi chas dotrimuyuchis postilnogo rezhimu i vikonuyuchi zaproponovani likuvalni proceduri Rodina planuvala zustrich svyata za mistom u Gribanovskij karaulci Yak naslidok tudi virushayut mama tato i starshij brat zalishayuchi Andriya T z didusem Namagayuchis vigadati yak najbilsh priyemno zustriti prijdeshnye svyato Andrij telefonuye drugu Genci na prizvisko Abrikos i toj zgoloshuyetsya prijti v gosti o 21 00 Blizko dev yatoyi Andrij chuye z radioprijmacha vid Genki zaklik pro dopomogu Andrij povinen uvijti v laz na vlasnij kuhni i vstignuti do opivnochi vryatuvati druga Andrij virushaye v podorozh zahopivshi z soboyu yak suputnik zgadanij radioprijmach marki ru Pid chas prigodi prijmach dopomagaye geroyu prijmati rishennya peredayuchi melodiyi vidpovidni momentu Viprobuvannya Laz Na kuhni viyavlyayetsya pryamokutnij laz nepriyemnogo viglyadu sho navivaye dumki pro irzhavi gaki pacyukiv i slizki shabli Andrij prohodit u laz Projshovshi dovgim koridorom Andrij bachit dvoye dverej z napisami dlya smilivih i dlya ne duzhe Andrij vidkrivaye drugi dveri Za dverima bula znajoma kimnata U znajomomu krisli pohropuvav znajomij didus na znajomomu televizori mruzhivsya znajomij kit zi znajomogo lizhka zvishuvalas znajoma kovdra Andrij T rishuche zakriv dveri Skromnist zvichajno skromnistyu ale ne takoyu zh cinoyu Basejn Za dverima dlya smilivih pochinayetsya tunel sho privodit do plavalnogo basejnu bez vodi Obijti basejn nemozhlivo neobhidno projti po jogo dnu Andrij T spuskayetsya i na polovini shlyahu jogo zbivayut potoki vodi zmushuyuchi geroya borotisya za zhittya shob ne potonuti Vibravshis nareshti na inshomu kinci hlopchik viyavlyaye dobrozichlivu lyudinu sho dopomagaye jomu visushiti odyag i prigoshaye jogo garyachim chayem z kalachem Buv cej dyadko v kombinezoni z lyamkami na gole zasmagle tilo vidriznyavsya neabiyakim zrostom i chimos nagaduvav susida po shodovomu majdanchiku na prizvisko Kin Kobilovich Golos u nogo buv nizkij i priyemnij i divivsya vin na Andriya T laskavo j privitno Andrij T pro sebe tak i nazivaye neznajomcya Kin Kobilovich Kin Kobilovich Za chayem Kin Kobilovich vidmovlyaye hlopchika vid prodovzhennya shlyahu perekonuyuchi jogo v tomu sho poperedu bude bagato nebezpek v yakih mozhna silno postrazhdati i nagaduyuchi pro hvilyuvannya batkiv Andrij prote jde dali Druga para dverej Hlopchik potraplyaye v zal vidimist v yakomu duzhe pogirshena cherez nezrozumilu imlu Yedinij oriyentir chorna dorizhka na pidlozi yaka v pevnij moment rozdvoyuyetsya i privodit znovu do napisiv dlya rozumnih i ne duzhe Za pershimi dverima doroga sho zakinchuyetsya dverima za yakimi vse ta zh kimnata z didusem Hlopchik vibiraye drugi Skobi Doroga za drugimi dverima privodit do shodiv sho skladayutsya zi skob vmurovanih u stinu Pershi shist skob vidno inshi hovayutsya v tumani Andrij dovgo deretsya po skobah nogi tremtyat vid utomi a doloni obderti i nareshti potraplyaye v yakus kimnatu Komp yuter U nastupnomu zali kudi potraplyaye geroj roztashovuyetsya potuzhnij komp yuter predstavlenij yak vsemogutnij elektronnij dumalnik rozv yazuvach i vidgaduvach rosijskoyu skorocheno VEDRO Dlya vihodu Andrij T povinen vidpovisti na tri pitannya VEDRO a potim postaviti svoyi zapitannya na odne z yakih komp yuter povinen ne znajti vidpovidi Obslugovuye VEDRO i ohoronyaye vihid toj samij Kin Kobilovich ale desho vsohlij menshij rozmirom Filatelisti Peremigshi VEDRO Andrij T potraplyaye na ploshu zalitu soncem Vin bachit bezlich paviljoniv z viviskami filumenisti filokartisti numizmati bonisti ta inshimi nazvami spilnot lyudej ob yednanih zagalnim interesom azh do alkogolikiv i narkomaniv Spodivayuchis otrimati dopomogu ta konsultaciyu u svoyemu paviljoni hlopchik zahodit v paviljon filatelisti potraplyayuchi u svit albomiv i ru Rozglyadayuchi albomi hlopchik vtrachaye lik chasu a nevidimij jomu pomichnik pidkladaye vse novi j novi albomi Koli Andrij T otyamivsya vin znovu viyavlyaye Konya Kobilovicha yakij proponuye jomu v podarunok ridkisnu marku Rozheva Gviana Ale tut prijmach graye pisnyu Barabanshik i Andrij rozumiye sho marki vsogo lishe shmatochki rozfarbovanogo paperu Kin Kobilovich prostrilyuye radioprijmach z lazernogo pistoleta propalyuyuchi velicheznu diru Andrij jde dali Po dorozi vin bachit bezlich dverej Zaglyanuvshi za dveri z napisom najprostishij vihid z Andrij znovu bachit kimnatu z didusem i kotom Ostannye viprobuvannya Drug nareshti znahoditsya Andrij T viyavlyaye jogo v otochenni strahitlivih grotesknih figur Divovizhnij Cholovik Dvogorba Stara Najpershij Mlinec Estradna Halturshicya Hmir zi Shelepoyu Nedobitij Fashist Chervonookij Yunak ta inshih yaki chekayut pivnochi shob nakinutisya na Genku Znajshovshi pid nogami shpagu Andrij T vstupaye v bij z usima cimi pohmurimi osobistostyami Rozv yazka Andrij prokidayetsya chas pislya desyatoyi ranku Prihodit Genka Abrikos vipravdovuyuchis dayuchi bagatoslivni i nezv yazni poyasnennya Andrij T daruye jomu vsi svoyi marki a prijmach graye i spivaye pisnyu Barabanshik pokazuyuchi strashnu naskriznu ranu kruglu dirku z oplavlenimi krayami sho z yavilasya pislya ostannoyi zustrichi z Konem Kobilovichem koli toj vistriliv u nogo z blastera Cikavi momentiNa pochatku tvoru vidbuvayetsya nevelika plutanina z chasom Namagayuchis pereviriti stan svogo zdorov ya i z yasuvati chi ne projshla angina Andrij T robit pershij eksperimentalnij kovtok nasuho o dev yatnadcyatij nul p yat Drugij eksperimentalnij kovtok vin robit o dev yatnadcyatij nul nul u deyakih drukovanih vidannyah dev yatnadcyatij nul visim Andrij T peremagaye VEDRO pitannyam Chi mozhete vi vigadati take korektne pitannya na yake sami zh vidpovisti ne zmozhete yake vidsilaye chitacha do vidomogo teologichnogo pitannya Chi mozhe Bog stvoriti takij kamin yakij ne zmozhe pidnyati Odnak u tvori geroj vigaduye pitannya sam zgaduyuchi sho des chuv sho zi slovom vse povinno buti pov yazane yakijs vinyatok a inakshe vihodit paradoks PosilannyaTekst tvoru v elektronnij biblioteci Povist pro druzhbu i nedruzhbu