Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Повстання у Дагестану та Чечні або Малий газават — антиколоніальне повстання народів Дагестану та Чечні проти дій Російської імперії. Тривало з квітня до листопада 1877 року. Відбулося під час російсько-турецької війни 1877–1878 років.
| Повстання у Дагестані 1877 року | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-дагестанські війни | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
| Російська імперія | дагестанські народи, чеченці | ||||||||
| Командувачі | |||||||||
Передумови
Після завершення Великої Кавказької війни у 1864 році та полону імама Шаміля на деякий час дагестанці замирилися. Російські війська, головним чином, розташовувалися у Темір-Хан-Шурі, Чир-Юрті, Деш-Лагорі і Петровську. Таке розташування військ пояснюється незручностями розташування в суворих горах, та й загальною впевненістю російських окупантів в спокої краю.
Втім у 1866 році у південному Дагестані — Табасарані — відбулися перші заворушення. У 1871 році у гірській частині — Ункратлі — відбулися чергові заворушення. У 1877 році розпочалася нова російсько-турецька війна (або Друга Східна війна). Проте в цей час Дагестан був настільки спокійний, що припускали звідти вивести 21-у піхотну дивізію і частину її спрямувати на турецький кордон. Водночас таємно відбувалася пропагандистська робота з боку Османської імперії, яка розглядала дагестанські народи як своїх союзників. Проводилася робота серед мусульманського населення, яке Стамбул схиляв на свій бік обіцянками матеріальної і військової допомоги, закликами до ісламської солідарності, боротьбі за свободу, боротьбі з іновірцями.
У лютому в Дагестані оголошено воєнний стан, а в Дешлагаре, Ішкартахі, Чир-Юрті, Ботліхі, Гунібі, Хунзаху, Ахтахі, Ходжалмахах організовані опорні пункти або штаб-квартири і військові укріплення росіян. Для забезпечення перекидання бойових засобів в ці та інші пункти на вимогу військового губернатора М. Т. Лоріс-Меликова асигновано 100 000 карбованців. Місцевим командам доставлені бойові запаси по 100 патронів на рушницю, для чого було потрібно близько 500 000 патронів, гармати були забезпечені полуторним комплектом снарядів.
Влітку 1877 року в с. Согратль прибули чотири султанських емісари — Мухаджіра Аббас-паша (виходець з с. Ансалта), Гітінавас-Каді (з с. Гоцатль), Хаджіяв ібн-Давида і Міну-Алі, закатальці. Вони пред'явили лист від Газі-Мухаммада, сина імама Шаміля, генерала турецької армії, в якому повідомлялося про неминучу перемогу Османської імперії, про швидке прибуття османських військ з грошима і зброєю, йшлося про те, що дагестанці повинні негайно повстати. Вчений Мухаммад відкрито зачитав на базарній площі Кумух лист Газі-Мухаммада із закликом до повстання.
Безпосереднім приводом стала поразка російських військ від османів у битві під Карсом. Це спричинило надії дагестанців та чеченців на звільнення від російського гноблення.
Перебіг повстання
В ніч на 13 квітня одночасно з початком військових дій на Кавказькому фронті російсько-турецької війни, спалахнуло повстання в Чечні. Збори представників з чеченських товариств у кількості 60 осіб поблизу аулу Саясан, прийняв присягу «розірвати всякі зносини з існуючою владою», «оголосити себе незалежними», оголошують газават і проголошують імамом мешканця аулу Симсир , а в Чеберлоє до нього приєднується Дада Залман. У перші ж дні повстання охопило 47 аулів Ічкерії з населенням 18 тис. осіб.
Перші заворушення сталися в Чечні, а звідти перекинулись в Дагестан, спочатку в Гумбетовському і Дідоєвськом громадах, а потім по всій Дагестанській області. Вже 18 квітня кавказький намісник великий князь Михайло Миколайович наказав вжити енергійних заходыв для швидкого придушення повстання. 19 квітня у Терській області оголошено військовий стан. Начальник нагорного Дагестану полковник князь Накашідзе спрямував 2 батальйони і гірську напівбатарею рушив проти повсталих. Спочатку було атаковано аул Сіух, де мешканці зазнали поразки (80 загиблих) внаслідок застосування далекобійних і скорострільних рушниць у порівняні з дагестанськими.
При цьому з військами до станиці Грозної прибув генерал-ад'ютант Олександр Свистунов. Звідси він командував усіма загонами у західному та північному Дагестані та Чечні. В останній повстали аули Майртуп, Гельдіген, Цацан-юрт, Бачі-юрт, Ілісхан-юрт, Аллерой-аул, Цонтара.
22 квітня повстанці спробували пробитися до укріплення Герзель і Хасав-юрт. Того ж дня відбувся бій росіян з чеченцями на чолі із Актоєм на березі річки Аксай, вище Ішхой-юрта. Біля Майртупа відбувся переможний для повсталих бій між 500 вояків Алібека-Хаджі із загоном полковника Нуріда і підполковника Долгова у складі 4-х батальйонів Куринського і Навагінского полків, сотні Сунженського полку, 6 гармат добровольчого загону. Після цього захоплено аул Курчалой. Проте спроба захопити Гудермес виявилася невдалою. 28 квітня зірвалася спроба Алібека-Хаджі захопити Шалі.
Наприкінці квітня повстала Аргинська округа на чолі із Дадою Залмаєвим, до Алібека-Хаджі приєдналися громади Гумбета й Салатавії в Дагестані. На противагу цьому до Дагестану й Чечні рушили регулярні російські частини у складі 16846 солдат, 730 кінноти та 24 гармат, в Терську область спрямовано 24409 солдат, 16 козачих сотень, 104 гармати. 10 травня розпочався наступу російських військ на Східну Чечню: з Грозного — загону під командуванням генерала О.Свистунова, з Хасав-юрта — на чолі з полковником Бат'яновим, з боку Анді — під начальством полковника Накашідзе. Всі загони 14 травня повинні були зустрітися в Беноє.
13 травня Алібек-Хаджі витримав наступ росіян в аулі Акташ та Салатвії, змусивши ворога відступити до Хасав-юрта та Кечені. 14 травня полковник Накашідзе вирушив з Анді, намагаючись вгамувати землі до Беноя, але 16 травня росіяни вдруге зазнали поразки при аулі Аух. 17 травня Свистунов знищив аули Зандак, Байтаркі, Симсір. 28 травня придушене повстання у Салатвії та Гумбеті.
30-31 травня дідойці звільнилися від влади Росії, після цього захопили Кадорську вежу, стали проникати до Алазанської долини, намагаючись захопити Телавський повіт. 16-18 червня відбувалися бої за аул Асахо, який зрештою було захоплено князем Накашідзе. В результаті дідойці вимушені були підкоритися.
У великому аулі Гунібського округу Согратль, зібралися на раду дагестанські мулли і вирішили розгорнути зелений прапор. Імамом було обрано Хаджі-Магомет, син шанованого столітнього аксакала Абдурахмана-Хаджі. Війська повсталих очолив нащадок казікумухських власників, відставний майор (син Агалар-хана), наїб ротмістр Абдул-Меджид з 8 тис. місцевої міліції, наїб штабс-капітан Фаталі-бек і прапорщик міліції Муртузалі.
У південному Дагестані на чолі повсталих стали: син колишнього правителя Кайтага — генерала Джамал-бека — Мехті-бек Уцміев, нащадок кюрінських ханів Магомет-Алі і наїб Казі-Ахмет-бек.
22 червня Алібек-Хаджі зайняв сильну позицію на висоті Кожалк-Дук, де об'єднав 300 добірних вояків, але вже через 2 дні зазнав поразки від полковника Бат'янова, що мав під командуванням 2 батальйони, 2 роти Кабардинського піхотного полку, взвод гірських гармат, 2 сотні Кизляр-Гребенського полку, 3 сотні інгушів, осетин і кумиків, місцева міліцію, 2 роти Куринського полку, 1 батальйон Таманського полку. Але втрати повсталих склали лише 40 вояків.
1 липня розпочалося повстання в аулах, розташованих по р. Басе, Махкети, Хатуні, Тауз, Агішти, Елістанжи під керівництвом Абдул-Хаджі і Тангая. Це викликало хвилювання у Веденському та Аргунському округах. До 18 липня росіяни завдали поразки чеченцям в Аргунському окрузі. Але нову енергію повсталим надав Ума-Хаджі Дуєв. 24 липня генерал-ад'ютант О.Свистунов прибув до Шатоя, щоб керувати придушенням повстання в Аргунському окрузі.
На початку серпня генерал-майора О.Смєкалова призначено командувачем усіма військами, що діють, проти повстанців у Аргунському, Веденському округах, Аухі та Салатавіі, де знову піднялися горці. У відповідь Алібек-Хаджі перетягнув на свій бік усі аули Веденського райони та взяв в облогу Ведено, де перебував генерал Смєкалов. Проте останній 14 серпня завдав поразки чеченцями у битвах при Дишні-Ведено та висотах Гамардук. Алібек-Хаджі відступив до Центороя. Проте 15-17 серпня у боях в районі Кеташ-Корт та Ертен-Корт генерал Смєкалов не досяг рішучого успіху та відступив до Ведено.
До 21 серпня підкорено землі до Беноя, також аули уздовж рік Аксай та Аман-Су. Водночас голова повсталих Уман-Хаджі зайняв Бассовські аули, де став збирати нову армію.
29 серпня, дагестанці захопили Георгієвський міст через Кара-Койсу, а потім Салтинську ущелину. Проте того ж дня загін начальника середнього Дагестану, полковника Войно-Оранського з Гунібу швидко досягли Георгієвського моста та вибили звідти дагестанців. Проте дагестанці незабаром взяли в облогу залогу мосту, яка тривала з вересня до жовтня. Але зрештою горці вимушені були відступити.
Водночас повстав Гунібський округ, дагестанці взяли облогу гарнізони в аулах Гуніб та Хундзар. Повстали жителі села Согратль, громади Тлессерух, Карах, Тілітль, Гідатль, Кородо і Куяда. 30 серпня оголошено утворення імамату на чолі із Мухаммадом-Хаджі. В цей момент лише у Чечні росіяни зосередили близько 35 тис. вояків та 104 гармати.
8 вересня спалахнуло повстання в Казікумухський окрузі, де штабс-капітан Фаталі-бек з місцевою міліцею перейшов на бік повсталих. Останній разом з Абдул-Меджидом захопив Кумух. Це призвело до повстання чохців, громад Цудахар та Куппа, Даргінський округ. В Кумухі майора Джафара оголосили місцевим ханом.
9 вересня нагорній і гунібський загони з'єдналися у Георгіївського моста. Разом з додатковими загонами війська зросли до 5 батальйонів, але командування не наважилася активно діяти проти повсталих.
З Тер-Хан-Шури спрямовані війська до південного Дагестану на чолі із полковником Тер-Асатурова з кінно-іррегулярним полком, батальйоном піхоти і 2 гарматами. У селища Лаваші росіяни завдали поразки горцям на чолі із Фаталі-беком, які втратили 400 вояків, сам Фаталі-бек загинув.
11 вересня Мехті-бек взяв в облогу Дешлагар, штаб-квартиру Самурського полку. Після захоплення Дешлагара Мехті-бек планував зайняти Порт-Петровськ. Втім дії Тер-Асатурова завадили цьому — облога Дешлагара була знята. Потім Тер-Асатуров завдав поразки горцям біля аулів Отеміша, Каякента, Джемікента, а 23 вересня звільнив усі дороги до Дербенту, який взяли в облогу каратінці, лезгини та табасарани.
Проте повстали північний та південний Табасаран, де очільниками повсталих стали Умалат-Рустан-бек Кадієв та Аслан-бек відповідно. Заворушення відбулися в Кюрінському окрузі, повстали лезгіни. 27 вересня Андійський округ приєднався до Алібек-Хаджі, повстав Самурський округ на чолі із Казі-Ахмед-беком. Тоді ж відбулося проголошення Мехті-бека уцміем (володарем) Кайтага-Табасарани, Магомед-Алі-бека — Кюрінським ханом, Казі-Ахмед-бека — Ахтинським ханом. Але вже 28 вересня генерал Смєкалов змусив відступити Алібека-Хаджі на гору Дюр-Корт.
4 жовтня біля Янгі-Кента відбулася битва між загонами на чолі із Джафар-ханом й Мехті-беком та генералом Комаровим, в результаті повстали зазнали тяжкої поразки. 20 жовтня зайнято важливий аул Цудахар. До 8 жовтня тривали бої чеченців з росіянами в Симсірських лісах. 9 жовтня Алібек-Хаджі відступає до Дагестану. За ним послідували Дада Умаєв та Дада Залмаєв. 14-15 жовтня князь Накашідзе перейшов до Ходжал-Махі, потім рушив до Куппи, де відбувся запеклий бій. В результаті Ходжал-Махі та Купп були захоплені.
24 жовтня російські каральні війська підійшли до Маджаліс. Після янгі-кентської битви казікумухці, вже не наважувалися вступити в бій з військами і залишають Маджаліс, відступаючи до Кюрінського округу (через Табасарани). Кайтагські старійшини підкорилися генералу Комарову, який переслідував Джафар-хана. Останній здався загону Мамалави у с. Сумбатль. 25 жовтня захоплено аул Телітль, до 28 жовтня придушено повстання у західному Дагестані та Табасарані.
1 листопада росіяни захопили Самур та Ахти. Ці події деморалізували повсталих. На бік російської армії перейшли ватажки дагестанців Аслан-бек Руджинський та Нох-бек Джабраїлов. 3-4 листопада біля аулу Урлі та гори Ангунак відбулися бої між горцями на чолі із Абдул-Меджидом та російськими загонами, де перемога дісталася останнім. 4-5 листопада точилися бої за аул Кутіши. 4 листопада підкорено важливий аул Согратль, де захоплено імама Хаджі-Магомеда, наїба Абдул-Меджид та ще 274 активних учасників повстання. 10 листопада Мехті-бек намагався втекти до Персії, але був схоплений. До 20 листопада Самурський та Даргінський округи, весь південний Дагестан знову підкорилися російській владі. 27 листопада Алібек-Хаджі здався князю Авалову, начальнику Веденського округу. Повстання було завершено.
Наслідки
Відправлено у заслання від 10 до 30 тисяч мешканців Дагестану та Чечні. Каральні загони росіян продовжували діяти до середини 1878 року. 4-6 березня 1878 року відбувся тимчасовий військово-польовий суд, що засідав в Грозній, з 17 осіб засудив до страти через повішення 11 учасників повстання. Їх страчено 9 березня.
Джерела
- Магомедов Р. М. Восстание горцев Дагестана в 1877 году. Махачкала, 1940. С. 32 — 33.
- Абдулгамидов Н. А. Восстание в Южном Дагестане в 1877 году. М., 2001. С. 24.
- Ковалевскій П. И. Возстаніе Чечни и Дагестана въ 1877—1878 г.г. Зелимъ-Ханъ.— С.-Петербургъ, 1912.— 95 с.
Див. також
- Makhach Musayev. «Казнить повешением…». К вопросу о количестве казненных дагестансцев и чеченцев – руководителей освободительного движения 1877 г..
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya u Dagestanu ta Chechni abo Malij gazavat antikolonialne povstannya narodiv Dagestanu ta Chechni proti dij Rosijskoyi imperiyi Trivalo z kvitnya do listopada 1877 roku Vidbulosya pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv Povstannya u Dagestani 1877 roku Rosijsko dagestanski vijni Data 13 kvitnya 27 listopada 1877 Misce Dagestan Chechnya Privid Borotba za nezalezhnist Rezultat kapitulyaciya Alibeka Hadzhi Storoni Rosijska imperiya dagestanski narodi chechenci KomanduvachiPeredumoviPislya zavershennya Velikoyi Kavkazkoyi vijni u 1864 roci ta polonu imama Shamilya na deyakij chas dagestanci zamirilisya Rosijski vijska golovnim chinom roztashovuvalisya u Temir Han Shuri Chir Yurti Desh Lagori i Petrovsku Take roztashuvannya vijsk poyasnyuyetsya nezruchnostyami roztashuvannya v suvorih gorah ta j zagalnoyu vpevnenistyu rosijskih okupantiv v spokoyi krayu Vtim u 1866 roci u pivdennomu Dagestani Tabasarani vidbulisya pershi zavorushennya U 1871 roci u girskij chastini Unkratli vidbulisya chergovi zavorushennya U 1877 roci rozpochalasya nova rosijsko turecka vijna abo Druga Shidna vijna Prote v cej chas Dagestan buv nastilki spokijnij sho pripuskali zvidti vivesti 21 u pihotnu diviziyu i chastinu yiyi spryamuvati na tureckij kordon Vodnochas tayemno vidbuvalasya propagandistska robota z boku Osmanskoyi imperiyi yaka rozglyadala dagestanski narodi yak svoyih soyuznikiv Provodilasya robota sered musulmanskogo naselennya yake Stambul shilyav na svij bik obicyankami materialnoyi i vijskovoyi dopomogi zaklikami do islamskoyi solidarnosti borotbi za svobodu borotbi z inovircyami U lyutomu v Dagestani ogolosheno voyennij stan a v Deshlagare Ishkartahi Chir Yurti Botlihi Gunibi Hunzahu Ahtahi Hodzhalmahah organizovani oporni punkti abo shtab kvartiri i vijskovi ukriplennya rosiyan Dlya zabezpechennya perekidannya bojovih zasobiv v ci ta inshi punkti na vimogu vijskovogo gubernatora M T Loris Melikova asignovano 100 000 karbovanciv Miscevim komandam dostavleni bojovi zapasi po 100 patroniv na rushnicyu dlya chogo bulo potribno blizko 500 000 patroniv garmati buli zabezpecheni polutornim komplektom snaryadiv Vlitku 1877 roku v s Sogratl pribuli chotiri sultanskih emisari Muhadzhira Abbas pasha vihodec z s Ansalta Gitinavas Kadi z s Gocatl Hadzhiyav ibn Davida i Minu Ali zakatalci Voni pred yavili list vid Gazi Muhammada sina imama Shamilya generala tureckoyi armiyi v yakomu povidomlyalosya pro neminuchu peremogu Osmanskoyi imperiyi pro shvidke pributtya osmanskih vijsk z groshima i zbroyeyu jshlosya pro te sho dagestanci povinni negajno povstati Vchenij Muhammad vidkrito zachitav na bazarnij ploshi Kumuh list Gazi Muhammada iz zaklikom do povstannya Bezposerednim privodom stala porazka rosijskih vijsk vid osmaniv u bitvi pid Karsom Ce sprichinilo nadiyi dagestanciv ta chechenciv na zvilnennya vid rosijskogo gnoblennya Perebig povstannyaV nich na 13 kvitnya odnochasno z pochatkom vijskovih dij na Kavkazkomu fronti rosijsko tureckoyi vijni spalahnulo povstannya v Chechni Zbori predstavnikiv z chechenskih tovaristv u kilkosti 60 osib poblizu aulu Sayasan prijnyav prisyagu rozirvati vsyaki znosini z isnuyuchoyu vladoyu ogolositi sebe nezalezhnimi ogoloshuyut gazavat i progoloshuyut imamom meshkancya aulu Simsir a v Cheberloye do nogo priyednuyetsya Dada Zalman U pershi zh dni povstannya ohopilo 47 auliv Ichkeriyi z naselennyam 18 tis osib Pershi zavorushennya stalisya v Chechni a zvidti perekinulis v Dagestan spochatku v Gumbetovskomu i Didoyevskom gromadah a potim po vsij Dagestanskij oblasti Vzhe 18 kvitnya kavkazkij namisnik velikij knyaz Mihajlo Mikolajovich nakazav vzhiti energijnih zahodyv dlya shvidkogo pridushennya povstannya 19 kvitnya u Terskij oblasti ogolosheno vijskovij stan Nachalnik nagornogo Dagestanu polkovnik knyaz Nakashidze spryamuvav 2 bataljoni i girsku napivbatareyu rushiv proti povstalih Spochatku bulo atakovano aul Siuh de meshkanci zaznali porazki 80 zagiblih vnaslidok zastosuvannya dalekobijnih i skorostrilnih rushnic u porivnyani z dagestanskimi Pri comu z vijskami do stanici Groznoyi pribuv general ad yutant Oleksandr Svistunov Zvidsi vin komanduvav usima zagonami u zahidnomu ta pivnichnomu Dagestani ta Chechni V ostannij povstali auli Majrtup Geldigen Cacan yurt Bachi yurt Ilishan yurt Alleroj aul Contara 22 kvitnya povstanci sprobuvali probitisya do ukriplennya Gerzel i Hasav yurt Togo zh dnya vidbuvsya bij rosiyan z chechencyami na choli iz Aktoyem na berezi richki Aksaj vishe Ishhoj yurta Bilya Majrtupa vidbuvsya peremozhnij dlya povstalih bij mizh 500 voyakiv Alibeka Hadzhi iz zagonom polkovnika Nurida i pidpolkovnika Dolgova u skladi 4 h bataljoniv Kurinskogo i Navaginskogo polkiv sotni Sunzhenskogo polku 6 garmat dobrovolchogo zagonu Pislya cogo zahopleno aul Kurchaloj Prote sproba zahopiti Gudermes viyavilasya nevdaloyu 28 kvitnya zirvalasya sproba Alibeka Hadzhi zahopiti Shali Naprikinci kvitnya povstala Arginska okruga na choli iz Dadoyu Zalmayevim do Alibeka Hadzhi priyednalisya gromadi Gumbeta j Salataviyi v Dagestani Na protivagu comu do Dagestanu j Chechni rushili regulyarni rosijski chastini u skladi 16846 soldat 730 kinnoti ta 24 garmat v Tersku oblast spryamovano 24409 soldat 16 kozachih soten 104 garmati 10 travnya rozpochavsya nastupu rosijskih vijsk na Shidnu Chechnyu z Groznogo zagonu pid komanduvannyam generala O Svistunova z Hasav yurta na choli z polkovnikom Bat yanovim z boku Andi pid nachalstvom polkovnika Nakashidze Vsi zagoni 14 travnya povinni buli zustritisya v Benoye 13 travnya Alibek Hadzhi vitrimav nastup rosiyan v auli Aktash ta Salatviyi zmusivshi voroga vidstupiti do Hasav yurta ta Kecheni 14 travnya polkovnik Nakashidze virushiv z Andi namagayuchis vgamuvati zemli do Benoya ale 16 travnya rosiyani vdruge zaznali porazki pri auli Auh 17 travnya Svistunov znishiv auli Zandak Bajtarki Simsir 28 travnya pridushene povstannya u Salatviyi ta Gumbeti 30 31 travnya didojci zvilnilisya vid vladi Rosiyi pislya cogo zahopili Kadorsku vezhu stali pronikati do Alazanskoyi dolini namagayuchis zahopiti Telavskij povit 16 18 chervnya vidbuvalisya boyi za aul Asaho yakij zreshtoyu bulo zahopleno knyazem Nakashidze V rezultati didojci vimusheni buli pidkoritisya U velikomu auli Gunibskogo okrugu Sogratl zibralisya na radu dagestanski mulli i virishili rozgornuti zelenij prapor Imamom bulo obrano Hadzhi Magomet sin shanovanogo stolitnogo aksakala Abdurahmana Hadzhi Vijska povstalih ocholiv nashadok kazikumuhskih vlasnikiv vidstavnij major sin Agalar hana nayib rotmistr Abdul Medzhid z 8 tis miscevoyi miliciyi nayib shtabs kapitan Fatali bek i praporshik miliciyi Murtuzali U pivdennomu Dagestani na choli povstalih stali sin kolishnogo pravitelya Kajtaga generala Dzhamal beka Mehti bek Ucmiev nashadok kyurinskih haniv Magomet Ali i nayib Kazi Ahmet bek 22 chervnya Alibek Hadzhi zajnyav silnu poziciyu na visoti Kozhalk Duk de ob yednav 300 dobirnih voyakiv ale vzhe cherez 2 dni zaznav porazki vid polkovnika Bat yanova sho mav pid komanduvannyam 2 bataljoni 2 roti Kabardinskogo pihotnogo polku vzvod girskih garmat 2 sotni Kizlyar Grebenskogo polku 3 sotni ingushiv osetin i kumikiv misceva miliciyu 2 roti Kurinskogo polku 1 bataljon Tamanskogo polku Ale vtrati povstalih sklali lishe 40 voyakiv 1 lipnya rozpochalosya povstannya v aulah roztashovanih po r Base Mahketi Hatuni Tauz Agishti Elistanzhi pid kerivnictvom Abdul Hadzhi i Tangaya Ce viklikalo hvilyuvannya u Vedenskomu ta Argunskomu okrugah Do 18 lipnya rosiyani zavdali porazki chechencyam v Argunskomu okruzi Ale novu energiyu povstalim nadav Uma Hadzhi Duyev 24 lipnya general ad yutant O Svistunov pribuv do Shatoya shob keruvati pridushennyam povstannya v Argunskomu okruzi Na pochatku serpnya general majora O Smyekalova priznacheno komanduvachem usima vijskami sho diyut proti povstanciv u Argunskomu Vedenskomu okrugah Auhi ta Salatavii de znovu pidnyalisya gorci U vidpovid Alibek Hadzhi peretyagnuv na svij bik usi auli Vedenskogo rajoni ta vzyav v oblogu Vedeno de perebuvav general Smyekalov Prote ostannij 14 serpnya zavdav porazki chechencyami u bitvah pri Dishni Vedeno ta visotah Gamarduk Alibek Hadzhi vidstupiv do Centoroya Prote 15 17 serpnya u boyah v rajoni Ketash Kort ta Erten Kort general Smyekalov ne dosyag rishuchogo uspihu ta vidstupiv do Vedeno Do 21 serpnya pidkoreno zemli do Benoya takozh auli uzdovzh rik Aksaj ta Aman Su Vodnochas golova povstalih Uman Hadzhi zajnyav Bassovski auli de stav zbirati novu armiyu 29 serpnya dagestanci zahopili Georgiyevskij mist cherez Kara Kojsu a potim Saltinsku ushelinu Prote togo zh dnya zagin nachalnika serednogo Dagestanu polkovnika Vojno Oranskogo z Gunibu shvidko dosyagli Georgiyevskogo mosta ta vibili zvidti dagestanciv Prote dagestanci nezabarom vzyali v oblogu zalogu mostu yaka trivala z veresnya do zhovtnya Ale zreshtoyu gorci vimusheni buli vidstupiti Vodnochas povstav Gunibskij okrug dagestanci vzyali oblogu garnizoni v aulah Gunib ta Hundzar Povstali zhiteli sela Sogratl gromadi Tlesseruh Karah Tilitl Gidatl Korodo i Kuyada 30 serpnya ogolosheno utvorennya imamatu na choli iz Muhammadom Hadzhi V cej moment lishe u Chechni rosiyani zoseredili blizko 35 tis voyakiv ta 104 garmati 8 veresnya spalahnulo povstannya v Kazikumuhskij okruzi de shtabs kapitan Fatali bek z miscevoyu miliceyu perejshov na bik povstalih Ostannij razom z Abdul Medzhidom zahopiv Kumuh Ce prizvelo do povstannya chohciv gromad Cudahar ta Kuppa Darginskij okrug V Kumuhi majora Dzhafara ogolosili miscevim hanom 9 veresnya nagornij i gunibskij zagoni z yednalisya u Georgiyivskogo mosta Razom z dodatkovimi zagonami vijska zrosli do 5 bataljoniv ale komanduvannya ne navazhilasya aktivno diyati proti povstalih Z Ter Han Shuri spryamovani vijska do pivdennogo Dagestanu na choli iz polkovnikom Ter Asaturova z kinno irregulyarnim polkom bataljonom pihoti i 2 garmatami U selisha Lavashi rosiyani zavdali porazki gorcyam na choli iz Fatali bekom yaki vtratili 400 voyakiv sam Fatali bek zaginuv 11 veresnya Mehti bek vzyav v oblogu Deshlagar shtab kvartiru Samurskogo polku Pislya zahoplennya Deshlagara Mehti bek planuvav zajnyati Port Petrovsk Vtim diyi Ter Asaturova zavadili comu obloga Deshlagara bula znyata Potim Ter Asaturov zavdav porazki gorcyam bilya auliv Otemisha Kayakenta Dzhemikenta a 23 veresnya zvilniv usi dorogi do Derbentu yakij vzyali v oblogu karatinci lezgini ta tabasarani Prote povstali pivnichnij ta pivdennij Tabasaran de ochilnikami povstalih stali Umalat Rustan bek Kadiyev ta Aslan bek vidpovidno Zavorushennya vidbulisya v Kyurinskomu okruzi povstali lezgini 27 veresnya Andijskij okrug priyednavsya do Alibek Hadzhi povstav Samurskij okrug na choli iz Kazi Ahmed bekom Todi zh vidbulosya progoloshennya Mehti beka ucmiem volodarem Kajtaga Tabasarani Magomed Ali beka Kyurinskim hanom Kazi Ahmed beka Ahtinskim hanom Ale vzhe 28 veresnya general Smyekalov zmusiv vidstupiti Alibeka Hadzhi na goru Dyur Kort 4 zhovtnya bilya Yangi Kenta vidbulasya bitva mizh zagonami na choli iz Dzhafar hanom j Mehti bekom ta generalom Komarovim v rezultati povstali zaznali tyazhkoyi porazki 20 zhovtnya zajnyato vazhlivij aul Cudahar Do 8 zhovtnya trivali boyi chechenciv z rosiyanami v Simsirskih lisah 9 zhovtnya Alibek Hadzhi vidstupaye do Dagestanu Za nim posliduvali Dada Umayev ta Dada Zalmayev 14 15 zhovtnya knyaz Nakashidze perejshov do Hodzhal Mahi potim rushiv do Kuppi de vidbuvsya zapeklij bij V rezultati Hodzhal Mahi ta Kupp buli zahopleni 24 zhovtnya rosijski karalni vijska pidijshli do Madzhalis Pislya yangi kentskoyi bitvi kazikumuhci vzhe ne navazhuvalisya vstupiti v bij z vijskami i zalishayut Madzhalis vidstupayuchi do Kyurinskogo okrugu cherez Tabasarani Kajtagski starijshini pidkorilisya generalu Komarovu yakij peresliduvav Dzhafar hana Ostannij zdavsya zagonu Mamalavi u s Sumbatl 25 zhovtnya zahopleno aul Telitl do 28 zhovtnya pridusheno povstannya u zahidnomu Dagestani ta Tabasarani 1 listopada rosiyani zahopili Samur ta Ahti Ci podiyi demoralizuvali povstalih Na bik rosijskoyi armiyi perejshli vatazhki dagestanciv Aslan bek Rudzhinskij ta Noh bek Dzhabrayilov 3 4 listopada bilya aulu Urli ta gori Angunak vidbulisya boyi mizh gorcyami na choli iz Abdul Medzhidom ta rosijskimi zagonami de peremoga distalasya ostannim 4 5 listopada tochilisya boyi za aul Kutishi 4 listopada pidkoreno vazhlivij aul Sogratl de zahopleno imama Hadzhi Magomeda nayiba Abdul Medzhid ta she 274 aktivnih uchasnikiv povstannya 10 listopada Mehti bek namagavsya vtekti do Persiyi ale buv shoplenij Do 20 listopada Samurskij ta Darginskij okrugi ves pivdennij Dagestan znovu pidkorilisya rosijskij vladi 27 listopada Alibek Hadzhi zdavsya knyazyu Avalovu nachalniku Vedenskogo okrugu Povstannya bulo zaversheno NaslidkiVidpravleno u zaslannya vid 10 do 30 tisyach meshkanciv Dagestanu ta Chechni Karalni zagoni rosiyan prodovzhuvali diyati do seredini 1878 roku 4 6 bereznya 1878 roku vidbuvsya timchasovij vijskovo polovij sud sho zasidav v Groznij z 17 osib zasudiv do strati cherez povishennya 11 uchasnikiv povstannya Yih stracheno 9 bereznya Fotografiya zroblena u forteci Grozna pislya viroku zachitanogo vijskovo polovim sudom u grudni 1877 roku U centri Uma Duyev pravoruch vid nogo Alibek Hadzhi DzherelaMagomedov R M Vosstanie gorcev Dagestana v 1877 godu Mahachkala 1940 S 32 33 Abdulgamidov N A Vosstanie v Yuzhnom Dagestane v 1877 godu M 2001 S 24 Kovalevskij P I Vozstanie Chechni i Dagestana v 1877 1878 g g Zelim Han S Peterburg 1912 95 s Div takozhMakhach Musayev Kaznit povesheniem K voprosu o kolichestve kaznennyh dagestanscev i chechencev rukovoditelej osvoboditelnogo dvizheniya 1877 g