Повстання в Темиртау — масові заворушення та страйк, що відбувались 1—4 серпня 1959 року під час будівництва металургійного комбінату (Казахстанської Магнітки) в місті Темиртау.
Передумови
Наприкінці 1950-их років до Казахстану на будівництво міста Темиртау почали прибувати сотні людей за комсомольськими путівками. Їх розселили у наметовому містечку, що розташовувалось у східній частині міста. Люди були невдоволені систематичними перебоями з постачанням питної води та продовольством, відсутністю нормального житла, поганими умовами праці тощо. Так, 1959 року на будівництві працювали понад 25 тисяч осіб, вирішення соціально-побутових проблем яких партійні функціонери ігнорували.
15 липня 1957 року на будівництво прибула група будівельників — громадян Народної Республіки Болгарії, яким одразу ж було надано всі умови, яких не мали радянські робітники. Керівництво пояснювало це тим, що іноземних гостей не можна оселяти в наметовому містечку.
1 серпня 1959 року радянські будівельники прийшли на сніданок, але їх попрохали почекати, доки не доїдять болгари. Це спричинило хвилю обурення. Робітники відмовились виходити на роботу й почали громити околиці.
Перебіг подій
Кілька сотень повстанців розгромили їдальню, потім найближчий універмаг і крамниці, після чого зайнялись мародерством. Керівництво міста відрядило на місце заворушень солдат, але ті відмовились стріляти у неозброєних людей.
Безвладдя й анархія тривали близько 3 днів, після чого до Темиртау було введено війська, серед яких були курсанти місцевих військових училищ. Командири підрозділів наказали повстанцям розійтись, але ті відмовились. Тоді солдати й курсанти відкрили по них вогонь. У ніч проти 4 серпня 1959 року заколот було цілковито придушено, солдати та співробітники правоохоронних органів Казахської РСР провели масові арешти. За деякими даними, з будівництва втекли кілька тисяч учасників повстання, згодом у казахстанському степу впродовж тривалого часу знаходили кинуті втікачами транспортні засоби.
Підсумки
Під час придушення масових заворушень, за офіційними даними, було вбито 11 осіб, ще 32 зазнали поранень. Близько 190 осіб були заарештовані, після короткого з'ясування більшість відпустили, проти 42 затриманих було порушено кримінальні справи, п'ятьох було засуджено відкритим показовим судом за статтями 14 (бандитизм) і 16 (масові заворушення) до смертної кари шляхом розстрілу. У подальшому звинувачення в бандитизмі було знято. Ще двом страту замінили на 15 років в'язниці.
Серед військовослужбовців та працівників міліції, які брали участь у придушенні повстання, 109 солдатів та офіцерів зазнали поранень, в тому числі 32 — з вогнепальної зброї.
5 серпня 1959 року до Теміртау прибув Леонід Брежнєв, на той час секретар ЦК КПРС, як колишній перший секретар Центрального комітету Компартії Казахської РСР, що курирував справи в республіці. Брежнєв влаштував рознос місцевому партійно-господарському активу, виключив з партії та звільнив багатьох міліціонерів і чиновників.
Вже за тиждень повстанці вийшли на роботу. Вони відновили ними ж зруйновані вулиці й будівлі. Робітникам надали нормальні умови, а болгарські будівельники назавжди залишили Темиртау.
Зрештою, було знято з посади й виключено з лав партії першого секретаря Карагандинського обкому КП Казахстану . 19 січня 1960 року перший секретар ЦК КП Казахстану Микола Бєляєв був переведений з пониженням на пост першого секретаря Ставропольського крайкому КПРС. За кілька місяців його відправили на пенсію.
Примітки
- Абдулін, 2008, с. 38.
- Абдулін, 2008, с. 513.
- Олена Вебер. (20 серпня 2010). Повстання робітників у Теміртау 1959 року: спогади очевидця (рос.). Радио Азаттык. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 11 вересня 2018.
- Сергій Борисов. (3 серпня 2005). Повстання в Теміртау поглядом очевидця. Невідомі сторінки історії (рос.). ЦентрАзия. Архів оригіналу за 9 липня 2012. Процитовано 11 вересня 2018.
- 1 // Брежнєв. — М. : , 2008. — .
Джерела
- Козлов В. А. Конфликт рабочих с властями в Темиртау. Глава в кн. «Массовые беспорядки в СССР при Хрущеве и Брежневе 1953 — начало 1980-х гг.» М. РОССПЭН. 2010. с. 124—138 (рос.)
- Гол. ред. Абдулін. Караганда. Карагандинська область: Енциклопедія. — Алма-Ата : Атамура, 2008. — 528 с. — 5 000 прим. — .
- Теміртау-1959: досвід створення оперативно-військового угруповання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Povstannya v Temirtau masovi zavorushennya ta strajk sho vidbuvalis 1 4 serpnya 1959 roku pid chas budivnictva metalurgijnogo kombinatu Kazahstanskoyi Magnitki v misti Temirtau PeredumoviNaprikinci 1950 ih rokiv do Kazahstanu na budivnictvo mista Temirtau pochali pribuvati sotni lyudej za komsomolskimi putivkami Yih rozselili u nametovomu mistechku sho roztashovuvalos u shidnij chastini mista Lyudi buli nevdovoleni sistematichnimi pereboyami z postachannyam pitnoyi vodi ta prodovolstvom vidsutnistyu normalnogo zhitla poganimi umovami praci tosho Tak 1959 roku na budivnictvi pracyuvali ponad 25 tisyach osib virishennya socialno pobutovih problem yakih partijni funkcioneri ignoruvali 15 lipnya 1957 roku na budivnictvo pribula grupa budivelnikiv gromadyan Narodnoyi Respubliki Bolgariyi yakim odrazu zh bulo nadano vsi umovi yakih ne mali radyanski robitniki Kerivnictvo poyasnyuvalo ce tim sho inozemnih gostej ne mozhna oselyati v nametovomu mistechku 1 serpnya 1959 roku radyanski budivelniki prijshli na snidanok ale yih poprohali pochekati doki ne doyidyat bolgari Ce sprichinilo hvilyu oburennya Robitniki vidmovilis vihoditi na robotu j pochali gromiti okolici Perebig podijKilka soten povstanciv rozgromili yidalnyu potim najblizhchij univermag i kramnici pislya chogo zajnyalis maroderstvom Kerivnictvo mista vidryadilo na misce zavorushen soldat ale ti vidmovilis strilyati u neozbroyenih lyudej Bezvladdya j anarhiya trivali blizko 3 dniv pislya chogo do Temirtau bulo vvedeno vijska sered yakih buli kursanti miscevih vijskovih uchilish Komandiri pidrozdiliv nakazali povstancyam rozijtis ale ti vidmovilis Todi soldati j kursanti vidkrili po nih vogon U nich proti 4 serpnya 1959 roku zakolot bulo cilkovito pridusheno soldati ta spivrobitniki pravoohoronnih organiv Kazahskoyi RSR proveli masovi areshti Za deyakimi danimi z budivnictva vtekli kilka tisyach uchasnikiv povstannya zgodom u kazahstanskomu stepu vprodovzh trivalogo chasu znahodili kinuti vtikachami transportni zasobi PidsumkiPid chas pridushennya masovih zavorushen za oficijnimi danimi bulo vbito 11 osib she 32 zaznali poranen Blizko 190 osib buli zaareshtovani pislya korotkogo z yasuvannya bilshist vidpustili proti 42 zatrimanih bulo porusheno kriminalni spravi p yatoh bulo zasudzheno vidkritim pokazovim sudom za stattyami 14 banditizm i 16 masovi zavorushennya do smertnoyi kari shlyahom rozstrilu U podalshomu zvinuvachennya v banditizmi bulo znyato She dvom stratu zaminili na 15 rokiv v yaznici Sered vijskovosluzhbovciv ta pracivnikiv miliciyi yaki brali uchast u pridushenni povstannya 109 soldativ ta oficeriv zaznali poranen v tomu chisli 32 z vognepalnoyi zbroyi 5 serpnya 1959 roku do Temirtau pribuv Leonid Brezhnyev na toj chas sekretar CK KPRS yak kolishnij pershij sekretar Centralnogo komitetu Kompartiyi Kazahskoyi RSR sho kuriruvav spravi v respublici Brezhnyev vlashtuvav roznos miscevomu partijno gospodarskomu aktivu viklyuchiv z partiyi ta zvilniv bagatoh milicioneriv i chinovnikiv Vzhe za tizhden povstanci vijshli na robotu Voni vidnovili nimi zh zrujnovani vulici j budivli Robitnikam nadali normalni umovi a bolgarski budivelniki nazavzhdi zalishili Temirtau Zreshtoyu bulo znyato z posadi j viklyucheno z lav partiyi pershogo sekretarya Karagandinskogo obkomu KP Kazahstanu 19 sichnya 1960 roku pershij sekretar CK KP Kazahstanu Mikola Byelyayev buv perevedenij z ponizhennyam na post pershogo sekretarya Stavropolskogo krajkomu KPRS Za kilka misyaciv jogo vidpravili na pensiyu PrimitkiAbdulin 2008 s 38 Abdulin 2008 s 513 Olena Veber 20 serpnya 2010 Povstannya robitnikiv u Temirtau 1959 roku spogadi ochevidcya ros Radio Azattyk Arhiv originalu za 9 lipnya 2012 Procitovano 11 veresnya 2018 Sergij Borisov 3 serpnya 2005 Povstannya v Temirtau poglyadom ochevidcya Nevidomi storinki istoriyi ros CentrAziya Arhiv originalu za 9 lipnya 2012 Procitovano 11 veresnya 2018 1 Brezhnyev M 2008 ISBN 978 5 235 03114 2 DzherelaKozlov V A Konflikt rabochih s vlastyami v Temirtau Glava v kn Massovye besporyadki v SSSR pri Hrusheve i Brezhneve 1953 nachalo 1980 h gg M ROSSPEN 2010 s 124 138 ros Gol red Abdulin Karaganda Karagandinska oblast Enciklopediya Alma Ata Atamura 2008 528 s 5 000 prim ISBN 9965 34 777 8 Temirtau 1959 dosvid stvorennya operativno vijskovogo ugrupovannya