Побі́йна — село в Україні, у Баштечківській сільській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване на лівому березі річки Бурти (притока Гірського Тікичу) за 23 км на південний схід від міста Жашків. Населення становить 556 осіб (станом на 2001 р.).
село Побійна | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський район |
Громада | Баштечківська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA71060030060064451 |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | до 1748 |
Населення | 556 чоловік (станом на 2001 року) |
Поштовий індекс | 19224 |
Телефонний код | +380 4747 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°12′14″ пн. ш. 30°17′28″ сх. д. / 49.20389° пн. ш. 30.29111° сх. д.Координати: 49°12′14″ пн. ш. 30°17′28″ сх. д. / 49.20389° пн. ш. 30.29111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 195 м |
Відстань до обласного центру | 129,7 (фізична) км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 19223, Черкаська обл., Уманський р-н, с.Нагірна |
Сільський голова | Лісецький Василь Іванович |
Карта | |
Побійна | |
Побійна | |
Мапа | |
Побійна у Вікісховищі |
Історія
За місцевими переказами, назва села походить від слів “бій”, “побоїще”, що характеризують одну з двох масштабних битв – 1644 та 1655 років, відповідно, що відбулися неподалік від місця розташування с.Побійна – біля села Охматів (відстань – 8км.). Перша битва – масштабна сутичка коронних військ з татарами, друга, часів козацької революції під проводом Б. Хмельницького – Дрижипільська битва 1655 року. Проте, більш імовірним є другий варіант, адже ідеологізація та масштабність Охматівської битви 1644 року, цілком закономірно не може йти в порівняння з однойменною битвою, що відбулась на 11 років пізніше – у 1655 році, що гіпотетично відобразилось у народній пам'яті. Також аргументом на користь походження назви села саме від другої Охматівськоі битви, є відсутність цього села на картах Гійома де Боплана 1650 р., 6 років – після першої битви, та за 5 років перед другою.
Село, ймовірно, засноване козаками-колоністами, під час Реконструкції Правобережжя, після доби Руїни, на поч XVIII століття. Найдавнішою письмовою згадкою, є опис місцевої церкви, що була побудована у 1748 році.
Станом на 1740-і роки, село належало пану Йосифу Товкачу, коштом якого у 1748 році була побудована Різдвяно-Богоматірська церква. 1830 року відбулася масштабна пожежа, яка знищила цю пам'ятку архітектури, проте вже у 1836, споруда була відбудована, шляхом реконструкції дзвіниці та добудови вівтаря. До власності цієї церкви, станом на 1840-ві роки належали 37 десятин землі. До відання Побійного приходу відносилось сусіднє село – Нагірна, власником якого був граф Браницький.
Згідно з описом, у другій половині XVIII ст., у селі нараховувалось 529 мешканців, 508, з яких – православного віросповідання, 21 – католики. Місцевий поміщик – Пелагін Піонтковський, у власності якого перебували 2742 десятини землі.
Станом на 1900 рік, у селі нараховувалось 157 дворів, та 752 мешканці, 379 з яких – чоловіки, а 373 – жінки. Основне заняття населення – хліборобство. За с. Побійна закріплювались 1436 десятин землі. Поділ земель наступний: 942 десятини – поміщицькі, 40 десятин – церковне володіння, 454 десятин – земля селян. Господарство велося по трипільній системі. Власник села, у 1900 році – Василь Яковлєв - Лисяний. В інфраструктурному плані, село укомплектоване: православною церквою, церковно-приходською школою, 2 млинами, 2 кузнями, хлібним магазином та пожежним пунктом. Поблизу села знаходилась залізнична станція Поташ. Капітал села, станом на 1900 рік – 561 рубль. Станом на 1932 рік у селі діяв колгосп. Станом на сьогодні(коли?), мешканці с. Побійна є повністю залежними від сусіднього села Нагірна, адже усі інфраструктурні об'єкти діють саме там.
У селі проживали нащадки бідної польської шляхти, але до Першої світової війни село вважалося досить багатим.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932-1933 та 1946-1947 роках.
У 2003 році село газифіковано.
Село було відоме на Черкащині завдяки покладам торфу.
Відомі люди
Галерея
- В'їзд у село
- Вулиця Шевченка
- Школа
- Магазин
- Церква
- Братська могила радянських воїнів
- Пам’ятник невідомому солдату
Посилання
Słownik geograficzny królewstwa polskiego i innych krajów słowiańskich / Wyd. F. Sulimierski, B. Chlebowski, W. Walewski. – Warszawa, 1880-1902. – T.8 с.346
- Описи Київського намісництва 70-80-х років XVIII ст. / Упор. Г.В. Болотова, К.А. Вислобоков та ін. – К., 1989
- Крип’якевич І.В. Адміністративний поділ України 1648-1654 рр. // Історичні джерела та їх використання. – К., 1966. – Вип. 2. – С. 142-148.
- Похилевич Л. Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, у пределах губернии находящихся. – Киев, 1864. – с.364
- Jabłonowski A. Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej. Epoka przełomu w. XVI-go na XVII-sty. – Warszawa- Wiedeń, 1899-1904
- Облікова карта села Побійна, сайт ВРУ:
|Тема = Побійна |Портал = Черкащина |Вікісловник = |Вікіпідручник = |Вікіцитати = |Вікіджерела = |Вікіновини = |Вікісховище = |Метавікі = |Проєкт = }}
- Погода в Україні
- maps.vlasenko.net(рос.)
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pobi jna selo v Ukrayini u Bashtechkivskij silskij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane na livomu berezi richki Burti pritoka Girskogo Tikichu za 23 km na pivdennij shid vid mista Zhashkiv Naselennya stanovit 556 osib stanom na 2001 r selo PobijnaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon Umanskij rajonGromada Bashtechkivska silska gromadaKod KATOTTG UA71060030060064451Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni daniZasnovane do 1748Naselennya 556 cholovik stanom na 2001 roku Poshtovij indeks 19224Telefonnij kod 380 4747Geografichni daniGeografichni koordinati 49 12 14 pn sh 30 17 28 sh d 49 20389 pn sh 30 29111 sh d 49 20389 30 29111 Koordinati 49 12 14 pn sh 30 17 28 sh d 49 20389 pn sh 30 29111 sh d 49 20389 30 29111Serednya visota nad rivnem morya 195 mVidstan do oblasnogo centru 129 7 fizichna kmMisceva vladaAdresa radi 19223 Cherkaska obl Umanskij r n s NagirnaSilskij golova Liseckij Vasil IvanovichKartaPobijnaPobijnaMapa Pobijna u VikishovishiIstoriyaZa miscevimi perekazami nazva sela pohodit vid sliv bij poboyishe sho harakterizuyut odnu z dvoh masshtabnih bitv 1644 ta 1655 rokiv vidpovidno sho vidbulisya nepodalik vid miscya roztashuvannya s Pobijna bilya sela Ohmativ vidstan 8km Persha bitva masshtabna sutichka koronnih vijsk z tatarami druga chasiv kozackoyi revolyuciyi pid provodom B Hmelnickogo Drizhipilska bitva 1655 roku Prote bilsh imovirnim ye drugij variant adzhe ideologizaciya ta masshtabnist Ohmativskoyi bitvi 1644 roku cilkom zakonomirno ne mozhe jti v porivnyannya z odnojmennoyu bitvoyu sho vidbulas na 11 rokiv piznishe u 1655 roci sho gipotetichno vidobrazilos u narodnij pam yati Takozh argumentom na korist pohodzhennya nazvi sela same vid drugoyi Ohmativskoi bitvi ye vidsutnist cogo sela na kartah Gijoma de Boplana 1650 r 6 rokiv pislya pershoyi bitvi ta za 5 rokiv pered drugoyu Selo jmovirno zasnovane kozakami kolonistami pid chas Rekonstrukciyi Pravoberezhzhya pislya dobi Ruyini na poch XVIII stolittya Najdavnishoyu pismovoyu zgadkoyu ye opis miscevoyi cerkvi sho bula pobudovana u 1748 roci Stanom na 1740 i roki selo nalezhalo panu Josifu Tovkachu koshtom yakogo u 1748 roci bula pobudovana Rizdvyano Bogomatirska cerkva 1830 roku vidbulasya masshtabna pozhezha yaka znishila cyu pam yatku arhitekturi prote vzhe u 1836 sporuda bula vidbudovana shlyahom rekonstrukciyi dzvinici ta dobudovi vivtarya Do vlasnosti ciyeyi cerkvi stanom na 1840 vi roki nalezhali 37 desyatin zemli Do vidannya Pobijnogo prihodu vidnosilos susidnye selo Nagirna vlasnikom yakogo buv graf Branickij Zgidno z opisom u drugij polovini XVIII st u seli narahovuvalos 529 meshkanciv 508 z yakih pravoslavnogo virospovidannya 21 katoliki Miscevij pomishik Pelagin Piontkovskij u vlasnosti yakogo perebuvali 2742 desyatini zemli Stanom na 1900 rik u seli narahovuvalos 157 dvoriv ta 752 meshkanci 379 z yakih choloviki a 373 zhinki Osnovne zanyattya naselennya hliborobstvo Za s Pobijna zakriplyuvalis 1436 desyatin zemli Podil zemel nastupnij 942 desyatini pomishicki 40 desyatin cerkovne volodinnya 454 desyatin zemlya selyan Gospodarstvo velosya po tripilnij sistemi Vlasnik sela u 1900 roci Vasil Yakovlyev Lisyanij V infrastrukturnomu plani selo ukomplektovane pravoslavnoyu cerkvoyu cerkovno prihodskoyu shkoloyu 2 mlinami 2 kuznyami hlibnim magazinom ta pozhezhnim punktom Poblizu sela znahodilas zaliznichna stanciya Potash Kapital sela stanom na 1900 rik 561 rubl Stanom na 1932 rik u seli diyav kolgosp Stanom na sogodni koli meshkanci s Pobijna ye povnistyu zalezhnimi vid susidnogo sela Nagirna adzhe usi infrastrukturni ob yekti diyut same tam U seli prozhivali nashadki bidnoyi polskoyi shlyahti ale do Pershoyi svitovoyi vijni selo vvazhalosya dosit bagatim Selo postrazhdalo vnaslidok genocidu ukrayinskogo narodu provedenogo okupacijnim uryadom SRSR 1932 1933 ta 1946 1947 rokah U 2003 roci selo gazifikovano Selo bulo vidome na Cherkashini zavdyaki pokladam torfu Vidomi lyudiBarabolya Petro Demidovich kontr admiral pismennik GalereyaV yizd u selo Vulicya Shevchenka Shkola Magazin Cerkva Bratska mogila radyanskih voyiniv Pam yatnik nevidomomu soldatuPosilannyaSlownik geograficzny krolewstwa polskiego i innych krajow slowianskich Wyd F Sulimierski B Chlebowski W Walewski Warszawa 1880 1902 T 8 s 346 Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 h rokiv XVIII st Upor G V Bolotova K A Vislobokov ta in K 1989 Krip yakevich I V Administrativnij podil Ukrayini 1648 1654 rr Istorichni dzherela ta yih vikoristannya K 1966 Vip 2 S 142 148 Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki o vseh derevnyah selah mestechkah i gorodah u predelah gubernii nahodyashihsya Kiev 1864 s 364 Jablonowski A Atlas historyczny Rzeczypospolitej Polskiej Epoka przelomu w XVI go na XVII sty Warszawa Wieden 1899 1904 Oblikova karta sela Pobijna sajt VRU Tema Pobijna Portal Cherkashina Vikislovnik Vikipidruchnik Vikicitati Vikidzherela Vikinovini Vikishovishe Metaviki Proyekt Pogoda v Ukrayini maps vlasenko net ros Ce nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi