Пневмоавтоматика

Пневмоавтома́тика (рос. пневмоавтоматика, англ. pneumatic automation, нім. Pneumoautomatik f, Automatisierung f mittels pneumatischer Bauelemente) — напрям у автоматиці, пов'язаний з використанням стиснутого повітря як робочого середовища.

Під пневмоавтоматикою, також, розуміють комплекс технічних засобів для побудови систем автоматичного керування, у яких інформація представлена тиском чи витратою газу, зазвичай повітря (пневмосигнали) і технічну дисципліну, об'єктом розгляду якої є цей вид технічних засобів автоматизації.

У пневмоавтоматиці використовуються пристрої для збору інформації (датчики с пневматичним виходом, пневматичні кінцеві і шляхові вимикачі та ін.), перетворення і зберігання інформації (пневматичні регулятори, оптимізатори, обчислювальні аналогові пристрої, релейні системи), представлення інформації (показуючі і реєструючі пристрої, індикатори) та її перетворення у керуючий вплив (пневматичні виконавчі пристрої).

Література

• Гідроприводи та гідропневмоавтоматика: Підручник /В. О. Федорець, М. Н. Педченко, В. Б. Струтинський та ін. За ред. В. О. Федорця. — К:Вища школа,— 1995.- 463 с.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
• Папушин Ю. Л., Білецький В. С. Основи автоматизації гірничого виробництва. — Донецьк : Східний видавничий дім, 2007. — 168 с. — .
• Іванов А. О. Теорія автоматичного керування: Підручник. — Дніпропетровськ: Національний гірничий університет. — 2003. — 250 с.