Пластир (нафтовидобуток)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пластир.

Пластир (рос. пластырь; англ. patch; нім. Lecksegel n) — у нафтовидобутку — тонкостінна оболонка у вигляді гільзи (труби) з поздовжніми гофрами (зім'яттями), яку після опускання у свердловину в інтервал пошкодження (дефекту) обсадної колони труб за допомогою пристрою дорн розправляють до щільного контактування з обсадною колоною і приклеюють (чи цементують). Робота пристрою ґрунтується на розширенні поздовжньо гофрованої труби. Цим усувається приплив рідини у свердловину через дефект у колоні.

Див. також

• Обсадна колона

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
• Орловський В. М., Білецький В. С., Вітрик В. Г. Технологія розробки нафтових родовищ. [Текст]: 2-ге видання, навч. посіб. для студ спеціальності 185 «Нафтогазова інженерія та технології» / В. М. Орловський, В. С. Білецький, В. Г. Вітрик; ХНУМГ ім. О. М. Бекетова; НТУ «ХПІ». — Львів: «Новий Світ — 2000», 2020. — 243 с.