Пласка черепаха колюча | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пласка черепаха колюча | ||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Acanthochelys spixii Duméril & Bibron, 1835 | ||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||
Platemys spixii | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Пласка черепаха колюча (Acanthochelys spixii) — вид черепах з роду Болотна пласка черепаха родини Змієшиї черепахи.
Опис
Загальна довжина карапаксу сягає 17 см. Голова широка. Шия довга. Панцир масивний, карапакс подовжений, опуклий та гладенький. У задній частині голови присутні шипи. Звідси й походить назва цієї черепахи. Ніс схожий за формою на п'ятак свині.
Шкіра кінцівок, хвоста та голови коричневого кольору з різними відтінками або сірувата. Ніс рожевий. Карапакса коричнево-чорний, пластрон чорний зі світлими плямами.
Спосіб життя
Полюбляє болота та повільні поточні водойми з рясною рослинністю й м'яким дном. Активна вдень. Харчується рибою, безхребетними, молюсками.
Під час залицяння самець підпливає мордою до морди самиці. Якщо самиця кусає його, самець тікає, але незабаром знову припливає до неї. Цей процес може повторюватися кілька разів, поки самцеві не вдасться обнюхати хвіст самиці й клоаку, а потім забратися на неї. Якщо самиця не заперечує, самець чіпляється кінцівками й горбиками на них за карапакс самиці. Потім він 30 секунд хитає головою і починає паруватися. Самиця відкладає 4—9 сферичних яйця 25—27 мм у діаметрі. Термін інкубації 152–159 днів при температурі 29-30 °C. Розмір новонароджених черепашенят 31—32 мм з вагою 5 г. У них темно-коричневий карапакс з помаранчево-червоною облямівкою, пластрон чорний з помаранчево-червоними плямами.
У неволі ця черепаха стає замкнутою і сором'язливою, ховає голову та шию під панциром протягом довгого часу.
Розповсюдження
Мешкає від околиць м. Сан-Паулу у Бразилії через Ріу-Гранді-ду-Сул і далі через басейн р. Такуарембо і департамент Роча в Уругваї на захід до провінцій Формоса та Чако в Аргентині.
Джерела
- Valverde, J. 2009. Südamerikanische Schildkröten. Reptilia (Münster) 14 (6): 16-27
- Ernst,C.H. and Barbour,R.W. 1989. Turtles of the World. Smithsonian Institution Press, Washington D.C. — London
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plaska cherepaha kolyucha Plaska cherepaha kolyucha Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahi Testudines Pidryad Bokoshiyi cherepahi Pleurodira Rodina Zmiyeshiyi cherepahi Chelidae Rid Bolotna plaska cherepaha Acanthochelys Vid Plaska cherepaha kolyucha Binomialna nazva Acanthochelys spixii Dumeril amp Bibron 1835 Sinonimi Platemys spixii Posilannya Vikishovishe Acanthochelys spixii Vikividi Acanthochelys spixii EOL 815845 ITIS 551880 MSOP 76 NCBI 241403 Fossilworks 361283 Plaska cherepaha kolyucha Acanthochelys spixii vid cherepah z rodu Bolotna plaska cherepaha rodini Zmiyeshiyi cherepahi OpisZagalna dovzhina karapaksu syagaye 17 sm Golova shiroka Shiya dovga Pancir masivnij karapaks podovzhenij opuklij ta gladenkij U zadnij chastini golovi prisutni shipi Zvidsi j pohodit nazva ciyeyi cherepahi Nis shozhij za formoyu na p yatak svini Shkira kincivok hvosta ta golovi korichnevogo koloru z riznimi vidtinkami abo siruvata Nis rozhevij Karapaksa korichnevo chornij plastron chornij zi svitlimi plyamami Sposib zhittyaPolyublyaye bolota ta povilni potochni vodojmi z ryasnoyu roslinnistyu j m yakim dnom Aktivna vden Harchuyetsya riboyu bezhrebetnimi molyuskami Pid chas zalicyannya samec pidplivaye mordoyu do mordi samici Yaksho samicya kusaye jogo samec tikaye ale nezabarom znovu priplivaye do neyi Cej proces mozhe povtoryuvatisya kilka raziv poki samcevi ne vdastsya obnyuhati hvist samici j kloaku a potim zabratisya na neyi Yaksho samicya ne zaperechuye samec chiplyayetsya kincivkami j gorbikami na nih za karapaks samici Potim vin 30 sekund hitaye golovoyu i pochinaye paruvatisya Samicya vidkladaye 4 9 sferichnih yajcya 25 27 mm u diametri Termin inkubaciyi 152 159 dniv pri temperaturi 29 30 C Rozmir novonarodzhenih cherepashenyat 31 32 mm z vagoyu 5 g U nih temno korichnevij karapaks z pomaranchevo chervonoyu oblyamivkoyu plastron chornij z pomaranchevo chervonimi plyamami U nevoli cya cherepaha staye zamknutoyu i sorom yazlivoyu hovaye golovu ta shiyu pid pancirom protyagom dovgogo chasu RozpovsyudzhennyaMeshkaye vid okolic m San Paulu u Braziliyi cherez Riu Grandi du Sul i dali cherez basejn r Takuarembo i departament Rocha v Urugvayi na zahid do provincij Formosa ta Chako v Argentini DzherelaValverde J 2009 Sudamerikanische Schildkroten Reptilia Munster 14 6 16 27 Ernst C H and Barbour R W 1989 Turtles of the World Smithsonian Institution Press Washington D C London