Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«План втечі» (ісп. Plan de evasión) — науково-фантастичний роман аргентинського письменника Адольфо Біой Касареса, опублікований 1945 року у видавництві Емесе. Не безпідставно вважається дуже близьким до «Винаходу Мореля», твору, який представив Біоя як великого письменника аргентинської літератури, але «План втечі» не отримав того масового визнання, яке широка громадськість дала першому роману. Адольфо Біой Касарес згадав про різну славу між цими двома роботами: «У 1941 та 1942 роках я мав дуже успіх із «Винаходом Мореля». Він був розпроданий через одинадцять місяців після його публікації (...) У 1945 році «План втечі» зробив [(продавався)] не так добре. Він вважався другорядним твором (...) Коли його переклали [французькою], [то] він став помітним бестселером».
| План втечі | ||||
|---|---|---|---|---|
| Plan de evasión | ||||
 Обкладинка першого видання (1945 рік) | ||||
| Жанр | наукова фантастика | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Адольфо Біой Касарес | |||
| Мова | іспанська | |||
| Опубліковано | 1945 | |||
| Країна |  Аргентина | |||
| Видання | Emecé Editores | |||
| Попередній твір | «Винахід Мореля» (1940) | |||
| Наступний твір | «Небесний сюжет» (1948) | |||
| | ||||
«План втечі» відзначили премією за найкращу іноземну книгу, перекладену французькою мовою в 1979 році. Роман відзначається своєю науковою уявою. Але в сюжеті також розвивається напруженість та інтрига, причому заплутано, як у детективному романі. Розповідь побудована в потужний спонукальний та інформативний спосіб, про час (1914 рік) і місце (Острови порятунку), в якому вона відбувається; літопис, що підтримує високу символіку.
Сюжет
Племінник високопоставленого моряка, головний герой — офіцер Неверс, відправлений на деякі тюремні острови в Карибському морі, щоб виконати декількамісячну роботу, поки він не звільниться, стикається з низкою надзвичайних подій. Директора в'язниці Кастеля бачать на одному з островів постійно з тваринами, при цьому він поводиться дивно; окрім цього деякі ув’язнені також поводяться дивно. Неверс не намагається зрозуміти, що відбувається (зокрема, що означають малюнки, які Кастель наносить на свою казарму), допоки виконує свою роботу у в’язниці. Початкові заплутані версії, за допомогою яких Неверс шукає пояснення таємничим інцидентам, виявляться хибними.
Факти знаходять своє пояснення опісля відкриття дивовижного винаходу Кастеля на останніх сторінках роману: директор тюремних островів хотів реалізувати свої прогресивні виправні ідеї. Саме в тілах деяких обраних ув'язнених Кастель встановлює свою вигадану утопію. Для цього за допомогою хірургічних операцій він змінює установки сприйняття у піддослідних ув'язнених. Маніпуляції з сенсорними нервами призведуть до синестетичного злиття, змін, які змушують, наприклад, чути тактильні відчуття як звук. Перетворення включають простір і час: «все може бути чимось іншим, все може бути символом усього». Сам Кастель також є піддослідним у своєму експерименті. Справжнє пекло з унікальними та зловісними атракціонами, ще більш інтенсивне й гнітюче пекло, ніж в’язниця, розгорнеться на островах, перевершуючи будь-які хворобливі галюцинації.
Неверс розривається між інтересом до того, що відбувається, і бажанням якомога швидше вирушити до Кайєнни, щоб повернутися до Франції. Таким чином стурбований Неверс додасть деякі помилки до заплутаного стану речей у цій «в’язниці, захищеній від втечі». Необережність офіцера додасть відбиток жахливих подій у свідомості одного з ув’язнених, отже проєкт губернатора Кастеля має ще жахливішу кульмінацію, ніж ганебні умови ув’язнення в тюремному комплексі.
Примітки
- La Maga. 22 de febrero de 1995. pp. 41-42
- Manguel (1974), p. 19
- Cerda Neira, Kristov D: Utopía y Ficción (...)de Adolfo Bioy Casares; v. § 3. Utopía como Ficcionalización del Sujeto.
- Manguel (1974), p. 20
- Ruiz, Bernardo (1976), p. 27
- Manguel (1974), p. 82
Література
- Cerda Neira, Kristov D.: Utopía y Ficción en la narrativa temprana de Adolfo Bioy Casares; Osorno, Alpha -Revista de artes, letras y filosofía-, 2005, pp. 25-42; Online en Scielo.cl (consultado en 12/julio/2015)
- Manguel, Alberto (ed.): Plan de Evasión. Estudio preliminar y notas. Buenos Aires, Kapelusz, 1974.
- Ruiz, Bernardo: (consultado en 11/julio/2015)
Посилання
- «План втечі» на сайті Goodreads
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plan vtechi isp Plan de evasion naukovo fantastichnij roman argentinskogo pismennika Adolfo Bioj Kasaresa opublikovanij 1945 roku u vidavnictvi Emese Ne bezpidstavno vvazhayetsya duzhe blizkim do Vinahodu Morelya tvoru yakij predstaviv Bioya yak velikogo pismennika argentinskoyi literaturi ale Plan vtechi ne otrimav togo masovogo viznannya yake shiroka gromadskist dala pershomu romanu Adolfo Bioj Kasares zgadav pro riznu slavu mizh cimi dvoma robotami U 1941 ta 1942 rokah ya mav duzhe uspih iz Vinahodom Morelya Vin buv rozprodanij cherez odinadcyat misyaciv pislya jogo publikaciyi U 1945 roci Plan vtechi zrobiv prodavavsya ne tak dobre Vin vvazhavsya drugoryadnim tvorom Koli jogo pereklali francuzkoyu to vin stav pomitnim bestselerom Plan vtechiPlan de evasionObkladinka pershogo vidannya 1945 rik Zhanrnaukova fantastikaFormaromanAvtorAdolfo Bioj KasaresMovaispanskaOpublikovano1945Krayina ArgentinaVidannyaEmece EditoresPoperednij tvir Vinahid Morelya 1940 Nastupnij tvir Nebesnij syuzhet 1948 Plan vtechi vidznachili premiyeyu za najkrashu inozemnu knigu perekladenu francuzkoyu movoyu v 1979 roci Roman vidznachayetsya svoyeyu naukovoyu uyavoyu Ale v syuzheti takozh rozvivayetsya napruzhenist ta intriga prichomu zaplutano yak u detektivnomu romani Rozpovid pobudovana v potuzhnij sponukalnij ta informativnij sposib pro chas 1914 rik i misce Ostrovi poryatunku v yakomu vona vidbuvayetsya litopis sho pidtrimuye visoku simvoliku SyuzhetPleminnik visokopostavlenogo moryaka golovnij geroj oficer Nevers vidpravlenij na deyaki tyuremni ostrovi v Karibskomu mori shob vikonati dekilkamisyachnu robotu poki vin ne zvilnitsya stikayetsya z nizkoyu nadzvichajnih podij Direktora v yaznici Kastelya bachat na odnomu z ostroviv postijno z tvarinami pri comu vin povoditsya divno okrim cogo deyaki uv yazneni takozh povodyatsya divno Nevers ne namagayetsya zrozumiti sho vidbuvayetsya zokrema sho oznachayut malyunki yaki Kastel nanosit na svoyu kazarmu dopoki vikonuye svoyu robotu u v yaznici Pochatkovi zaplutani versiyi za dopomogoyu yakih Nevers shukaye poyasnennya tayemnichim incidentam viyavlyatsya hibnimi Fakti znahodyat svoye poyasnennya opislya vidkrittya divovizhnogo vinahodu Kastelya na ostannih storinkah romanu direktor tyuremnih ostroviv hotiv realizuvati svoyi progresivni vipravni ideyi Same v tilah deyakih obranih uv yaznenih Kastel vstanovlyuye svoyu vigadanu utopiyu Dlya cogo za dopomogoyu hirurgichnih operacij vin zminyuye ustanovki sprijnyattya u piddoslidnih uv yaznenih Manipulyaciyi z sensornimi nervami prizvedut do sinestetichnogo zlittya zmin yaki zmushuyut napriklad chuti taktilni vidchuttya yak zvuk Peretvorennya vklyuchayut prostir i chas vse mozhe buti chimos inshim vse mozhe buti simvolom usogo Sam Kastel takozh ye piddoslidnim u svoyemu eksperimenti Spravzhnye peklo z unikalnimi ta zlovisnimi atrakcionami she bilsh intensivne j gnityuche peklo nizh v yaznicya rozgornetsya na ostrovah perevershuyuchi bud yaki hvoroblivi galyucinaciyi Nevers rozrivayetsya mizh interesom do togo sho vidbuvayetsya i bazhannyam yakomoga shvidshe virushiti do Kajyenni shob povernutisya do Franciyi Takim chinom sturbovanij Nevers dodast deyaki pomilki do zaplutanogo stanu rechej u cij v yaznici zahishenij vid vtechi Neoberezhnist oficera dodast vidbitok zhahlivih podij u svidomosti odnogo z uv yaznenih otzhe proyekt gubernatora Kastelya maye she zhahlivishu kulminaciyu nizh ganebni umovi uv yaznennya v tyuremnomu kompleksi PrimitkiLa Maga 22 de febrero de 1995 pp 41 42 Manguel 1974 p 19 Cerda Neira Kristov D Utopia y Ficcion de Adolfo Bioy Casares v 3 Utopia como Ficcionalizacion del Sujeto Manguel 1974 p 20 Ruiz Bernardo 1976 p 27 Manguel 1974 p 82LiteraturaCerda Neira Kristov D Utopia y Ficcion en la narrativa temprana de Adolfo Bioy Casares Osorno Alpha Revista de artes letras y filosofia 2005 pp 25 42 Online en Scielo cl consultado en 12 julio 2015 Manguel Alberto ed Plan de Evasion Estudio preliminar y notas Buenos Aires Kapelusz 1974 Ruiz Bernardo consultado en 11 julio 2015 Posilannya Plan vtechi na sajti Goodreads