Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Плавильний комплекс у Маунт-Айза — виробничий майданчик на північному сході Австралії.
Свинцеплавильний завод
Розвиток гірничодобувного комплексу Маунт-Айза почався з розробки покладів свинцевих руд, при цьому в 1929—1931 роках спорудили свинцеплавильне виробництво (яке переробляло концентрат зі ). Руда проходила підготовку на агломераційних машинах після чого плавилась у доменних печах. Потужність заводу становила 40 тисяч тонн свинцю на рік.
У часи Другої світової війни на тлі суттєвої нестачі міді вирішили задіяти для її випуску комплекс Маун-Айза. Як наслідок, у першій половині квітня 1943-го плавильний завод перевели на роботу з мідною рудою, для чого в межах модифікації використали певне обладнання з закритих , та . Потужність цього виробництва становила 12 тисяч тонн міді на рік. В травні 1946-му завод повернули до роботи зі свинцевою рудою.
Наприкінці 1950-х завдяки підвищенню вмісту свинцю в концентраті та вдосконаленню доменної технології вдалось збільшити річну потужність заводу до 60 тисяч тонн. Подальші заходи з модернізації, зокрема заміна в 1967-му восьми малих агломераційних машин на одну сучасну, дозволили довести цей показник до 120 тисяч тонн на рік. Як наслідок, якщо на випуск першого мільйона тонн свинцю знадобилось 28 років, то показник у два мільйони тонн був досягнутий вже у 1972-му, а випуск третього мільйона припав на 1980-й.
У 1983-му ввели в дію експериментальну установку, що до 1990 року випускала свинець за іноваційною технологією ISASMELT (отримала назву саме через її розробку власником копальні Маунт-Айза) та могла переробляти 10 тонн концентрату на годину. ISASMELT замінює комбінацію агломераційної машини та домни на плавку концентрату у спеціальній печі, при цьому більша частина енергії, необхідної для нагрівання та плавлення вихідних матеріалів, одержується від реакції кисню з сіркою в концентраті. У 1991-му запустили повноцінну плавильну установку ISASMELT продуктивністю 60 тисяч тонн свинцю на рік, що дозволило довести загальну потужність майданчика до 210 тисяч тонн на рік (при цьому потужність секції агломераційна машина/домна зменшили з 170 до 150 тисяч тонн на рік для дотримання обмежень на шкідливі викиди).
У 1993-му досягли рекордного фактичного випуску на рівеі 206 тисяч тонн, втім, уже в 1996-му свинцеплавильну установку ISASMELT вивели з експлуатації, після чого продукування свинцю продовжили за старою технологією з номінальною потужністю у 160 тисяч тонн на рік.
Завод випускає свинцеві зливки з чистотою 99,6 %, які відправляються до Великої Британії для завершального рафінування.
Станом на 2021 рік накопичений випуск свинцю за 90 років з початку діяльності досягнув 9,2 млн тонн.
Мідеплавильний завод
Проведений під час Другої світової війни експеримент з плавкою мідної руди виявився для BHP настільки привабливим, що, попри ухвалене всього за кілька місяців рішення уряду про повернення до попереднього профілю діяльності, власник майданчика добився відтермінування його реалізації на строк, допоки не спливуть шість місяців після завершення війни. У підсумку почалась розробка проєкту спорудження окремого мідеплавильного заводу, який став до ладу в 1953 році (із живленням від нової ). Основне обладнання на той час становили дві багатоподові жаровні (для кальцинування руди), ревербераційна піч на вугіллі (провадила плавку на мідний штейн) та два конвертери Пірса-Сміта, що за проєктом дозволяло щодобово випускати 50 тонн чорнової міді (18 тисяч тонн на рік). Фактичний випуск був навіть більший і за перші 3 роки та 5 місяців видали 71 тисячу тонн міді, а в 1957-му вийшли на рівень у 85 тонн на добу.
Доволі швидко почались розширення та модернізація, унаслідок чого зросла кількість жаровень (до шести), конвертерів та в 1962-му додалась друга ревербераційна піч, що збільшувало потужність до 100 тисяч тонн на рік.
У 1973-му замість багатоподових жаровень ввели в дію жаровню зі псевдозрідженим шаром, що дозволило в 1975-му досягнути пікового випуску чорнової міді у 160 тисяч тонн.
Більше двох десятиліть чорнова мідь відправлялась для подальшої переробки на завод у Таунсвіллі, допоки в 1979-му у Маунт-Айза не запустили дві обертові печі, що здійснювали вогневе рафінування з випуском анодної міді (яка так само спрямовувалась для завершальної переробки до Таунсвілю). Таке рішення пояснювалось бажанням зменшити витрати на паливо, оскільки анодні печі в Таунсвіллі споживали нафту, тоді як в Маунт-Айза чорнова мідь могла надходити у піч для вогневого рафінування прямо з конвертеру у розплавленому вигляді.
У 1987-му мідеплавильне виробництво також отримало експериментальну установку ISASMELT, що могла споживати до 20 тонн концентрату на годину. І в цьому випадку результати дозволили в 1992-му запустити повноцінну установку ISASMELT продуктивністю 180 тисяч тонн міді на рік, яка потребувала 0,7 млн тонн концентрату на рік.
Певний час стара технологічна схема жаровня/ревербераційна плавка й далі діяла, проте в 1997-му її вивели з експлуатації, а наступного року збільшили потужність конвертера ISASMELT до 250 (або навіть 265) тисяч тонн на рік (з відповідним нарощування потужності з випуску мідних анодів). Потреба у концентраті при цьому зросла до 1 млн тонн.
З плином часу економіка мідеплавильного виробництва погіршилась настільки, що в 2011-му власник комплексу оголосив про закриття його напряму. Після отримання урядового погодження щодо більш повільного зменшення шкідливих викидів закриття відтермінували на 2016 рік. Схожу угоду уклали і в 2015-му з переносом терміну закриття на 2022 рік. Втім, мідеплавильний завод і далі працює, при цьому в 2023-му повідомили про плановане закриття виробництва у 2030 році.
Утилізація викидів сірки
Плавка сульфідної руди нерозривно пов'язана з утворенням великих обсягів шкідливого діоксиду сірки. Тривалий час його викидали в атмосферу, хоча й збільшували висоту димарів для кращого розсіювання:
- з 1931-го використовували встановлений на сусідньому з плавильним заводом пагорбі димар заввишки 40 метрів, який обслуговував як агломераційну, так і доменну секції;
- у 1940-му завод отримав 96-метровий димар для доменного виробництва, який після виводу в 1950-х першого димаря також працював з газами агломерації;
- при запуску в 1953-му мідеплавильного заводу він отримав димар висотою 98 метрів;
- у 1960-му для мідеплавильного виробництва додали димар заввишки 153 метра, невдовзі після чого 98-метровий вивели з експлуатації;
- у 1977—1978 роках для свинцеплавильного виробництва спорудили димар заввишки 270 метрів, що має діаметр у основі 22 метри та потребував 17,4 тисячі тонн бетону.
Нарощування потужності мідеплавильного заводу змусило в підсумку узятись за утилізацію діоксиду сірки з випуском важливого хімічного продукту — сульфатної кислоти, яка до того ж була необхідна для гірничохімічного комплексу Фосфат-Гілл, що зводився у тому ж регіоні за сотню кілометрів від Маунт-Айза. У 1999-му почав роботу цех сульфатної кислоти потужністю 4 тисячі тонн на добу (який також отримав димар для відхідних газів заввишки 110 метрів).
За проєктом очікували, що виробництво кислоти дозволить утилізувати 95 % викидів мідеплавильного заводу, або 80 % всього діоксиду сірки, що продукується комплексом Маунт-Айза. Втім, станом на кінець 2002 року вдалось вийти на рівень лише у 90 тисяч тонн на місяць, що довзоляло утилізувати 65 % викидів комплексу.
Інфраструктура
Тривалий час необхідну для роботи гірчничо-металургійного комплексу Маун-Айза електроенергію постачала ТЕС Міка-Крік, яку в 2014-му змінила ТЕС Діамантіна.
Водопостачання комплексу забезпечують греблі Лейхгардт, Райфл-Крік та Юліус.
Примітки
- 'Dusty, sweaty, great': The evolution of Australia's largest lead stack. ABC News (en-AU) . 10 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2025.
- AJA0038223X_2423.
- AusIMM. Operations at Mount Isa Copper Smelter. www.ausimm.com (en-AU) . Процитовано 25 січня 2025.
- tabledpapers/2001/5001T292 (PDF).
- metals-mount-isa-copper-smelter-16049949/.
- 6000000tpa+and+Rising+060326 (PDF).
- Mount Isa Mines Copper Smelter rebrick completed. www.glencore.com.au (англ.). Процитовано 25 січня 2025.
- Future of Mount Isa copper smelter open to question - CRU Group. CRU Group Website (англ.). Процитовано 25 січня 2025.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Plavilnij kompleks u Maunt Ajza virobnichij majdanchik na pivnichnomu shodi Avstraliyi Maunt Ajzaclass notpageimage Misce roztashuvannya zavodu 1932 rik Zagalnij viglyad svinceplavilnogo zavodu vidno pershij dimar na pagorbi nad golovnim majdanchikom Aglomeracijna mashina Duajta Llojda 1932 rik Odin z cehiv kompleksu konverter Pirsa Smita 1954 rik Odin z cehiv kompleksu domni 1 2 1932 rik Rozliv svincyu 1932 rikSvinceplavilnij zavodRozvitok girnichodobuvnogo kompleksu Maunt Ajza pochavsya z rozrobki pokladiv svincevih rud pri comu v 1929 1931 rokah sporudili svinceplavilne virobnictvo yake pereroblyalo koncentrat zi Ruda prohodila pidgotovku na aglomeracijnih mashinah pislya chogo plavilas u domennih pechah Potuzhnist zavodu stanovila 40 tisyach tonn svincyu na rik U chasi Drugoyi svitovoyi vijni na tli suttyevoyi nestachi midi virishili zadiyati dlya yiyi vipusku kompleks Maun Ajza Yak naslidok u pershij polovini kvitnya 1943 go plavilnij zavod pereveli na robotu z midnoyu rudoyu dlya chogo v mezhah modifikaciyi vikoristali pevne obladnannya z zakritih ta Potuzhnist cogo virobnictva stanovila 12 tisyach tonn midi na rik V travni 1946 mu zavod povernuli do roboti zi svincevoyu rudoyu Naprikinci 1950 h zavdyaki pidvishennyu vmistu svincyu v koncentrati ta vdoskonalennyu domennoyi tehnologiyi vdalos zbilshiti richnu potuzhnist zavodu do 60 tisyach tonn Podalshi zahodi z modernizaciyi zokrema zamina v 1967 mu vosmi malih aglomeracijnih mashin na odnu suchasnu dozvolili dovesti cej pokaznik do 120 tisyach tonn na rik Yak naslidok yaksho na vipusk pershogo miljona tonn svincyu znadobilos 28 rokiv to pokaznik u dva miljoni tonn buv dosyagnutij vzhe u 1972 mu a vipusk tretogo miljona pripav na 1980 j U 1983 mu vveli v diyu eksperimentalnu ustanovku sho do 1990 roku vipuskala svinec za inovacijnoyu tehnologiyeyu ISASMELT otrimala nazvu same cherez yiyi rozrobku vlasnikom kopalni Maunt Ajza ta mogla pereroblyati 10 tonn koncentratu na godinu ISASMELT zaminyuye kombinaciyu aglomeracijnoyi mashini ta domni na plavku koncentratu u specialnij pechi pri comu bilsha chastina energiyi neobhidnoyi dlya nagrivannya ta plavlennya vihidnih materialiv oderzhuyetsya vid reakciyi kisnyu z sirkoyu v koncentrati U 1991 mu zapustili povnocinnu plavilnu ustanovku ISASMELT produktivnistyu 60 tisyach tonn svincyu na rik sho dozvolilo dovesti zagalnu potuzhnist majdanchika do 210 tisyach tonn na rik pri comu potuzhnist sekciyi aglomeracijna mashina domna zmenshili z 170 do 150 tisyach tonn na rik dlya dotrimannya obmezhen na shkidlivi vikidi U 1993 mu dosyagli rekordnogo faktichnogo vipusku na rivei 206 tisyach tonn vtim uzhe v 1996 mu svinceplavilnu ustanovku ISASMELT viveli z ekspluataciyi pislya chogo produkuvannya svincyu prodovzhili za staroyu tehnologiyeyu z nominalnoyu potuzhnistyu u 160 tisyach tonn na rik Zavod vipuskaye svincevi zlivki z chistotoyu 99 6 yaki vidpravlyayutsya do Velikoyi Britaniyi dlya zavershalnogo rafinuvannya Stanom na 2021 rik nakopichenij vipusk svincyu za 90 rokiv z pochatku diyalnosti dosyagnuv 9 2 mln tonn Mideplavilnij zavodProvedenij pid chas Drugoyi svitovoyi vijni eksperiment z plavkoyu midnoyi rudi viyavivsya dlya BHP nastilki privablivim sho popri uhvalene vsogo za kilka misyaciv rishennya uryadu pro povernennya do poperednogo profilyu diyalnosti vlasnik majdanchika dobivsya vidterminuvannya jogo realizaciyi na strok dopoki ne splivut shist misyaciv pislya zavershennya vijni U pidsumku pochalas rozrobka proyektu sporudzhennya okremogo mideplavilnogo zavodu yakij stav do ladu v 1953 roci iz zhivlennyam vid novoyi Osnovne obladnannya na toj chas stanovili dvi bagatopodovi zharovni dlya kalcinuvannya rudi reverberacijna pich na vugilli provadila plavku na midnij shtejn ta dva konverteri Pirsa Smita sho za proyektom dozvolyalo shodobovo vipuskati 50 tonn chornovoyi midi 18 tisyach tonn na rik Faktichnij vipusk buv navit bilshij i za pershi 3 roki ta 5 misyaciv vidali 71 tisyachu tonn midi a v 1957 mu vijshli na riven u 85 tonn na dobu Dovoli shvidko pochalis rozshirennya ta modernizaciya unaslidok chogo zrosla kilkist zharoven do shesti konverteriv ta v 1962 mu dodalas druga reverberacijna pich sho zbilshuvalo potuzhnist do 100 tisyach tonn na rik Avtopoyizd u Maunt Ajzi U 1973 mu zamist bagatopodovih zharoven vveli v diyu zharovnyu zi psevdozridzhenim sharom sho dozvolilo v 1975 mu dosyagnuti pikovogo vipusku chornovoyi midi u 160 tisyach tonn Bilshe dvoh desyatilit chornova mid vidpravlyalas dlya podalshoyi pererobki na zavod u Taunsvilli dopoki v 1979 mu u Maunt Ajza ne zapustili dvi obertovi pechi sho zdijsnyuvali vogneve rafinuvannya z vipuskom anodnoyi midi yaka tak samo spryamovuvalas dlya zavershalnoyi pererobki do Taunsvilyu Take rishennya poyasnyuvalos bazhannyam zmenshiti vitrati na palivo oskilki anodni pechi v Taunsvilli spozhivali naftu todi yak v Maunt Ajza chornova mid mogla nadhoditi u pich dlya vognevogo rafinuvannya pryamo z konverteru u rozplavlenomu viglyadi U 1987 mu mideplavilne virobnictvo takozh otrimalo eksperimentalnu ustanovku ISASMELT sho mogla spozhivati do 20 tonn koncentratu na godinu I v comu vipadku rezultati dozvolili v 1992 mu zapustiti povnocinnu ustanovku ISASMELT produktivnistyu 180 tisyach tonn midi na rik yaka potrebuvala 0 7 mln tonn koncentratu na rik Pevnij chas stara tehnologichna shema zharovnya reverberacijna plavka j dali diyala prote v 1997 mu yiyi viveli z ekspluataciyi a nastupnogo roku zbilshili potuzhnist konvertera ISASMELT do 250 abo navit 265 tisyach tonn na rik z vidpovidnim naroshuvannya potuzhnosti z vipusku midnih anodiv Potreba u koncentrati pri comu zrosla do 1 mln tonn Z plinom chasu ekonomika mideplavilnogo virobnictva pogirshilas nastilki sho v 2011 mu vlasnik kompleksu ogolosiv pro zakrittya jogo napryamu Pislya otrimannya uryadovogo pogodzhennya shodo bilsh povilnogo zmenshennya shkidlivih vikidiv zakrittya vidterminuvali na 2016 rik Shozhu ugodu uklali i v 2015 mu z perenosom terminu zakrittya na 2022 rik Vtim mideplavilnij zavod i dali pracyuye pri comu v 2023 mu povidomili pro planovane zakrittya virobnictva u 2030 roci Utilizaciya vikidiv sirkiKompleks u nichnij chas vidno dimari svinceplavilnogo ta mideplavilnogo virobnictv Plavka sulfidnoyi rudi nerozrivno pov yazana z utvorennyam velikih obsyagiv shkidlivogo dioksidu sirki Trivalij chas jogo vikidali v atmosferu hocha j zbilshuvali visotu dimariv dlya krashogo rozsiyuvannya z 1931 go vikoristovuvali vstanovlenij na susidnomu z plavilnim zavodom pagorbi dimar zavvishki 40 metriv yakij obslugovuvav yak aglomeracijnu tak i domennu sekciyi u 1940 mu zavod otrimav 96 metrovij dimar dlya domennogo virobnictva yakij pislya vivodu v 1950 h pershogo dimarya takozh pracyuvav z gazami aglomeraciyi pri zapusku v 1953 mu mideplavilnogo zavodu vin otrimav dimar visotoyu 98 metriv u 1960 mu dlya mideplavilnogo virobnictva dodali dimar zavvishki 153 metra nevdovzi pislya chogo 98 metrovij viveli z ekspluataciyi u 1977 1978 rokah dlya svinceplavilnogo virobnictva sporudili dimar zavvishki 270 metriv sho maye diametr u osnovi 22 metri ta potrebuvav 17 4 tisyachi tonn betonu Naroshuvannya potuzhnosti mideplavilnogo zavodu zmusilo v pidsumku uzyatis za utilizaciyu dioksidu sirki z vipuskom vazhlivogo himichnogo produktu sulfatnoyi kisloti yaka do togo zh bula neobhidna dlya girnichohimichnogo kompleksu Fosfat Gill sho zvodivsya u tomu zh regioni za sotnyu kilometriv vid Maunt Ajza U 1999 mu pochav robotu ceh sulfatnoyi kisloti potuzhnistyu 4 tisyachi tonn na dobu yakij takozh otrimav dimar dlya vidhidnih gaziv zavvishki 110 metriv Za proyektom ochikuvali sho virobnictvo kisloti dozvolit utilizuvati 95 vikidiv mideplavilnogo zavodu abo 80 vsogo dioksidu sirki sho produkuyetsya kompleksom Maunt Ajza Vtim stanom na kinec 2002 roku vdalos vijti na riven lishe u 90 tisyach tonn na misyac sho dovzolyalo utilizuvati 65 vikidiv kompleksu InfrastrukturaTrivalij chas neobhidnu dlya roboti girchnicho metalurgijnogo kompleksu Maun Ajza elektroenergiyu postachala TES Mika Krik yaku v 2014 mu zminila TES Diamantina Vodopostachannya kompleksu zabezpechuyut grebli Lejhgardt Rajfl Krik ta Yulius Primitki Dusty sweaty great The evolution of Australia s largest lead stack ABC News en AU 10 veresnya 2021 Procitovano 25 sichnya 2025 AJA0038223X 2423 AusIMM Operations at Mount Isa Copper Smelter www ausimm com en AU Procitovano 25 sichnya 2025 tabledpapers 2001 5001T292 PDF metals mount isa copper smelter 16049949 6000000tpa and Rising 060326 PDF Mount Isa Mines Copper Smelter rebrick completed www glencore com au angl Procitovano 25 sichnya 2025 Future of Mount Isa copper smelter open to question CRU Group CRU Group Website angl Procitovano 25 sichnya 2025