Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пи́сарівка — село в Україні, у Війтовецькій селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1566 осіб.
| село Писарівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Хмельницький район |
| Громада | Війтовецька селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1593 |
| Населення | ▼1566 |
| Площа | 4 км² |
| Густота населення | 459,25 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 31250 |
| Телефонний код | +380 3845 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°31′12″ пн. ш. 26°26′45″ сх. д. / 49.52000° пн. ш. 26.44583° сх. д.Координати: 49°31′12″ пн. ш. 26°26′45″ сх. д. / 49.52000° пн. ш. 26.44583° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 297 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 31256, Хмельницька обл., Волочиський р-н., смт Війтівці, Героїв України, буд. 4 |
| Карта | |
  Писарівка | |
 Писарівка | |
| Мапа | |
Розташування та географія місцевості
Село Писарівка лежить на Правобережній частині України, у західній частині Волино-Подільської височини за 20 км від річки Збруч, притоки Дністра. Через село протікає річка Гнила. Відстань до районного центру — 24 км.
Сусідні населені пункти:
Назва
За легендою, село отримало свою назву від імені писаря, який тут проживав. У давнину освічених людей було мало, тому до писаря сходилися люди з навколишніх поселень, щоб він написав чи розтлумачив якісь папери. Люди так і говорили: «Іду до писаря Івки», тобто до Писарівки. Так і закріпилася ця назва за селом — Писарівка. У XVI—XVIII ст. писар не лише складав документи, листи, але й виконував доручення державної адміністрації та окремих великих феодалів, був особою важливою і відомою, тому деякі населені пункти України, у яких жили писарі, отримували назву «Писарівка». Така назва населених пунктів могла походити також від першого поселенця писаря або від хутора, котрий був у власності писаря і згодом перетворювався на значне село.
Адміністративно-територіальна одиниця
- 1796 — 1923 село Маначинської волості Старокостянтинівського повіту Волинської губернії Російської імперії.
- 1923 — 1930 село Волочиського району Проскурівської округи Подільської губернії Української СРР.
- 1935 — 1937 село Волочиського району Проскурівського округу Вінницької області УСРР.
- 1937 — 1954 село Волочиського району Кам'янець-Подільської області.
- 1954 — 1991 село Волочиського району Хмельницької області Української СРР.
- 1991 — дотепер — село Хмельницької області Хмельницького району України
Історія
Судячи з назви, вже в старовину Писарівка була великим та значним селом. Вперше село Писарівка згадується в документах 1593 р., однак існує ймовірність його ранішого (на 50-100 років) заснування. У другій половині XVII ст. Писарівка не раз була об'єктом нападів турків і татар, які його руйнували. Мешканці села брали участь у гайдамацькому повстанні 1734 року. Восени цього року тут діяли гайдамацькі загони Івана Кобуцького.
Село Писарівка перебувало у володінні Станіслава Собищанського, а в кінці ХІХ ст. належало поміщикові Мартину Часновському, а село Війтівці — пану Скибинецькому.
За даними 1896 р. в Писарівці та Війтівцях нараховувалось 108 дворів з населенням 901 українців, 50 поляків, 82 євреїв. Всі селяни займались землеробством. За кількістю землі вони ділились на «поєдинкових», що мали по 16 моргів і «пікових», що мали по 8 моргів землі. Селяни вели трипільне господарство, сіяли озиму пшеницю, ячмінь, овес, гречку, горох, просо. Врожаї були середні, сінокосів у селян було дуже мало, більшу частину яких вони перетворили на ріллю. Свого хліба у селян було мало. Його збирали стільки, що вистачало для власних потреб. Коли ж виникали потреба у селянина частину хліба восени продати, то навесні він мусив купувати хліб.
Безземельні селяни працювали на панській землі в місцевому фільварку. Серед них майже кожен знав ремесло шевця. У селі була церковноприходська школа, у якій у 1893 році навчалось 25 хлопчиків. На утримання школи з коштів прихожан церква виділяла лише 130 крб., у той час, коли на утримання церкви відпускалось 324 крб.74 коп. Крім того, церква мала понад 85 десятин землі.
Медичне обслуговування населення було відсутнє, у результаті чого часто відбувались епідемії інфекційних хвороб. Так, у 1847 році в селі була епідемія кору, у 1848 році — холери, у 1859 році — кору і шигельозу (тоді називали дизентерією), у 1872 році — холери.
У 1909 році помер пан Скибинецький, який часто хворів і лікувався за кордоном. Після його смерті опікуни його дітей (5 синів і дочки) розподілили землю між синами (йому належало декілька сіл). Село Війтівці було передано в оренду на 7 років посесору Шульцу, який платив пані Скибинецькій грішми, які мали бути посагом єдиній дочці. Він володів цією землею до приходу радянської влади.
У 1917 році в селі було 222 двори, з них бідняцьких — 114, середняцьких — 78, заможних селян — 23, куркульських — 7. всього землі було 1520 га, з яких граф Часновський мав 660 га, піп і дяк — 40га, селяни — 820га і 82 двори були зовсім безземельні.
Жовтневий переворот 1917 року мав наслідки і для мешканців Писарівки. Почався розгром поміщицьких маєтків і в 1918 р. заарештували Шульца, а панську землю розділили між селянами. Насамперед наділили безземельних селян, а потім — малоземельних. У 1917 році була заснована початкова школа, яка розміщувалась в маленькій хатинці. Після громадянської війни вона продовжила своє існування. Учителем був Каспровський, який закінчив духовну семінарію та був хорошим організатором. Хор його учнів займав перші місця на районних конкурсах.
У лютому 1918 р. в село вступили австро-угорські війська. Незабаром повернувся в с. Війтівці Шульц, який забирав своїх коней, худобу. В період Визвольних змагань в селі побували формування петлюрівців, денікінців, поляків.
У 1924 році в селі було вперше організовано колгосп під назвою «Зірниця», який об'єднував до 1928 року лише 7 господарств.До кінця 1928 року в колгосп вступило вже 75 дворів і його очолив Степан Пундик. Оскільки в 1930-х роках було два села, кожне з них мало свою сільську раду. У Писарівці першим головою був Пундик Семен Михайлович, а згодом Багазій Павло Сафонович. У Війтівцях громаду села очолював Брилко Антон, секретарем був Фурман Павло Павлович. Жителі села пережили Голодомор 1932—1933 років. У цей час у одноосібників не було зерна як для посіву, так і для харчування. Якщо колгоспників трохи годували на польових роботах, то одноосібники були позбавлені і цього засобу до існування. Селяни з нетерпінням чекали, коли дозріють хліба і, щоб хоч трохи поїсти, змушені були зрізати колоски на колгоспному полі, а за це багатьох було засуджено до позбавлення волі.
Голодомор в Писарівці
За даними різних джерел в селі у 1932—1933 роках загинуло близько 50 осіб. На сьогодні встановлено імена 38. Мартиролог укладений на підставі даних Книг актів реєстрації цивільного стану та поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Писарівською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
- Батанюк Лук'ян, вік невідомий, 1932 р.,
- Батанюк Марія Филимонівна, вік невідомий, 1933 р.,
- Бателюк Сидора Іванівна, 58 р., 1933 р.,
- Біла Ганна Миколаївна, 37 р., 1932 р.,
- Вигоняйло Афанасій, 37 р., 1933 р.,
- Волох Микита, вік невідомий, 1932 р.,
- Глущак Віктор Іванович, 4 р., 1933 р.,
- Добруха Ганна Казимирівна,6 р., 1933 р.,
- Добруха Йосип Казимирович, 1 р., 1932 р.,
- Добруха Казимир Казимирович, 18 р., 1933 р.,
- Добруха Казимир Павлович, 1 р., 1932 р.,
- Добруха Марія Казимирівна, 12 р., 1932 р.,
- Добруха Марцеліна Францівна, 20 р., 1932 р.,
- Добруха Микола Казимирович, 11 р., 1932 р.,
- Добруха Павло Казимирович, 4 р., 1932 р.,
- Добруха Петро Казимирович, 10р., 1933 р.,
- Добруха Юзефа Казимирівна, 9 р., 1933 р.,
- Добруха Яніна Казимирівна, 2р., 1932 р.,
- Зацька Марія, вік невідомий, 1933 р.,
- Іжевський Іван, 48 р., 1932 р.,
- Карнасевич Степан Іванович, 43 р., 1932 р.,
- Карнасевич Євдокія Петрівна, 22 р., 1933 р.,
- Карнасевич Борис Йосипович, 55 р., 1933 р.,
- Карнасевич Володимир Борисович, 11 р., 1933 р.,
- Карнасевич Станіслав Борисович, 18 р., 1933 р.,
- Карнасевич Анатолій Борисович, 16 р., 1933 р.,
- Кучоха Яків Іванович, 33 р., 1933 р.,
- Попович Іван Захарович, 32 р., 1933 р.,
- Попович Параска Іванівна, 28 р., 1933 р.,
- Птокайло Ганна Павлівна, 2 р., українка, утриманка, 28.04.1933 р.,
- Данило Михайлович, 58 р., українець, хлібороб, 5.12.1933 р., в'язень ЖБПУ
- Олійник Іван Іванович, 63 р., 1933 р.,
- Олійник Віктор Іванович, 28 р., 1933 р.,
- Олійник Франц Іванович, 26 р., 1933 р.,
- Шемерда Андрій Олексійович, 37 р., 1933 р.,
- Шемерда Ольга Семенівна, 28 р., 1933 р.,
- Шемерда Володимир Андрійович, 6 р., 1933 р.,
- Шемерда Гнат Андрійович, 4 р., 1933 р.,
Після голодних років село почало потроху відновлюватися. У 1935 році колгосп був учасником наради передовиків сільського господарства в місті Москві (головою на той час був Пилип Ніконенко). У 1937 році передові ланки виростили по 512 центнерів цукрових буряків з гектара. П'ятисотниці колгоспу Розвод Агафія, Глущак Марія Войтківна, Урбан Наталка удостоєні державних подяк і премій. Не обминули жителів сіл і політичні репресії 1937 року. Недоброзичливці, яким з певних причин не подобались деякі односельці, писали різні скарги і доноси на них. Як правило, після публікацій подібного наклепницького змісту людей арештовували і безпідставно засуджували до позбавлення волі або розстрілювали.
У 1941 році колгосп ім. Мікояна був кандидатом в учасники ВСХВ у м. Москва.
12 липня 1941 року в село вступили німецько-нацистські війська. Німці жорстоко поводились з населенням: грабували, били, молодь вивозили в Німеччину. Було розстріляно 2 особи, вивезено а примусові роботи в Німеччину 130 осіб, спалено 12 хат. Перед наступом Червоної армії навесні 1944 року було страчено ще 3 особи.
У визволенні села в березні 1944 року, у результаті Проскурівсько-Чернівецької операції військ 1-го Українського фронту брали участь воїни 226 та 280 стрілецької дивізії 4 танкової армії, 17 гвардійської механізованої бригади. 112 воїнів загинуло.
У 1956 році при в'їзді в село зі станції Війтівці на їх могилі було встановлено залізобетонну скульптуру воїна і меморіальну плиту з іменами загиблих. Після визволення села в березні 1944 року багато чоловіків було мобілізовано до війська. 196 односельчан не повернулись до рідного села, залишившись в землях Тернопільщини, Польщі, Німеччини. Їх імена навічно вписані на обеліску воїнам-односельчанам, які загинули в роки війни. Почалась відбудова села і колгоспів. А відбудовувати було що. Внаслідок війни було знищено майже всі господарські будівлі, скоротилося поголів'я коней, великої рогатої худоби, свиней, овець, було розкрадено і знищено машини, дрібний сільськогосподарський реманент, вози. Колгоспи фактично почали будуватись заново. Не вистачало машин, тяглової сили, гартового заліза, вугілля. Всі роботи виконувались кіньми, волами і вручну, урожай збирали косами і серпами.
14 жовтня 1950 року відбулось злиття колгоспів в один, а в 1951 році і два села (Писарівка та Подільське) було об'єднано в одне — Писарівку. Сільську раду очолили голова Глущак Іван Іванович та секретар Андреєва Віра Гордіївна, які працювали до 1953 року. Їх змінили голова Грех Захар Павлович та секретар Грех Григорій Степанович, а в 1957 році — голова Ковбасюк Григорій Григорович та секретар Білий Станіслав Степанович. За цей час колгосп села мав значні успіхи у виробництві і продажі державі сільськогосподарської продукції і в 1954 році був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки у Москві.
З великою повагою і шаною й донині пам'ятають очільника села Сальнікова Миколу Семеновича, який очолив сільську громаду в 1959 році. За період його роботи в селі покращився благоустрой вулиць, зріс добробут жителів села, забезпечено законність і громадський правопорядок на території сільської ради.
У 1980 році господарство очолив голова колгоспу «Зоря» Гуменюк Олександр Михайлович, який швидкими темпами почав відбудову трохи занедбаного господарства. Було відновлено тваринництво: завезено продуктивні телиці, свині, птицю, вівці. Значно зріс добробут села: повністю газифіковано житлові будинки жителів та приміщення соціальної сфери села, асфальтовано і освітлено майже всі вулиці села, проведено водопровід, відкрито дитячий садок, музичну школу. За цей період в селі з'явились дві нові вулиці, побудовано більше 20 нових будинків.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними :
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1820 | 99.08% |
| російська | 13 | 0.71% |
| польська | 2 | 0.11% |
| білоруська | 1 | 0.05% |
| румунська | 1 | 0.05% |
| Усього | 1837 | 100% |
Писарівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
У школі навчається майже 240 дітей. Випускниками школи є багато видатних особистостей: Концевич Михайло Григорович — Герой Соціалістичної праці, Баталюк Володимир Іванович — генерал-майор бронетанкових військ Армії України, Соколюк Микола Микитович — контр-адмірал, Глущак Анатолій Степанович та Суховецький Микола Миколайович — письменники, члени Спілки письменників України та багато інших.
Соціальна сфера
В 1972 році в селі було відкрито новий Будинок культури з бібліотекою і великим читальним залом, які донині проводять різноманітні культурно-масові заходи. Особливо славиться щорічне свято «Ой, на Івана Купала». На території села працює фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок «Зоряночка», Писарівська дитяча музична школа, 10 магазинів, 2 кафе. На території сільської ради працює ТОВ «Лан Ін вест», яке орендує земельні паї жителів села, фермерські господарства «Марія», «Родина». Більше 130 чоловік вийшли з паями і обробляють їх одноосібно.
Дбають в селі і про духовність, діє Свято-Вознесенська православна церква та римо-католицька церква Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, заснована у 1754 році. У 2010 році римо-католицькою общиною був введений в дію Дім Захисту Життя, у якому перебувають матері-одиночки з новонародженими дітьми, які опинились у важкому матеріальному становищі й не мають місця для проживання.
До Писарівської сільської ради входить одне село Писарівка, територія сільської ради займає 2839 га. Нині в селі проживає 1700 мешканців, з них понад 100 дітей дошкільного віку, майже 400 — молодих людей.
Відомі уродженці
- Глущак Анатолій Степанович — український поет, журналіст.
- Мединський Ігор Олександрович (1987—2016) — солдат Збройних сил України учасник російсько-української війни
- Березюк Володимир Володимирович (1975-2023) - солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Білий Сергій Валерійович (1989-2024) - солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Примітки
- Війтовецька територіальна громада - Картка громади. viytovecka-gromada.gov.ua (укр.). Процитовано 2 липня 2024.
- Війтовецька селищна (сільська) рада Хмельницького району Хмельницької області громада - Хмельницька область,. gromada.info. Процитовано 2 липня 2024.
- Книга пам'яті
Посилання
- Погода в селі Писарівка
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Pisarivka Pi sarivka selo v Ukrayini u Vijtoveckij selishnij teritorialnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 1566 osib selo Pisarivka Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Vijtovecka selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1593 Naselennya 1566 Plosha 4 km Gustota naselennya 459 25 osib km Poshtovij indeks 31250 Telefonnij kod 380 3845 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 31 12 pn sh 26 26 45 sh d 49 52000 pn sh 26 44583 sh d 49 52000 26 44583 Koordinati 49 31 12 pn sh 26 26 45 sh d 49 52000 pn sh 26 44583 sh d 49 52000 26 44583 Serednya visota nad rivnem morya 297 m Misceva vlada Adresa radi 31256 Hmelnicka obl Volochiskij r n smt Vijtivci Geroyiv Ukrayini bud 4 Karta Pisarivka Pisarivka MapaRoztashuvannya ta geografiya miscevostiSelo Pisarivka lezhit na Pravoberezhnij chastini Ukrayini u zahidnij chastini Volino Podilskoyi visochini za 20 km vid richki Zbruch pritoki Dnistra Cherez selo protikaye richka Gnila Vidstan do rajonnogo centru 24 km Susidni naseleni punkti Ryabiyivka Gajdajki Vigoda Pn Zelena Zh Pisarivka Sh Pd Porohnya Vijtivci KrishtopivkaNazvaZa legendoyu selo otrimalo svoyu nazvu vid imeni pisarya yakij tut prozhivav U davninu osvichenih lyudej bulo malo tomu do pisarya shodilisya lyudi z navkolishnih poselen shob vin napisav chi roztlumachiv yakis paperi Lyudi tak i govorili Idu do pisarya Ivki tobto do Pisarivki Tak i zakripilasya cya nazva za selom Pisarivka U XVI XVIII st pisar ne lishe skladav dokumenti listi ale j vikonuvav doruchennya derzhavnoyi administraciyi ta okremih velikih feodaliv buv osoboyu vazhlivoyu i vidomoyu tomu deyaki naseleni punkti Ukrayini u yakih zhili pisari otrimuvali nazvu Pisarivka Taka nazva naselenih punktiv mogla pohoditi takozh vid pershogo poselencya pisarya abo vid hutora kotrij buv u vlasnosti pisarya i zgodom peretvoryuvavsya na znachne selo Administrativno teritorialna odinicya1796 1923 selo Manachinskoyi volosti Starokostyantinivskogo povitu Volinskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi 1923 1930 selo Volochiskogo rajonu Proskurivskoyi okrugi Podilskoyi guberniyi Ukrayinskoyi SRR 1935 1937 selo Volochiskogo rajonu Proskurivskogo okrugu Vinnickoyi oblasti USRR 1937 1954 selo Volochiskogo rajonu Kam yanec Podilskoyi oblasti 1954 1991 selo Volochiskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Ukrayinskoyi SRR 1991 doteper selo Hmelnickoyi oblasti Hmelnickogo rajonu UkrayiniIstoriyaSudyachi z nazvi vzhe v starovinu Pisarivka bula velikim ta znachnim selom Vpershe selo Pisarivka zgaduyetsya v dokumentah 1593 r odnak isnuye jmovirnist jogo ranishogo na 50 100 rokiv zasnuvannya U drugij polovini XVII st Pisarivka ne raz bula ob yektom napadiv turkiv i tatar yaki jogo rujnuvali Meshkanci sela brali uchast u gajdamackomu povstanni 1734 roku Voseni cogo roku tut diyali gajdamacki zagoni Ivana Kobuckogo Selo Pisarivka perebuvalo u volodinni Stanislava Sobishanskogo a v kinci HIH st nalezhalo pomishikovi Martinu Chasnovskomu a selo Vijtivci panu Skibineckomu Za danimi 1896 r v Pisarivci ta Vijtivcyah narahovuvalos 108 dvoriv z naselennyam 901 ukrayinciv 50 polyakiv 82 yevreyiv Vsi selyani zajmalis zemlerobstvom Za kilkistyu zemli voni dililis na poyedinkovih sho mali po 16 morgiv i pikovih sho mali po 8 morgiv zemli Selyani veli tripilne gospodarstvo siyali ozimu pshenicyu yachmin oves grechku goroh proso Vrozhayi buli seredni sinokosiv u selyan bulo duzhe malo bilshu chastinu yakih voni peretvorili na rillyu Svogo hliba u selyan bulo malo Jogo zbirali stilki sho vistachalo dlya vlasnih potreb Koli zh vinikali potreba u selyanina chastinu hliba voseni prodati to navesni vin musiv kupuvati hlib Bezzemelni selyani pracyuvali na panskij zemli v miscevomu filvarku Sered nih majzhe kozhen znav remeslo shevcya U seli bula cerkovnoprihodska shkola u yakij u 1893 roci navchalos 25 hlopchikiv Na utrimannya shkoli z koshtiv prihozhan cerkva vidilyala lishe 130 krb u toj chas koli na utrimannya cerkvi vidpuskalos 324 krb 74 kop Krim togo cerkva mala ponad 85 desyatin zemli Medichne obslugovuvannya naselennya bulo vidsutnye u rezultati chogo chasto vidbuvalis epidemiyi infekcijnih hvorob Tak u 1847 roci v seli bula epidemiya koru u 1848 roci holeri u 1859 roci koru i shigelozu todi nazivali dizenteriyeyu u 1872 roci holeri U 1909 roci pomer pan Skibineckij yakij chasto hvoriv i likuvavsya za kordonom Pislya jogo smerti opikuni jogo ditej 5 siniv i dochki rozpodilili zemlyu mizh sinami jomu nalezhalo dekilka sil Selo Vijtivci bulo peredano v orendu na 7 rokiv posesoru Shulcu yakij plativ pani Skibineckij grishmi yaki mali buti posagom yedinij dochci Vin volodiv ciyeyu zemleyu do prihodu radyanskoyi vladi U 1917 roci v seli bulo 222 dvori z nih bidnyackih 114 serednyackih 78 zamozhnih selyan 23 kurkulskih 7 vsogo zemli bulo 1520 ga z yakih graf Chasnovskij mav 660 ga pip i dyak 40ga selyani 820ga i 82 dvori buli zovsim bezzemelni Zhovtnevij perevorot 1917 roku mav naslidki i dlya meshkanciv Pisarivki Pochavsya rozgrom pomishickih mayetkiv i v 1918 r zaareshtuvali Shulca a pansku zemlyu rozdilili mizh selyanami Nasampered nadilili bezzemelnih selyan a potim malozemelnih U 1917 roci bula zasnovana pochatkova shkola yaka rozmishuvalas v malenkij hatinci Pislya gromadyanskoyi vijni vona prodovzhila svoye isnuvannya Uchitelem buv Kasprovskij yakij zakinchiv duhovnu seminariyu ta buv horoshim organizatorom Hor jogo uchniv zajmav pershi miscya na rajonnih konkursah U lyutomu 1918 r v selo vstupili avstro ugorski vijska Nezabarom povernuvsya v s Vijtivci Shulc yakij zabirav svoyih konej hudobu V period Vizvolnih zmagan v seli pobuvali formuvannya petlyurivciv denikinciv polyakiv U 1924 roci v seli bulo vpershe organizovano kolgosp pid nazvoyu Zirnicya yakij ob yednuvav do 1928 roku lishe 7 gospodarstv Do kincya 1928 roku v kolgosp vstupilo vzhe 75 dvoriv i jogo ocholiv Stepan Pundik Oskilki v 1930 h rokah bulo dva sela kozhne z nih malo svoyu silsku radu U Pisarivci pershim golovoyu buv Pundik Semen Mihajlovich a zgodom Bagazij Pavlo Safonovich U Vijtivcyah gromadu sela ocholyuvav Brilko Anton sekretarem buv Furman Pavlo Pavlovich Zhiteli sela perezhili Golodomor 1932 1933 rokiv U cej chas u odnoosibnikiv ne bulo zerna yak dlya posivu tak i dlya harchuvannya Yaksho kolgospnikiv trohi goduvali na polovih robotah to odnoosibniki buli pozbavleni i cogo zasobu do isnuvannya Selyani z neterpinnyam chekali koli dozriyut hliba i shob hoch trohi poyisti zmusheni buli zrizati koloski na kolgospnomu poli a za ce bagatoh bulo zasudzheno do pozbavlennya voli Golodomor v PisarivciZa danimi riznih dzherel v seli u 1932 1933 rokah zaginulo blizko 50 osib Na sogodni vstanovleno imena 38 Martirolog ukladenij na pidstavi danih Knig aktiv reyestraciyi civilnogo stanu ta poimennih spiskiv zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv skladenih Pisarivskoyu silskoyu radoyu Poimenni spiski zberigayutsya v Derzhavnomu arhivi Hmelnickoyi oblasti Batanyuk Luk yan vik nevidomij 1932 r Batanyuk Mariya Filimonivna vik nevidomij 1933 r Batelyuk Sidora Ivanivna 58 r 1933 r Bila Ganna Mikolayivna 37 r 1932 r Vigonyajlo Afanasij 37 r 1933 r Voloh Mikita vik nevidomij 1932 r Glushak Viktor Ivanovich 4 r 1933 r Dobruha Ganna Kazimirivna 6 r 1933 r Dobruha Josip Kazimirovich 1 r 1932 r Dobruha Kazimir Kazimirovich 18 r 1933 r Dobruha Kazimir Pavlovich 1 r 1932 r Dobruha Mariya Kazimirivna 12 r 1932 r Dobruha Marcelina Francivna 20 r 1932 r Dobruha Mikola Kazimirovich 11 r 1932 r Dobruha Pavlo Kazimirovich 4 r 1932 r Dobruha Petro Kazimirovich 10r 1933 r Dobruha Yuzefa Kazimirivna 9 r 1933 r Dobruha Yanina Kazimirivna 2r 1932 r Zacka Mariya vik nevidomij 1933 r Izhevskij Ivan 48 r 1932 r Karnasevich Stepan Ivanovich 43 r 1932 r Karnasevich Yevdokiya Petrivna 22 r 1933 r Karnasevich Boris Josipovich 55 r 1933 r Karnasevich Volodimir Borisovich 11 r 1933 r Karnasevich Stanislav Borisovich 18 r 1933 r Karnasevich Anatolij Borisovich 16 r 1933 r Kuchoha Yakiv Ivanovich 33 r 1933 r Popovich Ivan Zaharovich 32 r 1933 r Popovich Paraska Ivanivna 28 r 1933 r Ptokajlo Ganna Pavlivna 2 r ukrayinka utrimanka 28 04 1933 r Danilo Mihajlovich 58 r ukrayinec hliborob 5 12 1933 r v yazen ZhBPU Olijnik Ivan Ivanovich 63 r 1933 r Olijnik Viktor Ivanovich 28 r 1933 r Olijnik Franc Ivanovich 26 r 1933 r Shemerda Andrij Oleksijovich 37 r 1933 r Shemerda Olga Semenivna 28 r 1933 r Shemerda Volodimir Andrijovich 6 r 1933 r Shemerda Gnat Andrijovich 4 r 1933 r Pislya golodnih rokiv selo pochalo potrohu vidnovlyuvatisya U 1935 roci kolgosp buv uchasnikom naradi peredovikiv silskogo gospodarstva v misti Moskvi golovoyu na toj chas buv Pilip Nikonenko U 1937 roci peredovi lanki virostili po 512 centneriv cukrovih buryakiv z gektara P yatisotnici kolgospu Rozvod Agafiya Glushak Mariya Vojtkivna Urban Natalka udostoyeni derzhavnih podyak i premij Ne obminuli zhiteliv sil i politichni represiyi 1937 roku Nedobrozichlivci yakim z pevnih prichin ne podobalis deyaki odnoselci pisali rizni skargi i donosi na nih Yak pravilo pislya publikacij podibnogo naklepnickogo zmistu lyudej areshtovuvali i bezpidstavno zasudzhuvali do pozbavlennya voli abo rozstrilyuvali U 1941 roci kolgosp im Mikoyana buv kandidatom v uchasniki VSHV u m Moskva 12 lipnya 1941 roku v selo vstupili nimecko nacistski vijska Nimci zhorstoko povodilis z naselennyam grabuvali bili molod vivozili v Nimechchinu Bulo rozstrilyano 2 osobi vivezeno a primusovi roboti v Nimechchinu 130 osib spaleno 12 hat Pered nastupom Chervonoyi armiyi navesni 1944 roku bulo stracheno she 3 osobi U vizvolenni sela v berezni 1944 roku u rezultati Proskurivsko Cherniveckoyi operaciyi vijsk 1 go Ukrayinskogo frontu brali uchast voyini 226 ta 280 strileckoyi diviziyi 4 tankovoyi armiyi 17 gvardijskoyi mehanizovanoyi brigadi 112 voyiniv zaginulo U 1956 roci pri v yizdi v selo zi stanciyi Vijtivci na yih mogili bulo vstanovleno zalizobetonnu skulpturu voyina i memorialnu plitu z imenami zagiblih Pislya vizvolennya sela v berezni 1944 roku bagato cholovikiv bulo mobilizovano do vijska 196 odnoselchan ne povernulis do ridnogo sela zalishivshis v zemlyah Ternopilshini Polshi Nimechchini Yih imena navichno vpisani na obelisku voyinam odnoselchanam yaki zaginuli v roki vijni Pochalas vidbudova sela i kolgospiv A vidbudovuvati bulo sho Vnaslidok vijni bulo znisheno majzhe vsi gospodarski budivli skorotilosya pogoliv ya konej velikoyi rogatoyi hudobi svinej ovec bulo rozkradeno i znisheno mashini dribnij silskogospodarskij remanent vozi Kolgospi faktichno pochali buduvatis zanovo Ne vistachalo mashin tyaglovoyi sili gartovogo zaliza vugillya Vsi roboti vikonuvalis kinmi volami i vruchnu urozhaj zbirali kosami i serpami 14 zhovtnya 1950 roku vidbulos zlittya kolgospiv v odin a v 1951 roci i dva sela Pisarivka ta Podilske bulo ob yednano v odne Pisarivku Silsku radu ocholili golova Glushak Ivan Ivanovich ta sekretar Andreyeva Vira Gordiyivna yaki pracyuvali do 1953 roku Yih zminili golova Greh Zahar Pavlovich ta sekretar Greh Grigorij Stepanovich a v 1957 roci golova Kovbasyuk Grigorij Grigorovich ta sekretar Bilij Stanislav Stepanovich Za cej chas kolgosp sela mav znachni uspihi u virobnictvi i prodazhi derzhavi silskogospodarskoyi produkciyi i v 1954 roci buv uchasnikom Vsesoyuznoyi silskogospodarskoyi vistavki u Moskvi Z velikoyu povagoyu i shanoyu j donini pam yatayut ochilnika sela Salnikova Mikolu Semenovicha yakij ocholiv silsku gromadu v 1959 roci Za period jogo roboti v seli pokrashivsya blagoustroj vulic zris dobrobut zhiteliv sela zabezpecheno zakonnist i gromadskij pravoporyadok na teritoriyi silskoyi radi U 1980 roci gospodarstvo ocholiv golova kolgospu Zorya Gumenyuk Oleksandr Mihajlovich yakij shvidkimi tempami pochav vidbudovu trohi zanedbanogo gospodarstva Bulo vidnovleno tvarinnictvo zavezeno produktivni telici svini pticyu vivci Znachno zris dobrobut sela povnistyu gazifikovano zhitlovi budinki zhiteliv ta primishennya socialnoyi sferi sela asfaltovano i osvitleno majzhe vsi vulici sela provedeno vodoprovid vidkrito dityachij sadok muzichnu shkolu Za cej period v seli z yavilis dvi novi vulici pobudovano bilshe 20 novih budinkiv NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1820 99 08 rosijska 13 0 71 polska 2 0 11 biloruska 1 0 05 rumunska 1 0 05 Usogo 1837 100 Pisarivska zagalnoosvitnya shkola I III stupenivU shkoli navchayetsya majzhe 240 ditej Vipusknikami shkoli ye bagato vidatnih osobistostej Koncevich Mihajlo Grigorovich Geroj Socialistichnoyi praci Batalyuk Volodimir Ivanovich general major bronetankovih vijsk Armiyi Ukrayini Sokolyuk Mikola Mikitovich kontr admiral Glushak Anatolij Stepanovich ta Suhoveckij Mikola Mikolajovich pismenniki chleni Spilki pismennikiv Ukrayini ta bagato inshih Socialna sferaV 1972 roci v seli bulo vidkrito novij Budinok kulturi z bibliotekoyu i velikim chitalnim zalom yaki donini provodyat riznomanitni kulturno masovi zahodi Osoblivo slavitsya shorichne svyato Oj na Ivana Kupala Na teritoriyi sela pracyuye feldshersko akusherskij punkt dityachij sadok Zoryanochka Pisarivska dityacha muzichna shkola 10 magaziniv 2 kafe Na teritoriyi silskoyi radi pracyuye TOV Lan In vest yake orenduye zemelni payi zhiteliv sela fermerski gospodarstva Mariya Rodina Bilshe 130 cholovik vijshli z payami i obroblyayut yih odnoosibno Dbayut v seli i pro duhovnist diye Svyato Voznesenska pravoslavna cerkva ta rimo katolicka cerkva Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi zasnovana u 1754 roci U 2010 roci rimo katolickoyu obshinoyu buv vvedenij v diyu Dim Zahistu Zhittya u yakomu perebuvayut materi odinochki z novonarodzhenimi ditmi yaki opinilis u vazhkomu materialnomu stanovishi j ne mayut miscya dlya prozhivannya Do Pisarivskoyi silskoyi radi vhodit odne selo Pisarivka teritoriya silskoyi radi zajmaye 2839 ga Nini v seli prozhivaye 1700 meshkanciv z nih ponad 100 ditej doshkilnogo viku majzhe 400 molodih lyudej Vidomi urodzhenciGlushak Anatolij Stepanovich ukrayinskij poet zhurnalist Medinskij Igor Oleksandrovich 1987 2016 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Berezyuk Volodimir Volodimirovich 1975 2023 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Bilij Sergij Valerijovich 1989 2024 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni PrimitkiVijtovecka teritorialna gromada Kartka gromadi viytovecka gromada gov ua ukr Procitovano 2 lipnya 2024 Vijtovecka selishna silska rada Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti gromada Hmelnicka oblast gromada info Procitovano 2 lipnya 2024 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Kniga pam yatiPosilannyaPogoda v seli Pisarivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi