Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (травень 2015) |
| У цій статті відсутній , що має містити найважливіших аспектів статті. |
Пирятинський комбінат хлібопродуктів — хлібокомбінат у місті Пирятині (райцентр на Полтавщині); є дочірнім підприємством ДАК «Хліб України».
З історії мірошництва на Пирятинщині
Про давні борошномельні традиції на Пирятинщині свідчать історичні дані, зокрема, багаторічна млинарська війна, що виникла тут між переяславським полковником Леонтієм Полуботком і лубенським полковим осавулом Леонтієм Свічкою за залишені після втечі у 1648 році Яремою Вишневецьким маєтності, у числі яких й недобудований млин на річці Удай (на Кручі).
Після майже сорокарічної «тяганини» заповзятому осавулі Леонтію Свічці разом з владою вдалося перехопити до своїх рук доволі прибутковий млинарський промисел, який він усіляко зміцнив і розширив.
Наразі ображеним пирятинським мірошникам, що потерпали від утисків Леонтія Свічки, вже й після його смерті не вдалося зупинити самоуправство Свіччиних спадкоємців навіть універсалами І. Скоропадського, який неодноразово виступав на боці порушених прав пирятинської громади, звертаючись до сина Свічки зі словами: «аже ти, як вул на рогатину пручися, й по сей час оних (млинів) не зносиш… видалисмо мелникам пирятинским універсал, позволяючи, з помощію старшини тамошнеи, тіє твоі, не слушнє построєниє млини розкидати й преч з місця позносити… то відай певне, же інших млинов, а без мала і маєтностей позбудєш».
Дослідники козацької минувшини Лівобережної України наприкінці 1880-х зафіксували той факт, що на Пирятинській греблі на той час не було вже жодного млинарського колеса, тоді як на Кручанській працювало аж чотири, а відтак і перемогу в цій затяжній війні, вочевидь, святкувала не пирятинська громада, а нащадки Л. Свічки.
Бурхливий розвиток машинної індустрії у Царській Росії збігся у часі з відміною кріпацтва. Тож хлібні регіони України почала завойовувати потужна парова млинарська техніка. Саме у цей час три брати Майляси, що мешкали у Пирятині, вирішили побудувати такий млин — перше у місті промислове підприємство (1868 р.). Потужність цього млина обійного помелу (нині діюче приміщення крупоцеху) вражала сучасників і становила — 1 200 пудів (19 тонн) на добу.
Через 20 років брати Дунаєвські разом з комерсантом Голінським поруч з діючим підприємством збудували другий у Пирятині млин (1888 р.) сортового помелу (нині діючий млин пшеничного помелу).
Державне підприємство (доба СРСР)
У 1925 році обидва млини були націоналізовані і об'єднані в одне підприємство (директори п. Блюмкін, п. Бенціон, п. Белуш).
Під час фашистської окупації обидва млини спалили гітлерівці.
Після визволення Пирятина від нацистів вцілілі мешканці міста взялися за відбудову міста і його промислових підприємств. А вже 8 березня 1945 року млин обійного помелу дав першу продукцію. На відбудові підприємства самовіддано працювали П. С. Кацалап, М. Г. Щепанський, М. М. Павелко, І. А. Трофим'юк, Д. І. Шевченко, П. П. Зубов та інші патріоти свого виробництва.
У повоєнний час на відновлених потужностях млина перероблялося до 200 тонн зерна на добу.
У березні 1959 року до млина приєднали пункт «Заготзерна», до складу якого також входили приймальні пункти Пирятинського, Чорнухинського і Гребінківського районів, а також «Заготсіно», Грабарівський хлібоприймальний пункт.
У 1977 році до комбінату приєднали млин № 25 Пирятинського харчокомбінату збудований у 1910 році (нині — млин житнього обойного помелу, потужністю переробки 35 тонн сировини на добу).
Директорами підприємства у різні періоди працювали п. Блюмкін, п. Кукушкін, п. Порпенко, п. Кагасов, п. Харитонов, п. Зеньковський. Обов'язки директора виконували А. П. Батрак, К. І. Крамаренко, п. Щепанський, І. І. Блінков, п. Смольський, І. І. Поляков, К. Д. Притула. З 1963 до 1983 року комбінат хлібопродуктів очолював О. В. Усенко. Опісля цю посаду займали М. Г. Бондаренко, В. М. Бугайов, С. І. Смолій, О. С. Корнієнко, В. М. Клепач.
У 1971–1974 роках на території підприємства було споруджено адміністративне приміщення, у 1973 році — відновлено роботу млина сортового помелу, виробничі потужності якого сягнули 120–140 тонн зерна на добу.
Пирятинський хлібокомбінат на сучасному етапі
У 1998 році підприємство було реорганізоване у дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії «Хліб України».
З призначенням керівником комбінату К. М. Козленка — відносно молодого управлінця, але досвідченого у зерновому бізнесі, який інвестував у підприємство комерційні наробки, взявши за вектор розвитку — нове бачення щодо майбутнього підприємства, а також — інтенсивну співпрацю з аграріями, розпочалися конкретні позитивні зміни. До того ж господарська наполегливість та організаційні здібності керівника швидко відформатувалися у зримі результати. а реалізацію планів розвитку підприємства взялися з оновлення понад 4 тис. квадратних метрів покрівлі. Відразу ж дала збільшення виходу борошна й заміна вальцевих верстатів. Було споруджено також резервний майданчик на 2 тис. тонн для щойно прийнятого збіжжя, та проведено переоснащення вагової з установкою тензометричних механізмів.
Нині до комбінату везуть збіжжя ТОВ «Повстинагроальянс», ТОВ «Руда», ВАТ «Каплинцівське», ПП «Удача», ЗАТ «Прогрес» та інші підприємства.
Про якість пирятинського борошна найпереконливіше свідчить географія його споживання. Продукцію комбінату обирають як основну сировину для випікання хліба насущного хлібозаводи Кременчука, Лубен, Прилук, Кіровограда та Дніпропетровська.
Нині з метою підвищення економічної ефективності роботи підприємства накопичуються ресурси і фінанси для вирішальної модернізації підприємства, зокрема, з завершення робіт та введення в експлуатацію лінії для гранулювання комбікормів, лінії для фасування борошна в пакети, складу для зберігання зерна на 7 тис. тонн.
Підприємство має сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки. Комбінат — неодноразовий учасник виставок-ярмарок продукції в Києві, його занесено до книги найкращих підприємств харчової та переробної промисловості України (2005 р.).
Комбінат хлібопродуктів з давніх часів славився своїми трудовими традиціями і кадрами. Гордістю колективу є династії Міхненків, Шевченків, Батраків, Кривобоків. Працюють молоді покоління з династій Упирів, Шишкіних, Кирикеєвих, Зайченків, Шевченків, Бражників та інших.
Сьогодні Пирятинський комбінат хлібопродуктів — це:
- млин сортового пшеничного помелу з потужністю 145 тонн на добу;
- млин житнього обійного помелу потужністю 35 тонн на добу;
- крупоцех з виробництва крупи та борошна кукурудзяного потужністю 130 тонн на добу;
- заготівельна база зі складським господарством на 40, 3 тис. тонн;
- здешевлене громадське харчування.
Окрім стабільного і пристойного заробітку, який виплачується своєчасно, трудовий колектив комбінату гуртує соціально-вагомий пакет, гарантований кожному працюючому. До послуг членів трудового колективу медичне обслуговування, допомога асортиментом продукції, щосезонне оздоровлення на березі Чорного моря. На підприємстві працює їдальня, відзначаються корпоративні заходи (Новий рік, знаменні дати, дні народження).
ДП ДАК «Хліб України» «Пирятинський комбінат хлібопродуктів» занесене до книги найкращих підприємств харчової та переробної промисловості України (2005 р.).
Прибутковість ДП ДАК «Хліб України» «Пирятинський комбінат хлібопродуктів» суттєво впливає й на добробут міста як стабільний платник податків до місцевого бюджету.
У рамках місцевих програм розвитку економіки району тамтешня влада свої дії концентрує на запровадженні інноваційно-інвестиційної моделі розвитку регіону, задля чого нею передбачене повне сприяння щодо запровадження низкою підприємств у виробничу діяльність маловідходних та ресурсозберігаючих технологій, у тому числі й заміна (модернізація) сушарки на Пирятинському КХП, а також сприяння прискоренню процесу сертифікації власної системи управління якістю у ДП ДАК «Хліб України» «Пирятинський КХП» на відповідність міжнародному стандарту якості ISO-9001-0001 2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2015 U cij statti vidsutnij vstupnij rozdil sho maye mistiti viznachennya predmeta i stislij oglyad najvazhlivishih aspektiv statti Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi preambulu Piryatinskij kombinat hliboproduktiv hlibokombinat u misti Piryatini rajcentr na Poltavshini ye dochirnim pidpriyemstvom DAK Hlib Ukrayini Bunker dlya pshenichnih visivok ta vidvantazhennya yih na avtotransportZ istoriyi miroshnictva na PiryatinshiniPro davni boroshnomelni tradiciyi na Piryatinshini svidchat istorichni dani zokrema bagatorichna mlinarska vijna sho vinikla tut mizh pereyaslavskim polkovnikom Leontiyem Polubotkom i lubenskim polkovim osavulom Leontiyem Svichkoyu za zalisheni pislya vtechi u 1648 roci Yaremoyu Vishneveckim mayetnosti u chisli yakih j nedobudovanij mlin na richci Udaj na Kruchi Pislya majzhe sorokarichnoyi tyaganini zapovzyatomu osavuli Leontiyu Svichci razom z vladoyu vdalosya perehopiti do svoyih ruk dovoli pributkovij mlinarskij promisel yakij vin usilyako zmicniv i rozshiriv Narazi obrazhenim piryatinskim miroshnikam sho poterpali vid utiskiv Leontiya Svichki vzhe j pislya jogo smerti ne vdalosya zupiniti samoupravstvo Svichchinih spadkoyemciv navit universalami I Skoropadskogo yakij neodnorazovo vistupav na boci porushenih prav piryatinskoyi gromadi zvertayuchis do sina Svichki zi slovami azhe ti yak vul na rogatinu pruchisya j po sej chas onih mliniv ne znosish vidalismo melnikam piryatinskim universal pozvolyayuchi z pomoshiyu starshini tamoshnei tiye tvoi ne slushnye postroyeniye mlini rozkidati j prech z miscya poznositi to vidaj pevne zhe inshih mlinov a bez mala i mayetnostej pozbudyesh Doslidniki kozackoyi minuvshini Livoberezhnoyi Ukrayini naprikinci 1880 h zafiksuvali toj fakt sho na Piryatinskij grebli na toj chas ne bulo vzhe zhodnogo mlinarskogo kolesa todi yak na Kruchanskij pracyuvalo azh chotiri a vidtak i peremogu v cij zatyazhnij vijni vochevid svyatkuvala ne piryatinska gromada a nashadki L Svichki Burhlivij rozvitok mashinnoyi industriyi u Carskij Rosiyi zbigsya u chasi z vidminoyu kripactva Tozh hlibni regioni Ukrayini pochala zavojovuvati potuzhna parova mlinarska tehnika Same u cej chas tri brati Majlyasi sho meshkali u Piryatini virishili pobuduvati takij mlin pershe u misti promislove pidpriyemstvo 1868 r Potuzhnist cogo mlina obijnogo pomelu nini diyuche primishennya krupocehu vrazhala suchasnikiv i stanovila 1 200 pudiv 19 tonn na dobu Cherez 20 rokiv brati Dunayevski razom z komersantom Golinskim poruch z diyuchim pidpriyemstvom zbuduvali drugij u Piryatini mlin 1888 r sortovogo pomelu nini diyuchij mlin pshenichnogo pomelu Derzhavne pidpriyemstvo doba SRSR U 1925 roci obidva mlini buli nacionalizovani i ob yednani v odne pidpriyemstvo direktori p Blyumkin p Bencion p Belush Pid chas fashistskoyi okupaciyi obidva mlini spalili gitlerivci Pislya vizvolennya Piryatina vid nacistiv vcilili meshkanci mista vzyalisya za vidbudovu mista i jogo promislovih pidpriyemstv A vzhe 8 bereznya 1945 roku mlin obijnogo pomelu dav pershu produkciyu Na vidbudovi pidpriyemstva samoviddano pracyuvali P S Kacalap M G Shepanskij M M Pavelko I A Trofim yuk D I Shevchenko P P Zubov ta inshi patrioti svogo virobnictva U povoyennij chas na vidnovlenih potuzhnostyah mlina pereroblyalosya do 200 tonn zerna na dobu U berezni 1959 roku do mlina priyednali punkt Zagotzerna do skladu yakogo takozh vhodili prijmalni punkti Piryatinskogo Chornuhinskogo i Grebinkivskogo rajoniv a takozh Zagotsino Grabarivskij hliboprijmalnij punkt U 1977 roci do kombinatu priyednali mlin 25 Piryatinskogo harchokombinatu zbudovanij u 1910 roci nini mlin zhitnogo obojnogo pomelu potuzhnistyu pererobki 35 tonn sirovini na dobu Direktorami pidpriyemstva u rizni periodi pracyuvali p Blyumkin p Kukushkin p Porpenko p Kagasov p Haritonov p Zenkovskij Obov yazki direktora vikonuvali A P Batrak K I Kramarenko p Shepanskij I I Blinkov p Smolskij I I Polyakov K D Pritula Z 1963 do 1983 roku kombinat hliboproduktiv ocholyuvav O V Usenko Opislya cyu posadu zajmali M G Bondarenko V M Bugajov S I Smolij O S Korniyenko V M Klepach U 1971 1974 rokah na teritoriyi pidpriyemstva bulo sporudzheno administrativne primishennya u 1973 roci vidnovleno robotu mlina sortovogo pomelu virobnichi potuzhnosti yakogo syagnuli 120 140 tonn zerna na dobu Piryatinskij hlibokombinat na suchasnomu etapiU 1998 roci pidpriyemstvo bulo reorganizovane u dochirnye pidpriyemstvo Derzhavnoyi akcionernoyi kompaniyi Hlib Ukrayini Z priznachennyam kerivnikom kombinatu K M Kozlenka vidnosno molodogo upravlincya ale dosvidchenogo u zernovomu biznesi yakij investuvav u pidpriyemstvo komercijni narobki vzyavshi za vektor rozvitku nove bachennya shodo majbutnogo pidpriyemstva a takozh intensivnu spivpracyu z agrariyami rozpochalisya konkretni pozitivni zmini Do togo zh gospodarska napoleglivist ta organizacijni zdibnosti kerivnika shvidko vidformatuvalisya u zrimi rezultati a realizaciyu planiv rozvitku pidpriyemstva vzyalisya z onovlennya ponad 4 tis kvadratnih metriv pokrivli Vidrazu zh dala zbilshennya vihodu boroshna j zamina valcevih verstativ Bulo sporudzheno takozh rezervnij majdanchik na 2 tis tonn dlya shojno prijnyatogo zbizhzhya ta provedeno pereosnashennya vagovoyi z ustanovkoyu tenzometrichnih mehanizmiv Nini do kombinatu vezut zbizhzhya TOV Povstinagroalyans TOV Ruda VAT Kaplincivske PP Udacha ZAT Progres ta inshi pidpriyemstva Pro yakist piryatinskogo boroshna najperekonlivishe svidchit geografiya jogo spozhivannya Produkciyu kombinatu obirayut yak osnovnu sirovinu dlya vipikannya hliba nasushnogo hlibozavodi Kremenchuka Luben Priluk Kirovograda ta Dnipropetrovska Nini z metoyu pidvishennya ekonomichnoyi efektivnosti roboti pidpriyemstva nakopichuyutsya resursi i finansi dlya virishalnoyi modernizaciyi pidpriyemstva zokrema z zavershennya robit ta vvedennya v ekspluataciyu liniyi dlya granulyuvannya kombikormiv liniyi dlya fasuvannya boroshna v paketi skladu dlya zberigannya zerna na 7 tis tonn Pidpriyemstvo maye sertifikat vidpovidnosti poslug iz zberigannya zerna ta produktiv jogo pererobki Kombinat neodnorazovij uchasnik vistavok yarmarok produkciyi v Kiyevi jogo zaneseno do knigi najkrashih pidpriyemstv harchovoyi ta pererobnoyi promislovosti Ukrayini 2005 r Kombinat hliboproduktiv z davnih chasiv slavivsya svoyimi trudovimi tradiciyami i kadrami Gordistyu kolektivu ye dinastiyi Mihnenkiv Shevchenkiv Batrakiv Krivobokiv Pracyuyut molodi pokolinnya z dinastij Upiriv Shishkinih Kirikeyevih Zajchenkiv Shevchenkiv Brazhnikiv ta inshih Sogodni Piryatinskij kombinat hliboproduktiv ce mlin sortovogo pshenichnogo pomelu z potuzhnistyu 145 tonn na dobu mlin zhitnogo obijnogo pomelu potuzhnistyu 35 tonn na dobu krupoceh z virobnictva krupi ta boroshna kukurudzyanogo potuzhnistyu 130 tonn na dobu zagotivelna baza zi skladskim gospodarstvom na 40 3 tis tonn zdeshevlene gromadske harchuvannya Okrim stabilnogo i pristojnogo zarobitku yakij viplachuyetsya svoyechasno trudovij kolektiv kombinatu gurtuye socialno vagomij paket garantovanij kozhnomu pracyuyuchomu Do poslug chleniv trudovogo kolektivu medichne obslugovuvannya dopomoga asortimentom produkciyi shosezonne ozdorovlennya na berezi Chornogo morya Na pidpriyemstvi pracyuye yidalnya vidznachayutsya korporativni zahodi Novij rik znamenni dati dni narodzhennya DP DAK Hlib Ukrayini Piryatinskij kombinat hliboproduktiv zanesene do knigi najkrashih pidpriyemstv harchovoyi ta pererobnoyi promislovosti Ukrayini 2005 r Pributkovist DP DAK Hlib Ukrayini Piryatinskij kombinat hliboproduktiv suttyevo vplivaye j na dobrobut mista yak stabilnij platnik podatkiv do miscevogo byudzhetu U ramkah miscevih program rozvitku ekonomiki rajonu tamteshnya vlada svoyi diyi koncentruye na zaprovadzhenni innovacijno investicijnoyi modeli rozvitku regionu zadlya chogo neyu peredbachene povne spriyannya shodo zaprovadzhennya nizkoyu pidpriyemstv u virobnichu diyalnist malovidhodnih ta resursozberigayuchih tehnologij u tomu chisli j zamina modernizaciya susharki na Piryatinskomu KHP a takozh spriyannya priskorennyu procesu sertifikaciyi vlasnoyi sistemi upravlinnya yakistyu u DP DAK Hlib Ukrayini Piryatinskij KHP na vidpovidnist mizhnarodnomu standartu yakosti ISO 9001 0001 2