Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пирятинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 Пирятинської міської ради Полтавської області — загальноосвітній навчальний заклад — опорна школа, розташований у місті Пирятині (районний центр Полтавської області).
| Пирятинська загальноосвітня школа І -ІІІ ступенів №6 Пирятинської міської ради Полтавської області | |
|---|---|
 | |
| Тип | школа |
геокоординати не задано: | |
| Засновано | 1956 |
| Директор | Василенко Микола Васильович |
| Учителі | 50 |
| Учні | бл. 500 |
| Адреса |
|
| Мова | українська |
Історія
Будівлі
Пирятинська середня школа № 6 почала діяти з 10 листопада 1956 р. і була розміщена в приміщенні нинішньої школи № 4 по вул. Бородінській, Червоноармійській 2 (нині Європейській). Початок історії цієї будівлі припадає на 1912 року. Тоді представник дворянства князь Кочубей збудував приміщення жіночої гімназії, на нижньому поверсі якої було розміщено дві квартири для вчителів. Збудували й чоловічу гімназію, де нині розташована Пирятинська філія Європейського університету. Обидві споруди будували за проєктом місцевого архітектора Бориса Хітріна. Після Жовтневого перевороту 1917 року у приміщенні гімназії відкрили семирічну школу, а вже з 1928 року тут діяла середня школа імені Й. В. Сталіна. До початку Німецько-радянської війни приміщення школи було одним із найкращих у Пирятині, бо виділялося оригінальною архітектурою серед інших будівель міста.
У роки війни й окупації Пирятина шкільне приміщення було зруйноване німцями, довгий час не відбудовувалося. Стіни і перекриття поверхів були зроблені настільки якісно, що навіть не постраждали під час бомбардування. Були зруйновані лише дерев'яні перекриття. У 1952 р. рішенням облвиконкому було заплановано відновлення приміщення школи. На той час в районі не було будівельних організацій, і відбудова проходила господарським способом під керівництвом обласного відділу народної освіти. Відповідальним за будівництво був призначений О. Л. Рибець — незмінний директор школи з 1956-81 рр. Через 4 роки у відбудованому приміщенні почала діяти повна середня школа № 6. Вона налічувала 15 класних кімнат, актовий зал, майстерню. Заняття проходили у дві зміни.
У 1970 р. в Пирятині збудували нове типове шкільне приміщення по вулиці Гагаріна 84, де воно знаходиться і донині. Приміщення колишньої жіночої гімназії передали спочатку школі № 2, потім школі № 4.
Автосправа в школі
У 1958 р. у школі було введено курс трудового навчання — автосправу. Викладали його: Палаус Василь Прохорович, Зосим Борис Іванович, Ветушко Микола Іванович, Постний Олексій Іванович. До 2007 року працював на цій посаді Петрусенко Володимир Васильович. Водіями-інструкторами були Юхно Василь Іванович, Ярмоленко Валерій Григорович, Волошин Микола Дмитрович, Довженко Юрій Борисович, Міщенко Леонід Олексійович, Коваль Олексій Олексійович, Гармаш Анатолій Миколайович. У школі створили відповідну матеріальну базу: клас-лабораторію, клас з вивчення правил дорожнього руху, клас з основ безпеки руху, оформили рекреацію з безпеки руху, придбали машини для практичної їзди: ГАЗ-51, ГАЗ-52, ГАЗ-53, ГАЗ-63, М-426, ЗІЛ-130. З 1970 р. юнаки стали отримувати посвідчення водія ІІІ класу. Всього їх отримало понад 2000 юнаків. З 1971 р. працював гурток ЮІР, члени якого з успіхом виступали на обласних змаганнях. На даний час автосправи у школі немає.
Кабінетна система навчання
В 1965 році вперше в районі школа започаткувала навчання за кабінетною системою. Для цього створювалась матеріально-технічна база: шкільні меблі, технічні засоби навчання, роздатковий матеріал, наочні посібники тощо.
У 1967 році була відкрита Ленінська кімната, яка отримала статус «Музей Леніна». Першим директором музею була Данилевич Л. Г., заступник директора з виховної роботи. Було зібрано багато матеріалів про життя Леніна, республік, країни. Зібраний матеріал було естетично оформлений художником Данилевичем В. В. Це був перший шкільний музей у районі.
Швейна справа в школі
1971 — рік введення нового курсу трудового навчання для дівчат — швейної справи. Крамаренко Ніна Іванівна, Тимошенко Тетяна Григорівна, Кальницька Тамара Максимівна — наставники старшокласниць, викладачі швейної справи. На початку створення кабінету було лише дві швейні машинки. Після закінчення вивчення курсу дівчата складали екзамен, який приймали фахівці швейної справи. Багато випускниць пов'язали свою долю з набутим у школі ремеслом. У 1988—1990 р. працював дитячий швейний кооператив «Сонечко».
Опорна школа республіканського значення
В 1976 році школа стала першою і єдиною в області опорною школою республіканського значення з використання ТЗН, якими навчальний заклад повністю був забезпечений (епідіаскопи, кіноапарати, діапроєктори, магнітофони, програвачі, підсилювачі). Повністю було переобладнано шкільну майстерню.
Школа новаторства
У 1978—1979 навчальному році впроваджено навчання шестирічок. Діти навчалися за програмою 4-річної початкової школи, що полегшувало шкільний адаптаційний період. Започаткували ще одне нововведення — група продовженого навчального дня. Було відкрито 12 груп (ГПД). Це дало змогу ефективно навчати і виховувати.
У 1980 році в школі було збудовано єдиний у районі закритий 25-метровий тир, в якому навчальними стрільбами займалися службовці ВОХМВС, учні, робітники ТТС, РТП та інші. У ньому проходили заняття з вогневої підготовки.
1981 рік ознаменувався початком 5-ї трудової чверті для учнів старших класів. На околиці с. Каплинці, над Удаєм, розташувався табір праці та відпочинку «Романтик». Учні двох класів були розділені на ланки, між якими і проходили змагання у праці та відпочинку.
У 1982 році став у дію шкільний стадіон з круговою біговою доріжкою довжиною 250 м, гандбольним, 4-ма баскетбольними та волейбольним майданчиками, ямами для стрибків у висоту та довжину, секторами для метань, смугою перешкод, двома гімнастичними містечками. Шкільний стадіон зайняв II місце в обласному огляді-конкурсі спортмайданчиків. Важливим етапом у фізичному розвитку та оздоровленні дітей стало відкриття у цьому році першого в районі спортивного класу. Крім обов'язкових предметів учні мали щоденні 2-разові тренування.
У 1984 році вперше в районі вчитель фізики Лабінський В. М. обладнав радіовузол та підвід озвучення в кожний робочий кабінет. Стало зручним та ефективним проведення шкільних лінійок, політінформацій, оголошень, вітань зі святами.
В 1986 році було розпочато будівництво плавального басейну відкритого типу, яке так і не було завершено.
Ще однією віхою розвитку школи в 1989 році стало створення першого в районі комп'ютерного класу. Обладнав цей кабінет вчитель фізики, випускник школи Вольвач С. В.
В 1990 році з ініціативи заступника директора Загребельної Т. Г. був організований шкільний музей народознавства та побуту України. Керівником стала Кисіль Н. В. Всі експонати музею були зібрані на території Пирятинщини педагогічним колективом та учнями школи. На сьогодні музей нараховує близько 500 експонатів. При музеї діє Рада музею з числа учнів і вчителів: Бражник О.М . — керівник музею, Дуброва Т. В. — заступник директора з виховної роботи, Остратенко О. М. — вчитель біології, Глобинець І. О. — вчитель правознавства. Радою музею, вчителями, учнями, членами музейного гуртка, ведеться постійна дослідницька та пошукова робота. Музею надають допомогу методисти відділу освіти, здійснюється постійний зв'язок з районним краєзнавчим музеєм. При музеї також діє пошуковий загін «Фенікс».
Сучасність
З 2003 року школа почала працювати за такими профілями навчання: природничий, технологічний, універсальний.
У школі працюють спортивні секції. Функціонують два комп'ютерні класи, бібліотека, два спортивні зали, зал силової підготовки. Діє музей народознавства та куточок живої природи.
З 1999 року школа працює над науково-методичною проблемою: «Здоров'я і розвиток дитини в системі особистісно-орієнтованого навчання і виховання».
Джерела
- А. В. Кудрицький «Полтавщина: енциклопедичний довідник» Київ."Українська Енциклопедія" ім. М. П. Бажана 1992 р.
- Пирятинщина у вінку віків: люди, роки, події, факти: довідник /ред. Г. О. Бажан. К. : [б.в.], 2004 р.
- Їм крила дала Пирятинщина: Енциклопедичний довідник / Упоряд. Г. Бажан, О. Рєзнік, Г. Синяк. — Пирятин, 2000. — 116 с.
Посилання
- Сайт школи
- Школа на сайті ІСУО
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Piryatinska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 6 Piryatinskoyi miskoyi radi Poltavskoyi oblasti zagalnoosvitnij navchalnij zaklad oporna shkola roztashovanij u misti Piryatini rajonnij centr Poltavskoyi oblasti Zobrazhennya pidpis Piryatinska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv 6 Piryatinskoyi miskoyi radi Poltavskoyi oblastiTipshkolageokoordinati ne zadano Zasnovano1956DirektorVasilenko Mikola VasilovichUchiteli50Uchnibl 500Adresa Ukrayina Poltavska oblast Piryatinskij rajon m Piryatin vul Yu Gagarina 84 37000 MovaukrayinskaIstoriyaBudivli Piryatinska serednya shkola 6 pochala diyati z 10 listopada 1956 r i bula rozmishena v primishenni ninishnoyi shkoli 4 po vul Borodinskij Chervonoarmijskij 2 nini Yevropejskij Pochatok istoriyi ciyeyi budivli pripadaye na 1912 roku Todi predstavnik dvoryanstva knyaz Kochubej zbuduvav primishennya zhinochoyi gimnaziyi na nizhnomu poversi yakoyi bulo rozmisheno dvi kvartiri dlya vchiteliv Zbuduvali j cholovichu gimnaziyu de nini roztashovana Piryatinska filiya Yevropejskogo universitetu Obidvi sporudi buduvali za proyektom miscevogo arhitektora Borisa Hitrina Pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku u primishenni gimnaziyi vidkrili semirichnu shkolu a vzhe z 1928 roku tut diyala serednya shkola imeni J V Stalina Do pochatku Nimecko radyanskoyi vijni primishennya shkoli bulo odnim iz najkrashih u Piryatini bo vidilyalosya originalnoyu arhitekturoyu sered inshih budivel mista U roki vijni j okupaciyi Piryatina shkilne primishennya bulo zrujnovane nimcyami dovgij chas ne vidbudovuvalosya Stini i perekrittya poverhiv buli zrobleni nastilki yakisno sho navit ne postrazhdali pid chas bombarduvannya Buli zrujnovani lishe derev yani perekrittya U 1952 r rishennyam oblvikonkomu bulo zaplanovano vidnovlennya primishennya shkoli Na toj chas v rajoni ne bulo budivelnih organizacij i vidbudova prohodila gospodarskim sposobom pid kerivnictvom oblasnogo viddilu narodnoyi osviti Vidpovidalnim za budivnictvo buv priznachenij O L Ribec nezminnij direktor shkoli z 1956 81 rr Cherez 4 roki u vidbudovanomu primishenni pochala diyati povna serednya shkola 6 Vona nalichuvala 15 klasnih kimnat aktovij zal majsternyu Zanyattya prohodili u dvi zmini U 1970 r v Piryatini zbuduvali nove tipove shkilne primishennya po vulici Gagarina 84 de vono znahoditsya i donini Primishennya kolishnoyi zhinochoyi gimnaziyi peredali spochatku shkoli 2 potim shkoli 4 Avtosprava v shkoli U 1958 r u shkoli bulo vvedeno kurs trudovogo navchannya avtospravu Vikladali jogo Palaus Vasil Prohorovich Zosim Boris Ivanovich Vetushko Mikola Ivanovich Postnij Oleksij Ivanovich Do 2007 roku pracyuvav na cij posadi Petrusenko Volodimir Vasilovich Vodiyami instruktorami buli Yuhno Vasil Ivanovich Yarmolenko Valerij Grigorovich Voloshin Mikola Dmitrovich Dovzhenko Yurij Borisovich Mishenko Leonid Oleksijovich Koval Oleksij Oleksijovich Garmash Anatolij Mikolajovich U shkoli stvorili vidpovidnu materialnu bazu klas laboratoriyu klas z vivchennya pravil dorozhnogo ruhu klas z osnov bezpeki ruhu oformili rekreaciyu z bezpeki ruhu pridbali mashini dlya praktichnoyi yizdi GAZ 51 GAZ 52 GAZ 53 GAZ 63 M 426 ZIL 130 Z 1970 r yunaki stali otrimuvati posvidchennya vodiya III klasu Vsogo yih otrimalo ponad 2000 yunakiv Z 1971 r pracyuvav gurtok YuIR chleni yakogo z uspihom vistupali na oblasnih zmagannyah Na danij chas avtospravi u shkoli nemaye Kabinetna sistema navchannya V 1965 roci vpershe v rajoni shkola zapochatkuvala navchannya za kabinetnoyu sistemoyu Dlya cogo stvoryuvalas materialno tehnichna baza shkilni mebli tehnichni zasobi navchannya rozdatkovij material naochni posibniki tosho U 1967 roci bula vidkrita Leninska kimnata yaka otrimala status Muzej Lenina Pershim direktorom muzeyu bula Danilevich L G zastupnik direktora z vihovnoyi roboti Bulo zibrano bagato materialiv pro zhittya Lenina respublik krayini Zibranij material bulo estetichno oformlenij hudozhnikom Danilevichem V V Ce buv pershij shkilnij muzej u rajoni Shvejna sprava v shkoli 1971 rik vvedennya novogo kursu trudovogo navchannya dlya divchat shvejnoyi spravi Kramarenko Nina Ivanivna Timoshenko Tetyana Grigorivna Kalnicka Tamara Maksimivna nastavniki starshoklasnic vikladachi shvejnoyi spravi Na pochatku stvorennya kabinetu bulo lishe dvi shvejni mashinki Pislya zakinchennya vivchennya kursu divchata skladali ekzamen yakij prijmali fahivci shvejnoyi spravi Bagato vipusknic pov yazali svoyu dolyu z nabutim u shkoli remeslom U 1988 1990 r pracyuvav dityachij shvejnij kooperativ Sonechko Oporna shkola respublikanskogo znachennya V 1976 roci shkola stala pershoyu i yedinoyu v oblasti opornoyu shkoloyu respublikanskogo znachennya z vikoristannya TZN yakimi navchalnij zaklad povnistyu buv zabezpechenij epidiaskopi kinoaparati diaproyektori magnitofoni progravachi pidsilyuvachi Povnistyu bulo pereobladnano shkilnu majsternyu Shkola novatorstva U 1978 1979 navchalnomu roci vprovadzheno navchannya shestirichok Diti navchalisya za programoyu 4 richnoyi pochatkovoyi shkoli sho polegshuvalo shkilnij adaptacijnij period Zapochatkuvali she odne novovvedennya grupa prodovzhenogo navchalnogo dnya Bulo vidkrito 12 grup GPD Ce dalo zmogu efektivno navchati i vihovuvati U 1980 roci v shkoli bulo zbudovano yedinij u rajoni zakritij 25 metrovij tir v yakomu navchalnimi strilbami zajmalisya sluzhbovci VOHMVS uchni robitniki TTS RTP ta inshi U nomu prohodili zanyattya z vognevoyi pidgotovki 1981 rik oznamenuvavsya pochatkom 5 yi trudovoyi chverti dlya uchniv starshih klasiv Na okolici s Kaplinci nad Udayem roztashuvavsya tabir praci ta vidpochinku Romantik Uchni dvoh klasiv buli rozdileni na lanki mizh yakimi i prohodili zmagannya u praci ta vidpochinku U 1982 roci stav u diyu shkilnij stadion z krugovoyu bigovoyu dorizhkoyu dovzhinoyu 250 m gandbolnim 4 ma basketbolnimi ta volejbolnim majdanchikami yamami dlya stribkiv u visotu ta dovzhinu sektorami dlya metan smugoyu pereshkod dvoma gimnastichnimi mistechkami Shkilnij stadion zajnyav II misce v oblasnomu oglyadi konkursi sportmajdanchikiv Vazhlivim etapom u fizichnomu rozvitku ta ozdorovlenni ditej stalo vidkrittya u comu roci pershogo v rajoni sportivnogo klasu Krim obov yazkovih predmetiv uchni mali shodenni 2 razovi trenuvannya U 1984 roci vpershe v rajoni vchitel fiziki Labinskij V M obladnav radiovuzol ta pidvid ozvuchennya v kozhnij robochij kabinet Stalo zruchnim ta efektivnim provedennya shkilnih linijok politinformacij ogoloshen vitan zi svyatami V 1986 roci bulo rozpochato budivnictvo plavalnogo basejnu vidkritogo tipu yake tak i ne bulo zaversheno She odniyeyu vihoyu rozvitku shkoli v 1989 roci stalo stvorennya pershogo v rajoni komp yuternogo klasu Obladnav cej kabinet vchitel fiziki vipusknik shkoli Volvach S V V 1990 roci z iniciativi zastupnika direktora Zagrebelnoyi T G buv organizovanij shkilnij muzej narodoznavstva ta pobutu Ukrayini Kerivnikom stala Kisil N V Vsi eksponati muzeyu buli zibrani na teritoriyi Piryatinshini pedagogichnim kolektivom ta uchnyami shkoli Na sogodni muzej narahovuye blizko 500 eksponativ Pri muzeyi diye Rada muzeyu z chisla uchniv i vchiteliv Brazhnik O M kerivnik muzeyu Dubrova T V zastupnik direktora z vihovnoyi roboti Ostratenko O M vchitel biologiyi Globinec I O vchitel pravoznavstva Radoyu muzeyu vchitelyami uchnyami chlenami muzejnogo gurtka vedetsya postijna doslidnicka ta poshukova robota Muzeyu nadayut dopomogu metodisti viddilu osviti zdijsnyuyetsya postijnij zv yazok z rajonnim krayeznavchim muzeyem Pri muzeyi takozh diye poshukovij zagin Feniks SuchasnistZ 2003 roku shkola pochala pracyuvati za takimi profilyami navchannya prirodnichij tehnologichnij universalnij U shkoli pracyuyut sportivni sekciyi Funkcionuyut dva komp yuterni klasi biblioteka dva sportivni zali zal silovoyi pidgotovki Diye muzej narodoznavstva ta kutochok zhivoyi prirodi Z 1999 roku shkola pracyuye nad naukovo metodichnoyu problemoyu Zdorov ya i rozvitok ditini v sistemi osobistisno oriyentovanogo navchannya i vihovannya DzherelaA V Kudrickij Poltavshina enciklopedichnij dovidnik Kiyiv Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana 1992 r Piryatinshina u vinku vikiv lyudi roki podiyi fakti dovidnik red G O Bazhan K b v 2004 r Yim krila dala Piryatinshina Enciklopedichnij dovidnik Uporyad G Bazhan O Ryeznik G Sinyak Piryatin 2000 116 s PosilannyaSajt shkoli Shkola na sajti ISUO