Печі рна село в Україні у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області Розташоване на річці н

Печі́рна — село в Україні, у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області. Розташоване на річці , на півдні району. До 2020 - центр сільської ради, якій були підпорядковані села Коростова та Кутиска.

село Печірна

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Кременецький
Громада	Лановецька міська громада
Облікова картка	Печірна
Основні дані
Населення	307
Територія	2 км²
Густота населення	153.5 осіб/км²
Поштовий індекс	47444
Телефонний код	+380 3549
Географічні дані
Географічні координати	49°44′25″ пн. ш. 26°00′50″ сх. д. / 49.74028° пн. ш. 26.01389° сх. д. / 49.74028; 26.01389Координати: 49°44′25″ пн. ш. 26°00′50″ сх. д. / 49.74028° пн. ш. 26.01389° сх. д. / 49.74028; 26.01389
Водойми
Відстань до районного центру	15 км
Найближча залізнична станція	Влащинці
Відстань до залізничної станції	8 км


Місцева влада
Адреса ради	47402, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Ланівці, вул. Незалежності, 34
Карта
Печірна
Печірна
Мапа

Печірна у Вікісховищі

Населення — 286 осіб (2007).

Історія

Перша писемна згадка про Печірну (за О. Цинкаловським) датується 1596 роком Тоді село знищили татари. Згодом з'явилися нові писемні свідчення про Печірну та навколишні села. Так, в акті від 14 травня 1618 року село згадується в скарзі Анни Порицької зі Збаража про те, що татари в листопаді 1618 року спустошили її маєтки в селах Печерно, Коростова, Буглів, Плиска, Огризківці.

Про цей татарський набіг є також запис в книзі кременецького замку від 16 листопада 1618 року. Очевидці, слуга Януша Острозького П. Хованський, возні Безимовський і Авратинський, свідчили, що всі фільварки, гумна, хутори, осідлості - все це "от неприятеля кртда святого, татар, а ж до фундаменту попалено і знесено..."

У давніх писемних джерелах село знадується як Печерка, Печурка, Печерно. Ймовірно назва населеного пункту походила від кам'яних печер, що знаходились на високих берегах річки Сомець з часів леоліту до середини XX ст. Дослідник Волині професор О. Цинкаловський зазначав: "В каменистих високих берегах річки Сомця і в бувших там печерах натраплено на сліди огнищ і камінних знапядь періолу молодого палеоліту. Знаходили там селяни кістки таких звірят як мамут".

У 1649 році козацько-селянські війська Б. Хмельницького взяли в облогу м. Збараж. Під фортечними мурами міста точилися кровопролитні баталії, а на околицях Печірни стояв козацький табір. Тут лікували поранених, хоронили загиблих, відпочивали після боїв резервні частини козацького війська.

У 1797 році Печірна опинилась в складі Вишгородської волості Крем'янецького повіту Волинської губернії Російської імперії. За 1,5 км на південь від села проходив кордон між Росією та Австро-Угорщиною (урочище "Границя"). Власником населеного пункту став польський шляхтич В. Ржищевський, якому належало містечко Вишгородок з навколишніми селами. Син В. Ржищевського Адам, який народився у Вишгородку, де знаходилась резиденція землевласника, став відомим польським поетом, драматургом, оратором.

Володярами земельних угідь у Печірні майже протягом усього XIX ст. були поміщики Ржищевські. Селяни в основній своїй масі були малоземельними. Особливо погіршилося їхнє становище після скасування кріпацтва, коли орендовані раніше наділи потрібно було викупити.

У 1893 році в населеному пункті проживало 605, у 1911 році - 650 чоловік

У 30-х роках ХХ ст. в селі було створено осередки «Просвіта», "Пласту", "Січі".

Під час Другої світової війни у Печірній базувалася підпільна школа медсестер УПА. У липні 1943 в Печірній зупин. партизанські з'єднання С. Ковпака.

У січні 1949 року в Печірні утворено колгосп ім. Дзержинського

Поблизу Печірної виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та черняхівської культури, Київської Русі.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району, село увійшло до складу Кременецького району.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними :

Мова	Кількість	Відсоток
українська	307	100%

Пам'ятки

Є церква святого Миколая (1759, реставрована 1868, дерев'яна).

Встановлено пам'ятний знак на так званому «козацькому» шляху.

Соціальна сфера

- Загальноосвітня школа І—ІІ ступенів (недіюча)

- Клуб

- Бібліотека (недіюча)

- ФАП

Галерея

Відомі люди

Народилися

Редактор М. Вербицький
Археолог В. Воляник
Еколог, меценат Я. Голубицький
Діяч ОУН Ю. Пундик
Роман Критюк — український освітянин, краєзнавець, публіцист

Галерея

Церква Святителя Миколая Чудотворця
Старостат
Млин
Автобусна зупинка

Примітки

. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Література

Г. Басюк, В. Довгалюк, В. Уніят. Печірна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 62. — .

Посилання

Назар Наджога. Зникаючі села Тернопільщини. Печірна і Кутиска — там, де музей, скарби, могила і нечиста сила» [ 2 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Доба, 21 березня 2016.

[1] . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.

[2] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[ukr-socialdata-mova-2001-3] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних