Печерська синагога

Печерська синагога  — колишня синагога в Києві, що була розташована на сучасній Печерській площі, між вулицями Копиленка та Панаса Мирного.

Печерська синагога
50°25′57″ пн. ш. 30°32′34″ сх. д. / 50.43260000002777588° пн. ш. 30.54300000002777793° сх. д. / 50.43260000002777588; 30.54300000002777793Координати: 50°25′57″ пн. ш. 30°32′34″ сх. д. / 50.43260000002777588° пн. ш. 30.54300000002777793° сх. д. / 50.43260000002777588; 30.54300000002777793
Тип споруди	^d і синагога
Розташування	Україна, Київ, Печерськ
Архітектор	Андрій Меленський
Початок будівництва	1808
Кінець будівництва	1809
Зруйновано	1829
Відбудовано	не відбудовувалась
Адреса	Печерська площа
Печерська синагога (Київ)

Історія

Наприкінці XVIII століття, коли євреям знову дозволили оселитися в Києві, вони, зокрема, оселилися і на Печерську, переважно це були купці та ремісники. У 1808 році міський архітектор Андрій Меленський розробив для Київського Єврейського товариства проєкт дерев'яного молитовного будинку, 15 червня того ж року проєкт затвердив київський губернатор Петро Панкратьєв.

Будівництво завершили у 1809 році, про що зберігся запис у пінкасі київського поховального братства «Хевра Кадиша»:

Сьогодні, у неділю 24 ава 5569 р., ми зібралися, щоб зайнятися святими справами з питання синагоги, яку допомагали ми збудувати. На спільну радість було завершене її будівництво тут, на Печерську. І для того, або кожен мав своє місце, обрали ми поважних людей до спеціального товариства, три людини, відомі в місті: ребе Єгуда-Лейб, син Яакова Левенберга; пан Озер, син Бецалеля Розенфельда, відомий своїм багатством; ребе Авраам, син Якова з Борисполя, щоби було в них право продавати місця в синагозі. Кожному, хто видаватиметься їм достойним певного місця, і його дружині у жіночому відділенні, при продажу видається купча з особистим підписом і печаткою вищевказаних осіб, а також, для надання документу законної сили, нашого шановного Рава Ав-бейт-Дін Києва, ребе Довида

Печерська синагога була дерев'яна одноповерхова, прямокутна в плані споруда (розміром 23×12 м), зведена у стилі класицизму. Чільний фасад, що виходив на захід, підкреслювався портиком із чотирма колонами. Окрім молитовні, у будинку також було приміщення для зібрань місцевого кагалу, таким чином, синагога стала громадським центром печерських євреїв. Пізніше, на початку 1820-х років біля неї звели муровану будівлю меншої, «зимової» («теплої») синагоги.

Втім, у 1827 році імператор Микола I знову заборонив євреям оселятися в Києві та вигнав їх із міста. В історичних джерелах лишився запис про те, що «вѣтхое строеніе синагоги» при цьому оцінили в 1000 рублів; у тому ж документі згадується «стара невелика будівля для [єврейської] школи». У 1829 році дерев'яна Печерська синагога згоріла у пожежі; зимова синагога, ймовірно, зруйнувалася тоді ж або була незабаром розібрана при будівництві Нової Печерської фортеці. Закревський у своєму «Описі Києва» вказує, що:

...на Печерську ж дві інші, дерев'яні синагоги, літня, здоровенна будівля, яка згоріла у 1829 році, та зимова, що навряд чи через свою близькість могла вціліти. Оригінальний текст (рос. дореф.) на Печерскѣ же двѣ другія, деревянныя синагоги, лѣтняя, огромное зданіе, сгорѣвшее въ 1829 г. и зимняя, едва ли по близости въ то время уцѣлѣвшая

Примітки

1. Кальницький, 2012, с. 149.
2. Кальницкий, 2012, с. 158.
3. Кальницкий, 2012, с. 159.
4. Закревский, 1868, с. 317.

Джерела

• Кальницький М. Б. Зруйновані святині Києва: втрати та відродження. — К. : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2012. — 224 с. — 600 прим. — .
• Кальницкий М. Б. Еврейские адреса Киева. — К. : Дух і літера, 2012. — 368 с. — .
• Закревский Н. Описаніе Кіева. — М. : Типографія В. Грачева и комп, 1868. — Т. 1. — 455 с. (рос. дореф.)
• Галант І. Я. Виселення жидів із Київа року 1835-го // Зб. праць Істор.-археогр. жидів. комісії ВУАН. — 1928. — Т. I. — С. 149—197.
• Храми Києва. Мультимедійна енциклопедія. 2000.