Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Печера Горама (англ. Gorham's Cave) — печера в південно-східній частині Гібралтару з боку Середземного моря. Має природне походження, утворена водою 250 тис. років тому. У льодовиковий період при зміні рівня моря знаходилася за 4,5 км від води. Відома як останнє місце, населене неандертальцями.
| Печера Горама | |
|---|---|
 | |
| 36°07′14″ пн. ш. 5°20′32″ зх. д. / 36.12077100002777286° пн. ш. 5.34239500002777756° зх. д.Координати: 36°07′14″ пн. ш. 5°20′32″ зх. д. / 36.12077100002777286° пн. ш. 5.34239500002777756° зх. д. | |
| Країна |  Велика Британія[1] |
| Розташування | Гібралтар |
| Тип | d і археологічна пам'ятка |
  Печера Горама Печера Горама (Гібралтар) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Історія дослідження
Відкрита в 1907 р. британським військовим, капітаном А. Горамом (англ. Gorham), на честь якого дістала свою назву. Була картографована в 1943 і 1945 роках. У печері було знайдено рештки знарядь праці давніх людей. Печеру відвідав губернатор, і її було законсервовано для подальших розкопок. У 1948 р. влада Гібралтару звернулася до Британського музею із запитом про проведення досліджень.
Перший етап археологічних розкопок розпочався тільки в 1950 р. і тривав до березня 1951 р. Надалі дослідження печери уривалося через нестачу фінансування. Але в результаті в 1950-ті роки був виявлений горизонт, який тягнувся на 16 м углиб, включав шари античної епохи, неоліту і далі до мустьєрської культури.
У 1989 і в 1997—2005 роках було здійснено комплексне дослідження печери Горама, сусідніх печер, а також морського дна біля печери. Переважно вивчалися шари, які належали до середнього і пізнього палеоліту. Разом із рештками людей і їхніх знарядь праці експертизі піддалися знайдені рештки птахів, раковини молюсків, деревне вугілля тощо. На основі отриманих даних було проведено моделювання місцевості, а також довкілля в період кам'яної доби.
Результати досліджень
Умовно археологічний горизонт розділений на 4 великі пласти:
- Верхній шар належить до І тисячоліття до н. е., зосереджений біля входу до печери і приписується фінікійцям. Припускається, що в печері знаходилося місце шанування богині Таніт.
- Другий шар сформований у VI тисячолітті до н. е. прадавніми європейськими землеробами, які, проте, також займалися ловом риби і молюсків.
- Третій і четвертий шари належать солютрейцям і неандертальцям.
Гібралтар — перше місце, де в 1848 р. був знайдений череп жінки-неандертальця, тому знахідка неандертальської стоянки не викликала особливої сенсації. Знахідки 1997—2005 рр. показали, що неандертальці могли жити тут 23360±320 років тому і печера Горама була знана як останнє у світі місце, населене неандертальцями. Проте, 2014 р. учені дійшли висновку, що на Піренейському півострові неандертальці вимерли не пізніше 43 тис. років тому.
Популяції горамських неандертальців як такої не було. Вважають, що вона ніколи не перевищувала 15 осіб. Місцевість навколо печери в ту пору відрізнялася різноманітністю — гори, піщані дюни і болота. Море знаходилося за 4,5 км. Кліматичні умови на території Гібралтара залишалися м'якими, тоді як на іншій території Європи відбувалося значне , яке досягло максимуму 30 тис. років тому. З цим похолоданням і скороченням лісів зазвичай пов'язують вимирання неандертальців, які споживали переважно м'ясо і могли в силу своїх фізичних особливостей полювати на великих тварин тільки зблизька. У тундрі і в степових районах це було неможливо. Але горамські неандертальці демонстрували хорошу пристосованість до змін. Вони полювали на гірських кіз і оленів, дрібну дичину, вживали рибу, черепах, молюсків і птахів. Той факт, що окрім їстівних видів птахів, було виявлено птахів-хижаків, дозволив сформулювати гіпотезу, що неандертальці ловили їх для накопичення пір'я, яке використали як прикрасу. Вони вміли обробляти камінь, створювали досить складні знаряддя праці.
Охорона
У 2012 році печеру Горама було занесено до попереднього списку Світової спадщини ЮНЕСКО разом із сусідніми печерами [en], і [en].
Примітки
- GeoNames — 2005.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 4.12.2016.
- . Архів оригіналу за 28 березня 2016. Процитовано 24 червня 2023.
Посилання
![image]()
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Печера Горама- Alfano S Did Neanderthals Last Longer? CBS News, 13 Sep 2006
- . arte-sur.com (ісп.). Архів оригіналу за 3 березня 2016.
- Stringer CB, Finlayson JC, Barton RN та ін. (September 2008). . Proc. Natl. Acad. Sci. U.S.A. 105 (38): 14319—24. Bibcode:2008PNAS..10514319S. doi:10.1073/pnas.0805474105. PMC 2567146. PMID 18809913. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 4.12.2016.
- Rodriguez-Vidal, J.; d'Errico, F.; Giles Pacheco, F.; Blasco, R.; Rosell, J.; Jennings, R. P.; Queffelec, A.; Finlayson, G.; Fa, D. A.; Gutierrez Lopez, J. M.; Carrion, J. S.; Negro, J. J.; Finlayson, S.; Caceres, L. M.; Bernal, M. A.; Fernandez Jimenez, S.; Finlayson, C. (2014). A rock engraving made by Neanderthals in Gibraltar. Proceedings of the National Academy of Sciences. doi:10.1073/pnas.1411529111. ISSN 0027-8424.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pechera Gorama angl Gorham s Cave pechera v pivdenno shidnij chastini Gibraltaru z boku Seredzemnogo morya Maye prirodne pohodzhennya utvorena vodoyu 250 tis rokiv tomu U lodovikovij period pri zmini rivnya morya znahodilasya za 4 5 km vid vodi Vidoma yak ostannye misce naselene neandertalcyami Pechera GoramaVid z pecheri Gorama na more Alboran Vid z pecheri Gorama na more Alboran36 07 14 pn sh 5 20 32 zh d 36 12077100002777286 pn sh 5 34239500002777756 zh d 36 12077100002777286 5 34239500002777756 Koordinati 36 07 14 pn sh 5 20 32 zh d 36 12077100002777286 pn sh 5 34239500002777756 zh d 36 12077100002777286 5 34239500002777756Krayina Velika Britaniya 1 RoztashuvannyaGibraltarTipd i arheologichna pam yatkaPechera GoramaPechera Gorama Gibraltar Mediafajli u VikishovishiIstoriya doslidzhennyaVidkrita v 1907 r britanskim vijskovim kapitanom A Goramom angl Gorham na chest yakogo distala svoyu nazvu Bula kartografovana v 1943 i 1945 rokah U pecheri bulo znajdeno reshtki znaryad praci davnih lyudej Pecheru vidvidav gubernator i yiyi bulo zakonservovano dlya podalshih rozkopok U 1948 r vlada Gibraltaru zvernulasya do Britanskogo muzeyu iz zapitom pro provedennya doslidzhen Pershij etap arheologichnih rozkopok rozpochavsya tilki v 1950 r i trivav do bereznya 1951 r Nadali doslidzhennya pecheri urivalosya cherez nestachu finansuvannya Ale v rezultati v 1950 ti roki buv viyavlenij gorizont yakij tyagnuvsya na 16 m uglib vklyuchav shari antichnoyi epohi neolitu i dali do mustyerskoyi kulturi U 1989 i v 1997 2005 rokah bulo zdijsneno kompleksne doslidzhennya pecheri Gorama susidnih pecher a takozh morskogo dna bilya pecheri Perevazhno vivchalisya shari yaki nalezhali do serednogo i piznogo paleolitu Razom iz reshtkami lyudej i yihnih znaryad praci ekspertizi piddalisya znajdeni reshtki ptahiv rakovini molyuskiv derevne vugillya tosho Na osnovi otrimanih danih bulo provedeno modelyuvannya miscevosti a takozh dovkillya v period kam yanoyi dobi Rezultati doslidzhenPetroglifi neandertalskogo periodu znajdeni v pecheri Odin z najdrevnishih zrazkiv mistectva i pershij z vidomih zrazkiv mistectva neandertalciv Umovno arheologichnij gorizont rozdilenij na 4 veliki plasti Verhnij shar nalezhit do I tisyacholittya do n e zoseredzhenij bilya vhodu do pecheri i pripisuyetsya finikijcyam Pripuskayetsya sho v pecheri znahodilosya misce shanuvannya bogini Tanit Drugij shar sformovanij u VI tisyacholitti do n e pradavnimi yevropejskimi zemlerobami yaki prote takozh zajmalisya lovom ribi i molyuskiv Tretij i chetvertij shari nalezhat solyutrejcyam i neandertalcyam Gibraltar pershe misce de v 1848 r buv znajdenij cherep zhinki neandertalcya tomu znahidka neandertalskoyi stoyanki ne viklikala osoblivoyi sensaciyi Znahidki 1997 2005 rr pokazali sho neandertalci mogli zhiti tut 23360 320 rokiv tomu i pechera Gorama bula znana yak ostannye u sviti misce naselene neandertalcyami Prote 2014 r ucheni dijshli visnovku sho na Pirenejskomu pivostrovi neandertalci vimerli ne piznishe 43 tis rokiv tomu Populyaciyi goramskih neandertalciv yak takoyi ne bulo Vvazhayut sho vona nikoli ne perevishuvala 15 osib Miscevist navkolo pecheri v tu poru vidriznyalasya riznomanitnistyu gori pishani dyuni i bolota More znahodilosya za 4 5 km Klimatichni umovi na teritoriyi Gibraltara zalishalisya m yakimi todi yak na inshij teritoriyi Yevropi vidbuvalosya znachne yake dosyaglo maksimumu 30 tis rokiv tomu Z cim poholodannyam i skorochennyam lisiv zazvichaj pov yazuyut vimirannya neandertalciv yaki spozhivali perevazhno m yaso i mogli v silu svoyih fizichnih osoblivostej polyuvati na velikih tvarin tilki zblizka U tundri i v stepovih rajonah ce bulo nemozhlivo Ale goramski neandertalci demonstruvali horoshu pristosovanist do zmin Voni polyuvali na girskih kiz i oleniv dribnu dichinu vzhivali ribu cherepah molyuskiv i ptahiv Toj fakt sho okrim yistivnih vidiv ptahiv bulo viyavleno ptahiv hizhakiv dozvoliv sformulyuvati gipotezu sho neandertalci lovili yih dlya nakopichennya pir ya yake vikoristali yak prikrasu Voni vmili obroblyati kamin stvoryuvali dosit skladni znaryaddya praci OhoronaU 2012 roci pecheru Gorama bulo zaneseno do poperednogo spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO razom iz susidnimi pecherami en i en PrimitkiGeoNames 2005 d Track Q830106 Arhiv originalu za 6 bereznya 2016 Procitovano 4 12 2016 Arhiv originalu za 28 bereznya 2016 Procitovano 24 chervnya 2023 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pechera Gorama Alfano S Did Neanderthals Last Longer CBS News 13 Sep 2006 arte sur com isp Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Stringer CB Finlayson JC Barton RN ta in September 2008 Proc Natl Acad Sci U S A 105 38 14319 24 Bibcode 2008PNAS 10514319S doi 10 1073 pnas 0805474105 PMC 2567146 PMID 18809913 Arhiv originalu za 10 chervnya 2020 Procitovano 4 12 2016 Rodriguez Vidal J d Errico F Giles Pacheco F Blasco R Rosell J Jennings R P Queffelec A Finlayson G Fa D A Gutierrez Lopez J M Carrion J S Negro J J Finlayson S Caceres L M Bernal M A Fernandez Jimenez S Finlayson C 2014 A rock engraving made by Neanderthals in Gibraltar Proceedings of the National Academy of Sciences doi 10 1073 pnas 1411529111 ISSN 0027 8424