Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Млинки́ — гіпсова печера, геологічна пам'ятка природи загальнодержавного значення в Україні. Розташована біля села Залісся Чортківського району Тернопільської області.
| Млинки | |
|---|---|
 Вхід до печери | |
| Характеристики | |
| Тип | карстова |
| Гірські породи | гіпс |
| Довжина | 53 160 м |
| Висота н. р. м. | 280 м |
| Кількість входів | 1 |
| Дослідження | |
| Рік відкриття | 1960 |
| Відвідування | |
| Вільний доступ | так |
| Довжина маршрутів | 20 000 м |
| Освітлення | ні |
| Розташування | |
48°57′20″ пн. ш. 25°52′32″ сх. д. / 48.95556° пн. ш. 25.87556° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Регіон | Тернопільська область, Чортківський район |
| Місцевість | село Залісся |
| Карти розташування | |
 
| |
 Млинки у Вікісховищі | |
Загальна довжина печери — 53160 м.
Закладена у гіпсах баденського регіоярусу середнього міоцену. Вхід розташований на висоті приблизно 270 м над рівнем моря. Потужність шару гіпсів становить близько 20 м. Печера розвивається вздовж долини Млинки, з південного сходу на північний захід, та заглиблюється у гіпсовий масив у північному напрямку. Млинки — еталон гіпсового карсту — являють собою субгоризонтальну порожнину лабіринтового типу. Більшість довгих галерей та залів печери утворились у тріщинах з азимутами простягання 10—20 градусів, в перпендикулярному напрямку їх з'єднують короткі переходи. Висота ходів коливається від 0,5 до 20 м, подекуди пронизуючи всю товщу гіпсів. Деякі зали мають обвальне походження, в стелі оголюються мергелями і вапняками, що залягають вище.
Попри майже стовідсоткову вологість, температура в печері є порівняно високою (9,6° С).
У більшості галерей стіни рясно вкрити гіпсовими кристалами різних розмірів, забарвлених у білий, жовтий, чорний та червоний кольори, кристалічним снігом; де-не-де можна побачити геліктити, виходи «шаблеподібного» гіпсу, плафони пластинчастого гіпсу та карбонатні натічні утворення, групи сталактитів, «макаронів» та поодинокі сталагміти.
Історія відкриття та дослідження
Перше повідомлення про печеру Млинки було подано в газеті «Нове життя» 25 червня 1960 року М. Білем — вчителем школи села Угринь. Власне він і був автором назви печери.
«Чи знаєте ви, які цікаві місця є в Чортківському районі? Побувайте в хуторі Млинки. Здаля ви помітите два отвори в схилі гори, що темніють на фоні яскравої зелені. Це — вхід до Млинецької печери. Ось ви потрапляєте у підземний зал. Розмір його досить великий — близько 400 квадратних метрів, ширина в окремих місцях — 50-60 метрів. Тут достатньо світла, воно проникає через два вхідні отвори і через третій вертикальний. В лівій частині залу лежить великий камінь з плоскою поверхнею. З підземного залу починається основний хід з двома розгалуженнями в різні сторони. Центральний коридор, довжиною півкілометри, тягнеться в напрямі Угринської печери. Віддаль однієї печери від другої не перевищує одного кілометра. Можна думати, що Млинецька печера — відгалужений коридор Угринської печери (мабуть, з'єднуючий хід був перерваний обвалом.) Підземний хід мало покручений, ширина його дорівнює 5-10 метрів, висота — 2,5 метри. Місцями трапляються різні звуження.
Лабіринти залягають не дуже глибоко: 10-20 метрів від поверхні землі. Вгору підіймаються сніжно-білі гіпсові та вапнякові Стіни. Вони прикрашені химерними випуклими візерунками. Іноді видно широкі тріщини, крізь які просочується вода. Тому глиниста підошва печери завжди вогка. Подекуди водою нанесено намул або білий пісок.
Температура повітря в печері коливається (залежно від періоду року) від 1 до 18 градусів тепла. Іноді тут можна побачити кажанів. В норах живуть лиси. Колись місцеві жителі кустарним способом добували тут вапняк, гіпс, брали пісок, розширяючи таким чином підземелля, утворене природою.
Млинецька та Угринська печера мають певне наукове значення, є цікавим об'єктом туризму. Влітку минулого року тут побували уральські геологи. Тепер очікується приїзд групи юних туристів з Тернополя.
М. Біль, вчитель Угринської восьмирічної школи.»
Першими, хто наважився пролізти через щілини, були гуртківці обласної туристичної станції під керівництвом В. О. Радзієвського — власне, «група юних туристів». Перед ними відкрилися чудові підземні краєвиди. При світлі свічок стіни печери іскрилися і переливалися мільйонами найдрібніших кристалів гіпсу, створених особливим печерним мікрокліматом. Згодом гуртківці зробили опис печери, склали план ходів, провели дослідження мікроклімату та спелеофауни.
З 1960 по 1963 роки було організовано шість експедицій тернопільськими спелеологами під керівництвом В. О. Радзієвського та Ю. Л. Зімельса. В цих експедиціях було закартовано та досліджено 9750 м лабіринту. Працювати доводилося по 11—16 годин у складних і не завжди передбачуваних умовах. Для освітлення використовували звичайні свічки та газові лампи, орієнтувалися з допомогою компаса Андріанова.
У березні 1966 року було відновлено дослідження печери. Група спелеологів під керівництвом Б. Максимова, подолавши завал за тупиковим залом «Бар'єр невідомості», відкрила новий район «Еврика». З чортківських спелеологів в експедиції брав участь М. Чурубров. Лаз, через який проповзається в цей район, назвали «Чортовим горлом».
Восени цього ж року група у складі В. Апостолюка, В. Старичкова, Я. Семенців та Л. Козерід пройшли завал за «Дитячою розпорою» на західному борті печери та відкрили район, який було названо «Лабіринтом Шукачів». Першим, хто знайшов зал «Казка», був Ю. Л. Зімельс.
У 1967 році закінчилися топозйомочні роботи в нововідкритих районах печери. Довжина ходів на той час становила 14130 м.
У 1973 році чортківськими спелеологами, розібравши завали, було знайдено прохід «Кочерга» на півночі західного району «Лабіринту Шукачів». За вузьким важкопрохідним лазом відкрилися великі просторі ходи та зали. Нове продовження отримало назву «Дикий Захід».
Восени 1980 року тернопільським спелеоклубом «Поділля» було проведено експедицію в печеру Млинки з метою перезйомки всього відомого на той час лабіринту печери. Окрім тернопільців, в експедиції брали участь спелеологи Чорткова та Києва. Спільними зусиллями було перезнято 17100 м ходів печери. Під час експедиції одночасно проводилися роботи з пошуку нових продовжень печери. На жаль, пошукові роботи нових продовжень не дали. Багато спелеологів того часу вважали лабіринт Млинків розвіданим до кінця. З 1980 року дослідження печери майже повністю зупинилося, проте її знищення та руйнування екскурсантами-дикунами продовжувалося із наростаючою силою.
Перші екскурсійні групи в печері Млинки з'явилися на початку 1960-их років. Організаторами екскурсійних груп були: — тернопільська обласна екскурсійно-туристична станція; — обласна рада з туризму, станція спелеотуризму, обласний краєзнавчий музей. Також печеру відвідували окремі групи екскурсантів (працівники різних підприємств, студенти).
Чортківські клуби «Троглодит», «Гном» намагалися здійснювати контроль за печерою. Перші двері на вхід були встановлені саме ними. Але і замок, і двері неодноразово були виламані туристами, спраглими до печерних атракцій. У зв'язку із масовим напливом туристів повний контроль над печерою став неможливим.
У 1984 році було створено чортківський спелеоклуб «Кристал». Почався новий етап в дослідженні та охороні печери. Чортківські спелеологи заново взялися за дослідження печери та її охорону. Відновилися пошуки нових продовжень. В березні 1985 року лабіринт печери «здався» — було відкрито новий великий район «Перемога». Першими, хто проник в новий район, були В. Снігур та Р. Букалюк. 19 січня 1986 року після серії робочих виходів група чортківських спелеологів під Керівництвом В. Снігура, прокопавши висипку на заході району «Еврика», проникла в нове продовження печери. Оскільки 1986 рік було оголошено роком Миру — новий район печери отримав назву «Мирний». Червень того ж року. В одну із неділь вранці В. Крючкову не спалося. Загітувавши В. Снігура, вийшли в печеру «покопати». Так за годину часу був прокопаний вхід в район «Ранковий».
1 січня 1987 року. Київські спелеологи під керівництвом М. Яненко, заблукавши в районі «Перемоги», шукаючи вихід в одному із складних завалів, пробралися через вузьку щілину і випадково потрапили на ходи, де сліди від їхній вібрамів виявилися першими. Зрозумівши, що це новий район, назвали його «Новорічним».
У 1988 році, детально обстежуючи район «Перемога», в одному і завалів було пройдено одразу в два райони. Один із них почали знімати полтавчани під керівництвом Ю. Касьяна. Район так і отримав назву «Полтава». Сусідній район назвали «Забутим». Так цей район, крім відкривачів, ніхто більше і не відвідував. В нововідкритих районах побували численні туристи, і кожен з цих районів одержав шкоду від їхніх відвідувань. Постало питання щодо запобігання подальшому руйнуванню та знищенню печери. Чортківським клубом було встановлено нові двері і новий замок. Забетоновано всі додаткові отвори до Вхідного залу печери.
29 вересня 1990 року спелеологи чортківського «Кристалу» В. Снігур, В. Компанієць та Г. Мизина відкрили новий район, який із надією назвали «Щасливий». Він таки дійсно щасливий — в ньому не побували туристи-відвідувачі і не знищили красу цього району.
З 14 січня 1991 року печера Млинки передана Державним комітетом з охорони природи спелеоклубу «Кристал» під охорону, видано відповідні документи та положення про заповідний режим. З метою запобігання подальшому знищенню печери вводиться чергування в печері та платне відвідування (за погодженням з Комітетом охорони природи та Облвиконкомом). Для рекреаційних цілей використовуються лише ті райони, які були відкриті до 1967 року. Відвідування печери спелеотуристами — тільки у супроводі провідника спелеоклубу «Кристал».
У березні 1996 року з допомогою С. Єпіфанова (найхудіший), керівника Тернопільського спелеоклубу, пройдено щілину на заході району «Щасливий». Новий район було закартовано тернопільськими спелеологами. Назвали «СТП», що означає перші букви першопрохідців.
Після наполегливих розкопок групи Ю. Касяна, які тривали 8 років, у 1998 році був відкритий новий великий район, який назвали «Різдвяним». Назвою район завдячує тому, що був прокопаний на Різдво.
1998—2006 рр. тривають пошуки нових продовжень лабіринту. Під керівництвом Р. Кардинала та В. Снігура було знайдено невеликі продовження лабіринту — підрайони «Мобільний», «Лимон», «Молодіжний», «Торба».
У 2006 році на південному борті Різдвяного нарешті було знайдено великий район. Спелеологами з кишинівського клубу «Абіс» під керівництвом Г. Рябухіна було «відкопано» новий великий район, названий «Молдаванкою». Він характерний просторими залами та галереями.
Станом на початок 2007 року розвідана довжина печери сягнула 28 кілометрів.
27 серпня 2007 року чортківські спелеологи А. Мельничук, Ю. Зарембський, С. Пасічник та Т. Позднишева на західному борті печери відкрили новий район. Нові продовження назвали «Глобальним районом» — його довжина 14 км — третина нині відомого лабіринту печери. Його дослідження тривають досі. Станом на початок 2010 року довжина печери Млинки добігає до відмітки 40 км.
11 лютого 2012 року члени спелеоклубу «Кристал» С. Кривень, Я. Кривень, Ю. Зарембський, А. Костюк на півночі району «Щасливий» пройшли завал і відкрили нову частину, яка названа «Японія». Довжина району становить 1089 м. У ньому є найдовша розпора в печері завдовжки 63 метри — названа «Подарунок долі». Основні широкі ходи миті у верхніх гіпсах. Великі галереї перекриті пухкими висипками, що дає можливість для подальшого дослідження.
12 січня 2018 року групою спелеологів у складі: Зарембський Ю., Костюк А., Гуржей О., Сваричевський Т., Дідюк О., Мельничук А., Павлишин О. при обстеженні західного борту району Глобальний був відкритий новий район печери.
До відкриття району, названого «Угринський», між найближчими точками печер Млинки та Угринь, за даними СК «Кристал», залишалося 210 метрів. Під час попередньої розвідки спелеологи пройшли кількадесят метрів лабіринту «Угринського».
Це дає підстави вірити, що об'єднання цих двох печер в одну систему — справа недалекого майбутнього.
Було проведено дві картографічні експедиції протягом 2018 року. та закартовано Кривен С., Кривень Я., Сачко А. 1394 м. нових ходів. Потенціал району більший ніж очікувалось, топографічна зйомка досі не завершена. Під час топографічних робіт було відкрито найдовшу галаерею в печері на верхньому рівні та названо Андромеда.
Фауна
Печеру Млинки використовують для зимівлі та щоденного прихистку кажани чотирьох видів, серед них: два види нічниць (лат. Myotis), вухань (лат. Plecotus auritus) та підковик малий (лат. Rhinolophus hipposideros). Кажанів можна зустріти не лише біля входу, а й у найвіддаленіших закутках печери. Вони чудово орієнтуються під землею і для пересування печерою часто використовують свої «траси». Саме «за шляхом кажанів» були відкриті деякі райони Млинків.
Палеонтологічні знахідки
У районах «Перемога» (1985 р.), «Щасливий» (1990 р.), галереї Радзієвського району «СТП» (1995 р.) та «Глобальний» (2007 р.) були знайдені анатомічно подібні скелети тварин, визначені як рештки куниці кам'яної (Martes foina, 2009 р., Я. Лапка). В лютому 2012 в новій частині також було знайдено скелет вовчка сірого (Glis Glis). Імовірно, тварин приваблювали материнські колонії кажанів.
Примітки
- Станом на 6 березня 2020 року
Джерела
- Зімельс Ю. Л., Снігур В. А. Печера Млинки. Печера Угриньська. Серія Кадастр печер Тернопільщини. — Тернопіль, 2012. — 176 с.
Посилання
- Печера Млинки. ІАС Кадастр печер та порожнин України.
- Сторінка Чортківського клубу спелеологів «Кристал» — відповідальні за печеру Млинки.
- Реєстр природно-заповідного фонду Чортківського району // Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.
- Фотоальбом [ 9 березня 2008 у Wayback Machine.].
- Дослідження печери Млинки [ 28 липня 2009 у Wayback Machine.].
- Сайт Тернопільського спортивно-туристського клубу [ 3 липня 2010 у Wayback Machine.].
- Кам'яними хвилями — до Божої гори // Дзеркало тижня
- Марина Гнатенко. Лабіринти без мінотаврів // Український тиждень, № 24 (137) [ 24 лютого 2013 у Wayback Machine.].
- Хотите детства? Поезжайте на Тернопольщину! // Газета по-киевски[недоступне посилання з липня 2019]. (рос.)
- Спелеотури в печеру Млинки зі Львова [ 4 травня 2012 у Wayback Machine.].
- Печера Млинки (фото та відгуки) [ 7 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Печера Млинки (сайт Турклубу Тернопіль) [ 21 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mlinki gipsova pechera geologichna pam yatka prirodi zagalnoderzhavnogo znachennya v Ukrayini Roztashovana bilya sela Zalissya Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti MlinkiVhid do pecheriHarakteristikiTipkarstovaGirski porodigipsDovzhina53 160 mVisota n r m 280 mKilkist vhodiv1DoslidzhennyaRik vidkrittya1960VidviduvannyaVilnij dostuptakDovzhina marshrutiv20 000 mOsvitlennyaniRoztashuvannya48 57 20 pn sh 25 52 32 sh d 48 95556 pn sh 25 87556 sh d 48 95556 25 87556KrayinaUkrayinaRegionTernopilska oblast Chortkivskij rajonMiscevistselo ZalissyaKarti roztashuvannya Mlinki u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mlinki Zagalna dovzhina pecheri 53160 m Zakladena u gipsah badenskogo regioyarusu serednogo miocenu Vhid roztashovanij na visoti priblizno 270 m nad rivnem morya Potuzhnist sharu gipsiv stanovit blizko 20 m Pechera rozvivayetsya vzdovzh dolini Mlinki z pivdennogo shodu na pivnichnij zahid ta zagliblyuyetsya u gipsovij masiv u pivnichnomu napryamku Mlinki etalon gipsovogo karstu yavlyayut soboyu subgorizontalnu porozhninu labirintovogo tipu Bilshist dovgih galerej ta zaliv pecheri utvorilis u trishinah z azimutami prostyagannya 10 20 gradusiv v perpendikulyarnomu napryamku yih z yednuyut korotki perehodi Visota hodiv kolivayetsya vid 0 5 do 20 m podekudi pronizuyuchi vsyu tovshu gipsiv Deyaki zali mayut obvalne pohodzhennya v steli ogolyuyutsya mergelyami i vapnyakami sho zalyagayut vishe Popri majzhe stovidsotkovu vologist temperatura v pecheri ye porivnyano visokoyu 9 6 S U bilshosti galerej stini ryasno vkriti gipsovimi kristalami riznih rozmiriv zabarvlenih u bilij zhovtij chornij ta chervonij kolori kristalichnim snigom de ne de mozhna pobachiti geliktiti vihodi shablepodibnogo gipsu plafoni plastinchastogo gipsu ta karbonatni natichni utvorennya grupi stalaktitiv makaroniv ta poodinoki stalagmiti Istoriya vidkrittya ta doslidzhennyaPershe povidomlennya pro pecheru Mlinki bulo podano v gazeti Nove zhittya 25 chervnya 1960 roku M Bilem vchitelem shkoli sela Ugrin Vlasne vin i buv avtorom nazvi pecheri Chi znayete vi yaki cikavi miscya ye v Chortkivskomu rajoni Pobuvajte v hutori Mlinki Zdalya vi pomitite dva otvori v shili gori sho temniyut na foni yaskravoyi zeleni Ce vhid do Mlineckoyi pecheri Os vi potraplyayete u pidzemnij zal Rozmir jogo dosit velikij blizko 400 kvadratnih metriv shirina v okremih miscyah 50 60 metriv Tut dostatno svitla vono pronikaye cherez dva vhidni otvori i cherez tretij vertikalnij V livij chastini zalu lezhit velikij kamin z ploskoyu poverhneyu Z pidzemnogo zalu pochinayetsya osnovnij hid z dvoma rozgaluzhennyami v rizni storoni Centralnij koridor dovzhinoyu pivkilometri tyagnetsya v napryami Ugrinskoyi pecheri Viddal odniyeyi pecheri vid drugoyi ne perevishuye odnogo kilometra Mozhna dumati sho Mlinecka pechera vidgaluzhenij koridor Ugrinskoyi pecheri mabut z yednuyuchij hid buv perervanij obvalom Pidzemnij hid malo pokruchenij shirina jogo dorivnyuye 5 10 metriv visota 2 5 metri Miscyami traplyayutsya rizni zvuzhennya Labirinti zalyagayut ne duzhe gliboko 10 20 metriv vid poverhni zemli Vgoru pidijmayutsya snizhno bili gipsovi ta vapnyakovi Stini Voni prikrasheni himernimi vipuklimi vizerunkami Inodi vidno shiroki trishini kriz yaki prosochuyetsya voda Tomu glinista pidoshva pecheri zavzhdi vogka Podekudi vodoyu naneseno namul abo bilij pisok Temperatura povitrya v pecheri kolivayetsya zalezhno vid periodu roku vid 1 do 18 gradusiv tepla Inodi tut mozhna pobachiti kazhaniv V norah zhivut lisi Kolis miscevi zhiteli kustarnim sposobom dobuvali tut vapnyak gips brali pisok rozshiryayuchi takim chinom pidzemellya utvorene prirodoyu Mlinecka ta Ugrinska pechera mayut pevne naukove znachennya ye cikavim ob yektom turizmu Vlitku minulogo roku tut pobuvali uralski geologi Teper ochikuyetsya priyizd grupi yunih turistiv z Ternopolya M Bil vchitel Ugrinskoyi vosmirichnoyi shkoli Pershimi hto navazhivsya prolizti cherez shilini buli gurtkivci oblasnoyi turistichnoyi stanciyi pid kerivnictvom V O Radziyevskogo vlasne grupa yunih turistiv Pered nimi vidkrilisya chudovi pidzemni krayevidi Pri svitli svichok stini pecheri iskrilisya i perelivalisya miljonami najdribnishih kristaliv gipsu stvorenih osoblivim pechernim mikroklimatom Zgodom gurtkivci zrobili opis pecheri sklali plan hodiv proveli doslidzhennya mikroklimatu ta speleofauni Z 1960 po 1963 roki bulo organizovano shist ekspedicij ternopilskimi speleologami pid kerivnictvom V O Radziyevskogo ta Yu L Zimelsa V cih ekspediciyah bulo zakartovano ta doslidzheno 9750 m labirintu Pracyuvati dovodilosya po 11 16 godin u skladnih i ne zavzhdi peredbachuvanih umovah Dlya osvitlennya vikoristovuvali zvichajni svichki ta gazovi lampi oriyentuvalisya z dopomogoyu kompasa Andrianova U berezni 1966 roku bulo vidnovleno doslidzhennya pecheri Grupa speleologiv pid kerivnictvom B Maksimova podolavshi zaval za tupikovim zalom Bar yer nevidomosti vidkrila novij rajon Evrika Z chortkivskih speleologiv v ekspediciyi brav uchast M Churubrov Laz cherez yakij propovzayetsya v cej rajon nazvali Chortovim gorlom Voseni cogo zh roku grupa u skladi V Apostolyuka V Starichkova Ya Semenciv ta L Kozerid projshli zaval za Dityachoyu rozporoyu na zahidnomu borti pecheri ta vidkrili rajon yakij bulo nazvano Labirintom Shukachiv Pershim hto znajshov zal Kazka buv Yu L Zimels U 1967 roci zakinchilisya topozjomochni roboti v novovidkritih rajonah pecheri Dovzhina hodiv na toj chas stanovila 14130 m U 1973 roci chortkivskimi speleologami rozibravshi zavali bulo znajdeno prohid Kocherga na pivnochi zahidnogo rajonu Labirintu Shukachiv Za vuzkim vazhkoprohidnim lazom vidkrilisya veliki prostori hodi ta zali Nove prodovzhennya otrimalo nazvu Dikij Zahid Voseni 1980 roku ternopilskim speleoklubom Podillya bulo provedeno ekspediciyu v pecheru Mlinki z metoyu perezjomki vsogo vidomogo na toj chas labirintu pecheri Okrim ternopilciv v ekspediciyi brali uchast speleologi Chortkova ta Kiyeva Spilnimi zusillyami bulo pereznyato 17100 m hodiv pecheri Pid chas ekspediciyi odnochasno provodilisya roboti z poshuku novih prodovzhen pecheri Na zhal poshukovi roboti novih prodovzhen ne dali Bagato speleologiv togo chasu vvazhali labirint Mlinkiv rozvidanim do kincya Z 1980 roku doslidzhennya pecheri majzhe povnistyu zupinilosya prote yiyi znishennya ta rujnuvannya ekskursantami dikunami prodovzhuvalosya iz narostayuchoyu siloyu Pershi ekskursijni grupi v pecheri Mlinki z yavilisya na pochatku 1960 ih rokiv Organizatorami ekskursijnih grup buli ternopilska oblasna ekskursijno turistichna stanciya oblasna rada z turizmu stanciya speleoturizmu oblasnij krayeznavchij muzej Takozh pecheru vidviduvali okremi grupi ekskursantiv pracivniki riznih pidpriyemstv studenti Chortkivski klubi Troglodit Gnom namagalisya zdijsnyuvati kontrol za pecheroyu Pershi dveri na vhid buli vstanovleni same nimi Ale i zamok i dveri neodnorazovo buli vilamani turistami spraglimi do pechernih atrakcij U zv yazku iz masovim naplivom turistiv povnij kontrol nad pecheroyu stav nemozhlivim U 1984 roci bulo stvoreno chortkivskij speleoklub Kristal Pochavsya novij etap v doslidzhenni ta ohoroni pecheri Chortkivski speleologi zanovo vzyalisya za doslidzhennya pecheri ta yiyi ohoronu Vidnovilisya poshuki novih prodovzhen V berezni 1985 roku labirint pecheri zdavsya bulo vidkrito novij velikij rajon Peremoga Pershimi hto pronik v novij rajon buli V Snigur ta R Bukalyuk 19 sichnya 1986 roku pislya seriyi robochih vihodiv grupa chortkivskih speleologiv pid Kerivnictvom V Snigura prokopavshi visipku na zahodi rajonu Evrika pronikla v nove prodovzhennya pecheri Oskilki 1986 rik bulo ogolosheno rokom Miru novij rajon pecheri otrimav nazvu Mirnij Cherven togo zh roku V odnu iz nedil vranci V Kryuchkovu ne spalosya Zagituvavshi V Snigura vijshli v pecheru pokopati Tak za godinu chasu buv prokopanij vhid v rajon Rankovij 1 sichnya 1987 roku Kiyivski speleologi pid kerivnictvom M Yanenko zablukavshi v rajoni Peremogi shukayuchi vihid v odnomu iz skladnih zavaliv probralisya cherez vuzku shilinu i vipadkovo potrapili na hodi de slidi vid yihnij vibramiv viyavilisya pershimi Zrozumivshi sho ce novij rajon nazvali jogo Novorichnim U 1988 roci detalno obstezhuyuchi rajon Peremoga v odnomu i zavaliv bulo projdeno odrazu v dva rajoni Odin iz nih pochali znimati poltavchani pid kerivnictvom Yu Kasyana Rajon tak i otrimav nazvu Poltava Susidnij rajon nazvali Zabutim Tak cej rajon krim vidkrivachiv nihto bilshe i ne vidviduvav V novovidkritih rajonah pobuvali chislenni turisti i kozhen z cih rajoniv oderzhav shkodu vid yihnih vidviduvan Postalo pitannya shodo zapobigannya podalshomu rujnuvannyu ta znishennyu pecheri Chortkivskim klubom bulo vstanovleno novi dveri i novij zamok Zabetonovano vsi dodatkovi otvori do Vhidnogo zalu pecheri 29 veresnya 1990 roku speleologi chortkivskogo Kristalu V Snigur V Kompaniyec ta G Mizina vidkrili novij rajon yakij iz nadiyeyu nazvali Shaslivij Vin taki dijsno shaslivij v nomu ne pobuvali turisti vidviduvachi i ne znishili krasu cogo rajonu Z 14 sichnya 1991 roku pechera Mlinki peredana Derzhavnim komitetom z ohoroni prirodi speleoklubu Kristal pid ohoronu vidano vidpovidni dokumenti ta polozhennya pro zapovidnij rezhim Z metoyu zapobigannya podalshomu znishennyu pecheri vvoditsya cherguvannya v pecheri ta platne vidviduvannya za pogodzhennyam z Komitetom ohoroni prirodi ta Oblvikonkomom Dlya rekreacijnih cilej vikoristovuyutsya lishe ti rajoni yaki buli vidkriti do 1967 roku Vidviduvannya pecheri speleoturistami tilki u suprovodi providnika speleoklubu Kristal U berezni 1996 roku z dopomogoyu S Yepifanova najhudishij kerivnika Ternopilskogo speleoklubu projdeno shilinu na zahodi rajonu Shaslivij Novij rajon bulo zakartovano ternopilskimi speleologami Nazvali STP sho oznachaye pershi bukvi pershoprohidciv Pislya napoleglivih rozkopok grupi Yu Kasyana yaki trivali 8 rokiv u 1998 roci buv vidkritij novij velikij rajon yakij nazvali Rizdvyanim Nazvoyu rajon zavdyachuye tomu sho buv prokopanij na Rizdvo 1998 2006 rr trivayut poshuki novih prodovzhen labirintu Pid kerivnictvom R Kardinala ta V Snigura bulo znajdeno neveliki prodovzhennya labirintu pidrajoni Mobilnij Limon Molodizhnij Torba U 2006 roci na pivdennomu borti Rizdvyanogo nareshti bulo znajdeno velikij rajon Speleologami z kishinivskogo klubu Abis pid kerivnictvom G Ryabuhina bulo vidkopano novij velikij rajon nazvanij Moldavankoyu Vin harakternij prostorimi zalami ta galereyami Stanom na pochatok 2007 roku rozvidana dovzhina pecheri syagnula 28 kilometriv 27 serpnya 2007 roku chortkivski speleologi A Melnichuk Yu Zarembskij S Pasichnik ta T Pozdnisheva na zahidnomu borti pecheri vidkrili novij rajon Novi prodovzhennya nazvali Globalnim rajonom jogo dovzhina 14 km tretina nini vidomogo labirintu pecheri Jogo doslidzhennya trivayut dosi Stanom na pochatok 2010 roku dovzhina pecheri Mlinki dobigaye do vidmitki 40 km 11 lyutogo 2012 roku chleni speleoklubu Kristal S Kriven Ya Kriven Yu Zarembskij A Kostyuk na pivnochi rajonu Shaslivij projshli zaval i vidkrili novu chastinu yaka nazvana Yaponiya Dovzhina rajonu stanovit 1089 m U nomu ye najdovsha rozpora v pecheri zavdovzhki 63 metri nazvana Podarunok doli Osnovni shiroki hodi miti u verhnih gipsah Veliki galereyi perekriti puhkimi visipkami sho daye mozhlivist dlya podalshogo doslidzhennya 12 sichnya 2018 roku grupoyu speleologiv u skladi Zarembskij Yu Kostyuk A Gurzhej O Svarichevskij T Didyuk O Melnichuk A Pavlishin O pri obstezhenni zahidnogo bortu rajonu Globalnij buv vidkritij novij rajon pecheri Do vidkrittya rajonu nazvanogo Ugrinskij mizh najblizhchimi tochkami pecher Mlinki ta Ugrin za danimi SK Kristal zalishalosya 210 metriv Pid chas poperednoyi rozvidki speleologi projshli kilkadesyat metriv labirintu Ugrinskogo Ce daye pidstavi viriti sho ob yednannya cih dvoh pecher v odnu sistemu sprava nedalekogo majbutnogo Bulo provedeno dvi kartografichni ekspediciyi protyagom 2018 roku ta zakartovano Kriven S Kriven Ya Sachko A 1394 m novih hodiv Potencial rajonu bilshij nizh ochikuvalos topografichna zjomka dosi ne zavershena Pid chas topografichnih robit bulo vidkrito najdovshu galaereyu v pecheri na verhnomu rivni ta nazvano Andromeda FaunaPecheru Mlinki vikoristovuyut dlya zimivli ta shodennogo prihistku kazhani chotiroh vidiv sered nih dva vidi nichnic lat Myotis vuhan lat Plecotus auritus ta pidkovik malij lat Rhinolophus hipposideros Kazhaniv mozhna zustriti ne lishe bilya vhodu a j u najviddalenishih zakutkah pecheri Voni chudovo oriyentuyutsya pid zemleyu i dlya peresuvannya pecheroyu chasto vikoristovuyut svoyi trasi Same za shlyahom kazhaniv buli vidkriti deyaki rajoni Mlinkiv Paleontologichni znahidkiU rajonah Peremoga 1985 r Shaslivij 1990 r galereyi Radziyevskogo rajonu STP 1995 r ta Globalnij 2007 r buli znajdeni anatomichno podibni skeleti tvarin viznacheni yak reshtki kunici kam yanoyi Martes foina 2009 r Ya Lapka V lyutomu 2012 v novij chastini takozh bulo znajdeno skelet vovchka sirogo Glis Glis Imovirno tvarin privablyuvali materinski koloniyi kazhaniv PrimitkiStanom na 6 bereznya 2020 rokuDzherelaZimels Yu L Snigur V A Pechera Mlinki Pechera Ugrinska Seriya Kadastr pecher Ternopilshini Ternopil 2012 176 s PosilannyaPechera Mlinki IAS Kadastr pecher ta porozhnin Ukrayini Storinka Chortkivskogo klubu speleologiv Kristal vidpovidalni za pecheru Mlinki Reyestr prirodno zapovidnogo fondu Chortkivskogo rajonu Upravlinnya ekologiyi ta prirodnih resursiv Ternopilskoyi ODA Fotoalbom 9 bereznya 2008 u Wayback Machine Doslidzhennya pecheri Mlinki 28 lipnya 2009 u Wayback Machine Sajt Ternopilskogo sportivno turistskogo klubu 3 lipnya 2010 u Wayback Machine Kam yanimi hvilyami do Bozhoyi gori Dzerkalo tizhnya Marina Gnatenko Labirinti bez minotavriv Ukrayinskij tizhden 24 137 24 lyutogo 2013 u Wayback Machine Hotite detstva Poezzhajte na Ternopolshinu Gazeta po kievski nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros Speleoturi v pecheru Mlinki zi Lvova 4 travnya 2012 u Wayback Machine Pechera Mlinki foto ta vidguki 7 kvitnya 2012 u Wayback Machine Pechera Mlinki sajt Turklubu Ternopil 21 zhovtnya 2013 u Wayback Machine