Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Петрі́вське — село Криворізької сільської громади Покровського району Донецької області, Україна.
| село Петрівське | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Донецька область |
| Район | Покровський район |
| Громада | Криворізька сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA14160090190088670 |
| Облікова картка | Петрівське |
| Основні дані | |
| Населення | 3 |
| Поштовий індекс | 85033 |
| Телефонний код | +380 6277 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°22′52″ пн. ш. 36°51′53″ сх. д. / 48.38111° пн. ш. 36.86472° сх. д.Координати: 48°22′52″ пн. ш. 36°51′53″ сх. д. / 48.38111° пн. ш. 36.86472° сх. д. |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 85033, Донецька обл., Добропільський р-н, с. Шилівка, вул. Шевченко, 1 |
| Карта | |
  Петрівське | |
 Петрівське | |
| Мапа | |
| | |
Назва
Хутір носив назву Кам'янське з дублюючою назвою Іванівський в честь власника маєтку економії меноніта Іоганна Іогановича Вінса, якого місцеві селяни називали Іван Іванович.
19 вересня 1958 року рішенням Сталінського (Донецького) облвиконкому хутір Петрівський був перейменований в село Петрівське Шилівської сільської ради Добропільського (Покровського) району Донецької області.
Історія
На мапі Катеринославської губернії 1869 року зазначено, що на місці нинішнього села був безіменний хутір.
В книзі " Mennonite estates in imperial Russia" Гельмунт Хюберт стверджує, що хутора менонітів приписувалися поблизу хутора Юр'ївки Криворізької волості Бахмутського повіту Катеринлославської губернії. Хутір спочатку мав назву Кам'янське, який знаходився в 1,5 верстах від села Юр'ївки. В 1908 році володарем маєтку економії на хуторі був Іоган Іоганович Вінс. В 1912 році на хуторі проживало 11 чоловік. Землі було у господаря 550 десятин та 528 квадратних сажень.
В списку населених пунктів Артемівського округу за даними перепису 1926 року за Юр'ївською сільською радою значився хутір Петрівський (друга назва Іванівський). Назва хутора пов'язана з прізвищем Георгія Івановича Петрівського - радянського партійного державного діяча. При певних рекомендаціях райкому компартії України селяни дали нову назву своєму поселенню хутір Петрівського. Г.І.Петрівський - ця нелюдь автор директиви "червоний терор" і головний організатор голодомору на Донбасі.
Після того, як І.І.Вінс викупив земельні ділянки у пані Надії Вячеславівні Літвінової (Шидлівської), хутір змінив назву з хутора Кам'янське на хутір Іванівський (від імені власника економії Іван).
На правому березі Іванівської балки менонітом І.І.Вінсом був побудований невеликий цегельний завод не фабричного, а кустарного виробництва, де розміщувалися "напільні" цегельні печі та формувальні верстати. Виготовляли керамічну цеглу і стрічкову черепицю без тавра.
В радянські часи, в період Голодомору 1921-1922 років в Україні, селянам села Сергіївка Гришинського району видавався дозвіл на переселення на хутори. Переселенцями на хутір Іванівський (Петрівський) були селяни з села Сергіївка та села Юр'ївка Гришинського району. Поселялися селяни різних національностей: українці, поляки, москвини, білоруси. Спочатку будували землянки, а на другий рік будували будинки з саману, дахи крили очеретом та рогозою. До початку другої світової війни в хуторі було 28 садиб з населенням 100 чоловік.
09 вересня 1943 року радянські війська визволили хутір Петрівський. 13 вересня цього року над хутором стався повітряний бій - два радянські винищувачі прийняли бій з шістьма німецькими мессершмідтами. В цьому бою загинув пілот Астахов Василь Петрович, його літак розбився на заході села на пасовищі за річкою Бик. Велику роботу по розкопці загиблого літака провели мешканці хутора Кам'янка М.П.Гринько і М.В.Третяк.
Хутір Петрівський відбудовувався двічі: до початку другої світової війни та після. Після війни уцілів практично тільки один будинок, в якому пізніше мешкала родина білоруса Івана Денисовича Ковальова.
Біля місця, де була садиба меноніта І.І. Вінса, у 1954 році проводилося будівництво сараїв для великої рогатої худоби. Цього року побудували приміщення для утримання дійних корів, у 1955 році - пташник та приміщення для утримання молодняка великої рогатої худоби, у 1956 році - приміщення для утримання дійних корів.
З часом ферму №2 перепрофілювали із молочнотоварної ферми у ферму, де утримували бичків різного віку на відгодівлі. В 70-х роках ХХ сторіччя в селі був побудований будинок мисливця. На сьогодні в бувшому селі залишився тільки цей зруйнований будинок.
В 1979 році по обидві сторони приміщень ферми побудували вигульні майданчики з годівницями для худоби. В 1995 році на фермі №2 утримували тільки телиць різних вікових груп.
В 2009 році біля села на пагорбі "Гок" працівниками ЗСАТ імені Т.Г. Шевченка установлений великий хрест, щоб він оберігав землі господарства від різних негараздів.
З 2012 року на фермі поставили корів м'ясного напрямку продуктивності поліської м'ясної худоби. Підприємство ЗСАТ імені Т.Г.Шевченка мало статус племрепродуктора поліської м'ясної худоби.
Розпорядженням Донецького облвиконкому від 02 березня 1979 року за №303, село Петрівське визнали безперспективним, а його мешканці підлягали переселенню в інші села. При цьому суворо заборонялося проводити всіляке будівництво. На мапі 1997 року село Петрівське займало площу 15.8 га.
Останній житель села Віталій Леонідович Васильєв покинув будинок своїх предків восени 2014 року. В листопаді 2015 року на сесії Шилівської сільської ради було прийняте рішення про виключення села Петрівське з облікових даних та передати клопотання до Добропільскої районної ради народних депутатів про затвердження цього рішення.
Відомі люди
- Іоган Іоганович Вінс - меноніт, власник хутора Кам'янське (Іванівський).
- Анастасія Іванівна Юпатова (Васильєва) - довгожителька села (98 років).
Пам'ятники
Біля хутора Петрівський на мапі 1939 року позначено кілька курганів. На лівому березі річки Бик там, де тепер установлена Козацька вежа, і на правому березі біля лісу. На сьогодні зберігся тільки один курган, що біля лісу. Інший курган був зруйнований при будівництві автомобільної дороги між селами Юр’ївка та Кам’янка. Хоча залишки кургана частково видно.
Біля автомобільної дороги між селами Юр'ївка і Кам'янка установлена кам'яна половецька статуя середини другої половини ХІІ сторіччя. За розповідями колишнього мешканця хутора Петрівський Івана Миколайовича Ємця на території поблизу хутора було десь п'ятнадцять кам'яних баб різного розміру.
Чорними археологами в окрузі села Петрівське знайдено велика кількість мідних і срібних монет ханів Золотої Орди Абдаллаха і Джанібека (ХІY сторіччя). Також в цих місцях знайдено велику кількість розтрощених кусочків якогось татарського посуду з їхнім орнаментом. Можливо, що в цьому місці були стоянки війська монголо-татар, які йшли Муравською сакмою до Київських володінь.
24 листопада 2017 року підписано розпорядження Донецької обласної військово-цивільної адміністрації №1557/5-17 про оголошення заказника місцевого значення "Заплава річки Бик" загальною площею 288 га. В межах цього заказника є джерело "Бьющий источник №04 в имении Винца, близ села Юрьевки.... Дебит 1200-1800 ведер в сутки".
- .
Жертви сталінських репресій
- Мисик Григорій Костянтинович, 1898 року народження, село Сергіївка Постишевського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав у хуторі Петрівський Добропільського району Донецької області. Колгоспник колгоспу «Кам’янка». Заарештований 20 грудня 1937 року. Засуджений трійкою УНКВС по Донецькій області до розстрілу з конфіскацією майна. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.
- Сердюк Іван Семенович, 1893 року народження, село Гродівка Гришинського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний, хлібороб. Проживав у хуторі Іванівський Гришинського району Донецької області. Заарештований 01 січня 1930 року. Особливою нарадою при колегії ДПУ УРСР 03 березня 1930 року засуджений на 3 роки у Північний край. Реабілітований у 1989 році.
- Солдатенко Семен Сергійович, 1896 року народження, село Олексіївка Красноармійського району Донецької області, українець, освіта початкова, безпартійний. Проживав у хуторі Петрівський Красноармійського району Донецької області. Робітник колгоспу імені Г.І.Петрівського. Заарештований 02 квітня 1938 року. Засуджений Особливою нарадою при НКВС СРСР до розстрілу. Даних про виконання вироку немає. Реабілітований у 1989 році.
Примітки
- історико-краєзнавчого альманаху «Добре поле» Стр 25
- історико-краєзнавчого альманаху «Добре поле» Стр 26
- історико-краєзнавчого альманаху «Добре поле» Стр 28
- Реабілітовані історією. Донецька область. Книга 7. Стр 164
- Реабілітовані історією. Донецька область. Книга 7. Стр 286
Джерела
- 1-й номер історико-краєзнавчого альманаху «Добре поле». Краматорськ, вид-во ЦТРІ «Друкарський двір», 2016, с.152.
- Батицький В.М. "Історія поселення села Юр'ївка, хуторів Лиман, Петровський, Зелений Клин, Кам'янський, Леонтіївський та колонії Шидлівка". 2018, с. 96-140.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Petrivske Petri vske selo Krivorizkoyi silskoyi gromadi Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti Ukrayina selo PetrivskeKrayina UkrayinaOblast Donecka oblastRajon Pokrovskij rajonGromada Krivorizka silska gromadaKod KATOTTG UA14160090190088670Oblikova kartka Petrivske Osnovni daniNaselennya 3Poshtovij indeks 85033Telefonnij kod 380 6277Geografichni daniGeografichni koordinati 48 22 52 pn sh 36 51 53 sh d 48 38111 pn sh 36 86472 sh d 48 38111 36 86472 Koordinati 48 22 52 pn sh 36 51 53 sh d 48 38111 pn sh 36 86472 sh d 48 38111 36 86472Misceva vladaAdresa radi 85033 Donecka obl Dobropilskij r n s Shilivka vul Shevchenko 1KartaPetrivskePetrivskeMapa Petrivske u VikishovishiNazvaHutir nosiv nazvu Kam yanske z dublyuyuchoyu nazvoyu Ivanivskij v chest vlasnika mayetku ekonomiyi menonita Ioganna Ioganovicha Vinsa yakogo miscevi selyani nazivali Ivan Ivanovich 19 veresnya 1958 roku rishennyam Stalinskogo Doneckogo oblvikonkomu hutir Petrivskij buv perejmenovanij v selo Petrivske Shilivskoyi silskoyi radi Dobropilskogo Pokrovskogo rajonu Doneckoyi oblasti IstoriyaNa mapi Katerinoslavskoyi guberniyi 1869 roku zaznacheno sho na misci ninishnogo sela buv bezimennij hutir V knizi Mennonite estates in imperial Russia Gelmunt Hyubert stverdzhuye sho hutora menonitiv pripisuvalisya poblizu hutora Yur yivki Krivorizkoyi volosti Bahmutskogo povitu Katerinloslavskoyi guberniyi Hutir spochatku mav nazvu Kam yanske yakij znahodivsya v 1 5 verstah vid sela Yur yivki V 1908 roci volodarem mayetku ekonomiyi na hutori buv Iogan Ioganovich Vins V 1912 roci na hutori prozhivalo 11 cholovik Zemli bulo u gospodarya 550 desyatin ta 528 kvadratnih sazhen V spisku naselenih punktiv Artemivskogo okrugu za danimi perepisu 1926 roku za Yur yivskoyu silskoyu radoyu znachivsya hutir Petrivskij druga nazva Ivanivskij Nazva hutora pov yazana z prizvishem Georgiya Ivanovicha Petrivskogo radyanskogo partijnogo derzhavnogo diyacha Pri pevnih rekomendaciyah rajkomu kompartiyi Ukrayini selyani dali novu nazvu svoyemu poselennyu hutir Petrivskogo G I Petrivskij cya nelyud avtor direktivi chervonij teror i golovnij organizator golodomoru na Donbasi Pislya togo yak I I Vins vikupiv zemelni dilyanki u pani Nadiyi Vyacheslavivni Litvinovoyi Shidlivskoyi hutir zminiv nazvu z hutora Kam yanske na hutir Ivanivskij vid imeni vlasnika ekonomiyi Ivan Na pravomu berezi Ivanivskoyi balki menonitom I I Vinsom buv pobudovanij nevelikij cegelnij zavod ne fabrichnogo a kustarnogo virobnictva de rozmishuvalisya napilni cegelni pechi ta formuvalni verstati Vigotovlyali keramichnu ceglu i strichkovu cherepicyu bez tavra V radyanski chasi v period Golodomoru 1921 1922 rokiv v Ukrayini selyanam sela Sergiyivka Grishinskogo rajonu vidavavsya dozvil na pereselennya na hutori Pereselencyami na hutir Ivanivskij Petrivskij buli selyani z sela Sergiyivka ta sela Yur yivka Grishinskogo rajonu Poselyalisya selyani riznih nacionalnostej ukrayinci polyaki moskvini bilorusi Spochatku buduvali zemlyanki a na drugij rik buduvali budinki z samanu dahi krili ocheretom ta rogozoyu Do pochatku drugoyi svitovoyi vijni v hutori bulo 28 sadib z naselennyam 100 cholovik 09 veresnya 1943 roku radyanski vijska vizvolili hutir Petrivskij 13 veresnya cogo roku nad hutorom stavsya povitryanij bij dva radyanski vinishuvachi prijnyali bij z shistma nimeckimi messershmidtami V comu boyu zaginuv pilot Astahov Vasil Petrovich jogo litak rozbivsya na zahodi sela na pasovishi za richkoyu Bik Veliku robotu po rozkopci zagiblogo litaka proveli meshkanci hutora Kam yanka M P Grinko i M V Tretyak Hutir Petrivskij vidbudovuvavsya dvichi do pochatku drugoyi svitovoyi vijni ta pislya Pislya vijni uciliv praktichno tilki odin budinok v yakomu piznishe meshkala rodina bilorusa Ivana Denisovicha Kovalova Bilya miscya de bula sadiba menonita I I Vinsa u 1954 roci provodilosya budivnictvo sarayiv dlya velikoyi rogatoyi hudobi Cogo roku pobuduvali primishennya dlya utrimannya dijnih koriv u 1955 roci ptashnik ta primishennya dlya utrimannya molodnyaka velikoyi rogatoyi hudobi u 1956 roci primishennya dlya utrimannya dijnih koriv Z chasom fermu 2 pereprofilyuvali iz molochnotovarnoyi fermi u fermu de utrimuvali bichkiv riznogo viku na vidgodivli V 70 h rokah HH storichchya v seli buv pobudovanij budinok mislivcya Na sogodni v buvshomu seli zalishivsya tilki cej zrujnovanij budinok V 1979 roci po obidvi storoni primishen fermi pobuduvali vigulni majdanchiki z godivnicyami dlya hudobi V 1995 roci na fermi 2 utrimuvali tilki telic riznih vikovih grup V 2009 roci bilya sela na pagorbi Gok pracivnikami ZSAT imeni T G Shevchenka ustanovlenij velikij hrest shob vin oberigav zemli gospodarstva vid riznih negarazdiv Z 2012 roku na fermi postavili koriv m yasnogo napryamku produktivnosti poliskoyi m yasnoyi hudobi Pidpriyemstvo ZSAT imeni T G Shevchenka malo status plemreproduktora poliskoyi m yasnoyi hudobi Rozporyadzhennyam Doneckogo oblvikonkomu vid 02 bereznya 1979 roku za 303 selo Petrivske viznali bezperspektivnim a jogo meshkanci pidlyagali pereselennyu v inshi sela Pri comu suvoro zaboronyalosya provoditi vsilyake budivnictvo Na mapi 1997 roku selo Petrivske zajmalo ploshu 15 8 ga Ostannij zhitel sela Vitalij Leonidovich Vasilyev pokinuv budinok svoyih predkiv voseni 2014 roku V listopadi 2015 roku na sesiyi Shilivskoyi silskoyi radi bulo prijnyate rishennya pro viklyuchennya sela Petrivske z oblikovih danih ta peredati klopotannya do Dobropilskoyi rajonnoyi radi narodnih deputativ pro zatverdzhennya cogo rishennya Vidomi lyudiIogan Ioganovich Vins menonit vlasnik hutora Kam yanske Ivanivskij Anastasiya Ivanivna Yupatova Vasilyeva dovgozhitelka sela 98 rokiv Pam yatnikiBilya hutora Petrivskij na mapi 1939 roku poznacheno kilka kurganiv Na livomu berezi richki Bik tam de teper ustanovlena Kozacka vezha i na pravomu berezi bilya lisu Na sogodni zberigsya tilki odin kurgan sho bilya lisu Inshij kurgan buv zrujnovanij pri budivnictvi avtomobilnoyi dorogi mizh selami Yur yivka ta Kam yanka Hocha zalishki kurgana chastkovo vidno Bilya avtomobilnoyi dorogi mizh selami Yur yivka i Kam yanka ustanovlena kam yana polovecka statuya seredini drugoyi polovini HII storichchya Za rozpovidyami kolishnogo meshkancya hutora Petrivskij Ivana Mikolajovicha Yemcya na teritoriyi poblizu hutora bulo des p yatnadcyat kam yanih bab riznogo rozmiru Chornimi arheologami v okruzi sela Petrivske znajdeno velika kilkist midnih i sribnih monet haniv Zolotoyi Ordi Abdallaha i Dzhanibeka HIY storichchya Takozh v cih miscyah znajdeno veliku kilkist roztroshenih kusochkiv yakogos tatarskogo posudu z yihnim ornamentom Mozhlivo sho v comu misci buli stoyanki vijska mongolo tatar yaki jshli Muravskoyu sakmoyu do Kiyivskih volodin 24 listopada 2017 roku pidpisano rozporyadzhennya Doneckoyi oblasnoyi vijskovo civilnoyi administraciyi 1557 5 17 pro ogoloshennya zakaznika miscevogo znachennya Zaplava richki Bik zagalnoyu plosheyu 288 ga V mezhah cogo zakaznika ye dzherelo Byushij istochnik 04 v imenii Vinca bliz sela Yurevki Debit 1200 1800 veder v sutki Zhertvi stalinskih represijMisik Grigorij Kostyantinovich 1898 roku narodzhennya selo Sergiyivka Postishevskogo rajonu Doneckoyi oblasti ukrayinec osvita pochatkova bezpartijnij Prozhivav u hutori Petrivskij Dobropilskogo rajonu Doneckoyi oblasti Kolgospnik kolgospu Kam yanka Zaareshtovanij 20 grudnya 1937 roku Zasudzhenij trijkoyu UNKVS po Doneckij oblasti do rozstrilu z konfiskaciyeyu majna Danih pro vikonannya viroku nemaye Reabilitovanij u 1989 roci Serdyuk Ivan Semenovich 1893 roku narodzhennya selo Grodivka Grishinskogo rajonu Doneckoyi oblasti ukrayinec osvita pochatkova bezpartijnij hliborob Prozhivav u hutori Ivanivskij Grishinskogo rajonu Doneckoyi oblasti Zaareshtovanij 01 sichnya 1930 roku Osoblivoyu naradoyu pri kolegiyi DPU URSR 03 bereznya 1930 roku zasudzhenij na 3 roki u Pivnichnij kraj Reabilitovanij u 1989 roci Soldatenko Semen Sergijovich 1896 roku narodzhennya selo Oleksiyivka Krasnoarmijskogo rajonu Doneckoyi oblasti ukrayinec osvita pochatkova bezpartijnij Prozhivav u hutori Petrivskij Krasnoarmijskogo rajonu Doneckoyi oblasti Robitnik kolgospu imeni G I Petrivskogo Zaareshtovanij 02 kvitnya 1938 roku Zasudzhenij Osoblivoyu naradoyu pri NKVS SRSR do rozstrilu Danih pro vikonannya viroku nemaye Reabilitovanij u 1989 roci Primitkiistoriko krayeznavchogo almanahu Dobre pole Str 25 istoriko krayeznavchogo almanahu Dobre pole Str 26 istoriko krayeznavchogo almanahu Dobre pole Str 28 Reabilitovani istoriyeyu Donecka oblast Kniga 7 Str 164 Reabilitovani istoriyeyu Donecka oblast Kniga 7 Str 286Dzherela1 j nomer istoriko krayeznavchogo almanahu Dobre pole Kramatorsk vid vo CTRI Drukarskij dvir 2016 s 152 Batickij V M Istoriya poselennya sela Yur yivka hutoriv Liman Petrovskij Zelenij Klin Kam yanskij Leontiyivskij ta koloniyi Shidlivka 2018 s 96 140