Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фаї́на Сергі́ївна Петряко́ва (нар. 23 вересня 1931 — пом. 5 червня 2002) — український науковець, доктор мистецтвознавства, професор, дослідниця української порцеляни й гути.
| Петрякова Фаїна Сергіївна | ||
|---|---|---|
| Народилася | 23 вересня 1931 Україна | |
| Померла | 6 травня 2002 (70 років) Україна | |
| Діяльність | антрополог, етнографка, мистецтвознавиця, викладачка університету | |
| Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка | |
| Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства[d] | |
| Відомі учні | Мікеєва Ася Сергіївна | |
| Знання мов | українська[1] і російська[1] | |
Дослідження творчості
Спадщина Петрякової — це історія окремих видів українського мистецтва. Нарис про її життя і творчість написав Ярослав Дашкевич. Ось короткий витяг з нього: "Фаїна була особою, популярною в колах науковців-мистецтвознавців, музейників, митців. Популярною не лише через екстравагантність в одязі, в поведінці з емоційними жестами та виразною мімікою, але перш за все через свої знання, критицизм, влучне слово. З Фаїною Петряковою я був знайомий понад тридцять років, відтоді, коли ми одночасно були працівниками Державного музею етнографії та художнього промислу — академіч-ного або неакадемічного (бо підпорядкування музею мінялося). Це були 1967–1972 роки. Якраз у 1967 р. вона закінчувала заочний курс навчання в Ленінградському інституті живопису, скульптури й архітектури ім. І. Рєпіна, отримуючи спеціальність мистецтвознавця. I в цьому ж році починала заочну аспірантуру в Московському науково-дослідному інституті художньої промисловості. (Ще раніше, після навчання у Львівському державному університеті ім. І. Франка в 1949–1954 рр. — на російському відділенні філологічного факультету — вона працювала за здобутою спеціальністю протягом 1954–1957 рр. у Сокальському педагогічному училищі до моменту його ліквідації). Ф. Петрякова була охоронцем двох музейних фондів — скла і порцеляни, з якими познайомила також мене. Пізніше стала творцем блискучої експозиції з цих двох ділянок прикладного мистецтва у приміщенні для відкритих фондів музею. Мала у своєму науковому багажі кілька серйозних статей та поволі видряпувалася на науковий Олімп. Мала доброго керівника та опікуна — доктора мистецтвознавства Павла Жолтовського, відомого українського вченого зі складним репресивним минулим. Думаю, саме він навчив її не лише методики наукової праці, але й глибокого розуміння мистецтва в усіх його проявах та в безмежній різноманітності. Петрякова була наполеглива і вперта. Після захисту кандидатської «Украинское гутное стекло» (1974 р.) перспективи росту для неї трохи поширилися, хоча й не дуже — вона була безпартійною. Якщо у 1963–1975 рр. була молодшим науковим співробітником, а після цього стала старшим, то й перетворення музею на складову частину Львівського відділення Інституту мистецтвознавства, фольклору й етнографії ім. М. Рильського (1962 р.) з пізнішою реорганізацією (вже в незалежній Україні) на окремий Інститут народознавства, тепер Національної Академії наук України, мало що змінило в її службовому статусі. Ситуація лишилася без помітних змін, коли вона стала навіть доктором мистецтвознавства (1993 р.), професором Львівської академії мистецтв. Але поступово зростала кількість та якість наукових публікацій, тематика яких йшла спершу проторованим шляхом: порцеляна і скло, українське скло і українська порцеляна. Понад двадцять років рідко відхилялася від цієї лінії досліджень. Таким чином, на полицях бібліотек та на столах книгарень з'являлися її монографії та альбоми: «Українське гутне скло» (К., 1975), «Сучасне українське художнє скло» (К., 1980), «Украинский художественный фарфор (конец XVI — начало XX ст.» (К., 1985). У планах були ще праці, деякі з них фундаментального характеру(наприклад, каталог експонатів з порцеляни в усіх музеях України), а під кінець життя кількість наукових публікацій, тих вагоміших, перейшла дві сотні. Скло вона любила — і її вважали добрим спеціалістом у цій ділянці. Стала членом союзної та республіканської рад з художнього скла, членом художньої ради львівської фірми «Райдуга». З цим склозаводом її єднали міцні стосунки, вона виступала за високу мистецьку якість її виробів, цілком практично опікувалася багатим музеєм фірми. Тому боляче пережила приватизацію (чи, швидше, ліквідацію в її первинній якості) заводу в 2001 р., робила все можливе, щоб зберегти від розбазарення унікальний музей «Райдуги», в якому були прекрасні взірці високого прикладного мистецтва, зокрема індивідуального склодувного, українського та позаукраїнського. Уже наприкінці 1960-х років з'явився ще один захоплюючий (саме так, бо цією ділянкою мистецтвознавства у т. зв. радянський період в Україні офіційно займатися не було можна) об'єкт досліджень — єврейське мистецтво в Україні. Як до цього дійшло? Може, варто цього торкнутися докладніше, щоб намалювати психологічний портрет вченого радянського часу. Фаїна Петрякова народилася 23 вересня 1931 р. у місті Старому Бихові, тепер це Білорусь. (Уже пізніше від мене вона довідалася, що в середині XVII ст. це місто-порт на Дніпрі було джерелом конфлікту між Литовським великим князівством, козацькою Українською державою, яка захопила Старий Бихів після тривалої облоги, та Московським великим князівством — воно вимагало цей стратегічний пункт для себе). Батько, Сергій Олександрович, росіянин, був кадровим офіцером Генерального штабу в Москві, війну перебув на Карельському фронті. Мати, Галина Абрамівна, єврейка, була медичною сестрою. Наприкінці 1945 р. полковника Петрякова скерували до Львова, де він деякий час був військовим комендантом міста. Йому, принаймні при виході у відставку, належалося генеральське звання (це за розповіддю Фаїни), але його він не отримав через те, що мав жінку єврейку. Це була перша відверта зустріч малої Фаїни з політикою державного антисемітизму. Пов'язаний з цим комплекс залишився у Ф. Петрякової на ціле життя, хоча трохи злагіднився наприкінці 80-х та в 90-х роках минулого століття. Фаїну притягало дослідження єврейського мистецтва в Україні, але лише в кінці 80-х вона відкрито почала займатися цією тематикою. Хочу признатися, що моя дружина Людмила та я відіграли в цьому певну роль. Саме ми познайомили Петрякову з групою єврейських науковців у Москві (Рашід Капланов, Ігор Крупник, Марк Куповецький), що гуртувалися біля Соціологічного товариства СРСР та етнографічної секції Всесоюзного географічного товариства. Фаїна переконалася, що єврейською темою можна займатися, не побоюючись переслідувань — принаймні в Москві. У цьому сенсі 90-ті роки (вже після здобуття Україною незалежності) були для Ф. Петрякової дуже плідними. Вона відкрила багаті поклади юдаїки — в, основному зі збірок львівського колекціонера Максиміліана Гольдштейна, що потрапили до фондів пізнішого Музею етнографії та художнього промислу ще на початку 40-х років (самого колекціонера знищили під час німецької окупації). Так виникла першокласна фахово підготована виставка юдаїки, що експонувалася у Львові, в інших містах України, в Польщі, в Ізраїлі. Петрякова була дуже обурена, коли в Ізраїлі фіктивні чи правдиві, але далекі «спадкоємці» Гольдштейна намагалися не допустити до повернення виставки до Львова. Вона вважала (цілком слушно), що Україну не можна позбавляти єврейського культурного минулого. Її полонила постать Максиміліана Гольдштейна, збирача, дослідника, мецената, видатного діяча єврейської культури в Галичині, жертовна праця якого в ділянці збереження решток специфічного єврейського маломістечкового побуту здобула ще перед Другою світовою війною визнання українських мистецтвознавців, наприклад, Іларіона Свенціцького. Підготовці монографії про М. Гольдштейна вона присвятила багато років наполегливої праці, заким передала її до видавництва. Треба мати надію, що львівський «Центр Європи» (такою є назва видавництва) видасть цю книжку в такому вигляді, в якому хотіла побачити її автор. Дуже багато надій пов'язувала Фаїна з каталогом юдаїки з львівських музеїв, над яким вона працювала буквально до останніх днів. Два розділи каталога (експонати Музею історії релігії та Львівського історичного музею) вже були готові. Вони залишилися в рукопису. Постає риторичне запитання: хто продовжить цю працю? Ф. Петрякова була особистістю дуже своєрідною та одночасно не позбавленою багатьох позитивних рис. У неї було неординарне мислення, завдяки якому вміла доходити парадоксальних висновків, помічаючи такі сторони — зокрема, в мистецьких творах,- що звичайно іншим не впадали у вічі. Ця парадоксальність допомагала їй складати власні анекдоти, сентенції, якими вона ділилася в колі приятелів. Високу ерудицію вона здобула не лише з літератури (вододіла німецькою, польською, трохи французькою), але й під час практичної праці в музейних фондах. Її подорожі — до Індії, Єгипту, Йорданії, Ізраїлю, довкола Європи — мали також мистецтвознавчий аспект. Тому й була добрим експертом-мистецтвознавцем широкого діапазону. Вона була дуже неспокійною у своїх планах, у пошуках для їхньої реалізації. У поєднанні з працьовитістю та високою працездатністю це виливалося в намаганні охопити у своїх працях усе, до найменших деталей. Тому стала пострахом редакторів і видавців: до, здавалося б, остаточно завершених праць вона багато разів вносила виправлення, доповнення, додатки. Та свого вона наполегливо добивалася. За принциповість її і любили, і не любили. У неї було не лише знання, але й критичне ставлення до праць, особливо дисертаційних. Вона вимагала науковості, не терпіла безфактажної поверхової фразеології. Ця її риса проявлялася не лише стосовно дисертацій, але й наукових та псевдонаукових праць, пам'ятників, різних художніх проектів. Принциповість у поєднанні з гострим язиком зробили їй і кілька ворогів у ні з гострим язиком зробили їй і кілька ворогів у мистецтвознавчому середовищі. Тому не все в її планах і намірах розвивалося плавно і гладко. Після Фаїни залишився в неї дома великий науковий архів, який чекав на впорядкування та коректне використання тими, хто продовжуватиме тематику її досліджень. Під час останніх наших зустрічей (вона часто заходила до мене, до Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського, щоб поділитися своїми здобутками, планами, порадитися або поскаржитися на обставини), зустрічей, що проходили в якійсь меланхолійній атмосфері — вона немов передчувала свій трагічний відхід з життя внаслідок т. зв. медичної помилки — Фаїна не раз говорила про те, щоб після неї в її помешканні виник Центр вивчення порцеляни і скла України та галицької юдаїки. Якщо цей її заповіт здійсниться, то, може, дійде до справжнього дослідницького симбіозу двох національних культур, для яких багато зробила своєю науковою творчістю Фаїна Петрякова". Архів, фонди, музейЗалишила великий персональний архів, експонати якого заповідала музеєві, що мав бути створений на її пам'ять. Джерела
Примітки
Посилання
Див. також | ||
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fayi na Sergi yivna Petryako va nar 23 veresnya 1931 pom 5 chervnya 2002 ukrayinskij naukovec doktor mistectvoznavstva profesor doslidnicya ukrayinskoyi porcelyani j guti Petryakova Fayina SergiyivnaNarodilasya23 veresnya 1931 1931 09 23 UkrayinaPomerla6 travnya 2002 2002 05 06 70 rokiv UkrayinaDiyalnistantropolog etnografka mistectvoznavicya vikladachka universitetuAlma materLNU im I FrankaNaukovij stupindoktor mistectvoznavstva d Vidomi uchniMikeyeva Asya SergiyivnaZnannya movukrayinska 1 i rosijska 1 Suchasne ukrayinske hudozhnye sklo 1980 Ukrainskij hudozhestvennyj farfor konec XVI nachalo XX st 1985 section Doslidzhennya tvorchostiCya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lyutij 2017 Spadshina Petryakovoyi ce istoriya okremih vidiv ukrayinskogo mistectva Naris pro yiyi zhittya i tvorchist napisav Yaroslav Dashkevich Os korotkij vityag z nogo Fayina bula osoboyu populyarnoyu v kolah naukovciv mistectvoznavciv muzejnikiv mitciv Populyarnoyu ne lishe cherez ekstravagantnist v odyazi v povedinci z emocijnimi zhestami ta viraznoyu mimikoyu ale persh za vse cherez svoyi znannya kriticizm vluchne slovo Z Fayinoyu Petryakovoyu ya buv znajomij ponad tridcyat rokiv vidtodi koli mi odnochasno buli pracivnikami Derzhavnogo muzeyu etnografiyi ta hudozhnogo promislu akademich nogo abo neakademichnogo bo pidporyadkuvannya muzeyu minyalosya Ce buli 1967 1972 roki Yakraz u 1967 r vona zakinchuvala zaochnij kurs navchannya v Leningradskomu instituti zhivopisu skulpturi j arhitekturi im I Ryepina otrimuyuchi specialnist mistectvoznavcya I v comu zh roci pochinala zaochnu aspiranturu v Moskovskomu naukovo doslidnomu instituti hudozhnoyi promislovosti She ranishe pislya navchannya u Lvivskomu derzhavnomu universiteti im I Franka v 1949 1954 rr na rosijskomu viddilenni filologichnogo fakultetu vona pracyuvala za zdobutoyu specialnistyu protyagom 1954 1957 rr u Sokalskomu pedagogichnomu uchilishi do momentu jogo likvidaciyi F Petryakova bula ohoroncem dvoh muzejnih fondiv skla i porcelyani z yakimi poznajomila takozh mene Piznishe stala tvorcem bliskuchoyi ekspoziciyi z cih dvoh dilyanok prikladnogo mistectva u primishenni dlya vidkritih fondiv muzeyu Mala u svoyemu naukovomu bagazhi kilka serjoznih statej ta povoli vidryapuvalasya na naukovij Olimp Mala dobrogo kerivnika ta opikuna doktora mistectvoznavstva Pavla Zholtovskogo vidomogo ukrayinskogo vchenogo zi skladnim represivnim minulim Dumayu same vin navchiv yiyi ne lishe metodiki naukovoyi praci ale j glibokogo rozuminnya mistectva v usih jogo proyavah ta v bezmezhnij riznomanitnosti Petryakova bula napolegliva i vperta Pislya zahistu kandidatskoyi Ukrainskoe gutnoe steklo 1974 r perspektivi rostu dlya neyi trohi poshirilisya hocha j ne duzhe vona bula bezpartijnoyu Yaksho u 1963 1975 rr bula molodshim naukovim spivrobitnikom a pislya cogo stala starshim to j peretvorennya muzeyu na skladovu chastinu Lvivskogo viddilennya Institutu mistectvoznavstva folkloru j etnografiyi im M Rilskogo 1962 r z piznishoyu reorganizaciyeyu vzhe v nezalezhnij Ukrayini na okremij Institut narodoznavstva teper Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini malo sho zminilo v yiyi sluzhbovomu statusi Situaciya lishilasya bez pomitnih zmin koli vona stala navit doktorom mistectvoznavstva 1993 r profesorom Lvivskoyi akademiyi mistectv Ale postupovo zrostala kilkist ta yakist naukovih publikacij tematika yakih jshla spershu protorovanim shlyahom porcelyana i sklo ukrayinske sklo i ukrayinska porcelyana Ponad dvadcyat rokiv ridko vidhilyalasya vid ciyeyi liniyi doslidzhen Takim chinom na policyah bibliotek ta na stolah knigaren z yavlyalisya yiyi monografiyi ta albomi Ukrayinske gutne sklo K 1975 Suchasne ukrayinske hudozhnye sklo K 1980 Ukrainskij hudozhestvennyj farfor konec XVI nachalo XX st K 1985 U planah buli she praci deyaki z nih fundamentalnogo harakteru napriklad katalog eksponativ z porcelyani v usih muzeyah Ukrayini a pid kinec zhittya kilkist naukovih publikacij tih vagomishih perejshla dvi sotni Sklo vona lyubila i yiyi vvazhali dobrim specialistom u cij dilyanci Stala chlenom soyuznoyi ta respublikanskoyi rad z hudozhnogo skla chlenom hudozhnoyi radi lvivskoyi firmi Rajduga Z cim sklozavodom yiyi yednali micni stosunki vona vistupala za visoku mistecku yakist yiyi virobiv cilkom praktichno opikuvalasya bagatim muzeyem firmi Tomu bolyache perezhila privatizaciyu chi shvidshe likvidaciyu v yiyi pervinnij yakosti zavodu v 2001 r robila vse mozhlive shob zberegti vid rozbazarennya unikalnij muzej Rajdugi v yakomu buli prekrasni vzirci visokogo prikladnogo mistectva zokrema individualnogo skloduvnogo ukrayinskogo ta pozaukrayinskogo Uzhe naprikinci 1960 h rokiv z yavivsya she odin zahoplyuyuchij same tak bo ciyeyu dilyankoyu mistectvoznavstva u t zv radyanskij period v Ukrayini oficijno zajmatisya ne bulo mozhna ob yekt doslidzhen yevrejske mistectvo v Ukrayini Yak do cogo dijshlo Mozhe varto cogo torknutisya dokladnishe shob namalyuvati psihologichnij portret vchenogo radyanskogo chasu Fayina Petryakova narodilasya 23 veresnya 1931 r u misti Staromu Bihovi teper ce Bilorus Uzhe piznishe vid mene vona dovidalasya sho v seredini XVII st ce misto port na Dnipri bulo dzherelom konfliktu mizh Litovskim velikim knyazivstvom kozackoyu Ukrayinskoyu derzhavoyu yaka zahopila Starij Bihiv pislya trivaloyi oblogi ta Moskovskim velikim knyazivstvom vono vimagalo cej strategichnij punkt dlya sebe Batko Sergij Oleksandrovich rosiyanin buv kadrovim oficerom Generalnogo shtabu v Moskvi vijnu perebuv na Karelskomu fronti Mati Galina Abramivna yevrejka bula medichnoyu sestroyu Naprikinci 1945 r polkovnika Petryakova skeruvali do Lvova de vin deyakij chas buv vijskovim komendantom mista Jomu prinajmni pri vihodi u vidstavku nalezhalosya generalske zvannya ce za rozpoviddyu Fayini ale jogo vin ne otrimav cherez te sho mav zhinku yevrejku Ce bula persha vidverta zustrich maloyi Fayini z politikoyu derzhavnogo antisemitizmu Pov yazanij z cim kompleks zalishivsya u F Petryakovoyi na cile zhittya hocha trohi zlagidnivsya naprikinci 80 h ta v 90 h rokah minulogo stolittya Fayinu prityagalo doslidzhennya yevrejskogo mistectva v Ukrayini ale lishe v kinci 80 h vona vidkrito pochala zajmatisya ciyeyu tematikoyu Hochu priznatisya sho moya druzhina Lyudmila ta ya vidigrali v comu pevnu rol Same mi poznajomili Petryakovu z grupoyu yevrejskih naukovciv u Moskvi Rashid Kaplanov Igor Krupnik Mark Kupoveckij sho gurtuvalisya bilya Sociologichnogo tovaristva SRSR ta etnografichnoyi sekciyi Vsesoyuznogo geografichnogo tovaristva Fayina perekonalasya sho yevrejskoyu temoyu mozhna zajmatisya ne poboyuyuchis peresliduvan prinajmni v Moskvi U comu sensi 90 ti roki vzhe pislya zdobuttya Ukrayinoyu nezalezhnosti buli dlya F Petryakovoyi duzhe plidnimi Vona vidkrila bagati pokladi yudayiki v osnovnomu zi zbirok lvivskogo kolekcionera Maksimiliana Goldshtejna sho potrapili do fondiv piznishogo Muzeyu etnografiyi ta hudozhnogo promislu she na pochatku 40 h rokiv samogo kolekcionera znishili pid chas nimeckoyi okupaciyi Tak vinikla pershoklasna fahovo pidgotovana vistavka yudayiki sho eksponuvalasya u Lvovi v inshih mistah Ukrayini v Polshi v Izrayili Petryakova bula duzhe oburena koli v Izrayili fiktivni chi pravdivi ale daleki spadkoyemci Goldshtejna namagalisya ne dopustiti do povernennya vistavki do Lvova Vona vvazhala cilkom slushno sho Ukrayinu ne mozhna pozbavlyati yevrejskogo kulturnogo minulogo Yiyi polonila postat Maksimiliana Goldshtejna zbiracha doslidnika mecenata vidatnogo diyacha yevrejskoyi kulturi v Galichini zhertovna pracya yakogo v dilyanci zberezhennya reshtok specifichnogo yevrejskogo malomistechkovogo pobutu zdobula she pered Drugoyu svitovoyu vijnoyu viznannya ukrayinskih mistectvoznavciv napriklad Ilariona Svencickogo Pidgotovci monografiyi pro M Goldshtejna vona prisvyatila bagato rokiv napoleglivoyi praci zakim peredala yiyi do vidavnictva Treba mati nadiyu sho lvivskij Centr Yevropi takoyu ye nazva vidavnictva vidast cyu knizhku v takomu viglyadi v yakomu hotila pobachiti yiyi avtor Duzhe bagato nadij pov yazuvala Fayina z katalogom yudayiki z lvivskih muzeyiv nad yakim vona pracyuvala bukvalno do ostannih dniv Dva rozdili kataloga eksponati Muzeyu istoriyi religiyi ta Lvivskogo istorichnogo muzeyu vzhe buli gotovi Voni zalishilisya v rukopisu Postaye ritorichne zapitannya hto prodovzhit cyu pracyu F Petryakova bula osobististyu duzhe svoyeridnoyu ta odnochasno ne pozbavlenoyu bagatoh pozitivnih ris U neyi bulo neordinarne mislennya zavdyaki yakomu vmila dohoditi paradoksalnih visnovkiv pomichayuchi taki storoni zokrema v misteckih tvorah sho zvichajno inshim ne vpadali u vichi Cya paradoksalnist dopomagala yij skladati vlasni anekdoti sentenciyi yakimi vona dililasya v koli priyateliv Visoku erudiciyu vona zdobula ne lishe z literaturi vododila nimeckoyu polskoyu trohi francuzkoyu ale j pid chas praktichnoyi praci v muzejnih fondah Yiyi podorozhi do Indiyi Yegiptu Jordaniyi Izrayilyu dovkola Yevropi mali takozh mistectvoznavchij aspekt Tomu j bula dobrim ekspertom mistectvoznavcem shirokogo diapazonu Vona bula duzhe nespokijnoyu u svoyih planah u poshukah dlya yihnoyi realizaciyi U poyednanni z pracovitistyu ta visokoyu pracezdatnistyu ce vilivalosya v namaganni ohopiti u svoyih pracyah use do najmenshih detalej Tomu stala postrahom redaktoriv i vidavciv do zdavalosya b ostatochno zavershenih prac vona bagato raziv vnosila vipravlennya dopovnennya dodatki Ta svogo vona napoleglivo dobivalasya Za principovist yiyi i lyubili i ne lyubili U neyi bulo ne lishe znannya ale j kritichne stavlennya do prac osoblivo disertacijnih Vona vimagala naukovosti ne terpila bezfaktazhnoyi poverhovoyi frazeologiyi Cya yiyi risa proyavlyalasya ne lishe stosovno disertacij ale j naukovih ta psevdonaukovih prac pam yatnikiv riznih hudozhnih proektiv Principovist u poyednanni z gostrim yazikom zrobili yij i kilka vorogiv u ni z gostrim yazikom zrobili yij i kilka vorogiv u mistectvoznavchomu seredovishi Tomu ne vse v yiyi planah i namirah rozvivalosya plavno i gladko Pislya Fayini zalishivsya v neyi doma velikij naukovij arhiv yakij chekav na vporyadkuvannya ta korektne vikoristannya timi hto prodovzhuvatime tematiku yiyi doslidzhen Pid chas ostannih nashih zustrichej vona chasto zahodila do mene do Lvivskogo viddilennya Institutu ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva im M Grushevskogo shob podilitisya svoyimi zdobutkami planami poraditisya abo poskarzhitisya na obstavini zustrichej sho prohodili v yakijs melanholijnij atmosferi vona nemov peredchuvala svij tragichnij vidhid z zhittya vnaslidok t zv medichnoyi pomilki Fayina ne raz govorila pro te shob pislya neyi v yiyi pomeshkanni vinik Centr vivchennya porcelyani i skla Ukrayini ta galickoyi yudayiki Yaksho cej yiyi zapovit zdijsnitsya to mozhe dijde do spravzhnogo doslidnickogo simbiozu dvoh nacionalnih kultur dlya yakih bagato zrobila svoyeyu naukovoyu tvorchistyu Fayina Petryakova Arhiv fondi muzejZalishila velikij personalnij arhiv eksponati yakogo zapovidala muzeyevi sho mav buti stvorenij na yiyi pam yat Dzherela ZIK 6 serpnya 2010 Centr doslidzhennya galickoyi yudayiki ne zdayetsya Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 11 serpnya 2010 PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Lvivski novini 30 lipnya 2010 Svoboda zagrishila muzeyami Vgolos Procitovano 11 serpnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 31 lipnya 2010 Procitovano 11 serpnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaNaukovij centr Iudayiki ta Yevrejskogo mistectva im F Petryakovoyi U Lvovi rujnuyetsya kvartira muzej Fayini Petryakovoyi bo nad neyu buduyut mansarduDiv takozhSklo mistecke