Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (жовтень 2018) |
Петропáвлівка (до 2016 року — Фру́нзе) — село в Україні, у Вознесенському районі Миколаївської області. Населення становить 781 особу. Входить до складу Доманівської селищної громади.
| село Петропавлівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Миколаївська область |
| Район | Вознесенський район |
| Громада | Доманівська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1928 |
| Колишня назва | Фрунзе |
| Населення | 781 |
| Площа | 1,4 км² |
| Густота населення | 557,86 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 56435 |
| Телефонний код | +380 5152 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 47°40′53″ пн. ш. 30°54′24″ сх. д. / 47.68139° пн. ш. 30.90667° сх. д.Координати: 47°40′53″ пн. ш. 30°54′24″ сх. д. / 47.68139° пн. ш. 30.90667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 134 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 56435, Миколаївська обл., Доманівський р-н, с. Петропавлівка, вул. Торгова, 16 |
| Карта | |
  Петропавлівка | |
 Петропавлівка | |
| Мапа | |
19 травня 2016 року село було перейменовано, згідно з законом про декомунізацію, постановою Верховної Ради України на Петропавлівку.
Петропавлівка розташована за 7 км від центру громади. Вулиці села довгі та йдуть паралельно траси Доманівка-Врадіївка. Селище та транспортну артерію розділяють водойми з вербами навколо. Будівлі торгового центру, школи й вчительського дому – двоповерхові. Архітектурною пам’яткою села є, збудований у 1902 році, панський маєток з камінами, розписними стелею і стінами. Довгий час зала будівлі використовувалася містянами як будинок дозвілля. Наразі тут розташована церква Святих Апостолів Петра і Павла.
Історія
На час заснування селища тут знаходилася центральна садиба господарства, за якою було закріплено понад 6 тис. га сільськогосподарських угідь. Селяни жили в землянках, тому влітку село нагадувало скандинавські поселення з чисельними жилими пагорбами, розкиданими вздовж головного шляху. Маєток пана Альберте Фаатца (німця за походженням), який здебільшого мешкав в Одесі, є історичним пам’ятником селища. У ті давні часи ключницею у господаря працювала Лукерія Стриженко, а економкою з 17 років – Олена Штефанюк. На місці сучасної школи тоді знаходилася «чорна кухня», над ставком – пташня. «Біла кухня» була розташована в самому маєтку (в частині бухгалтерії). Старожили розповідали, що пан карав селян за найменшу провину (наприклад, за зламану драбину), проте, аби люди не йшли в найми у сусіднє Заблоцьке (нині Царедарівка), прощав та, навіть, приплачував винуватцям. За спогадами кухарки сім’ї Теклі Ковальчук, годував пан своїх найманців загалом галушками. А на щорічне храмове свято Дмитра, їй доводилося випікати хлібу на 500 душ. До маєтку в цей день завжди запрошувалися шляхетні сусіди із Заблоцького. У господарстві пана були тисячі свиней, тому працювалося важко. Кріпаки займалися й вирощуванням пшениці. Віддані та проворні селяни отримували за роботу по 20-30 копійок на день. Ганна Калиновська, яка виховувала панських дітей, водила малечу на прогулянку у відомий на весь край Лясковецький сад. Нянька завжди вирізнялася поміж селян вишуканим вбранням, яке перепадало їй від господарів. Будівлю завжди прикрашали сосни. Кожен селянин прагнув посадити хоч одну, адже понад століття тому за прийняте дерево пан Фаатц платив аж 5 копійок. Чималі гроші. Хвоя росте тут понині.
Про панський дім в селі існує легенда. Ніби колись панська дочка усім серцем покохала селянського парубка, проте батько нізащо не хотів видавати доньку за бідняка, вважаючи такий вчинок ганьбою для заможної сім’ї. Аби покінчити з сердешними муками, панночка вирішила вкоротити собі віку, повісившись на горищі садиби. Відтоді, коли частина маєтку перетворилася на будинок дозвілля, ходили чутки, що після танців в залі чутно цокіт підборів чи падіння крісел. Подейкували, що то дівчина-панянка відвідує дім, аби згадати втрачене кохання.
Радянські часи
У 1929 році, коли розпочалася колективізація, на цьому місці був організований радгосп на Копах. У 1932 році на карті УРСР з’явилося Фрунзе. Першим директором радгоспу став Рябов І.С. Селище славилося розведенням свиней (12 тис.). М’ясний товар возили продавати у Вінницю, Полтаву. Конюху та свинареві Василю Ковальчуку довелося представляти досягнення радгоспу на сільськогосподарській виставці в Москві у 1937 році. Особливо чистим та розвиненим село було за часів керування Плохотнюка І.С. В цей період поряд з адміністративними будівлями з’явилися квітучі алеї, а біля школи функціонував фонтан. Освіта займала особливе місце в житті мешканців.
Незалежна Україна. Переламний період
За часів незалежної України керівниками господарства були В.Волошин, А.Бацеля, В.Мальований, Г.Задорожній, В.Матусаренко.
- Задорожній Григорій Володимирович (23 серпня 1956, Кузнецове, УРСР - 8 листопада 2002, Миколаїв, Україна) – інженер-будівельник, випускник Одеського будівельного інституту, директор колгоспу Фрунзе, керівник управління ПТК Миколаївського Облавтодору. У 80-х рр. ХХ ст. виступив інженером проектувальником більшості будинків по вул. Торгова та низки помешкань по вул. Степова (с. Фрунзе) й будівель другого відділення радгоспу (с. Олександродар). За його проектами та під безпосереднім керівництвом у радгоспі були побудовані громадська лазня з басейном, громадська бібліотека, частина якої наразі використовується під дитячий садочок, шкільний спортивний комплекс, збудований на плавучих ґрунтах. Спортзал відповідав сучасним вимогам для проведення змагань і тренувань дітей та підлітків. Саме за його ініціативою головні транспортні артерії місцевості були вкриті асфальтним покриттям, що виносило селище на новий рівень розвитку. Інженер провів матеріально-технічну підготовку та розробив детальний план газифікації села, яку у кризові часи так і не вдалося реалізувати. У сусідньому с.Кузнецове (Карла-Маркса) за його проектом та керуванням за радянських часів було побудовано дитячий садок з локальними водопровідною й каналізаційною системами. На посаді директора Фрунзе на межі тисячоліть Задорожній Г.В. проявив себе справжнім реформатором. В період занепаду сіл за відносно короткий період йому вдалося провести комп’ютеризацію адміністративного відділу та бухгалтерії. Після затяжної кризи відновили роботу тваринницькі ферми (свиней та ВРХ), було засаджено плантацію винних сортів винограду, аґрусу, смородини. Відновилася робота на занедбаних ланах, з новою силою запрацювала сільська столова. Незважаючи на утиски злочинних угрупувань, які процвітали у 90-ті рр., йому вдалося зберегти та навіть підвищити рівень врожайності села, суттєво знизити рівень безробіття.
Сучасність
В. о. старости сіл Петропавлівки, Олександродар і Сила є Білов Сергій Дмитрович.
В селі, де мешкає майже вісім сотень жителів (у часи розквіту – приблизно 2 тис. мешканців), діють загальноосвітня школа (директор Кудіна Наталія Володимирівна), дитячий садочок (завідувачка Єрмоленко Наталія Василівна), відділення зв’язку, приватні магазини.
Освітнім центром села є школа, відкрита у 1956 році. Будівництво двоповерхового закладу, здебільшого силами учнів, тривало два роки. Спочатку семирічна, з 1975 року – середня та зрештою вона перетворилася на загальноосвітній заклад I-III ступенів. Наразі це Петропавлівська філія І-ІІ ступенів Доманівського навчально-виховного комплексу. Серед випускників школи – високопрофесійні лікарі, педагоги, інженери, тваринники, робітники, відзначені орденами та медалями за доблесну працю. Орденом Леніна нагороджено бригадира свиноферми з 30-річним стажем Яцькова І.К.
Щороку на День Пам’яті учні школи урочисто вшановують захисників вітчизни біля пам’ятника Невідомому солдату, де було поховано незнайомого воїна, який помер тут від важких поранень. З настанням миру родичі відшукали загиблого та перенесли прах солдата на його батьківщину. На тому місці червоним кущем визріла шипшина, нагадуючи нащадкам про криваві роки війни.
Мешканці села завжди славилися своїми талантами, беручи активну участь у різноманітних конкурсах, фестивалях художньої самодіяльності. Наразі тут діють хореографічні та вокальні ансамблі «Червона калина», «Івограй» та «Калинонька». Місцеві майстрині організовують виставки вишиванок та інші заходи хенд-мейду.
Основними святами селища є новорічні, різдвяні гуляння та обжинки.
Свято села відмічають на день святих, славних і всехвальних первоверховних апостолів Петра і Павла – 12 липня.
Примітки
Посилання
- Погода в селі Петропавлівка
 | Це незавершена стаття з географії Миколаївської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti zhovten 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Petropavlivka Petropavlivka do 2016 roku Fru nze selo v Ukrayini u Voznesenskomu rajoni Mikolayivskoyi oblasti Naselennya stanovit 781 osobu Vhodit do skladu Domanivskoyi selishnoyi gromadi selo Petropavlivka Krayina Ukrayina Oblast Mikolayivska oblast Rajon Voznesenskij rajon Gromada Domanivska selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1928 Kolishnya nazva Frunze Naselennya 781 Plosha 1 4 km Gustota naselennya 557 86 osib km Poshtovij indeks 56435 Telefonnij kod 380 5152 Geografichni dani Geografichni koordinati 47 40 53 pn sh 30 54 24 sh d 47 68139 pn sh 30 90667 sh d 47 68139 30 90667 Koordinati 47 40 53 pn sh 30 54 24 sh d 47 68139 pn sh 30 90667 sh d 47 68139 30 90667 Serednya visota nad rivnem morya 134 m Misceva vlada Adresa radi 56435 Mikolayivska obl Domanivskij r n s Petropavlivka vul Torgova 16 Karta Petropavlivka Petropavlivka Mapa 19 travnya 2016 roku selo bulo perejmenovano zgidno z zakonom pro dekomunizaciyu postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini na Petropavlivku Petropavlivka roztashovana za 7 km vid centru gromadi Vulici sela dovgi ta jdut paralelno trasi Domanivka Vradiyivka Selishe ta transportnu arteriyu rozdilyayut vodojmi z verbami navkolo Budivli torgovogo centru shkoli j vchitelskogo domu dvopoverhovi Arhitekturnoyu pam yatkoyu sela ye zbudovanij u 1902 roci panskij mayetok z kaminami rozpisnimi steleyu i stinami Dovgij chas zala budivli vikoristovuvalasya mistyanami yak budinok dozvillya Narazi tut roztashovana cerkva Svyatih Apostoliv Petra i Pavla IstoriyaNa chas zasnuvannya selisha tut znahodilasya centralna sadiba gospodarstva za yakoyu bulo zakripleno ponad 6 tis ga silskogospodarskih ugid Selyani zhili v zemlyankah tomu vlitku selo nagaduvalo skandinavski poselennya z chiselnimi zhilimi pagorbami rozkidanimi vzdovzh golovnogo shlyahu Mayetok pana Alberte Faatca nimcya za pohodzhennyam yakij zdebilshogo meshkav v Odesi ye istorichnim pam yatnikom selisha U ti davni chasi klyuchniceyu u gospodarya pracyuvala Lukeriya Strizhenko a ekonomkoyu z 17 rokiv Olena Shtefanyuk Na misci suchasnoyi shkoli todi znahodilasya chorna kuhnya nad stavkom ptashnya Bila kuhnya bula roztashovana v samomu mayetku v chastini buhgalteriyi Starozhili rozpovidali sho pan karav selyan za najmenshu provinu napriklad za zlamanu drabinu prote abi lyudi ne jshli v najmi u susidnye Zablocke nini Caredarivka proshav ta navit priplachuvav vinuvatcyam Za spogadami kuharki sim yi Tekli Kovalchuk goduvav pan svoyih najmanciv zagalom galushkami A na shorichne hramove svyato Dmitra yij dovodilosya vipikati hlibu na 500 dush Do mayetku v cej den zavzhdi zaproshuvalisya shlyahetni susidi iz Zablockogo U gospodarstvi pana buli tisyachi svinej tomu pracyuvalosya vazhko Kripaki zajmalisya j viroshuvannyam pshenici Viddani ta provorni selyani otrimuvali za robotu po 20 30 kopijok na den Ganna Kalinovska yaka vihovuvala panskih ditej vodila malechu na progulyanku u vidomij na ves kraj Lyaskoveckij sad Nyanka zavzhdi viriznyalasya pomizh selyan vishukanim vbrannyam yake perepadalo yij vid gospodariv Budivlyu zavzhdi prikrashali sosni Kozhen selyanin pragnuv posaditi hoch odnu adzhe ponad stolittya tomu za prijnyate derevo pan Faatc plativ azh 5 kopijok Chimali groshi Hvoya roste tut ponini Pro panskij dim v seli isnuye legenda Nibi kolis panska dochka usim sercem pokohala selyanskogo parubka prote batko nizasho ne hotiv vidavati donku za bidnyaka vvazhayuchi takij vchinok ganboyu dlya zamozhnoyi sim yi Abi pokinchiti z serdeshnimi mukami pannochka virishila vkorotiti sobi viku povisivshis na gorishi sadibi Vidtodi koli chastina mayetku peretvorilasya na budinok dozvillya hodili chutki sho pislya tanciv v zali chutno cokit pidboriv chi padinnya krisel Podejkuvali sho to divchina panyanka vidviduye dim abi zgadati vtrachene kohannya Radyanski chasiU 1929 roci koli rozpochalasya kolektivizaciya na comu misci buv organizovanij radgosp na Kopah U 1932 roci na karti URSR z yavilosya Frunze Pershim direktorom radgospu stav Ryabov I S Selishe slavilosya rozvedennyam svinej 12 tis M yasnij tovar vozili prodavati u Vinnicyu Poltavu Konyuhu ta svinarevi Vasilyu Kovalchuku dovelosya predstavlyati dosyagnennya radgospu na silskogospodarskij vistavci v Moskvi u 1937 roci Osoblivo chistim ta rozvinenim selo bulo za chasiv keruvannya Plohotnyuka I S V cej period poryad z administrativnimi budivlyami z yavilisya kvituchi aleyi a bilya shkoli funkcionuvav fontan Osvita zajmala osoblive misce v zhitti meshkanciv Nezalezhna Ukrayina Perelamnij periodZa chasiv nezalezhnoyi Ukrayini kerivnikami gospodarstva buli V Voloshin A Bacelya V Malovanij G Zadorozhnij V Matusarenko Zadorozhnij Grigorij Volodimirovich 23 serpnya 1956 Kuznecove URSR 8 listopada 2002 Mikolayiv Ukrayina inzhener budivelnik vipusknik Odeskogo budivelnogo institutu direktor kolgospu Frunze kerivnik upravlinnya PTK Mikolayivskogo Oblavtodoru U 80 h rr HH st vistupiv inzhenerom proektuvalnikom bilshosti budinkiv po vul Torgova ta nizki pomeshkan po vul Stepova s Frunze j budivel drugogo viddilennya radgospu s Oleksandrodar Za jogo proektami ta pid bezposerednim kerivnictvom u radgospi buli pobudovani gromadska laznya z basejnom gromadska biblioteka chastina yakoyi narazi vikoristovuyetsya pid dityachij sadochok shkilnij sportivnij kompleks zbudovanij na plavuchih gruntah Sportzal vidpovidav suchasnim vimogam dlya provedennya zmagan i trenuvan ditej ta pidlitkiv Same za jogo iniciativoyu golovni transportni arteriyi miscevosti buli vkriti asfaltnim pokrittyam sho vinosilo selishe na novij riven rozvitku Inzhener proviv materialno tehnichnu pidgotovku ta rozrobiv detalnij plan gazifikaciyi sela yaku u krizovi chasi tak i ne vdalosya realizuvati U susidnomu s Kuznecove Karla Marksa za jogo proektom ta keruvannyam za radyanskih chasiv bulo pobudovano dityachij sadok z lokalnimi vodoprovidnoyu j kanalizacijnoyu sistemami Na posadi direktora Frunze na mezhi tisyacholit Zadorozhnij G V proyaviv sebe spravzhnim reformatorom V period zanepadu sil za vidnosno korotkij period jomu vdalosya provesti komp yuterizaciyu administrativnogo viddilu ta buhgalteriyi Pislya zatyazhnoyi krizi vidnovili robotu tvarinnicki fermi svinej ta VRH bulo zasadzheno plantaciyu vinnih sortiv vinogradu agrusu smorodini Vidnovilasya robota na zanedbanih lanah z novoyu siloyu zapracyuvala silska stolova Nezvazhayuchi na utiski zlochinnih ugrupuvan yaki procvitali u 90 ti rr jomu vdalosya zberegti ta navit pidvishiti riven vrozhajnosti sela suttyevo zniziti riven bezrobittya SuchasnistV o starosti sil Petropavlivki Oleksandrodar i Sila ye Bilov Sergij Dmitrovich V seli de meshkaye majzhe visim soten zhiteliv u chasi rozkvitu priblizno 2 tis meshkanciv diyut zagalnoosvitnya shkola direktor Kudina Nataliya Volodimirivna dityachij sadochok zaviduvachka Yermolenko Nataliya Vasilivna viddilennya zv yazku privatni magazini Osvitnim centrom sela ye shkola vidkrita u 1956 roci Budivnictvo dvopoverhovogo zakladu zdebilshogo silami uchniv trivalo dva roki Spochatku semirichna z 1975 roku serednya ta zreshtoyu vona peretvorilasya na zagalnoosvitnij zaklad I III stupeniv Narazi ce Petropavlivska filiya I II stupeniv Domanivskogo navchalno vihovnogo kompleksu Sered vipusknikiv shkoli visokoprofesijni likari pedagogi inzheneri tvarinniki robitniki vidznacheni ordenami ta medalyami za doblesnu pracyu Ordenom Lenina nagorodzheno brigadira svinofermi z 30 richnim stazhem Yackova I K Shoroku na Den Pam yati uchni shkoli urochisto vshanovuyut zahisnikiv vitchizni bilya pam yatnika Nevidomomu soldatu de bulo pohovano neznajomogo voyina yakij pomer tut vid vazhkih poranen Z nastannyam miru rodichi vidshukali zagiblogo ta perenesli prah soldata na jogo batkivshinu Na tomu misci chervonim kushem vizrila shipshina nagaduyuchi nashadkam pro krivavi roki vijni Meshkanci sela zavzhdi slavilisya svoyimi talantami beruchi aktivnu uchast u riznomanitnih konkursah festivalyah hudozhnoyi samodiyalnosti Narazi tut diyut horeografichni ta vokalni ansambli Chervona kalina Ivograj ta Kalinonka Miscevi majstrini organizovuyut vistavki vishivanok ta inshi zahodi hend mejdu Osnovnimi svyatami selisha ye novorichni rizdvyani gulyannya ta obzhinki Svyato sela vidmichayut na den svyatih slavnih i vsehvalnih pervoverhovnih apostoliv Petra i Pavla 12 lipnya PrimitkiPosilannyaPogoda v seli Petropavlivka Ce nezavershena stattya z geografiyi Mikolayivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi