Петрогенетична класифікація викопного вугілля (рос. петрографическая классификация угля ископаемого; англ. petrogenetic (genetic) classification of fossil coal; нім. petrogenetische (genetische) Klassi-fikation f der Mineralkohle) — класифікація генетичних типів вугілля викопного, за якою, як правило, виділяють дві найбільші групи вугілля: гумоліти і сапропеліти.
Загальна характеристика
Петрогенетична класифікація викопного вугілля базується на групуванні мацералів за природними особливостями рослинного матеріалу та умовами його відкладення (сингенезу). Найбільш крупні одиниці класифікації вугілля викопного — гумоліти (гумусове вугілля) та сапропеліти були виділені Г.Потоньє (1906). Вони відповідно походять від торфів та сапропелей. Гумо-літи складаються із залишків рослинного матеріалу вищих рослин і за зовнішнім виглядом та мікроструктурою поділяються на шаруваті та смугасті. Сапропеліти мають однорідну структуру з участю залишків нижчих рослин (альгініту), розподіл мацералів рівномірний. За співвідношенням альгініту та ін. мацералів сапропеліти поділяють на кеннелі, богхеди та перехідні форми — богхед-кеннелі і кеннель-богхеди. За розташуванням альгініту богхеди поділяють на телоальгітові та колоальгітові. Гумусове вугілля розділяють на типи. Існує два напрямки класифікації гумусового вугілля: речовинно-петрографічна та фаціально-генетична.
І. Речовинно-петрографічна класифікація
І. Речовинно-петрографічна класифікація базується на розділенні вугілля за однією ознакою — речовинним складом, який оцінюють часткою участі у вугільній речовині мацералів груп вітриніту, інертиніту та ліптиніту. Тут існує декілька детальних класифікацій.
- 1. За вмістом вітриніту (у % від суми мацералів) виділяють типи: ультракларенові (вітриніту понад 95 %), кларенові (80-95 %), дюрено-кларенові (65-80 %), кларено-дюренові (40-65 %), дюренові (20-40 %), ультрадюренові (менше 20 %). За співвідношенням мацералів ліптиніту та інертиніту типи характеризуються як ліптинітові, ліптиніто-інертинітові та інертинітові. Ультрадюреновий тип вугілля, якщо він утворює самостійне родовище, відносять до ліптобіолітів. Останні являють собою скупчення залишків ліпідних компонентів екзин спор або кутикул, суберину, смол.
- 2. — Гірничого бюро США (метод шліфів) виділяє типи блискучого, напівматового або матового вугілля. Ці типи визначають за часткою непрозорих інертинітових смуг — у блискучому вугіллі площа цих смуг становить менше 20 %, у напівматових — 20-30 %, у матових — понад 30 %.
- 3. За системою Стопс-Геерлен вугілля за складом та співвідношенням мацералів об'єднують у три групи і класифікують на літотипи та 8 мікролітотипів.
- 4. Класифікація С.-Петербурзької школи вуглепетрографів (І. Е. Вальц, І. Б. Волкова, А. І. Гінзбурґ, та ін., 1968) передбачає поділ вугілля за вуглеутворюючою роллю одного або двох мацералів на 25 типів, 8 підкласів і 4 класи — гелітоліти, фюзеноліти, ліпоїдоліти та мікстогумоліти. Типи можуть бути доповнені характеристикою за ступенем збереженості структури (підтипи) та вихідного рослинного матеріалу (різновиди).
ІІ. Фаціально-генетична класифікація
ІІ. Фаціально-генетична класифікація передбачає виділення типів вугілля за:
- 1. Вихідним рослинним матеріалом, який ідентефікують за особливостями фітералів, спорово-пилковим складом.
- 2. Ступенем розкладу і збереженню структури тканин (ряд гумотелініт-гумоколініт чи телініт-колініт за Л. І. Боголюбовим та ін., 1962, або ряд гумініт-телініт, гумініт-колініт та ін.).
- 3. За розмірами уламків — на фрагментарні або детритові. Характеристики 2 і 3 разом з вихідним рослинним матеріа-лом можуть мати першорядне значення у віднесенні вугілля до певних типів.
Речовинно-петрографічний склад
Речовинно-петрографічний склад є другою ознакою типу вугілля. Типи вугілля за цією класифікацією утворюють пласти аналогічно з торфовими покладами (типу «низинний» і «верховий»). В середньому карбоні виділяють лепідофітовий, калалі-товий типи вугілля у нижній частині пласта, верхній шар — коздаїтовий, птеридоспермовий і змішаний з лепідофітовим.
У всіх пластах Львівсько-Волинського вугільного басейну виділяють два шари — нижній з тонким споринітом (тенюіспо-ринітом), верхній — з товстим (крассиспоринітом) (Г. П. Маценко, 1978, 1984).
Вугілля Дніпровського басейну належить до одного типу — детринітового зі змішаним складом, переважно деревних рос-лин типового фітоценозу еоцену. В структурі пласта виділяється світлий шар (літодетринітові) і темний (гумітодетринітові або змішані мікстодетринітові (А. П. Агулов, 1960).
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Международный толковый словарь по петрологии углей. — Москва: Наука. — 1965. — С. 266;
- Петрографические типы углей СССР. — Москва: Недра. — 1975. — С. 247;
- Петрография углей СССР. — Ленинград: Недра. — 1982. — С. 191;
- Миронов К. В. Справочник геолога-угольщика. — Москва: Недра. — 1991. — 363 с.
- Маценко Г., Білецький В., Шендрік Т. Короткий словник з петрографії вугілля. Донецьк: Схід. видавн. дім. 2011. — 74 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Petrogenetichna klasifikaciya vikopnogo vugillya ros petrograficheskaya klassifikaciya uglya iskopaemogo angl petrogenetic genetic classification of fossil coal nim petrogenetische genetische Klassi fikation f der Mineralkohle klasifikaciya genetichnih tipiv vugillya vikopnogo za yakoyu yak pravilo vidilyayut dvi najbilshi grupi vugillya gumoliti i sapropeliti Zagalna harakteristikaPetrogenetichna klasifikaciya vikopnogo vugillya bazuyetsya na grupuvanni maceraliv za prirodnimi osoblivostyami roslinnogo materialu ta umovami jogo vidkladennya singenezu Najbilsh krupni odinici klasifikaciyi vugillya vikopnogo gumoliti gumusove vugillya ta sapropeliti buli vidileni G Potonye 1906 Voni vidpovidno pohodyat vid torfiv ta sapropelej Gumo liti skladayutsya iz zalishkiv roslinnogo materialu vishih roslin i za zovnishnim viglyadom ta mikrostrukturoyu podilyayutsya na sharuvati ta smugasti Sapropeliti mayut odnoridnu strukturu z uchastyu zalishkiv nizhchih roslin alginitu rozpodil maceraliv rivnomirnij Za spivvidnoshennyam alginitu ta in maceraliv sapropeliti podilyayut na kenneli boghedi ta perehidni formi boghed kenneli i kennel boghedi Za roztashuvannyam alginitu boghedi podilyayut na teloalgitovi ta koloalgitovi Gumusove vugillya rozdilyayut na tipi Isnuye dva napryamki klasifikaciyi gumusovogo vugillya rechovinno petrografichna ta facialno genetichna I Rechovinno petrografichna klasifikaciyaI Rechovinno petrografichna klasifikaciya bazuyetsya na rozdilenni vugillya za odniyeyu oznakoyu rechovinnim skladom yakij ocinyuyut chastkoyu uchasti u vugilnij rechovini maceraliv grup vitrinitu inertinitu ta liptinitu Tut isnuye dekilka detalnih klasifikacij 1 Za vmistom vitrinitu u vid sumi maceraliv vidilyayut tipi ultraklarenovi vitrinitu ponad 95 klarenovi 80 95 dyureno klarenovi 65 80 klareno dyurenovi 40 65 dyurenovi 20 40 ultradyurenovi menshe 20 Za spivvidnoshennyam maceraliv liptinitu ta inertinitu tipi harakterizuyutsya yak liptinitovi liptinito inertinitovi ta inertinitovi Ultradyurenovij tip vugillya yaksho vin utvoryuye samostijne rodovishe vidnosyat do liptobiolitiv Ostanni yavlyayut soboyu skupchennya zalishkiv lipidnih komponentiv ekzin spor abo kutikul suberinu smol 2 Girnichogo byuro SShA metod shlifiv vidilyaye tipi bliskuchogo napivmatovogo abo matovogo vugillya Ci tipi viznachayut za chastkoyu neprozorih inertinitovih smug u bliskuchomu vugilli plosha cih smug stanovit menshe 20 u napivmatovih 20 30 u matovih ponad 30 3 Za sistemoyu Stops Geerlen vugillya za skladom ta spivvidnoshennyam maceraliv ob yednuyut u tri grupi i klasifikuyut na litotipi ta 8 mikrolitotipiv 4 Klasifikaciya S Peterburzkoyi shkoli vuglepetrografiv I E Valc I B Volkova A I Ginzburg ta in 1968 peredbachaye podil vugillya za vugleutvoryuyuchoyu rollyu odnogo abo dvoh maceraliv na 25 tipiv 8 pidklasiv i 4 klasi gelitoliti fyuzenoliti lipoyidoliti ta mikstogumoliti Tipi mozhut buti dopovneni harakteristikoyu za stupenem zberezhenosti strukturi pidtipi ta vihidnogo roslinnogo materialu riznovidi II Facialno genetichna klasifikaciyaII Facialno genetichna klasifikaciya peredbachaye vidilennya tipiv vugillya za 1 Vihidnim roslinnim materialom yakij identefikuyut za osoblivostyami fiteraliv sporovo pilkovim skladom 2 Stupenem rozkladu i zberezhennyu strukturi tkanin ryad gumotelinit gumokolinit chi telinit kolinit za L I Bogolyubovim ta in 1962 abo ryad guminit telinit guminit kolinit ta in 3 Za rozmirami ulamkiv na fragmentarni abo detritovi Harakteristiki 2 i 3 razom z vihidnim roslinnim materia lom mozhut mati pershoryadne znachennya u vidnesenni vugillya do pevnih tipiv Rechovinno petrografichnij skladRechovinno petrografichnij sklad ye drugoyu oznakoyu tipu vugillya Tipi vugillya za ciyeyu klasifikaciyeyu utvoryuyut plasti analogichno z torfovimi pokladami tipu nizinnij i verhovij V serednomu karboni vidilyayut lepidofitovij kalali tovij tipi vugillya u nizhnij chastini plasta verhnij shar kozdayitovij pteridospermovij i zmishanij z lepidofitovim U vsih plastah Lvivsko Volinskogo vugilnogo basejnu vidilyayut dva shari nizhnij z tonkim sporinitom tenyuispo rinitom verhnij z tovstim krassisporinitom G P Macenko 1978 1984 Vugillya Dniprovskogo basejnu nalezhit do odnogo tipu detrinitovogo zi zmishanim skladom perevazhno derevnih ros lin tipovogo fitocenozu eocenu V strukturi plasta vidilyayetsya svitlij shar litodetrinitovi i temnij gumitodetrinitovi abo zmishani mikstodetrinitovi A P Agulov 1960 Div takozhPetrografichnij tip vugillyaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Mezhdunarodnyj tolkovyj slovar po petrologii uglej Moskva Nauka 1965 S 266 Petrograficheskie tipy uglej SSSR Moskva Nedra 1975 S 247 Petrografiya uglej SSSR Leningrad Nedra 1982 S 191 Mironov K V Spravochnik geologa ugolshika Moskva Nedra 1991 363 s Macenko G Bileckij V Shendrik T Korotkij slovnik z petrografiyi vugillya Doneck Shid vidavn dim 2011 74 s