Григо́рій Па́влович Пе́терсон (рос. Григорий Павлович Петерсон; нар. 18 лютого 1839, Пенза — пом. 2 січня 1909, Саранськ) — мордовський архівіст, один із зачинателів краєзнавства у мордовському регіоні, член Пензенської, Тамбовської наукових архівних комісій.
Григорій Петерсон | |
---|---|
рос. Григорий Петерсон | |
Народився | 18 лютого 1839 Пенза, Російська імперія |
Помер | 2 січня 1909 (69 років) Саранськ, Пензенська губернія, Російська імперія |
Діяльність | історик |
Нагороди |
Життєпис
Закінчив Санкт— Петербурзьку медико—хірургічну академію, служив у армійських лікарнях. Учасник 1877 — 1878, нагороджений медаллю.
З кінця 70—х рр. XIX століття — лікар у , Канську, Інсарі, Саранську. На початку XX століття керував архівом Саранського поліцейського управління.
Наукова та дослідна діяльність
Видав збірки документів про інсарських воєвод, про будівництво церков в Інсарі. Ввів до наукового обігу документи про , а саме листування ландрата Л. Ф. Арістова про оборону Саранська.
Спробував узагальнити дані про пам'ятки матеріальної культури на території пензенського краю. Першим звернувся до аналізу розвитку історико—краєзнавчої науки, виділяючи в ній найвидатніших дослідників.
Однак пріоритетною для Петерсона була історія XVIII століття. Він досліджував у мордовських землях виконання юридичних актів та норм про рекрутчину. Автор праць з , у яких дійшов висновку про поліетнічний характер дворянства мордовського краю.
Низку досліджень присвятив історії виникнення й розвитку монастирів на території Мордовії. Нагороджено орденом Св. Володимира 4—го ступеня, срібною медаллю в пам'ять про царювання Олександра ІІІ.
Праці
- Право хозяина // Русская старина.— 1907.— № 6
- Странички старины.— Саранск, 1993.
Джерела
- Воронин И. Д. Литературные деятели и литературные места в Мордовии.— Саранск, 1976
- Савин О. М. Живая память.— Саранск, 1981
- Мордовия. Кто есть кто. Энциклопедический словарь—справочник. — Ульяновск, 1997. — с. 315.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Peterson Grigo rij Pa vlovich Pe terson ros Grigorij Pavlovich Peterson nar 18 lyutogo 1839 Penza pom 2 sichnya 1909 Saransk mordovskij arhivist odin iz zachinateliv krayeznavstva u mordovskomu regioni chlen Penzenskoyi Tambovskoyi naukovih arhivnih komisij Grigorij Petersonros Grigorij PetersonNarodivsya18 lyutogo 1839 1839 02 18 Penza Rosijska imperiyaPomer2 sichnya 1909 1909 01 02 69 rokiv Saransk Penzenska guberniya Rosijska imperiyaDiyalnististorikNagorodiOrden Svyatogo Volodimira 4 stupenyaZhittyepisZakinchiv Sankt Peterburzku mediko hirurgichnu akademiyu sluzhiv u armijskih likarnyah Uchasnik 1877 1878 nagorodzhenij medallyu Z kincya 70 h rr XIX stolittya likar u Kansku Insari Saransku Na pochatku XX stolittya keruvav arhivom Saranskogo policejskogo upravlinnya Naukova ta doslidna diyalnistVidav zbirki dokumentiv pro insarskih voyevod pro budivnictvo cerkov v Insari Vviv do naukovogo obigu dokumenti pro a same listuvannya landrata L F Aristova pro oboronu Saranska Sprobuvav uzagalniti dani pro pam yatki materialnoyi kulturi na teritoriyi penzenskogo krayu Pershim zvernuvsya do analizu rozvitku istoriko krayeznavchoyi nauki vidilyayuchi v nij najvidatnishih doslidnikiv Odnak prioritetnoyu dlya Petersona bula istoriya XVIII stolittya Vin doslidzhuvav u mordovskih zemlyah vikonannya yuridichnih aktiv ta norm pro rekrutchinu Avtor prac z u yakih dijshov visnovku pro polietnichnij harakter dvoryanstva mordovskogo krayu Nizku doslidzhen prisvyativ istoriyi viniknennya j rozvitku monastiriv na teritoriyi Mordoviyi Nagorodzheno ordenom Sv Volodimira 4 go stupenya sribnoyu medallyu v pam yat pro caryuvannya Oleksandra III PraciPravo hozyaina Russkaya starina 1907 6 Stranichki stariny Saransk 1993 DzherelaVoronin I D Literaturnye deyateli i literaturnye mesta v Mordovii Saransk 1976 Savin O M Zhivaya pamyat Saransk 1981 Mordoviya Kto est kto Enciklopedicheskij slovar spravochnik Ulyanovsk 1997 s 315 Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij