У-сін (П'ять елементів; -стихій; -дій; -рухів; -станів, кит. трад. 五行 , спр. 五行 , піньїнь wŭ xíng) — одна з основних категорій китайської філософії; структура, що визначає взаємодії першоелементів світобудови. Крім філософії, широко використовується в традиційній китайській медицині, бойових мистецтвах, нумерології.
Виникнення
Один з найбільш ранніх нарисів концепції про першоелементи наведений у книзі «Речі Царств» ( 國語). Інший нарис міститься в каноні «Шу цзін», глава «Хун фань» (Великий план), але послідовність у-сін, що визначено в останньому, не відповідає класичним варіантам інтеракції («породження» чи «підкорення») між елементами системи. Час виникнення концепції у-сін є однією з невирішених проблем у китаєзнавстві. Наприклад, збірка «Шу цзін» містить згадку про неї у главі «Промова у Гань» 甘誓, але розділ (Документи Ся), що містить цю главу, іноді розглядають як штучне утворення що стилізує давнину, але не є збіркою автентичних документів; літопис «Цзо чжуань» містить три посилання на вираз у-сін, але у поглядах науковців на час утворення та побудову «Цзо чжуань» також існують значні розбіжності. «Цзо чжуань» та інші класичні тексти містять назви компонентів системи у-сін поряд із шостим «елементом», зерном ґу 穀: це іноді використовується як аргумент за те, що розвиток концепції у-сін був поступовим.
У текстах, які були віднайдені у похованні Мавандуй (ці тексти можуть бути датовані не пізніше 168 р. до н. е.), п'ять елементів подані як п'ять чеснот чи п'ять видів людської діяльності.
Див. також Емпедокл (490—430 до н. е.) та його вчення про .
Філософська концепція
Включає в себе п'ять класів (Вогонь, Вода, Дерево, Метал, Земля), що характеризують стан і взаємозв'язок всіх існуючих предметів і явищ.
Виникненню у-сін передує розгортання наступних станів: ([en] 混沌), (у цзі), (тай цзі); Інь-ян.
П'яти елементам властиві два основних циклічні взаємодії: взаємопородження і взаємоподолання.
Взаємопородження полягає в наступному: Дерево породжує Вогонь, Вогонь породжує Землю, Земля породжує Метал, Метал породжує Воду, Вода породжує Дерево.
Взаємоподолання полягає в наступному: Дерево перемагає Землю, Земля перемагає Воду, Вода перемагає Вогонь, Вогонь перемагає Метал, Метал перемагає Дерево.
Таблиця співвідношень п'яти стихій іншим категоріям китайської філософії
П'ять стихій | Дерево | Вогонь | Земля | Метал | Вода |
---|---|---|---|---|---|
Ієрогліфи | 木 | 火 | 土 | 金 | 水 |
Число (Хун фань) | 三(3) | 二(2) | 五(5) | 四(4) | 一(1) |
Число (, див. Книга обрядів) | 八(8) | 七(7) | 五(5) | 九(9) | 六(6) |
П'ять кольорів 五色 | Зелений, світло-блакитний 青 | Червоний 赤 | Жовтий 黄 | Білий 白 | Чорний, темно-синій 黑 |
П'ять напрямків 五方 | Схід 东 | Південь 南 | Центр 中 | Захід 西 | Північ 北 |
Пори року 五季 | Весна 春 | Літо 夏 | Міжсезоння 季夏 | Осінь 秋 | Зима 冬 |
Час доби 五时 | Ранок 平旦 | Опівдні 日中 | Вечір 日西 | Захід 日入 | Північ 夜半 |
П'ять зірок 五星 | Юпітер 木星 | Марс 火星 | Сатурн 土星 | Венера 金星 | Меркурій 水星 |
П'ять звуків 五声 | Видих 呼 | Сміх 笑 | Пісня 歌 | Плач 哭 | Стогін 呻 |
П'ять гам 五音 | Цзюэ 角 | Чжі 徵 | Гун 宫 | Шан 商 | Ю 羽 |
Органи 五脏 | Печінка 肝 | Серце 心 | Селезінка 脾 | Легені 肺 | Нирки 腎 |
П'ять відчуттів 五志 | Гнів 怒 | Радість 喜 | Задума 思 | Горе 悲 | Страх 恐 |
Пальці 五指 | Безіменний 无名指 | Середній 中指 | Вказівний 食指 | Великий 大拇指 | Мізинець 小指 |
Органи відчуття 五官 | Око 目 | Вухо 耳 | Ніс 鼻 | Язик 舌 | Рот 口 |
П'ять об'єктів органів відчуття 五觉 | Форма 色 | Дотик 觸 | Смак 味 | Запах 香 | Звук 聲 |
П'ять смаків 五味 | Кислий 酸 | Гіркий 苦 | Солодкий 甘 | Гострий 辛 | Солоний 鹹 |
五氣 | 筋 | 血 | 肉 | 气 | 骨 |
五榮 | 爪 | 面 | 唇 | 毛 | 髮 |
П'ять тварин 五兽 | Лазурний Дракон 青龙 | Ясно-червоний Фенікс 朱雀 | Жовтий Єдиноріг 黄麟 | Білий Тигр 白虎 | Чорна Черепаха 玄武 |
П'ять домашніх тварин 五畜 | Собака 犬 | Вівця 羊 | Корова 牛 | Курка 鸡 | Свиня 猪 |
五虫 | 鳞 | 羽 | 倮 | 毛 | 介 |
П'ять злаків 五穀 | Пшениця, ячмінь 麥 | Просо 黍 | Гаолян 禾 | Рис 米 | Боби 豆 |
П'ять фруктів 五果 | Слива 李 | Абрикос 杏 | Ююба 枣 | Персик 桃 | Каштан (китайський) 栗 |
五菜 | 韭 | 薤 | 葵 | 葱 | 藿 |
П'ять норм 五常 | Гуманність 仁 | Ритуал (ли) 礼 | Довіра 信 | Справедливість 义 | Мудрість 智 |
五政 | 宽 | 明 | 恭 | 力 | 静 |
五恶 | 风 | 热 | 湿 | 燥 | 寒 |
五化 | 生 | 长 | 化 | 收 | 藏 |
五祀 | 户 | 灶 | 霤 | 门 | 井 |
Небесні пні (знаки) 天干 | 甲•乙 | 丙•丁 | 戊•己 | 庚•辛 | 壬•癸 |
Критика
Концепція у-сін сприймалася китайськими філософами з різним ступенем скептицизму: Сюнь-цзи (58-115) і Мо-цзи (41-2) стверджують, що проходження фаз не регулярні (五行 无常 胜); Хань Фей згадує у-сін в контексті перерахування ворожильних практик, які він висміює (19-307)
Цзя Ї (201—169 до н. е., дин. Хань) описує альтернативну систему кореляції, побудовану навколо числа шість і конфуціанського канону в поєднанні з легістськими і даоськими термінами: шість дій, шість навчань, шість норм, шість класичних книг.
Див. також
- Живопис У-сін
- Чотири образи (Си сян 四象) сторон світу
- Ефір (стихія)
Примітки
- Taoism and Science: Cosmology, Evolution, Morality, Health and more (англ.)
Література
- Л.М. ПОНЯТТЯ “СТИХІЯ” (ВОГОНЬ, ВОДА, ЗЕМЛЯ, ПОВІТРЯ ) (2004)
- (рос.)Дун Чжуншу. Смысл пяти элементов // Древнекитайская философия. Эпоха Хань. М.: Наука. Главная редакция восточной литературы. 1990. — С. 125—127.
- (рос.)Бань Гу. О природе пяти элементов // Древнекитайская философия. Эпоха Хань. М.: Наука. Главная редакция восточной литературы. 1990. — С. 227—239.
- (рос.)Ван Тинсян. Разговор о пяти элементах. Перевод и комментарии. А. Б. Калкаевой // Человек и духовная культура Востока. Альманах. Вып.2. М.: Издательство «ОГНИ»,2003. — С. 83—87.
- (рос.)Быков Ф. С. Учение о первоэлементах в мировоззрении Дун Чжун-шу // Китай, Япония. История и филология. М., 1961.
- (рос.)Лисевич И. С. Моделирование мира в китайской мифологии и учение о пяти первоэлементах // Теоретические проблемы восточных литератур. М., 1969.
- (рос.)Зинин С. А. Пять элементов и концепция инь ян // Количественные методы в изучении истории стран Востока. М., 1986. С. 12—17.
- (рос.)Кобзев А. И. Пять элементов и «магические фигуры» «И цзина» // 12-я научная конференция «Общество и государство в Китае» Ч. I. М.,1981.
- (рос.)Кобзев А. И. Классификационная схема «пять элементов» — у син // 13-я научная конференция "Общество и государство в Китае. Ч. I. М., 1982.
- (англ.)Dr J. Zai. Даосизм та наука: Космологія, еволюція, моральність, здоров'я та ін = Taoism and Science: Cosmology, Evolution, Morality, Health and more. — Ultravisum - Research and Education. — 176 p. — .
Посилання
- 五行 (кит.) (укр. П'ять елементів на сайті «baike.baidu.com»)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U sin P yat elementiv stihij dij ruhiv staniv kit trad 五行 spr 五行 pinyin wŭ xing odna z osnovnih kategorij kitajskoyi filosofiyi struktura sho viznachaye vzayemodiyi pershoelementiv svitobudovi Krim filosofiyi shiroko vikoristovuyetsya v tradicijnij kitajskij medicini bojovih mistectvah numerologiyi Pentagrama U Sin Zmist 1 Viniknennya 2 Filosofska koncepciya 3 Tablicya spivvidnoshen p yati stihij inshim kategoriyam kitajskoyi filosofiyi 4 Kritika 5 Div takozh 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaViniknennyared Odin z najbilsh rannih narisiv koncepciyi pro pershoelementi navedenij u knizi Rechi Carstv Go yuj 國語 Inshij naris mistitsya v kanoni Shu czin glava Hun fan Velikij plan ale poslidovnist u sin sho viznacheno v ostannomu ne vidpovidaye klasichnim variantam interakciyi porodzhennya chi pidkorennya mizh elementami sistemi Chas viniknennya koncepciyi u sin ye odniyeyu z nevirishenih problem u kitayeznavstvi Napriklad zbirka Shu czin mistit zgadku pro neyi u glavi Promova u Gan 甘誓 ale rozdil Dokumenti Sya sho mistit cyu glavu inodi rozglyadayut yak shtuchne utvorennya sho stilizuye davninu ale ne ye zbirkoyu avtentichnih dokumentiv litopis Czo chzhuan mistit tri posilannya na viraz u sin ale u poglyadah naukovciv na chas utvorennya ta pobudovu Czo chzhuan takozh isnuyut znachni rozbizhnosti Czo chzhuan ta inshi klasichni teksti mistyat nazvi komponentiv sistemi u sin poryad iz shostim elementom zernom gu 穀 ce inodi vikoristovuyetsya yak argument za te sho rozvitok koncepciyi u sin buv postupovim U tekstah yaki buli vidnajdeni u pohovanni Mavanduj ci teksti mozhut buti datovani ne piznishe 168 r do n e p yat elementiv podani yak p yat chesnot chi p yat vidiv lyudskoyi diyalnosti 1 Div takozh Empedokl 490 430 do n e ta jogo vchennya pro chotiri stihiyi Filosofska koncepciyared Vklyuchaye v sebe p yat klasiv Vogon Voda Derevo Metal Zemlya sho harakterizuyut stan i vzayemozv yazok vsih isnuyuchih predmetiv i yavish Viniknennyu u sin pereduye rozgortannya nastupnih staniv Pochatkovij haos Hundun en 混沌 Bezmizhzhya u czi Velika mezha taj czi In yan P yati elementam vlastivi dva osnovnih ciklichni vzayemodiyi vzayemoporodzhennya i vzayemopodolannya Vzayemoporodzhennya polyagaye v nastupnomu Derevo porodzhuye Vogon Vogon porodzhuye Zemlyu Zemlya porodzhuye Metal Metal porodzhuye Vodu Voda porodzhuye Derevo Vzayemopodolannya polyagaye v nastupnomu Derevo peremagaye Zemlyu Zemlya peremagaye Vodu Voda peremagaye Vogon Vogon peremagaye Metal Metal peremagaye Derevo Tablicya spivvidnoshen p yati stihij inshim kategoriyam kitajskoyi filosofiyired P yat stihij Derevo Vogon Zemlya Metal Voda Iyeroglifi 木 火 土 金 水 Chislo Hun fan 三 3 二 2 五 5 四 4 一 1 Chislo Yue lin div Kniga obryadiv 八 8 七 7 五 5 九 9 六 6 P yat koloriv 五色 Zelenij svitlo blakitnij 青 Chervonij 赤 Zhovtij 黄 Bilij 白 Chornij temno sinij 黑 P yat napryamkiv 五方 Shid 东 Pivden 南 Centr 中 Zahid 西 Pivnich 北 Pori roku 五季 Vesna 春 Lito 夏 Mizhsezonnya 季夏 Osin 秋 Zima 冬 Chas dobi 五时 Ranok 平旦 Opivdni 日中 Vechir 日西 Zahid 日入 Pivnich 夜半 P yat zirok 五星 Yupiter 木星 Mars 火星 Saturn 土星 Venera 金星 Merkurij 水星 P yat zvukiv 五声 Vidih 呼 Smih 笑 Pisnya 歌 Plach 哭 Stogin 呻 P yat gam 五音 Czyue 角 Chzhi 徵 Gun 宫 Shan 商 Yu 羽 Organi 五脏 Pechinka 肝 Serce 心 Selezinka 脾 Legeni 肺 Nirki 腎 P yat vidchuttiv 五志 Gniv 怒 Radist 喜 Zaduma 思 Gore 悲 Strah 恐 Palci 五指 Bezimennij 无名指 Serednij 中指 Vkazivnij 食指 Velikij 大拇指 Mizinec 小指 Organi vidchuttya 五官 Oko 目 Vuho 耳 Nis 鼻 Yazik 舌 Rot 口 P yat ob yektiv organiv vidchuttya 五觉 Forma 色 Dotik 觸 Smak 味 Zapah 香 Zvuk 聲 P yat smakiv 五味 Kislij 酸 Girkij 苦 Solodkij 甘 Gostrij 辛 Solonij 鹹 五氣 筋 血 肉 气 骨 五榮 爪 面 唇 毛 髮 P yat tvarin 五兽 Lazurnij Drakon 青龙 Yasno chervonij Feniks 朱雀 Zhovtij Yedinorig 黄麟 Bilij Tigr 白虎 Chorna Cherepaha 玄武 P yat domashnih tvarin 五畜 Sobaka 犬 Vivcya 羊 Korova 牛 Kurka 鸡 Svinya 猪 五虫 鳞 羽 倮 毛 介 P yat zlakiv 五穀 Pshenicya yachmin 麥 Proso 黍 Gaolyan 禾 Ris 米 Bobi 豆 P yat fruktiv 五果 Sliva 李 Abrikos 杏 Yuyuba 枣 Persik 桃 Kashtan kitajskij 栗 五菜 韭 薤 葵 葱 藿 P yat norm 五常 Gumannist 仁 Ritual li 礼 Dovira 信 Spravedlivist 义 Mudrist 智 五政 宽 明 恭 力 静 五恶 风 热 湿 燥 寒 五化 生 长 化 收 藏 五祀 户 灶 霤 门 井 Nebesni pni znaki 天干 甲 乙 丙 丁 戊 己 庚 辛 壬 癸Kritikared Koncepciya u sin sprijmalasya kitajskimi filosofami z riznim stupenem skepticizmu Syun czi 58 115 i Mo czi 41 2 stverdzhuyut sho prohodzhennya faz ne regulyarni 五行 无常 胜 Han Fej zgaduye u sin v konteksti pererahuvannya vorozhilnih praktik yaki vin vismiyuye 19 307 Czya Yi 201 169 do n e din Han opisuye alternativnu sistemu korelyaciyi pobudovanu navkolo chisla shist i konfucianskogo kanonu v poyednanni z legistskimi i daoskimi terminami shist dij shist navchan shist norm shist klasichnih knig Div takozhred Zhivopis U sin Chotiri obrazi Si syan 四象 storon svitu Efir stihiya Primitkired Taoism and Science Cosmology Evolution Morality Health and more angl Literaturared L M PONYaTTYa STIHIYa VOGON VODA ZEMLYa POVITRYa 2004 ros Dun Chzhunshu Smysl pyati elementov Drevnekitajskaya filosofiya Epoha Han M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1990 S 125 127 ros Ban Gu O prirode pyati elementov Drevnekitajskaya filosofiya Epoha Han M Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury 1990 S 227 239 ros Van Tinsyan Razgovor o pyati elementah Perevod i kommentarii A B Kalkaevoj Chelovek i duhovnaya kultura Vostoka Almanah Vyp 2 M Izdatelstvo OGNI 2003 S 83 87 ros Bykov F S Uchenie o pervoelementah v mirovozzrenii Dun Chzhun shu Kitaj Yaponiya Istoriya i filologiya M 1961 ros Lisevich I S Modelirovanie mira v kitajskoj mifologii i uchenie o pyati pervoelementah Teoreticheskie problemy vostochnyh literatur M 1969 ros Zinin S A Pyat elementov i koncepciya in yan Kolichestvennye metody v izuchenii istorii stran Vostoka M 1986 S 12 17 ros Kobzev A I Pyat elementov i magicheskie figury I czina 12 ya nauchnaya konferenciya Obshestvo i gosudarstvo v Kitae Ch I M 1981 ros Kobzev A I Klassifikacionnaya shema pyat elementov u sin 13 ya nauchnaya konferenciya Obshestvo i gosudarstvo v Kitae Ch I M 1982 angl Dr J Zai Daosizm ta nauka Kosmologiya evolyuciya moralnist zdorov ya ta in Taoism and Science Cosmology Evolution Morality Health and more Ultravisum Research and Education 176 p ISBN 978 098 084 2555 Posilannyared 五行 kit ukr P yat elementiv na sajti baike baidu com Otrimano z https uk wikipedia org w index php title U sin amp oldid 40194357