Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Пінгвін Гумбольдта | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Spheniscus humboldti Meyen, 1834 | ||||||||||||||||||||||
 Поширення пінгвіна Гумбольдта | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Пінгвін Гумбольдта (Spheniscus humboldti) — вид птахів з роду Пінгвін родини пінгвінових. Названий на честь німецького вченого Александера фон Гумбольдта). Популяція перебуває в зоні ризику, тому охороняється згідно з законами США (англ. United States environmental law).
Опис
За розміром схожий з магеланським пінгвіном. Досягає довжини 65—70 см і ваги близько 4—4,7 кг. Самці трохи більші за самиць. Зовнішність обох видів також схожа (чорні спина й голова, біле черево), за винятком того, що у пінгвіна Гумбольдта одна, а не дві білі смуги, що йдуть через горло. Забарвлення самиць схоже із кольором пір'я самців.
Спосіб життя
Полюбляє кам'янисті узбережжя. Живиться рибою та ракоподібними недалеко від берега на глибині менше 60 м, але може пірнати і на 150 м. Взимку може мігрувати на сотні кілометрів від місць гніздування. Досить незграбний на суші, проте у воді — прекрасний «рибалка».
Здатен розмножуватися у віці 2 років. Гнізда влаштовуються в норах, скельних невеликих печерах або просто в ямках на поверхні ґрунту. Яйця відкладаються з березня по грудень, однак, в залежності від становища колонії, виражені два піки: у квітні—травні та вересні—жовтні. Якщо кормові умови цьому сприяють, цілком може виростити два виводка протягом року. Зазвичай за двомісячним линянням слідують два періоди розмноження по 5 місяців кожен. Як результат, птахів в районі гніздування можна бачити протягом всього року. Два однакових за розміром яйця відкладаються з інтервалів в 2-4 дні. Обидва батьків насиджують кладку протягом 40—42 днів. Найбільша частка яєць гине в результаті затоплення гнізд штормами, руйнування нір і хижацтва мартинів. Пташенята вилуплюються з інтервалом у два дні. Батьки годують пташенят щодня, вирушаючи не годівлю вранці і повертаючись ввечері. Іноді, щоб добратись зі схилів суші до води, проходять крізь місця, де лежать морські котики, ризикуючи власним життям (можуть стати для них кормом, тому вибирають час, коли ті ситі та відпочивають).[] Час, який батьки проводять на годуванні, зростає в міру зростання пташенят.
У період розмноження не вирушають далі 35 км від колонії. Пташенята залишаються в гнізді до тих пір, поки у них не виросте мезоптільний наряд. З цього часу вирушати на пошук здобичі для пташенят можуть обидва батьки. Пташенята «злітають» у віці 10—12 тижнів і залишають колонію на кілька тижнів, щоб живиться у морі.
Дорослі птахи з року в рік гніздяться в одному і тому ж гнізді й з тим же самим партнером. Після того, як остання пташеня другого виводка «злетів», дорослі птахи перед линянням на пару тижнів вирушають в море годуватися. Птахи линяють близько трьох тижнів — у січні-лютому. Після завершення линьки птахи знову на два тижні йдуть у море, щоб набрати вагу перед новим періодом розмноження.
У неволі доживають до більш ніж 30 років.
Розповсюдження та чисельність
Зустрічається тільки по західному узбережжя Південної Америки в зоні впливу холодної Перуанської течії, від о. Фока (5° південної широти) біля узбережжя Перу до (33° південної широти) у Чилі. Окрема колонія існує далі на південь, на островах . Світова популяція налічує 12 000 пар, з яких 8 гніздиться в Чилі, а 4 — в Перу. Загальна чисельність становить приблизно 8 тисяч осіб. Чисельність цього пінгвінів на тепер значно скорочується через надмірний вилов риби, загибель птахів у рибальських тенетах і діяльність людини при зборі гуано.
Узбережжя, уздовж якого живуть ці пінгвіни, дуже зазнає впливу Ель-Ніньйо. У такі періоди, крім харчів змінюється і погода. Йдуть сильні дощі, які можуть повністю змити колонії, як це трапилося на узбережжі Перу і Чилі у 1997/98 р. Природними хижаками є мартини, грифи, каракара, лисиці, ластоногі і китоподібні.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Телеканал «Мега», 22.06.2014
Джерела
- HENNIKE, Janos: Variabilität im Jagdverhalten des Humboldtpinguins (Sphenisus humboldti) unter verschiedenen ozeanographischen Bedingungen.— Kiel, Dissertation 2001.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pingvin Gumboldta Ohoronnij status Urazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Ptahi Aves Nadryad Kilegrudi Neognathae Ryad Pingvinopodibni Sphenisciformes Rodina Pingvinovi Spheniscidae Rid Pingvin Spheniscus Vid Pingvin Gumboldta Binomialna nazva Spheniscus humboldti Meyen 1834 Poshirennya pingvina Gumboldta Posilannya Vikishovishe Spheniscus humboldti Vikividi Spheniscus humboldti ITIS 174463 MSOP 22697817 NCBI 9240 Pingvin Gumboldta Spheniscus humboldti vid ptahiv z rodu Pingvin rodini pingvinovih Nazvanij na chest nimeckogo vchenogo Aleksandera fon Gumboldta Populyaciya perebuvaye v zoni riziku tomu ohoronyayetsya zgidno z zakonami SShA angl United States environmental law OpisZa rozmirom shozhij z magelanskim pingvinom Dosyagaye dovzhini 65 70 sm i vagi blizko 4 4 7 kg Samci trohi bilshi za samic Zovnishnist oboh vidiv takozh shozha chorni spina j golova bile cherevo za vinyatkom togo sho u pingvina Gumboldta odna a ne dvi bili smugi sho jdut cherez gorlo Zabarvlennya samic shozhe iz kolorom pir ya samciv Sposib zhittyaYajce pingvina Gumbolta Tuluzkij muzej Polyublyaye kam yanisti uzberezhzhya Zhivitsya riboyu ta rakopodibnimi nedaleko vid berega na glibini menshe 60 m ale mozhe pirnati i na 150 m Vzimku mozhe migruvati na sotni kilometriv vid misc gnizduvannya Dosit nezgrabnij na sushi prote u vodi prekrasnij ribalka Zdaten rozmnozhuvatisya u vici 2 rokiv Gnizda vlashtovuyutsya v norah skelnih nevelikih pecherah abo prosto v yamkah na poverhni gruntu Yajcya vidkladayutsya z bereznya po gruden odnak v zalezhnosti vid stanovisha koloniyi virazheni dva piki u kvitni travni ta veresni zhovtni Yaksho kormovi umovi comu spriyayut cilkom mozhe virostiti dva vivodka protyagom roku Zazvichaj za dvomisyachnim linyannyam sliduyut dva periodi rozmnozhennya po 5 misyaciv kozhen Yak rezultat ptahiv v rajoni gnizduvannya mozhna bachiti protyagom vsogo roku Dva odnakovih za rozmirom yajcya vidkladayutsya z intervaliv v 2 4 dni Obidva batkiv nasidzhuyut kladku protyagom 40 42 dniv Najbilsha chastka yayec gine v rezultati zatoplennya gnizd shtormami rujnuvannya nir i hizhactva martiniv Ptashenyata viluplyuyutsya z intervalom u dva dni Batki goduyut ptashenyat shodnya virushayuchi ne godivlyu vranci i povertayuchis vvecheri Inodi shob dobratis zi shiliv sushi do vodi prohodyat kriz miscya de lezhat morski kotiki rizikuyuchi vlasnim zhittyam mozhut stati dlya nih kormom tomu vibirayut chas koli ti siti ta vidpochivayut dzherelo Chas yakij batki provodyat na goduvanni zrostaye v miru zrostannya ptashenyat U period rozmnozhennya ne virushayut dali 35 km vid koloniyi Ptashenyata zalishayutsya v gnizdi do tih pir poki u nih ne viroste mezoptilnij naryad Z cogo chasu virushati na poshuk zdobichi dlya ptashenyat mozhut obidva batki Ptashenyata zlitayut u vici 10 12 tizhniv i zalishayut koloniyu na kilka tizhniv shob zhivitsya u mori Dorosli ptahi z roku v rik gnizdyatsya v odnomu i tomu zh gnizdi j z tim zhe samim partnerom Pislya togo yak ostannya ptashenya drugogo vivodka zletiv dorosli ptahi pered linyannyam na paru tizhniv virushayut v more goduvatisya Ptahi linyayut blizko troh tizhniv u sichni lyutomu Pislya zavershennya linki ptahi znovu na dva tizhni jdut u more shob nabrati vagu pered novim periodom rozmnozhennya U nevoli dozhivayut do bilsh nizh 30 rokiv Rozpovsyudzhennya ta chiselnistZustrichayetsya tilki po zahidnomu uzberezhzhya Pivdennoyi Ameriki v zoni vplivu holodnoyi Peruanskoyi techiyi vid o Foka 5 pivdennoyi shiroti bilya uzberezhzhya Peru do 33 pivdennoyi shiroti u Chili Okrema koloniya isnuye dali na pivden na ostrovah Svitova populyaciya nalichuye 12 000 par z yakih 8 gnizditsya v Chili a 4 v Peru Zagalna chiselnist stanovit priblizno 8 tisyach osib Chiselnist cogo pingviniv na teper znachno skorochuyetsya cherez nadmirnij vilov ribi zagibel ptahiv u ribalskih tenetah i diyalnist lyudini pri zbori guano Uzberezhzhya uzdovzh yakogo zhivut ci pingvini duzhe zaznaye vplivu El Ninjo U taki periodi krim harchiv zminyuyetsya i pogoda Jdut silni doshi yaki mozhut povnistyu zmiti koloniyi yak ce trapilosya na uzberezhzhi Peru i Chili u 1997 98 r Prirodnimi hizhakami ye martini grifi karakara lisici lastonogi i kitopodibni PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Telekanal Mega 22 06 2014DzherelaHENNIKE Janos Variabilitat im Jagdverhalten des Humboldtpinguins Sphenisus humboldti unter verschiedenen ozeanographischen Bedingungen Kiel Dissertation 2001