Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пере́токи — село в Головинській сільській громаді Рівненського району Рівненської області України. Населення становить 381 осіб.
| село Перетоки | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район | Рівненський район |
| Громада | Головинська сільська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1920 |
| Населення | 381 |
| Площа | 0,73 км² |
| Густота населення | 521,92 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35040 |
| Телефонний код | +380 3657 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°58′09″ пн. ш. 26°13′07″ сх. д. / 50.96917° пн. ш. 26.21861° сх. д.Координати: 50°58′09″ пн. ш. 26°13′07″ сх. д. / 50.96917° пн. ш. 26.21861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 191 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35040, Рівненська обл., Костопільський р-н, с.Злазне |
| Карта | |
  Перетоки | |
 Перетоки | |
| Мапа | |
Історія
| Цей розділ потребує більше , аби . |
Назва села Перетоки пов'язана з рівчаками, які перетікали дорогу, у північно-східній частині села. Саме у цій частині села поселилися перші переселенці. Весною, коли танули сніги, вода кількома бурхливими рівчаками перетікала дорогу, а влітку, ці перетоки через дорогу, пересихали і лише під час грози рівчаки нагадували про себе перетікаючи через дорогу. Звідси і походить назва села Перетоки. Село Перетоки належить до відносно молодих населених пунктів. На початку ХХ століття тут оселилися перші поселенці, а перша письмова згадка датується 1921 роком.
Передісторія та причини виникнення
До реформи 1861 року землі сучасної Злазненської сільської ради, у тому числі і земля на якій сьогодні розташоване село Перетоки, належали графу . У 1870—1871 роках з'явилися викупні акти: 116 дворів у Злазному викупили 645 десятин орної землі та 121 десятину неугідь. Викупна сума склала 14847 рублів сріблом. Після банкрутства Ворцеля третину землі викупив Крудиш. Старожили пам'ятають його більше як «крутиш, крутій», адже згодом він перепродував землю селянам. Були випадки, коли у різних людей були викупні документи на одну і ту ж ділянку землі. На території сучасного села Крудиш спорудив будинок. Біля обійстя розвів великий сад. Саме він сприяв переселенню на територію села сім'ї Михайла Вабищевича і трохи згодом — родині Петра Маєвського. Садиба Крудиша знаходилася недалеко він сучасної школи. Будинки Вабищевича і Маєвського знаходилися на північ від Крудишевої садиби. У Михайла Вабищевича були два сини: Андрій та Олександр, котрі згодом побудували окремі будинки для своїх сімей. Поштовхом до розростання села стала столипінська реформа початку ХХ століття. Одним із заходів реформи було переселення на хутори. Головною причиною переселення селян було малоземелля і безземелля у нашому краї. Саме в часи столипінської реформи жителі села Злазне купляють землю і домагаються виділення землі в окремих масивах-відрубах, а також переселяються на хутори. Частина неугідь залишилась громадським випасом. Відстань між селом і випасом була значною, тому селяни для корів в лісі збудували табір, а на своїх наділах почали зводити клуні і інші господарські споруди. Згодом злазненці поступово стали переселятись на свої наділи. Першим переселенцем із Злазного був Боришкевич Михайло Дем'янович. Згодом сюди переселилися , , , .
Міжвоєнний період та визвольні змагання
В період революційних подій 1917—1920 років влада кілька разів змінювалася. Селяни Злазного і навколишніх хуторів розгромили маєток Григорія Карачевського і спалили будинок Крудиша. І тільки великий сад ще довгі роки нагадував про Крудиша, який під час революції зник невідомо куди. Після Ризького договору 1921 року, територія нашого краю опинилася під владою Польщі. Польська влада також підтримувала переселення на хутори і у 20–30-их роках значна частина жителів села Злазне переселилася на хутори. Найбільшими з них були Перетоки, Вигін, Дубина, Криловщина, Темник і Цітин. Перша письмова згадка про село Перетоки припадає на 1921 рік, коли було проведено перепис. За переписом проведеним польською владою у 1921 році в селі Перетоки проживало 45 осіб. В кінці 30-х років у селі уже нараховувалось два десятки хат.
Друга світова війна
Кількість людей на хуторах значно зросла в роки Другої Світової війни, коли влітку 1943 року окупанти спалили село Злазне. Люди змушені були зимувати ту страшну зиму хто де. Селяни ішли на хутори до родичів і знайомих, щоб перезимувати. В окремих хатах жило по 4–5 сімей, люди ділилися останнім шматком хліба, щоб дожити до весни. Частина людей восени 1943 року в лісі викопали землянки для зимівлі, де і перезимували холодну зиму. Ще до цього часу одну з вулиць у селі Вигін так і називають — Землянки. На 1947 рік в селі нараховувалася 41 хата і проживало 230 осіб. Село, оточене з трьох сторін лісом, знаходилось в стороні від великих шляхів, проте і його не обминули страхіття Другої Світової війни. Старожили пам'ятають бої між загонами УПА і німецькими окупантами, між радянськими і німецькими вояками, між загонами НКВД і вояками УПА. В роки війни поблизу села знаходився військовий шпиталь і школа старшинського вишколу, тому жителі села допомагали воякам УПА, чимало молодих хлопців пішли до лав УПА. Активними учасниками національно-визвольного руху були: Глущик Микола Іванович, Боришкевич Василь Пилипович, Маєвська Надія Олександрівна, Гавула Петро Гордійович і інші. Не всім судилося пережити ту страшну війну і післявоєнне лихоліття, а декому довелося спізнати страхіття радянських таборів Воркути та Сибіру.
Післявоєнний період
Після створення колгоспу в селі Злазне, жителів Переток змушують теж вступати до колгоспу і в селі створюється рільнича бригада Злазненського колгоспу «Перемога». З метою придушення національно-визвольного руху радянська влада взялася за ліквідацію хуторів, які довгий час були підтримкою для вояків УПА. Мешканців хуторів змушують переселятися до Злазного або інших сіл, а частину родин вивезли до Сибіру. Зокрема лише в 1947 році за підтримку визвольного руху із сіл Злазне, Перетоки і навколишніх хуторів було вивезено 26 родин (122 особи). У 1949 році в селі відкрито початкову школу, у якій навчалися діти з Переток і інших навколишніх хуторів. Першого навчального року за школу служила комора в хаті Левчика Андрія Тихоновича. 72 учні прийшло до школи, тому навчання проходило в дві зміни. В 1950 році Злазненська сільська рада передала під школу хату вивезеного до Сибіру Глущика Василя. Навчання тут проходило у двох класних кімнатах. З 1972 року по 1993 рік початкова школа розміщувалася у будинку, спеціально збудованому під школу. З 1993 року початкову школу реорганізовано у комплекс школа — дитячий садок і навчальний рік розпочався в новому приміщенні. З 1996 року в селі діє неповна середня школа.
Наш час
В селі є клуб, дім молитви, працює медпункт і два магазини. На 01.01.1998 року в селі нараховувалось 94 будинки і проживало 382 жителі. Однак економічні негаразди в Україні змусили багатьох мешканців залишити село і кількість населення на початку ХХІ століття поступово зменшується. Якщо в 1998 році в селі проживало 382 жителі, то у 2007 році лише 352, у 2001—2005 роках у школі навчалося 128—133 учні, а в 2016—2017 навчальному році лише 76. Село на сьогодні було б значно більшим, проте у пошуках кращого життя багато переточан залишило село. Доля порозкидала їх по всьому світу, живуть вони в багатьох містах і селах України, Росії, США, Австралії і Канади. Проте не забувають про свій рідний край: пишуть листи, приїжджають до отчого краю вклонитися батьківському дому, набратися наснаги для майбутніх звершень.
Відомі люди
Народились
- Перетоки (Костопільський район) — релігійний діяч, Митрополит Созопольський, Правлячий Єпископ Західно-Європейської Єпархії.
Список використаних джерел
1. Денищук О. Книга Пам'яті і Слави Волині. Том 1. Рівненська область Костопільський район/О.Денищук. — Рівне, 2008. — 452 с. 2. Карп'юк А. Злазне і його околиці/А. Карп'юк. — Костопіль, 2008. –140 с. 3. Погосподарські книги на 1947, 1948, 1949 р.р. виконкому Злазненської сільської ради. // Архів Злазненської сільської ради Костопільського району Рівненської області. 4. Погосподарські книги Злазненської сільської ради Костопільського району Рівненської області за 2015 рік // Архів Злазненської сільської ради Костопільського району Рівненської області. 5. Спогади старожилів с. Перетоки // Архів кабінету історії Перетоцької загальноосвітньої шкорли І-ІІ ступенів Костопільської районної ради Рівненської області. 6. Шабаровський В. Костопільщина очима польської статистики / В.Шабаровський // Вічеве слово. — 2001. — № 11. — с.3.
| Цей розділ не містить . (листопад 2016) |
Посилання
- Погода в селі Перетоки
 | Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pere toki selo v Golovinskij silskij gromadi Rivnenskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Ukrayini Naselennya stanovit 381 osib selo PeretokiKrayina UkrayinaOblast Rivnenska oblastRajon Rivnenskij rajonGromada Golovinska silska gromadaOsnovni daniZasnovane 1920Naselennya 381Plosha 0 73 km Gustota naselennya 521 92 osib km Poshtovij indeks 35040Telefonnij kod 380 3657Geografichni daniGeografichni koordinati 50 58 09 pn sh 26 13 07 sh d 50 96917 pn sh 26 21861 sh d 50 96917 26 21861 Koordinati 50 58 09 pn sh 26 13 07 sh d 50 96917 pn sh 26 21861 sh d 50 96917 26 21861Serednya visota nad rivnem morya 191 mMisceva vladaAdresa radi 35040 Rivnenska obl Kostopilskij r n s ZlazneKartaPeretokiPeretokiMapaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Peretoki IstoriyaCej rozdil potrebuye bilshe posilan na inshi statti abi krashe integruvatisya do enciklopediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan u nayavnomu teksti Nazva sela Peretoki pov yazana z rivchakami yaki peretikali dorogu u pivnichno shidnij chastini sela Same u cij chastini sela poselilisya pershi pereselenci Vesnoyu koli tanuli snigi voda kilkoma burhlivimi rivchakami peretikala dorogu a vlitku ci peretoki cherez dorogu peresihali i lishe pid chas grozi rivchaki nagaduvali pro sebe peretikayuchi cherez dorogu Zvidsi i pohodit nazva sela Peretoki Selo Peretoki nalezhit do vidnosno molodih naselenih punktiv Na pochatku HH stolittya tut oselilisya pershi poselenci a persha pismova zgadka datuyetsya 1921 rokom Peredistoriya ta prichini viniknennya Do reformi 1861 roku zemli suchasnoyi Zlaznenskoyi silskoyi radi u tomu chisli i zemlya na yakij sogodni roztashovane selo Peretoki nalezhali grafu U 1870 1871 rokah z yavilisya vikupni akti 116 dvoriv u Zlaznomu vikupili 645 desyatin ornoyi zemli ta 121 desyatinu neugid Vikupna suma sklala 14847 rubliv sriblom Pislya bankrutstva Vorcelya tretinu zemli vikupiv Krudish Starozhili pam yatayut jogo bilshe yak krutish krutij adzhe zgodom vin pereproduvav zemlyu selyanam Buli vipadki koli u riznih lyudej buli vikupni dokumenti na odnu i tu zh dilyanku zemli Na teritoriyi suchasnogo sela Krudish sporudiv budinok Bilya obijstya rozviv velikij sad Same vin spriyav pereselennyu na teritoriyu sela sim yi Mihajla Vabishevicha i trohi zgodom rodini Petra Mayevskogo Sadiba Krudisha znahodilasya nedaleko vin suchasnoyi shkoli Budinki Vabishevicha i Mayevskogo znahodilisya na pivnich vid Krudishevoyi sadibi U Mihajla Vabishevicha buli dva sini Andrij ta Oleksandr kotri zgodom pobuduvali okremi budinki dlya svoyih simej Poshtovhom do rozrostannya sela stala stolipinska reforma pochatku HH stolittya Odnim iz zahodiv reformi bulo pereselennya na hutori Golovnoyu prichinoyu pereselennya selyan bulo malozemellya i bezzemellya u nashomu krayi Same v chasi stolipinskoyi reformi zhiteli sela Zlazne kuplyayut zemlyu i domagayutsya vidilennya zemli v okremih masivah vidrubah a takozh pereselyayutsya na hutori Chastina neugid zalishilas gromadskim vipasom Vidstan mizh selom i vipasom bula znachnoyu tomu selyani dlya koriv v lisi zbuduvali tabir a na svoyih nadilah pochali zvoditi kluni i inshi gospodarski sporudi Zgodom zlaznenci postupovo stali pereselyatis na svoyi nadili Pershim pereselencem iz Zlaznogo buv Borishkevich Mihajlo Dem yanovich Zgodom syudi pereselilisya Mizhvoyennij period ta vizvolni zmagannya V period revolyucijnih podij 1917 1920 rokiv vlada kilka raziv zminyuvalasya Selyani Zlaznogo i navkolishnih hutoriv rozgromili mayetok Grigoriya Karachevskogo i spalili budinok Krudisha I tilki velikij sad she dovgi roki nagaduvav pro Krudisha yakij pid chas revolyuciyi znik nevidomo kudi Pislya Rizkogo dogovoru 1921 roku teritoriya nashogo krayu opinilasya pid vladoyu Polshi Polska vlada takozh pidtrimuvala pereselennya na hutori i u 20 30 ih rokah znachna chastina zhiteliv sela Zlazne pereselilasya na hutori Najbilshimi z nih buli Peretoki Vigin Dubina Krilovshina Temnik i Citin Persha pismova zgadka pro selo Peretoki pripadaye na 1921 rik koli bulo provedeno perepis Za perepisom provedenim polskoyu vladoyu u 1921 roci v seli Peretoki prozhivalo 45 osib V kinci 30 h rokiv u seli uzhe narahovuvalos dva desyatki hat Druga svitova vijna Kilkist lyudej na hutorah znachno zrosla v roki Drugoyi Svitovoyi vijni koli vlitku 1943 roku okupanti spalili selo Zlazne Lyudi zmusheni buli zimuvati tu strashnu zimu hto de Selyani ishli na hutori do rodichiv i znajomih shob perezimuvati V okremih hatah zhilo po 4 5 simej lyudi dililisya ostannim shmatkom hliba shob dozhiti do vesni Chastina lyudej voseni 1943 roku v lisi vikopali zemlyanki dlya zimivli de i perezimuvali holodnu zimu She do cogo chasu odnu z vulic u seli Vigin tak i nazivayut Zemlyanki Na 1947 rik v seli narahovuvalasya 41 hata i prozhivalo 230 osib Selo otochene z troh storin lisom znahodilos v storoni vid velikih shlyahiv prote i jogo ne obminuli strahittya Drugoyi Svitovoyi vijni Starozhili pam yatayut boyi mizh zagonami UPA i nimeckimi okupantami mizh radyanskimi i nimeckimi voyakami mizh zagonami NKVD i voyakami UPA V roki vijni poblizu sela znahodivsya vijskovij shpital i shkola starshinskogo vishkolu tomu zhiteli sela dopomagali voyakam UPA chimalo molodih hlopciv pishli do lav UPA Aktivnimi uchasnikami nacionalno vizvolnogo ruhu buli Glushik Mikola Ivanovich Borishkevich Vasil Pilipovich Mayevska Nadiya Oleksandrivna Gavula Petro Gordijovich i inshi Ne vsim sudilosya perezhiti tu strashnu vijnu i pislyavoyenne liholittya a dekomu dovelosya spiznati strahittya radyanskih taboriv Vorkuti ta Sibiru Pislyavoyennij period Pislya stvorennya kolgospu v seli Zlazne zhiteliv Peretok zmushuyut tezh vstupati do kolgospu i v seli stvoryuyetsya rilnicha brigada Zlaznenskogo kolgospu Peremoga Z metoyu pridushennya nacionalno vizvolnogo ruhu radyanska vlada vzyalasya za likvidaciyu hutoriv yaki dovgij chas buli pidtrimkoyu dlya voyakiv UPA Meshkanciv hutoriv zmushuyut pereselyatisya do Zlaznogo abo inshih sil a chastinu rodin vivezli do Sibiru Zokrema lishe v 1947 roci za pidtrimku vizvolnogo ruhu iz sil Zlazne Peretoki i navkolishnih hutoriv bulo vivezeno 26 rodin 122 osobi U 1949 roci v seli vidkrito pochatkovu shkolu u yakij navchalisya diti z Peretok i inshih navkolishnih hutoriv Pershogo navchalnogo roku za shkolu sluzhila komora v hati Levchika Andriya Tihonovicha 72 uchni prijshlo do shkoli tomu navchannya prohodilo v dvi zmini V 1950 roci Zlaznenska silska rada peredala pid shkolu hatu vivezenogo do Sibiru Glushika Vasilya Navchannya tut prohodilo u dvoh klasnih kimnatah Z 1972 roku po 1993 rik pochatkova shkola rozmishuvalasya u budinku specialno zbudovanomu pid shkolu Z 1993 roku pochatkovu shkolu reorganizovano u kompleks shkola dityachij sadok i navchalnij rik rozpochavsya v novomu primishenni Z 1996 roku v seli diye nepovna serednya shkola Nash chas V seli ye klub dim molitvi pracyuye medpunkt i dva magazini Na 01 01 1998 roku v seli narahovuvalos 94 budinki i prozhivalo 382 zhiteli Odnak ekonomichni negarazdi v Ukrayini zmusili bagatoh meshkanciv zalishiti selo i kilkist naselennya na pochatku HHI stolittya postupovo zmenshuyetsya Yaksho v 1998 roci v seli prozhivalo 382 zhiteli to u 2007 roci lishe 352 u 2001 2005 rokah u shkoli navchalosya 128 133 uchni a v 2016 2017 navchalnomu roci lishe 76 Selo na sogodni bulo b znachno bilshim prote u poshukah krashogo zhittya bagato peretochan zalishilo selo Dolya porozkidala yih po vsomu svitu zhivut voni v bagatoh mistah i selah Ukrayini Rosiyi SShA Avstraliyi i Kanadi Prote ne zabuvayut pro svij ridnij kraj pishut listi priyizhdzhayut do otchogo krayu vklonitisya batkivskomu domu nabratisya nasnagi dlya majbutnih zvershen Vidomi lyudiNarodilis Peretoki Kostopilskij rajon religijnij diyach Mitropolit Sozopolskij Pravlyachij Yepiskop Zahidno Yevropejskoyi Yeparhiyi Spisok vikoristanih dzherel 1 Denishuk O Kniga Pam yati i Slavi Volini Tom 1 Rivnenska oblast Kostopilskij rajon O Denishuk Rivne 2008 452 s 2 Karp yuk A Zlazne i jogo okolici A Karp yuk Kostopil 2008 140 s 3 Pogospodarski knigi na 1947 1948 1949 r r vikonkomu Zlaznenskoyi silskoyi radi Arhiv Zlaznenskoyi silskoyi radi Kostopilskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti 4 Pogospodarski knigi Zlaznenskoyi silskoyi radi Kostopilskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti za 2015 rik Arhiv Zlaznenskoyi silskoyi radi Kostopilskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti 5 Spogadi starozhiliv s Peretoki Arhiv kabinetu istoriyi Peretockoyi zagalnoosvitnoyi shkorli I II stupeniv Kostopilskoyi rajonnoyi radi Rivnenskoyi oblasti 6 Shabarovskij V Kostopilshina ochima polskoyi statistiki V Shabarovskij Vicheve slovo 2001 11 s 3 Cej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno listopad 2016 PosilannyaPogoda v seli Peretoki Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi