Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Первома́йське (до 1944 р. Джурчи́; крим. Curçı) — селище в Україні, в Курманському районі Автономної Республіки Крим. Колишній районий центр Первомайськоого району. Розташоване в степовій частині Криму.
| селище Первомайське | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Район/міськрада | Первомайська селищна рада |
| Рада | Первомайська селищна рада |
| Код КАТОТТГ | UA01120530010010780 |
| Основні дані | |
| Статус | із 2024 року |
| Населення | ▼8964 (на 2014 рік) |
| Поштовий індекс | 96300 — 96304 |
| Телефонний код | +380 6552 |
| Географічні координати | 45°42′58″ пн. ш. 33°51′28″ сх. д. / 45.71611° пн. ш. 33.85778° сх. д.Координати: 45°42′58″ пн. ш. 33°51′28″ сх. д. / 45.71611° пн. ш. 33.85778° сх. д. |
| Висота над рівнем моря | 18-30 м |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Воїнка |
| До станції: | 25 км |
| До обл. центру: | |
| - фізична: | 85,7 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 96300, АРК, Первомайський р-н, смт Первомайське, вул. Радянська, 3 |
| Карта | |
  Первомайське | |
 Первомайське | |
|
| |
До Другої світової війни Джурчи було одним із декількох сіл степового Криму, у якому мешкали естонці.
Історичні відомості
На околиці села Первомайського знайдені кремінні знаряддя праці доби міді та бронзи. Перша письмова згадка про село Джурчі (так називалося Первомайське) є в «Описі міста Перекопа та його повіту» 1798 року. Проживало в ньому 62 чоловіка, а на початку XIX ст. тут уже налічувалося 152 мешканці. Основним заняттям населення було скотарство та землеробство. Жителі Джурчі, як державні селяни, виконували різні повинності — на користь казни, на утримання канцелярії дворянських предводителів, земської поліції та інші.
Після Кримської війни 1853–1856 рр. село Джурчі обезлюдніло і занепало. На початку 60-х років XIX ст. сюди переселилося більш як 30 сімей естонських селян з Ярвамаського повіту, які прагнули позбутися жорстокої експлуатації прибалтійських поміщиків. Кінцевим пунктом їх довгої, виснажливої дороги стало село Джурчі. їм виділили казенні землі. Важко було обживатися на новому, незвичному місці.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 2337 | 66.58% |
| кримськотатарська | 898 | 25.58% |
| українська | 259 | 7.38% |
| білоруська | 4 | 0.11% |
| румунська | 1 | 0.03% |
| інші/не вказали | 11 | 0.32% |
| Усього | 3510 | 100% |
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- Погода в Україні
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Додаткова література
- стаття Первомайське — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pervoma jske do 1944 r Dzhurchi krim Curci selishe v Ukrayini v Kurmanskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim Kolishnij rajonij centr Pervomajskoogo rajonu Roztashovane v stepovij chastini Krimu selishe PervomajskeKrayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimRajon miskrada Pervomajska selishna radaRada Pervomajska selishna radaKod KATOTTG UA01120530010010780Osnovni daniStatus iz 2024 rokuNaselennya 8964 na 2014 rik Poshtovij indeks 96300 96304Telefonnij kod 380 6552Geografichni koordinati 45 42 58 pn sh 33 51 28 sh d 45 71611 pn sh 33 85778 sh d 45 71611 33 85778 Koordinati 45 42 58 pn sh 33 51 28 sh d 45 71611 pn sh 33 85778 sh d 45 71611 33 85778Visota nad rivnem morya 18 30 mVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya VoyinkaDo stanciyi 25 kmDo obl centru fizichna 85 7 kmSelishna vladaAdresa 96300 ARK Pervomajskij r n smt Pervomajske vul Radyanska 3KartaPervomajskePervomajskePervomajske u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Pervomajske Do Drugoyi svitovoyi vijni Dzhurchi bulo odnim iz dekilkoh sil stepovogo Krimu u yakomu meshkali estonci Istorichni vidomostiNa okolici sela Pervomajskogo znajdeni kreminni znaryaddya praci dobi midi ta bronzi Persha pismova zgadka pro selo Dzhurchi tak nazivalosya Pervomajske ye v Opisi mista Perekopa ta jogo povitu 1798 roku Prozhivalo v nomu 62 cholovika a na pochatku XIX st tut uzhe nalichuvalosya 152 meshkanci Osnovnim zanyattyam naselennya bulo skotarstvo ta zemlerobstvo Zhiteli Dzhurchi yak derzhavni selyani vikonuvali rizni povinnosti na korist kazni na utrimannya kancelyariyi dvoryanskih predvoditeliv zemskoyi policiyi ta inshi Pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rr selo Dzhurchi obezlyudnilo i zanepalo Na pochatku 60 h rokiv XIX st syudi pereselilosya bilsh yak 30 simej estonskih selyan z Yarvamaskogo povitu yaki pragnuli pozbutisya zhorstokoyi ekspluataciyi pribaltijskih pomishikiv Kincevim punktom yih dovgoyi visnazhlivoyi dorogi stalo selo Dzhurchi yim vidilili kazenni zemli Vazhko bulo obzhivatisya na novomu nezvichnomu misci NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokrosijska 2337 66 58 krimskotatarska 898 25 58 ukrayinska 259 7 38 biloruska 4 0 11 rumunska 1 0 03 inshi ne vkazali 11 0 32 Usogo 3510 100 PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2015 roku PDF XLS Pogoda v Ukrayini https socialdata org ua projects mova 2001 Dodatkova literaturastattya Pervomajske Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s