Провінція Пенсільванія (англ. Province of Pennsylvania) також відома як Пенсільванська колонія, була британською північноамериканською колонією, заснованою Вільямом Пенном після отримання земельного гранту від Англійського короля Карла II у 1681 році. Назва Пенсільванія («Ліси Пенна») відноситься до батька Вільяма, [en].
Пенсільванія провінція | |||||
| |||||
Столиця | Філадельфія | ||||
---|---|---|---|---|---|
Офіційні мови | англійська Пенсільвансько-німецький діалект | ||||
Форма правління | конституційна монархія | ||||
{{{незалежність}}} | 1682 - 1776 | ||||
Площа | |||||
- Загалом | 119 283 км² | ||||
Населення | |||||
- Густота | 2,74/км² | ||||
Часовий пояс | EST | ||||
Домен | https://pa.gov | ||||
Провінція Пенсільванія була однією з двох великих колоній Реставрації. Статут власної колонії залишався в руках родини Пеннів, доки вони не були вигнані в ході Американської революції, коли було створено Співдружність Пенсільванії, яка стала одним із перших тринадцяти штатів. «Нижні округи Делаверу», окрема колонія в межах провінції, відокремилася під час Американської революції як «штат Делавер» і також була одним із початкових тринадцяти штатів.
Колонія приваблювала квакерів, німців та шотландсько-ірландських прикордонників. Ленапе сприяли миру з квакерами. Однак війни зрештою спалахнули після того, як Вільяма Пенна та [en] більше не було в живих. Вірування ленапейців були демонізовані квакерами, незважаючи на те, що останні спочатку шукали релігійної свободи. Філадельфія стала великим портом і торговим містом.
Уряд
Колоніальний уряд, заснований у 1683 році згідно з Правильною структурою Пенна, складався з призначеного губернатора, власника (Вільяма Пенна), Ради провінції з 72 членів і більшої Генеральної асамблеї. Генеральна асамблея, також відома як Асамблея провінції Пенсільванії, була найбільшою та найбільш представницькою гілкою влади, але мала невеликі повноваження.
У 1683, 1696 та 1701 роках були прийняті наступні рамки правління. Четверта рамка була також відома як Хартія привілеїв і залишалася в силі до Американської революції. У той час революціонери вважали Збори провінції надто поміркованими, які проігнорували Збори та провели з’їзд, на якому було прийнято [en] для новоствореної Співдружності, утворивши в процесі нову Генеральну асамблею.
Округи
Незважаючи на те, що Пенн отримав землю від короля, він спробував придбати землю у корінних американців. Делавери (Ленні Ленапе) володіли більшою частиною землі поблизу сучасної Філадельфії. Вони очікували виплати в обмін на відмову від звільнення території. Пенн і його представники (власники) уклали низку договорів з племенами Делавер та іншими племенами, які мали інтерес до землі, наданої йому королівським грантом.
Початкові договори були укладені між 1682 і 1684 роками щодо ділянок між Нью-Джерсі та колишніми шведськими/голландськими колоніями в сучасному Делавері. Таким чином, провінція була спочатку розділена на три округи, а також три «нижні округи на затоці Делавер». Крайній східний, округ Бакс, округ Філадельфія та округ Честер, захід крайній.
Нижні округи
«Нижні округи в Делавері», окрема колонія в межах провінції, становили ті самі три округи, які складають нинішній штат Делавер: Нью-Касл, найпівнічніший, Сассекс, найпівденніший, і Кент, який знаходився між Нью-Каслом і Сассексським округом. . Їхні кордони залишаються незмінними донині.
Нові землі і нові округи
Лише через кілька десятиліть наступного століття було укладено додаткові договори з корінними жителями Америки. Власники колонії уклали угоди в 1718, 1732, 1737, 1749, 1754 і 1754 роках, розсуваючи межі колонії (все ще в межах оригінального королівського гранту) на північ і захід. До початку франко-індіанської війни в 1754 році Асамблея заснувала додаткові графства Ланкастер (1729), Йорк (1749), Камберленд (1750), Беркс (1752) і Нортгемптон (1752).
Після завершення війни в 1768 році було укладено додатковий договір, який дотримувався обмежень Королівської декларації 1763 року.
Індійські відносини
Вільям Пенн наказав чесно поводитися з індіанцями. Це призвело до значно кращих відносин з місцевими корінними племенами (головним чином ленапе та [en]), ніж у більшості інших колоній. Раніше квакери з повагою ставилися до індіанців, добровільно купували у них землю і навіть мали представництво індіанців і білих у суді присяжних. За словами Вольтера, Шакамаксонський договір був «єдиним договором між індіанцями та християнами, який ніколи не присягався і який ніколи не порушувався». Квакери також відмовилися надавати будь-яку допомогу індіанським війнам Нової Англії.
У 1737 році колонія обміняла значну частину своєї політичної доброї волі з корінним Ленапе на додаткові землі. Колоніальні адміністратори стверджували, що у них є документ, датований 1680-ми роками, в якому Ленапе-Делавери обіцяли продати частину землі, починаючи від місця злиття річки Делавер і річки Лігай (теперішній Істон, Пенсільванія) «настільки далеко на захід, наскільки людина могла пройти за півтора дня.». Ця покупка стала відомою як «пішохідна». Хоча документ, швидше за все, був підробкою, Ленапе цього не усвідомлювали. Секретар провінції [en] запровадив план, який мав захопити стільки землі, скільки вони могли отримати, і найняв трьох найшвидших бігунів у колонії, щоб пробігти покупку на стежці, яку заздалегідь розчищили інші члени колонії. Темп був настільки інтенсивним, що лише один бігун завершив «прогулянку», подолавши дивовижні 70 миль (110 км). Це дало Penns 1 200 000 акрів (4 900 км2) землі на території сучасної північно-східної Пенсільванії, площа приблизно еквівалентна розміру штату Род-Айленд у момент покупки.
Територія придбання охоплює повністю або частково територію нинішніх округів Пайк, Монро, Карбон, Скайлкілл, Нортгемптон, Лігай і Бакс. Плем'я ленапе протягом наступних 19 років боролося за анулювання договору, але безуспішно. Ленапе-делавери були витіснені в долини [en] і [en], які вже були переповнені іншими переміщеними племенами.
Цікаві факти
В штаті Пенсільванія в місті Еммеєсі до цього часу зберігся історичний будинок. Який був збудований в 1734 і в якому постійно проживали аж до наших днів.
Примітки
- Hershey, L. B. (2009). Peace through conversation: William Penn, Israel Pemberton and the shaping of Quaker-Indian relations, 1681-1757 [University of Iowa]. https://doi.org/10.17077/etd.hk7i11nh
- Joseph E. Illick, Colonial Pennsylvania: A History (1976).
- Forest, Tuomi J., William Penn Visionary Proprietor http://xroads.virginia.edu/~cap/penn/pnind.html [ 2018-09-04 у Wayback Machine.]
- Genealogical Map of the Counties (PDF). Pennsylvania Historical Museum Commission.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Goode, Michael. Native American-Pennsylvania Relations 1681-1753. Encyclopedia of Greater Philadelphia. Процитовано 23 вересня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - (2005). . . Архів оригіналу за 13 березня 2014. Процитовано 2 липня 2008.
- Newman, Andrew. Treaty of Shackamaxon. Encyclopedia of Greater Philadelphia. Процитовано 23 вересня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Kyriakodis, Harry (7 травня 2014). Respectfully Remembering the Affable One. Hidden City Philadelphia.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Shannon, Timothy J. Native American-Pennsylvania Relations, 1754-89. Encyclopedia of Greater Philadelphia. Процитовано 23 вересня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Provinciya Pensilvaniya angl Province of Pennsylvania takozh vidoma yak Pensilvanska koloniya bula britanskoyu pivnichnoamerikanskoyu koloniyeyu zasnovanoyu Vilyamom Pennom pislya otrimannya zemelnogo grantu vid Anglijskogo korolya Karla II u 1681 roci Nazva Pensilvaniya Lisi Penna vidnositsya do batka Vilyama en Pensilvaniya provinciya angl Province of Pennsylvania Prapor Gerb Roztashuvannya nazva rod Stolicya Filadelfiya Oficijni movi anglijska Pensilvansko nimeckij dialekt Forma pravlinnya konstitucijna monarhiya nezalezhnist 1682 1776 Plosha Zagalom 119 283 km Naselennya Gustota 2 74 km Chasovij poyas EST Domen https pa gov Provinciya Pensilvaniya bula odniyeyu z dvoh velikih kolonij Restavraciyi Statut vlasnoyi koloniyi zalishavsya v rukah rodini Penniv doki voni ne buli vignani v hodi Amerikanskoyi revolyuciyi koli bulo stvoreno Spivdruzhnist Pensilvaniyi yaka stala odnim iz pershih trinadcyati shtativ Nizhni okrugi Delaveru okrema koloniya v mezhah provinciyi vidokremilasya pid chas Amerikanskoyi revolyuciyi yak shtat Delaver i takozh bula odnim iz pochatkovih trinadcyati shtativ Koloniya privablyuvala kvakeriv nimciv ta shotlandsko irlandskih prikordonnikiv Lenape spriyali miru z kvakerami Odnak vijni zreshtoyu spalahnuli pislya togo yak Vilyama Penna ta en bilshe ne bulo v zhivih Viruvannya lenapejciv buli demonizovani kvakerami nezvazhayuchi na te sho ostanni spochatku shukali religijnoyi svobodi Filadelfiya stala velikim portom i torgovim mistom UryadKolonialnij uryad zasnovanij u 1683 roci zgidno z Pravilnoyu strukturoyu Penna skladavsya z priznachenogo gubernatora vlasnika Vilyama Penna Radi provinciyi z 72 chleniv i bilshoyi Generalnoyi asambleyi Generalna asambleya takozh vidoma yak Asambleya provinciyi Pensilvaniyi bula najbilshoyu ta najbilsh predstavnickoyu gilkoyu vladi ale mala neveliki povnovazhennya U 1683 1696 ta 1701 rokah buli prijnyati nastupni ramki pravlinnya Chetverta ramka bula takozh vidoma yak Hartiya privileyiv i zalishalasya v sili do Amerikanskoyi revolyuciyi U toj chas revolyucioneri vvazhali Zbori provinciyi nadto pomirkovanimi yaki proignoruvali Zbori ta proveli z yizd na yakomu bulo prijnyato en dlya novostvorenoyi Spivdruzhnosti utvorivshi v procesi novu Generalnu asambleyu OkrugiNezvazhayuchi na te sho Penn otrimav zemlyu vid korolya vin sprobuvav pridbati zemlyu u korinnih amerikanciv Delaveri Lenni Lenape volodili bilshoyu chastinoyu zemli poblizu suchasnoyi Filadelfiyi Voni ochikuvali viplati v obmin na vidmovu vid zvilnennya teritoriyi Penn i jogo predstavniki vlasniki uklali nizku dogovoriv z plemenami Delaver ta inshimi plemenami yaki mali interes do zemli nadanoyi jomu korolivskim grantom Pochatkovi dogovori buli ukladeni mizh 1682 i 1684 rokami shodo dilyanok mizh Nyu Dzhersi ta kolishnimi shvedskimi gollandskimi koloniyami v suchasnomu Delaveri Takim chinom provinciya bula spochatku rozdilena na tri okrugi a takozh tri nizhni okrugi na zatoci Delaver Krajnij shidnij okrug Baks okrug Filadelfiya ta okrug Chester zahid krajnij Nizhni okrugi Nizhni okrugi v Delaveri okrema koloniya v mezhah provinciyi stanovili ti sami tri okrugi yaki skladayut ninishnij shtat Delaver Nyu Kasl najpivnichnishij Sasseks najpivdennishij i Kent yakij znahodivsya mizh Nyu Kaslom i Sasseksskim okrugom Yihni kordoni zalishayutsya nezminnimi donini Novi zemli i novi okrugi Lishe cherez kilka desyatilit nastupnogo stolittya bulo ukladeno dodatkovi dogovori z korinnimi zhitelyami Ameriki Vlasniki koloniyi uklali ugodi v 1718 1732 1737 1749 1754 i 1754 rokah rozsuvayuchi mezhi koloniyi vse she v mezhah originalnogo korolivskogo grantu na pivnich i zahid Do pochatku franko indianskoyi vijni v 1754 roci Asambleya zasnuvala dodatkovi grafstva Lankaster 1729 Jork 1749 Kamberlend 1750 Berks 1752 i Nortgempton 1752 Pislya zavershennya vijni v 1768 roci bulo ukladeno dodatkovij dogovir yakij dotrimuvavsya obmezhen Korolivskoyi deklaraciyi 1763 roku Indijski vidnosiniKartina Bendzhamina Vesta 1771 r iz zobrazhennyam ugodi Vilyama Penna z Delaverami 1682 r Vilyam Penn nakazav chesno povoditisya z indiancyami Ce prizvelo do znachno krashih vidnosin z miscevimi korinnimi plemenami golovnim chinom lenape ta en nizh u bilshosti inshih kolonij Ranishe kvakeri z povagoyu stavilisya do indianciv dobrovilno kupuvali u nih zemlyu i navit mali predstavnictvo indianciv i bilih u sudi prisyazhnih Za slovami Voltera Shakamaksonskij dogovir buv yedinim dogovorom mizh indiancyami ta hristiyanami yakij nikoli ne prisyagavsya i yakij nikoli ne porushuvavsya Kvakeri takozh vidmovilisya nadavati bud yaku dopomogu indianskim vijnam Novoyi Angliyi U 1737 roci koloniya obminyala znachnu chastinu svoyeyi politichnoyi dobroyi voli z korinnim Lenape na dodatkovi zemli Kolonialni administratori stverdzhuvali sho u nih ye dokument datovanij 1680 mi rokami v yakomu Lenape Delaveri obicyali prodati chastinu zemli pochinayuchi vid miscya zlittya richki Delaver i richki Ligaj teperishnij Iston Pensilvaniya nastilki daleko na zahid naskilki lyudina mogla projti za pivtora dnya Cya pokupka stala vidomoyu yak pishohidna Hocha dokument shvidshe za vse buv pidrobkoyu Lenape cogo ne usvidomlyuvali Sekretar provinciyi en zaprovadiv plan yakij mav zahopiti stilki zemli skilki voni mogli otrimati i najnyav troh najshvidshih biguniv u koloniyi shob probigti pokupku na stezhci yaku zazdalegid rozchishili inshi chleni koloniyi Temp buv nastilki intensivnim sho lishe odin bigun zavershiv progulyanku podolavshi divovizhni 70 mil 110 km Ce dalo Penns 1 200 000 akriv 4 900 km2 zemli na teritoriyi suchasnoyi pivnichno shidnoyi Pensilvaniyi plosha priblizno ekvivalentna rozmiru shtatu Rod Ajlend u moment pokupki Budinok pritulok v Emmeyesi shtat Pensilvaniya zhovten 2012 roku Teritoriya pridbannya ohoplyuye povnistyu abo chastkovo teritoriyu ninishnih okrugiv Pajk Monro Karbon Skajlkill Nortgempton Ligaj i Baks Plem ya lenape protyagom nastupnih 19 rokiv borolosya za anulyuvannya dogovoru ale bezuspishno Lenape delaveri buli vitisneni v dolini en i en yaki vzhe buli perepovneni inshimi peremishenimi plemenami Cikavi faktiV shtati Pensilvaniya v misti Emmeyesi do cogo chasu zberigsya istorichnij budinok Yakij buv zbudovanij v 1734 i v yakomu postijno prozhivali azh do nashih dniv PrimitkiHershey L B 2009 Peace through conversation William Penn Israel Pemberton and the shaping of Quaker Indian relations 1681 1757 University of Iowa https doi org 10 17077 etd hk7i11nh Joseph E Illick Colonial Pennsylvania A History 1976 Forest Tuomi J William Penn Visionary Proprietor http xroads virginia edu cap penn pnind html 2018 09 04 u Wayback Machine Genealogical Map of the Counties PDF Pennsylvania Historical Museum Commission a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Goode Michael Native American Pennsylvania Relations 1681 1753 Encyclopedia of Greater Philadelphia Procitovano 23 veresnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya 2005 Arhiv originalu za 13 bereznya 2014 Procitovano 2 lipnya 2008 Newman Andrew Treaty of Shackamaxon Encyclopedia of Greater Philadelphia Procitovano 23 veresnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Kyriakodis Harry 7 travnya 2014 Respectfully Remembering the Affable One Hidden City Philadelphia a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Shannon Timothy J Native American Pennsylvania Relations 1754 89 Encyclopedia of Greater Philadelphia Procitovano 23 veresnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya