Педро Кубілья

Педро Кубілья (ісп. Pedro Cubilla, 25 серпня 1933, Пайсанду — 16 березня 2007) — уругвайський футболіст та тренер, грав на позиції півзахисника. Виступав, зокрема, за клуби «Уракан», «Рівер Плейт» та «Дефенсор Спортінг», а також національну збірну Уругваю.

Педро Кубілья
Особисті дані
Повне ім'я	Педро Рамон Кубілья Алмейда
Народження	25 серпня 1933(1933-08-25)
	Пайсанду, Уругвай
Смерть	16 березня 2007(2007-03-16) (73 роки)
	Монтевідео, Уругвай
Громадянство	Уругвай
Позиція	опорний півзахисник
Юнацькі клуби
	«Насьйональ»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1953—1954 «Насьйональ» 2 (0) 1955—1956 «Ліверпуль» (М)  ? (?) 1957—1960 «Пеньяроль» 2+ (0) 1961–1962 «Рампла Хуніорс»  ? (?) 1963 «Ліверпуль» (Монтевідео)  ? (?) 1963–1964 «Уракан» 43 (2) 1965–1966 «Рівер Плейт» 0 (0) 1966–1967 «Кільмес» 5 (1) 1967–1968 «Дефенсор Спортінг»  ? (?) 1968 16 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1961–1962 Уругвай 7 (0)
Тренерська діяльність**
Сезони	Команда	Місце
1978 1980 1991 1998	«Сентрал Еспаньйол» «Фенікс» (М) «Уракан» (М) «Рампла Хуніорс» «Уракан Бусео» «Сантьяго Морнінг» «Депортіво» (К) «Данубіо» «Олімпія» (Ас)  Уругвай «Картахінас»
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кубілья.

Чемпіон Уругваю. Володар Кубка Лібертадорес.

Клубна кар'єра

Вихованець футбольної школи «Насьоналя». В основному складі «триколірних» Педро дебютував 1953 року, а два роки по тому перейшов в інший столичний клуб — «Ліверпуль», де у молодого опорного півзахисника було більше ігрової практики. З 1957 по 1960 рік виступав за «Пеньяроль», причому всі ці роки грав разом зі своїм молодшим братом Луїсом. Кубілая тричі поспіль ставав чемпіоном Уругваю.

У 1960 році Педро вже менше потрапляв в основу «аурінегрос», пропустивши розіграш першого в історії Кубка Лібертадорес. З цієї причини в 1961 році він перейшов у «Рампла Хуніорс», що позитивно вплинуло на його кар'єру — в тому ж році півзахисника запросили до збірної Уругваю.

У 1963 році Кубілая перейшов в аргентинський «Уракан», в складі якого за два роки зіграв в 43 матчах чемпіонату, відзначився двома голами. Вдалі виступи за «глобо» привернули увагу гранда — уругвайця викупив «Рівер Плейт», в якому возз'єднався з братом. Однак зіграти разом вже в «Рівері» їм не довелося — Педро пропустив весь сезон через травму. У 1966 році перейшов у «Кільмес», а потім повернувся на батьківщину, приєднавшись до «Дефенсора». У 1968 році завершив кар'єру футболіста в канадській команді «Торонто Фалконс», яка взяла участь в першому в історії сезоні NASL.

Виступи за збірну

1962 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Уругваю. У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року. На мундіалі в Чилі Педро Кубілая не зіграв у жодному з трьох матчів. Збірна, в якій також грав брат Луїс, не зуміла вийти з групи. Всього за національну команду з 12 жовтня 1961 року по 2 травня 1962 року Педро Кубілая провів сім матчів. За іншими даними, провів за збірну шість матчів.

Кар'єра тренера

Педро Кубілья самостійно керував декількома уругвайськими командами, серед яких були «Сентраль Еспаньол», «Фенікс», «Уракан», «Данубіо», «Уракан Бусео». Також працював із закордонними клубами — чилійським «Сантьяго Морнінг», еквадорським «Депортіво Кіто», костариканського «Картахінесом», а також з парагвайською «Олімпією».

Протягом багатьох років працював у тренерському штабі свого брата Луїса — в «Насьоналі», «Пеньяролі», «Олімпії». У 1979 році «Олімпія» під керівництвом Луїса Кубільї виграла Кубку Лібертадорес, отриавши права зіграти в Міжконтинентальному кубку проти фіналіста Кубку європейських чемпіонів «Мальме». Перший матч у Швеції «Олімпія» виграла з рахунком 1:0. Після завершення сезону Луїс Кубілая перейшов в аргентинський «Ньюеллс Олд Бойз», і обов'язки головного тренера в першій половині 1980 року виконував Педро. Його підопічні виграли й другу гру Міжконтинентального кубку, здолавши на «Дефенсорес дель Чако» європейців з рахунком 2:1. Це був єдиний в історії Міжконтинентального кубку випадок, коли трофей завоювали два різних тренера, тим більше два тренера-брата. У тому ж році Асунсьонського клуб під керівництвом Педро Кубілая завоював Міжамериканський кубок.

У 1991 році Педро Кубілья очолював збірну Уругваю, а потім знову став асистентом у штабі свого брата, який керував головною уругвайської командою до 1993 року. У 1997 році Педро Кубілья став головою Уругвайської асоціації тренерів. Останнім клубом у тренерській кар'єрі Педро Кубілья став костариканський «Картахінес».

Особисте життя

Молодший брат Педро, Луїс Кубілья (1940-2013), також був професіональним футболістом, виступав за «Пеньяроль», «Насьональ», аргентинський «Рівер Плейт», іспанську «Барселону» та збірну Уругваю (в 1959-1974 роках). Луїс Кубілья — один з найкращих гравців Південної Америки 1960-х років, займає 11-е місце в списку найкращих футболістів XX століття за версією IFFHS.

Педро Кубілья здобув популярність не тільки як футболіст і тренер — він професійно займався малюванням, його роботи з зображеннями афро-уругвайської культури кандомбе, живопис та портрети неодноразово демонструвалися в різних галереях.

Помер від раку в Монтевідео 16 березня 2007 року у віці 73 років.

Досягнення

Як гравця

«Пеньяроль»

• Прімера Дивізіон Уругваю
  • Чемпіон (3): 1958, 1959, 1960

• Кубка Лібертадорес
  • Володар (1): 1960

Як тренера

Головний тренер

• Прімера Дивізіон Парагваю
  • Чемпіон (1): 1980 (пішов з тренерського містка по ходу сезону)

• Міжамериканський кубок
  • Володар (1): 1979

• Міжконтинентальний кубок
  • Володар (1): 1979 (перший матч — як асистент головного тренера, матч-відповідь — як головний тренер)

• Camel Cup
  • Володар (1): 1991 (міжнародний товариський турнір)

Як асистент головного тренера

• Прімера Дивізіон Уругваю
  • Чемпіон (2): 1977, 1982

• Прімера Дивізіон Парагваю
  • Чемпіон (1): 1979

Примітки

1. (ісп.). globopedia.com.ar. 2010. Архів оригіналу за 25 жовтня 2020. Процитовано 24 березня 2017.
2. (ісп.). nacion.com. 6 липня 1998. Архів оригіналу за 6 листопада 2016. Процитовано 25 березня 2017.
3. (англ.). nasljerseys.com. 2016. Архів оригіналу за 20 січня 2019. Процитовано 25 березня 2017.
4. Karel Stokkermans (18 січня 2015). (англ.). Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 12 жовтня 2018. Процитовано 25 березня 2017.
5. (ісп.). losmundialesdefutbol.com. 2017. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 24 березня 2017.
6. Luis Fernando Passo Alpuin (2 березня 2017). Uruguay - Record International Players (англ.). Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 25 березня 2017.
7. (ісп.). ABC Color. 16 березня 2007. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
8. (ісп.). lr21.com.uy. 15 березня 2007. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
9. Ariel Longo (1 лютого 2017). (ісп.). Tenfield. Архів оригіналу за 26 березня 2017. Процитовано 25 березня 2017.
10. (ісп.). emol.com. 16 березня 2007. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 25 березня 2017.
11. Fallece ex futbolista uruguayo Pedro Cubilla (ісп.). myplainview.com. 15 березня 2007. Процитовано 25 березня 2017.

Посилання

• на сайті ФІФА (англ.)

• Педро Кубілья на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Педро Кубілья на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Педро Кубілья на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Профіль гравця [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] на сайті footballdatabase.eu
• Профіль гравця на сайті worldfootball.net
• Статистика гравця на сайті RSSSF.com [Архівовано 15 лютого 2012 у WebCite] (англ.)