Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександра (Леся) Миколаївна Томич, у шлюбі Паєвська (Псевдо: «Орися»,«М-35» (17 січня 1908, село Нижній Березів, Косівський район, Івано-Франківська область — 8 квітня 1953, м. Київ) — зв'язкова, референтка пропаганди Окружного проводу ОУН. Авторка статей, листівок і невеликих художніх творів. Розстріляна радянською владою.
| Паєвська Олександра | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 17 січня 1908 с. Нижній Березів, Косівський район, Івано-Франківська область |
| Смерть | 8 квітня 1953 (45 років) м. Київ |
| Псевдо | «Орися» |
| Військова служба | |
| Приналежність |  Українська держава (1941) |
| Вид ЗС |  УПА ОУН |
| Війни / битви | Друга Світова війна |
Життєпис
Народилася 17 січня 1908 року в селі Нижній Березів Косівського району на Гуцульщині y греко-католицькій священичій родині о. Миколи Томича і Марії з дому Смалько, яка теж походила із священичої родини.
Рано втратила батька, який молодим помер від туберкульозу. Разом з мамою і братом вона жила і виховувалася у свого діда о. Миколи Смалька, який теж душпастирював на Гуцульщині.
Вступила до Коломийської жіночої семінарії Українського Педагогічного товариства, яку закінчила в 1926 році. В семінарії була активною учасницею Пласту, входила в Управу пластового куреня ім. Марти Борецької. Після закінчення семінарії дістала можливість працювати аж на Волині. Там організувався великий гурт українських вчительок із Галичини.
У Володимирі-Волинськім одружилася з Денисом Паєвським, емігрантом з-за Збруча. Він воював в армії УНР, батьків його розстріляли більшовики, він з братом емігрували на терени, підлеглі Польщі, а сестра, яка залишилася на підсовєтській Україні, померла в 1933 році від голоду.
У 1939 році на Волинь прийшли совєтські т. зв. «визволителі». Хату Паєвських конфіскують, дозволивши їм жити лише в кухні, в хаті поселяється начальник НКВД. Чоловік, рятуючись, перепливає Буг — і потрапляє в німецький концтабір. Леся ще деякий час працює вчителькою, але весною 1940 року довідується, що вона є в списках на вивіз… Вагітна Леся з маленьким сином Юрком втікає на Гуцульщину, в Брустури, де її мати працювала директором школи.
В ОУН (УПА)
Ще до Другої світової війни Леся вступила до лав ОУН і все своє життя посвятила національно-визвольній боротьбі. Мала псевдо «Орися». Будучи освіченою і талановитою, володіючи кількома іноземними мовами, «Орися» досконало виконувала різноманітні й складні доручення: визволяла підпільників із лабетів гестапівців та мадярів, виконувала кур'єрські завдання.
У 1944 році повернувся з німецького концтабору її чоловік. З приходом совєтської влади його заарештували і відправили в мордовські табори.
Після закінчення війни Леся Паєвська легально вчителює у Брустурах Косівського району та активно працює кур'єркою ОУН-УПА, організувавши при школі конспіративний поштовий центр. Вона була спецзв'язковою досить високого ранґу — забезпечувала зв'язок Окружних проводів Буковини і Гуцульщини.
З роками умови підпільних зв'язків і самого існування підпілля ускладнювалися. Школа в Брустурах стояла в центрі села на відкритому місці. «Орисі» було наказано змінити місце роботи з більш зручним для зв'язківців розташуванням житла. В 1947 р. перебралася з дітьми в село Бабин. При ремонті школи було збудовано там криївку. Це, мабуть, був єдиний випадок, що криївка була при школі, де працювала легальна вчителька — активна працівниця бандерівського підпілля.
Та в 1950 році МГБ вийшло на «Орисю», про це стало відомо Проводові, і провідник «Борис» наказав цю підпільну точку закрити і перейти «Орисі» на нелегальне становище.
Леся Паєвська була в той час референткою пропаганди Окружного проводу ОУН. Вона була авторкою різних статей, листівок і навіть невеликих художніх творів, які після апробації в Краєвому Проводі друкувалися в підпільних виданнях. Праці свої Леся Паєвська підписувала шифром М-35.
Арешт і страта
В червні 1952 року було ліквідовано підпільну сітку ОУН Коломийщини. Прислужився до цього свій зрадник — колишній окружний провідник Служби Безпеки ОУН Коломийщини на псевдо «Кіров».
27 червня 1952 року чекісти, з допомогою цього зрадника, провели провокаційну операцію і зненацька напали на групу підпільників у складі шести осіб, у якій була «Орися» і її син Юрко. Група вийшла на зв'язок у назначене «Кіровим» місце поблизу озера Лебедин. «Кіров» прийшов із групою емгебистів, переодягнених повстанцями. Лесю схопили, випередивши вибух приготованої гранати. Після нерівного бою були схоплені Юрко і побратими, двоє загинули в бою, знищивши при цьому і кількох чекістів.
Слідство над Олександрою Томич-Паєвською та ще 60-ма підпільниками проводилося у Києві під безпосереднім наглядом Москви, звідки була надіслана група слідчих. Протягом слідства до січня 1953 року всіх заарештованих тримали в повній ізоляції, в одиночних камерах.
Була піддана тортурам кагебістів, є короткий спогад її сина, якому лише один раз довелося побачити матір, як конвойні вели її з допиту по коридору. «Мала страшний вигляд», — коротко сказав Юрій Паєвський.
Леся Паєвська не видала нікого і не покаялася. Однак докладно говорила про ідеологію, цілі, завдання і методи діяльності ОУН. Не дала ніякої інформації про зв'язки в краю і за кордоном, що цікавило кагебістів найбільше.
Розглядалася їхня справа найвищою судовою інстанцією совєтської імперії — Виїзною Воєнною Колегією Верховного суду Совєтського Союзу. Судові псевдопроцеси здійснювалися окремо для невеликих груп. З усіх 60 заарештованих авторитетних членів ОУН-УПА лише Юрієві Паєвському як неповнолітньому і ще одній жінці присудили 25 років концтаборів, усім решті — розстріл.
Майже три місяці смертники чекали в Лук'янівській тюрмі офіційного затвердження вироку. Сімом підсудним замінили розстріл на 20-літній термін ув'язнення, всіх інших розстріляли. Треба підкреслити, що це вже було після смерті Сталіна. Відлагоджена імперська система працювала чітко і без «вождя й учителя».
Лесю Паєвську розстріляли 8 квітня 1953 року. Відомо, що останню крапку в її житті поставила шифрограма із Москви: рос. «Паевскую расстрелять немедленно», що і було зроблено в Лук'янівській в'язниці.
Місце поховання Олександри Паєвської невідоме. СБУ відповіла, що в документах цього не вказано.
Син Юрій Паєвський одружився, мешкав у Червонограді Львівської області, де помер 8 січня 2008 року.
Див. також
Примітки
- Кримська світлиця. Незабутній Юрій Паєвський
Посилання
- Лідія Купчик (28 березня 2016). Величний зразок із минулого. ukrainka.org.ua. Мистецький портал «Жінка-УКРАЇНКА».
Література
- Пантелеймон Блажунь-Василевський. Наші герої — Леся Паєвська // Грегіт — історико-краєзнавчо-туристичний часопис, число 7, 2010—2011. стор. 80..
- Лідія Купчик «Дороговкази для українців» (2013, вид-во «Місіонер», 242 стор.).
- Михайло Андрусяк , (2002, повість, І частина трилогії)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Payevska Oleksandra Lesya Mikolayivna Tomich u shlyubi Payevska Psevdo Orisya M 35 17 sichnya 1908 19080117 selo Nizhnij Bereziv Kosivskij rajon Ivano Frankivska oblast 8 kvitnya 1953 m Kiyiv zv yazkova referentka propagandi Okruzhnogo provodu OUN Avtorka statej listivok i nevelikih hudozhnih tvoriv Rozstrilyana radyanskoyu vladoyu Payevska OleksandraZagalna informaciyaNarodzhennya17 sichnya 1908 1908 01 17 s Nizhnij Bereziv Kosivskij rajon Ivano Frankivska oblastSmert8 kvitnya 1953 1953 04 08 45 rokiv m KiyivPsevdo Orisya Vijskova sluzhbaPrinalezhnist Ukrayinska derzhava 1941 Vid ZS UPA OUNVijni bitviDruga Svitova vijnaZhittyepisOleksandra Payevska v chasi uchitelskoyi roboti Narodilasya 17 sichnya 1908 roku v seli Nizhnij Bereziv Kosivskogo rajonu na Guculshini y greko katolickij svyashenichij rodini o Mikoli Tomicha i Mariyi z domu Smalko yaka tezh pohodila iz svyashenichoyi rodini Rano vtratila batka yakij molodim pomer vid tuberkulozu Razom z mamoyu i bratom vona zhila i vihovuvalasya u svogo dida o Mikoli Smalka yakij tezh dushpastiryuvav na Guculshini Vstupila do Kolomijskoyi zhinochoyi seminariyi Ukrayinskogo Pedagogichnogo tovaristva yaku zakinchila v 1926 roci V seminariyi bula aktivnoyu uchasniceyu Plastu vhodila v Upravu plastovogo kurenya im Marti Boreckoyi Pislya zakinchennya seminariyi distala mozhlivist pracyuvati azh na Volini Tam organizuvavsya velikij gurt ukrayinskih vchitelok iz Galichini U Volodimiri Volinskim odruzhilasya z Denisom Payevskim emigrantom z za Zbrucha Vin voyuvav v armiyi UNR batkiv jogo rozstrilyali bilshoviki vin z bratom emigruvali na tereni pidlegli Polshi a sestra yaka zalishilasya na pidsovyetskij Ukrayini pomerla v 1933 roci vid golodu U 1939 roci na Volin prijshli sovyetski t zv vizvoliteli Hatu Payevskih konfiskuyut dozvolivshi yim zhiti lishe v kuhni v hati poselyayetsya nachalnik NKVD Cholovik ryatuyuchis pereplivaye Bug i potraplyaye v nimeckij konctabir Lesya she deyakij chas pracyuye vchitelkoyu ale vesnoyu 1940 roku doviduyetsya sho vona ye v spiskah na viviz Vagitna Lesya z malenkim sinom Yurkom vtikaye na Guculshinu v Brusturi de yiyi mati pracyuvala direktorom shkoli V OUN UPA She do Drugoyi svitovoyi vijni Lesya vstupila do lav OUN i vse svoye zhittya posvyatila nacionalno vizvolnij borotbi Mala psevdo Orisya Buduchi osvichenoyu i talanovitoyu volodiyuchi kilkoma inozemnimi movami Orisya doskonalo vikonuvala riznomanitni j skladni doruchennya vizvolyala pidpilnikiv iz labetiv gestapivciv ta madyariv vikonuvala kur yerski zavdannya U 1944 roci povernuvsya z nimeckogo konctaboru yiyi cholovik Z prihodom sovyetskoyi vladi jogo zaareshtuvali i vidpravili v mordovski tabori Pislya zakinchennya vijni Lesya Payevska legalno vchitelyuye u Brusturah Kosivskogo rajonu ta aktivno pracyuye kur yerkoyu OUN UPA organizuvavshi pri shkoli konspirativnij poshtovij centr Vona bula speczv yazkovoyu dosit visokogo rangu zabezpechuvala zv yazok Okruzhnih provodiv Bukovini i Guculshini Z rokami umovi pidpilnih zv yazkiv i samogo isnuvannya pidpillya uskladnyuvalisya Shkola v Brusturah stoyala v centri sela na vidkritomu misci Orisi bulo nakazano zminiti misce roboti z bilsh zruchnim dlya zv yazkivciv roztashuvannyam zhitla V 1947 r perebralasya z ditmi v selo Babin Pri remonti shkoli bulo zbudovano tam kriyivku Ce mabut buv yedinij vipadok sho kriyivka bula pri shkoli de pracyuvala legalna vchitelka aktivna pracivnicya banderivskogo pidpillya Ta v 1950 roci MGB vijshlo na Orisyu pro ce stalo vidomo Provodovi i providnik Boris nakazav cyu pidpilnu tochku zakriti i perejti Orisi na nelegalne stanovishe Lesya Payevska bula v toj chas referentkoyu propagandi Okruzhnogo provodu OUN Vona bula avtorkoyu riznih statej listivok i navit nevelikih hudozhnih tvoriv yaki pislya aprobaciyi v Krayevomu Provodi drukuvalisya v pidpilnih vidannyah Praci svoyi Lesya Payevska pidpisuvala shifrom M 35 Aresht i strata V chervni 1952 roku bulo likvidovano pidpilnu sitku OUN Kolomijshini Prisluzhivsya do cogo svij zradnik kolishnij okruzhnij providnik Sluzhbi Bezpeki OUN Kolomijshini na psevdo Kirov 27 chervnya 1952 roku chekisti z dopomogoyu cogo zradnika proveli provokacijnu operaciyu i znenacka napali na grupu pidpilnikiv u skladi shesti osib u yakij bula Orisya i yiyi sin Yurko Grupa vijshla na zv yazok u naznachene Kirovim misce poblizu ozera Lebedin Kirov prijshov iz grupoyu emgebistiv pereodyagnenih povstancyami Lesyu shopili viperedivshi vibuh prigotovanoyi granati Pislya nerivnogo boyu buli shopleni Yurko i pobratimi dvoye zaginuli v boyu znishivshi pri comu i kilkoh chekistiv Slidstvo nad Oleksandroyu Tomich Payevskoyu ta she 60 ma pidpilnikami provodilosya u Kiyevi pid bezposerednim naglyadom Moskvi zvidki bula nadislana grupa slidchih Protyagom slidstva do sichnya 1953 roku vsih zaareshtovanih trimali v povnij izolyaciyi v odinochnih kamerah Bula piddana torturam kagebistiv ye korotkij spogad yiyi sina yakomu lishe odin raz dovelosya pobachiti matir yak konvojni veli yiyi z dopitu po koridoru Mala strashnij viglyad korotko skazav Yurij Payevskij Lesya Payevska ne vidala nikogo i ne pokayalasya Odnak dokladno govorila pro ideologiyu cili zavdannya i metodi diyalnosti OUN Ne dala niyakoyi informaciyi pro zv yazki v krayu i za kordonom sho cikavilo kagebistiv najbilshe Rozglyadalasya yihnya sprava najvishoyu sudovoyu instanciyeyu sovyetskoyi imperiyi Viyiznoyu Voyennoyu Kolegiyeyu Verhovnogo sudu Sovyetskogo Soyuzu Sudovi psevdoprocesi zdijsnyuvalisya okremo dlya nevelikih grup Z usih 60 zaareshtovanih avtoritetnih chleniv OUN UPA lishe Yuriyevi Payevskomu yak nepovnolitnomu i she odnij zhinci prisudili 25 rokiv konctaboriv usim reshti rozstril Majzhe tri misyaci smertniki chekali v Luk yanivskij tyurmi oficijnogo zatverdzhennya viroku Simom pidsudnim zaminili rozstril na 20 litnij termin uv yaznennya vsih inshih rozstrilyali Treba pidkresliti sho ce vzhe bulo pislya smerti Stalina Vidlagodzhena imperska sistema pracyuvala chitko i bez vozhdya j uchitelya Lesyu Payevsku rozstrilyali 8 kvitnya 1953 roku Vidomo sho ostannyu krapku v yiyi zhitti postavila shifrograma iz Moskvi ros Paevskuyu rasstrelyat nemedlenno sho i bulo zrobleno v Luk yanivskij v yaznici Misce pohovannya Oleksandri Payevskoyi nevidome SBU vidpovila sho v dokumentah cogo ne vkazano Sin Yurij Payevskij odruzhivsya meshkav u Chervonogradi Lvivskoyi oblasti de pomer 8 sichnya 2008 roku Div takozh Martirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA Zhinki v OUN ta UPAPrimitkiKrimska svitlicya Nezabutnij Yurij PayevskijPosilannyaLidiya Kupchik 28 bereznya 2016 Velichnij zrazok iz minulogo ukrainka org ua Misteckij portal Zhinka UKRAYiNKA LiteraturaPantelejmon Blazhun Vasilevskij Nashi geroyi Lesya Payevska Gregit istoriko krayeznavcho turistichnij chasopis chislo 7 2010 2011 stor 80 Lidiya Kupchik Dorogovkazi dlya ukrayinciv 2013 vid vo Misioner 242 stor Mihajlo Andrusyak 2002 povist I chastina trilogiyi