Пахи́ня — село в Україні, у Лановецькій міській громаді Кременецького району Тернопільської області.
село Пахиня | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Кременецький |
Громада | Лановецька міська громада |
Облікова картка | Пахиня |
Основні дані | |
Засноване | 1500 |
Населення | 169 |
Територія | 0.653 км² |
Густота населення | 258.81 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47431 |
Телефонний код | +380 3549 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°46′22″ пн. ш. 25°53′59″ сх. д. / 49.77278° пн. ш. 25.89972° сх. д.Координати: 49°46′22″ пн. ш. 25°53′59″ сх. д. / 49.77278° пн. ш. 25.89972° сх. д. |
Відстань до районного центру | 25 км |
Найближча залізнична станція | Карначівка |
Відстань до залізничної станції | 2 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47402, Тернопільська обл., Кременецький р-н, м. Ланівці, вул. Незалежності, 34 |
Карта | |
Пахиня | |
Пахиня | |
Мапа | |
Пахиня у Вікісховищі |
Територія — 0,65 кв. км. Населення — 169 осіб (2001 рік).
Населення 148 осіб (2007)
Підпорядковане Лановецькій міській раді.
Історія
Перша згадка — 1500 рік, було розвинене килимарство. Перша письмова згадка — 1592 року у судовому документі, де підтверджено запис від 11 грудня 1579 року про те, що польський князь Михайло Вишневецький позичив у свого служебника Яна Ближинського гроші під заклад маєтків у селах Лопушня і Пахинка.[1]
У середині XIX століття польський мандрівник Тадеуш Стецький, відвідавши ці місця, згадав населений пункт як «малюсіньське село Пахинка». Здійснював дослідження археолог О. Цинкаловський,
О. Гаврилюк.
1988 року археолог Олег Гаврилюк провів обстеження та обміри давньоруського комплексу ХІ — початку XII століття в селі Пахиня.
В селі виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. Поблизу села, в урочищі Замчисько і на горі Тернавиця, виявлено залишки давньоруських городищ X—XII століть, де знайдені наконечники стріл і списів, глиняні посуд та люльки й знаряддя праці. Майже всі вони не збереглись, за винятком відшуканого в одному з дворів шиферного пряслиця— грузика у формі диска або невисокого циліндра із наскрізним отвором вздовж осі, що застосовується для збільшення ваги ручного веретена і кріплення пряжі на ньому. Це говорить про те, що у селі Пахиня було розвинене килимарство. На початку XX ст. не менш вагомим центром килимарства було старовинне містечко Вишгородок на Кременеччині, раніше Лановецького району. У килимах майстрів цього осередку переважав рослинний орнамент, здебільшого на чорному або сірому тлі. Жителям області відомі такі майстри, як М. Дембовська з Пахині, Г. Парило зі Снігурівки, О. Кушнірчук з Борщівки, Г. Янчишин з Коржківець, П. Копайська та К. Кульпака з Вербовець Лановецького району.[2]
У 2016 році побачила світ перша книжка Володимира Кравчука — історика, краєзнавця, члена Національної спілки журналістів України. Книга присвячена рідному селу автора і носить назву «Пахиня — чарівна часточка Волині»,— повідомляє «Народне слово».
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Лановецької міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Лановецького району село увійшло до складу Кременецького району.
Пам'ятки
Є церква святої Покрови (1998 року, мурована). Встановлено пам'ятний хрест на честь відкриття церкви. 4 жовтня 1998 року відбулось посвячення й офіційне відкриття церкви Київського Патріархату. В молитві взяв участь Тернопільсько-Кременецький Владика Іов, співслужив йому благочинний Ланівецького району отець Григорій Хом'як, отець Ражоловський Петро з Шилів і, як настоятель цієї церкви, отець Володимир Баковський.
Першим настоятелем церкви в Пахині був Володимир Баковський. Першим церковним старостою був Дідик Іван. Після Баковського Володимира настоятелем був призначений Болюх Ігор Богданович. Від 2005 року настоятелем є отець Роман Будола.
Освіта
Школи у с. Пахиня не було до 1940-х років. Центром освіти в першій половині XX століття стали Вербовець, Вижгородок, Лопушно, Влащинці, Карначівка. Починаючи з 1939 р. Леонід Панькович Польовий у с. Пахиня почав вчити дітей. До школи приймали з семи років. Коли почалася Друга світова війна школу закрили. Під час виселення поляків люди випросили, щоб хату Сопка Миколи залишили для влаштування школи. Ця школа проіснувала до 1991 року. В цьому ж році школа перейшла в нову двоповерхову будівлю ініціатором, якої був голова колгоспу «Радянська Україна» Безкоровайний Ілля Васильович. Власне початкова школа розмістилася на другому поверсі. У школі працювали такі вчителі: Скрипченко Кіндрат, Гах Наталя, Закон Божий читав священник Галета Іов, Кудрик Марія Афанасівна, Смолій О. Г., Ванькевич Софія, Войцехівська Ніна Антонівна, Карп'юк Марія Вікторівна, Стремілова Антоніна Мойсіївна, Дворницька Ольга Федорівна, Іваненко Євген Степанович, Гринчук Галина Павлівна, Гоп'юк Фросина Петрівна, Заляза (Попович) Ольга Сергіївна, Шостак Ніна Павлівна, Шевчук Галина Іванівна, Попович Надія Данилівна, Комінко Віталій Васильович. Школа працювала до 2019 р.
Соціальна сфера
Діють у селі загальноосвітня школа I ступеня, ФАП, торговельний заклад. У 2019 році загальноосвітню школу I ступеня закрили. Діти вчаться у Лопушненській ЗОШ І — II ступенів та Вербовецькій ЗОШ І— III ступенів, до яких доїжджають шкільним автобусом.
Примітки
- Голова ред. колегії Геннадій Яворський (2008). Тернопільський енциклопедичний словник. Том 3. П - Я (укр.) . Тернопіль: Збруч. с. 39.
- Терський, Святослав (2010). Історія археологічних досліджень та історичного краєзнавства Волині (укр.) . Львів: "Львівська політехніка". с. 244. ISBN .
- У Збаражі видали книгу про частинку Волині. Хроніки Любарта. 19 червня 2016. Процитовано 24 лютого 2020.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 5 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- В. Кравчук, Володимир (2016). Пахиня - чарівна часточка Волині (укр.) . Збараж: "Рушник". с. 4, 131—133.
- Кравчук, Володимир (2016). Пахиня - чарівна часточка Волині (укр.) . Збараж: "Рушник". с. 100—106.
Література
- Г. Басюк, В. Кравчук. Пахиня // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — 708 с. — . — С. 39.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pahi nya selo v Ukrayini u Lanoveckij miskij gromadi Kremeneckogo rajonu Ternopilskoyi oblasti selo PahinyaKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon KremeneckijGromada Lanovecka miska gromadaOblikova kartka Pahinya Osnovni daniZasnovane 1500Naselennya 169Teritoriya 0 653 km Gustota naselennya 258 81 osib km Poshtovij indeks 47431Telefonnij kod 380 3549Geografichni daniGeografichni koordinati 49 46 22 pn sh 25 53 59 sh d 49 77278 pn sh 25 89972 sh d 49 77278 25 89972 Koordinati 49 46 22 pn sh 25 53 59 sh d 49 77278 pn sh 25 89972 sh d 49 77278 25 89972Vidstan do rajonnogo centru 25 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya KarnachivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 2 kmMisceva vladaAdresa radi 47402 Ternopilska obl Kremeneckij r n m Lanivci vul Nezalezhnosti 34KartaPahinyaPahinyaMapa Pahinya u Vikishovishi Teritoriya 0 65 kv km Naselennya 169 osib 2001 rik Naselennya 148 osib 2007 Pidporyadkovane Lanoveckij miskij radi IstoriyaPersha zgadka 1500 rik bulo rozvinene kilimarstvo Persha pismova zgadka 1592 roku u sudovomu dokumenti de pidtverdzheno zapis vid 11 grudnya 1579 roku pro te sho polskij knyaz Mihajlo Vishneveckij pozichiv u svogo sluzhebnika Yana Blizhinskogo groshi pid zaklad mayetkiv u selah Lopushnya i Pahinka 1 U seredini XIX stolittya polskij mandrivnik Tadeush Steckij vidvidavshi ci miscya zgadav naselenij punkt yak malyusinske selo Pahinka Zdijsnyuvav doslidzhennya arheolog O Cinkalovskij O Gavrilyuk 1988 roku arheolog Oleg Gavrilyuk proviv obstezhennya ta obmiri davnoruskogo kompleksu HI pochatku XII stolittya v seli Pahinya V seli viyavleno arheologichni pam yatki davnoruskoyi kulturi Poblizu sela v urochishi Zamchisko i na gori Ternavicya viyavleno zalishki davnoruskih gorodish X XII stolit de znajdeni nakonechniki stril i spisiv glinyani posud ta lyulki j znaryaddya praci Majzhe vsi voni ne zbereglis za vinyatkom vidshukanogo v odnomu z dvoriv shifernogo pryaslicya gruzika u formi diska abo nevisokogo cilindra iz naskriznim otvorom vzdovzh osi sho zastosovuyetsya dlya zbilshennya vagi ruchnogo veretena i kriplennya pryazhi na nomu Ce govorit pro te sho u seli Pahinya bulo rozvinene kilimarstvo Na pochatku XX st ne mensh vagomim centrom kilimarstva bulo starovinne mistechko Vishgorodok na Kremenechchini ranishe Lanoveckogo rajonu U kilimah majstriv cogo oseredku perevazhav roslinnij ornament zdebilshogo na chornomu abo siromu tli Zhitelyam oblasti vidomi taki majstri yak M Dembovska z Pahini G Parilo zi Snigurivki O Kushnirchuk z Borshivki G Yanchishin z Korzhkivec P Kopajska ta K Kulpaka z Verbovec Lanoveckogo rajonu 2 U 2016 roci pobachila svit persha knizhka Volodimira Kravchuka istorika krayeznavcya chlena Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Kniga prisvyachena ridnomu selu avtora i nosit nazvu Pahinya charivna chastochka Volini povidomlyaye Narodne slovo 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Lanoveckoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Lanoveckogo rajonu selo uvijshlo do skladu Kremeneckogo rajonu Pam yatkiYe cerkva svyatoyi Pokrovi 1998 roku murovana Vstanovleno pam yatnij hrest na chest vidkrittya cerkvi 4 zhovtnya 1998 roku vidbulos posvyachennya j oficijne vidkrittya cerkvi Kiyivskogo Patriarhatu V molitvi vzyav uchast Ternopilsko Kremeneckij Vladika Iov spivsluzhiv jomu blagochinnij Laniveckogo rajonu otec Grigorij Hom yak otec Razholovskij Petro z Shiliv i yak nastoyatel ciyeyi cerkvi otec Volodimir Bakovskij Pershim nastoyatelem cerkvi v Pahini buv Volodimir Bakovskij Pershim cerkovnim starostoyu buv Didik Ivan Pislya Bakovskogo Volodimira nastoyatelem buv priznachenij Bolyuh Igor Bogdanovich Vid 2005 roku nastoyatelem ye otec Roman Budola OsvitaShkoli u s Pahinya ne bulo do 1940 h rokiv Centrom osviti v pershij polovini XX stolittya stali Verbovec Vizhgorodok Lopushno Vlashinci Karnachivka Pochinayuchi z 1939 r Leonid Pankovich Polovij u s Pahinya pochav vchiti ditej Do shkoli prijmali z semi rokiv Koli pochalasya Druga svitova vijna shkolu zakrili Pid chas viselennya polyakiv lyudi viprosili shob hatu Sopka Mikoli zalishili dlya vlashtuvannya shkoli Cya shkola proisnuvala do 1991 roku V comu zh roci shkola perejshla v novu dvopoverhovu budivlyu iniciatorom yakoyi buv golova kolgospu Radyanska Ukrayina Bezkorovajnij Illya Vasilovich Vlasne pochatkova shkola rozmistilasya na drugomu poversi U shkoli pracyuvali taki vchiteli Skripchenko Kindrat Gah Natalya Zakon Bozhij chitav svyashennik Galeta Iov Kudrik Mariya Afanasivna Smolij O G Vankevich Sofiya Vojcehivska Nina Antonivna Karp yuk Mariya Viktorivna Stremilova Antonina Mojsiyivna Dvornicka Olga Fedorivna Ivanenko Yevgen Stepanovich Grinchuk Galina Pavlivna Gop yuk Frosina Petrivna Zalyaza Popovich Olga Sergiyivna Shostak Nina Pavlivna Shevchuk Galina Ivanivna Popovich Nadiya Danilivna Kominko Vitalij Vasilovich Shkola pracyuvala do 2019 r Socialna sferaDiyut u seli zagalnoosvitnya shkola I stupenya FAP torgovelnij zaklad U 2019 roci zagalnoosvitnyu shkolu I stupenya zakrili Diti vchatsya u Lopushnenskij ZOSh I II stupeniv ta Verboveckij ZOSh I III stupeniv do yakih doyizhdzhayut shkilnim avtobusom PrimitkiGolova red kolegiyi Gennadij Yavorskij 2008 Ternopilskij enciklopedichnij slovnik Tom 3 P Ya ukr Ternopil Zbruch s 39 Terskij Svyatoslav 2010 Istoriya arheologichnih doslidzhen ta istorichnogo krayeznavstva Volini ukr Lviv Lvivska politehnika s 244 ISBN 978 966 553 872 1 U Zbarazhi vidali knigu pro chastinku Volini Hroniki Lyubarta 19 chervnya 2016 Procitovano 24 lyutogo 2020 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 5 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv V Kravchuk Volodimir 2016 Pahinya charivna chastochka Volini ukr Zbarazh Rushnik s 4 131 133 Kravchuk Volodimir 2016 Pahinya charivna chastochka Volini ukr Zbarazh Rushnik s 100 106 LiteraturaPortal Ternopilshina G Basyuk V Kravchuk Pahinya Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya 708 s ISBN 978 966 528 279 2 S 39