Пауль Веннекер (нім. Paul Wenneker; 27 лютого 1890, Кіль — 17 жовтня 1979, Гамбург) — німецький військово-морський діяч, адмірал крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Хреста Воєнних заслуг з мечами.
Пауль Веннекер | |
---|---|
нім. Paul Wenneker | |
Народився | 27 лютого 1890 Кіль, Німеччина |
Помер | 17 жовтня 1979 (89 років) Гамбург-Бергштед, Вандсбек, Гамбург, ФРН |
Країна | Німеччина |
Діяльність | дипломат |
Знання мов | німецька |
Учасник | Перша світова війна |
Військове звання | Адмірал |
Нагороди | |
|
Біографія
1 квітня 1909 року поступив на службу у ВМФ кадетом, служив на легких крейсерах «Майнц» і «Кенігсберг».
28 серпня 1914 року «Майнц» був потоплений в битві при Гельголанді. Веннекер потрапив у британський полон, 15 січня 1918 року інтернований в нейтральні Нідерланди. 10 грудня 1918 року повернувся в Німеччину і продовжив службу у ВМФ.
З 28 грудня 1933 року - морський аташе в німецькому посольстві в Токіо. В Кінці серпня 1937 року отримав наказ повернутися до Німеччини і 3 вересня призначений командиром важкого крейсера «Дойчланд» (15 листопада 1939 року перейменований на «Лютцов»). На цьому кораблі Веннекер брав участь у громадянській війні в Іспанії, забезпечуючи безпеку морських маршрутів біля Піренейського півострова, з 24 липня до 15 серпня 1938 року - командувач силами ВМС Німеччини в Іспанії.
З початком Другої світової війни Веннекер брав участь в атаках на торгові кораблі в Атлантиці, до 29 листопада 1939 року залишався командиром «Лютцова», 6 лютого 1940 року переведений в ОКМ. Згодом Веннекера знову призначили морським аташе в Токіо, а також «адміралом Східної Азії». Веннекер перебував у Японії до кінця війни.
Після капітуляції Японії 2 вересня 1945 року Веннекер потрапив у американський полон, 5 листопада 1947 року звільнений.
В 1966 році окружний суд Гамбурга розглядав справу Веннекера: як морський аташе в Токіо, він віддав наказ залишати полонених на борту кораблів, які збираеться затопити їх команда. В даному випадку розглядали загибель полоненого матроса Альфреда Павеліта під час затоплення блокадопроривача «Ріо Гранде» 4 січня 1944 року і журналіста Карла Гофмаєра, який був радянським шпигуном, під час затоплення блокадопроривача «Бургенланд» 5 січня 1944 року. Суд присяжних визнав Веннекера винним у ненавмисному вбивстві, проте він не був засуджений.
Звання
- Зее-кадет (1 квітня 1909)
- Фенріх-цур-зее (12 квітня 1910)
- Лейтенант-цур-зее (19 вересня 1912)
- Обер-лейтенант-цур-зее
- Капітан-лейтенант (15 лютого 1920)
- Корветтен-капітан (1 жовтня 1928)
- Фрегаттен-капітан (1 жовтня 1933)
- Капітан-цур-зее (1 квітня 1935)
- Контр-адмірал (1 жовтня 1939)
- Віце-адмірал (1 вересня 1941)
- Адмірал (1 серпня 1944)
Нагороди
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу — обидві нагороди отримав у 1914 році.
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років; 2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно.
- Орден Священного скарбу 3-го класу (Японія; 30 липня 1937)
- Орден Вранішнього Сонця 1-го класу (Японія)
- Іспанський хрест в золоті з мечами (6 червня 1939)
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу — обидві нагороди отримав у листопаді 1939 року.
- Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами
- Німецький хрест в сріблі (24 квітня 1944)
- Лицарський хрест Хреста Воєнних заслуг з мечами (18 січня 1945)
Джерела
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002.
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, .
- Hans H. Hildebrand und Ernest Henriot: Deutschlands Admirale 1849–1945 Band 3: P-Z, Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1499-3.
- Jochen Brennecke: Schwarze Schiffe, weite See. 4. Aufl., Heyne, München 1975, S. 265ff.
- Rangliste der Deutschen Reichsmarine, Hrsg.: Reichswehrministerium, Mittler & Sohn, Berlin 1929, S. 44.
Примітки
- Mauz, Gerhard (26 вересня 1966). : „DAS IST ES, WAS MICH PLAGT“. Der Spiegel. Т. 40. Процитовано 21 грудня 2018.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paul Venneker nim Paul Wenneker 27 lyutogo 1890 Kil 17 zhovtnya 1979 Gamburg nimeckij vijskovo morskij diyach admiral krigsmarine Kavaler Licarskogo hresta Hresta Voyennih zaslug z mechami Paul Vennekernim Paul WennekerNarodivsya27 lyutogo 1890 1890 02 27 Kil NimechchinaPomer17 zhovtnya 1979 1979 10 17 89 rokiv Gamburg Bergshted Vandsbek Gamburg FRNKrayina NimechchinaDiyalnistdiplomatZnannya movnimeckaUchasnikPersha svitova vijnaVijskove zvannya AdmiralNagorodiLicarskij Hrest Voyennih zaslug z mechami Hrest Voyennih zaslug I klasu z mechami Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechami Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Zolotij Ispanskij hrest z mechami Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Sribnij nimeckij hrest Mediafajli u VikishovishiBiografiya1 kvitnya 1909 roku postupiv na sluzhbu u VMF kadetom sluzhiv na legkih krejserah Majnc i Kenigsberg 28 serpnya 1914 roku Majnc buv potoplenij v bitvi pri Gelgolandi Venneker potrapiv u britanskij polon 15 sichnya 1918 roku internovanij v nejtralni Niderlandi 10 grudnya 1918 roku povernuvsya v Nimechchinu i prodovzhiv sluzhbu u VMF Z 28 grudnya 1933 roku morskij atashe v nimeckomu posolstvi v Tokio V Kinci serpnya 1937 roku otrimav nakaz povernutisya do Nimechchini i 3 veresnya priznachenij komandirom vazhkogo krejsera Dojchland 15 listopada 1939 roku perejmenovanij na Lyutcov Na comu korabli Venneker brav uchast u gromadyanskij vijni v Ispaniyi zabezpechuyuchi bezpeku morskih marshrutiv bilya Pirenejskogo pivostrova z 24 lipnya do 15 serpnya 1938 roku komanduvach silami VMS Nimechchini v Ispaniyi Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni Venneker brav uchast v atakah na torgovi korabli v Atlantici do 29 listopada 1939 roku zalishavsya komandirom Lyutcova 6 lyutogo 1940 roku perevedenij v OKM Zgodom Vennekera znovu priznachili morskim atashe v Tokio a takozh admiralom Shidnoyi Aziyi Venneker perebuvav u Yaponiyi do kincya vijni Pislya kapitulyaciyi Yaponiyi 2 veresnya 1945 roku Venneker potrapiv u amerikanskij polon 5 listopada 1947 roku zvilnenij V 1966 roci okruzhnij sud Gamburga rozglyadav spravu Vennekera yak morskij atashe v Tokio vin viddav nakaz zalishati polonenih na bortu korabliv yaki zbiraetsya zatopiti yih komanda V danomu vipadku rozglyadali zagibel polonenogo matrosa Alfreda Pavelita pid chas zatoplennya blokadoprorivacha Rio Grande 4 sichnya 1944 roku i zhurnalista Karla Gofmayera yakij buv radyanskim shpigunom pid chas zatoplennya blokadoprorivacha Burgenland 5 sichnya 1944 roku Sud prisyazhnih viznav Vennekera vinnim u nenavmisnomu vbivstvi prote vin ne buv zasudzhenij ZvannyaZee kadet 1 kvitnya 1909 Fenrih cur zee 12 kvitnya 1910 Lejtenant cur zee 19 veresnya 1912 Ober lejtenant cur zee Kapitan lejtenant 15 lyutogo 1920 Korvetten kapitan 1 zhovtnya 1928 Fregatten kapitan 1 zhovtnya 1933 Kapitan cur zee 1 kvitnya 1935 Kontr admiral 1 zhovtnya 1939 Vice admiral 1 veresnya 1941 Admiral 1 serpnya 1944 NagorodiZaliznij hrest 2 go i 1 go klasu obidvi nagorodi otrimav u 1914 roci Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv 2 zhovtnya 1936 otrimav 4 medali odnochasno Orden Svyashennogo skarbu 3 go klasu Yaponiya 30 lipnya 1937 Orden Vranishnogo Soncya 1 go klasu Yaponiya Ispanskij hrest v zoloti z mechami 6 chervnya 1939 Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go i 1 go klasu obidvi nagorodi otrimav u listopadi 1939 roku Hrest Voyennih zaslug 2 go i 1 go klasu z mechami Nimeckij hrest v sribli 24 kvitnya 1944 Licarskij hrest Hresta Voyennih zaslug z mechami 18 sichnya 1945 DzherelaDie Ordenstrager der Deutschen Wehrmacht CD VMD Verlag GmbH Osnabruck 2002 Patzwall K Scherzer V Das Deutsche Kreuz 1941 1945 Geschichte und Inhaber Band II Verlag Klaus D Patzwall Norderstedt 2001 ISBN 3 931533 45 X Hans H Hildebrand und Ernest Henriot Deutschlands Admirale 1849 1945 Band 3 P Z Biblio Verlag Osnabruck 1990 ISBN 3 7648 1499 3 Jochen Brennecke Schwarze Schiffe weite See 4 Aufl Heyne Munchen 1975 S 265ff Rangliste der Deutschen Reichsmarine Hrsg Reichswehrministerium Mittler amp Sohn Berlin 1929 S 44 PrimitkiMauz Gerhard 26 veresnya 1966 DAS IST ES WAS MICH PLAGT Der Spiegel T 40 Procitovano 21 grudnya 2018