Паса́т (від ісп. viento de pasada вітер, що сприяє руху чи вітер торгівлі) — вітер, що дме між тропіками цілий рік, в північній півкулі з північно-східного, в південній — з південно-східного напряму, відділяючись один від одного безвітряною смугою. Над океанами пасати дмуть з найбільшою відповідністю цьому правилу, тоді як над материками і над прилеглими до останніх морями напрям пасатів частково видозмінюється під впливом топографічних перешкод. У Індійському океані, унаслідок конфігурації берегової лінії материка, пасати абсолютно міняють свій характер і перетворюються на мусони.
Утворення
Унаслідок дії сонячних променів в екваторіальній смузі нижні шари атмосфери, сильніше нагріваючись, підіймаються вгору і прямують у напрямку до полюсів, тоді як внизу підходять нові холодніші потоки повітря з півночі і з півдня; унаслідок добового обертання Землі згідно з силою Коріоліса цей рух повітря приймає в північній півкулі північно-східний напрям (північно-східний пасат), а в південній півкулі — південно-східний напрям (південно-східний пасат). Чим ближче будь-яка точка земної кулі лежить до полюса, тим менший круг вона описує в добу, і отже, тим меншої швидкості набуває; таким чином, повітряні маси, що течуть з вищих широт, мають меншу швидкість, ніж точки земної поверхні на екваторіальній смузі, що обертаються із заходу на схід, тому повинні відставати від них і, отже, давати течію зі сходу на захід. У малих широтах, близько до екватора, різниця в швидкостях для одного градуса дуже незначна, оскільки меридіанні кола стають майже взаємно паралельними, і тому в смузі між 10° пн.ш. і 10° пд.ш. шари повітряні потоки, що притікають, набувають швидкості точок земною поверхнею, стикаючись із нею; внаслідок цього поблизу екватора північно-східний пасат приймає знову майже північний напрям, а південно-східний пасат майже південний і, взаємно зустрічаючись, вони дають смугу безвітря. У смузі пасатів між 30° пн.ш. і 30° пд.ш. у кожній півкулі дмуть два пасатні вітри: у північній півкулі внизу північно-східний, вгорі південно-західний, у південній внизу — південно-східний, вгорі північно-західний. Верхня течія називається антипасат, протипасат, або верхній пасат. За 30° північної і південної широт верхні шари повітря, що йдуть від екватора, опускаються до поверхні землі і правильність екваторіальної та полярної течій припиняється. З полярної межі пасату (30°) частина повітряної маси повертається до екватора як нижній пасат, а інша частина тече у вищі широти і сприймається у північній півкулі як південно-західний або західний вітер, а в південній — як північно-західний або західний вітер.
Джерела
- Пассаты // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (лютий 2016) |
Література
- Прох Л. З. Словарь ветров. — Л. : Гидрометеоиздат, 1983. — 312 с.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pasa t vid isp viento de pasada viter sho spriyaye ruhu chi viter torgivli viter sho dme mizh tropikami cilij rik v pivnichnij pivkuli z pivnichno shidnogo v pivdennij z pivdenno shidnogo napryamu viddilyayuchis odin vid odnogo bezvitryanoyu smugoyu Nad okeanami pasati dmut z najbilshoyu vidpovidnistyu comu pravilu todi yak nad materikami i nad prileglimi do ostannih moryami napryam pasativ chastkovo vidozminyuyetsya pid vplivom topografichnih pereshkod U Indijskomu okeani unaslidok konfiguraciyi beregovoyi liniyi materika pasati absolyutno minyayut svij harakter i peretvoryuyutsya na musoni Mapa atlantichnih vitrivU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pasat znachennya UtvorennyaUnaslidok diyi sonyachnih promeniv v ekvatorialnij smuzi nizhni shari atmosferi silnishe nagrivayuchis pidijmayutsya vgoru i pryamuyut u napryamku do polyusiv todi yak vnizu pidhodyat novi holodnishi potoki povitrya z pivnochi i z pivdnya unaslidok dobovogo obertannya Zemli zgidno z siloyu Koriolisa cej ruh povitrya prijmaye v pivnichnij pivkuli pivnichno shidnij napryam pivnichno shidnij pasat a v pivdennij pivkuli pivdenno shidnij napryam pivdenno shidnij pasat Chim blizhche bud yaka tochka zemnoyi kuli lezhit do polyusa tim menshij krug vona opisuye v dobu i otzhe tim menshoyi shvidkosti nabuvaye takim chinom povitryani masi sho techut z vishih shirot mayut menshu shvidkist nizh tochki zemnoyi poverhni na ekvatorialnij smuzi sho obertayutsya iz zahodu na shid tomu povinni vidstavati vid nih i otzhe davati techiyu zi shodu na zahid U malih shirotah blizko do ekvatora riznicya v shvidkostyah dlya odnogo gradusa duzhe neznachna oskilki meridianni kola stayut majzhe vzayemno paralelnimi i tomu v smuzi mizh 10 pn sh i 10 pd sh shari povitryani potoki sho pritikayut nabuvayut shvidkosti tochok zemnoyu poverhneyu stikayuchis iz neyu vnaslidok cogo poblizu ekvatora pivnichno shidnij pasat prijmaye znovu majzhe pivnichnij napryam a pivdenno shidnij pasat majzhe pivdennij i vzayemno zustrichayuchis voni dayut smugu bezvitrya U smuzi pasativ mizh 30 pn sh i 30 pd sh u kozhnij pivkuli dmut dva pasatni vitri u pivnichnij pivkuli vnizu pivnichno shidnij vgori pivdenno zahidnij u pivdennij vnizu pivdenno shidnij vgori pivnichno zahidnij Verhnya techiya nazivayetsya antipasat protipasat abo verhnij pasat Za 30 pivnichnoyi i pivdennoyi shirot verhni shari povitrya sho jdut vid ekvatora opuskayutsya do poverhni zemli i pravilnist ekvatorialnoyi ta polyarnoyi techij pripinyayetsya Z polyarnoyi mezhi pasatu 30 chastina povitryanoyi masi povertayetsya do ekvatora yak nizhnij pasat a insha chastina teche u vishi shiroti i sprijmayetsya u pivnichnij pivkuli yak pivdenno zahidnij abo zahidnij viter a v pivdennij yak pivnichno zahidnij abo zahidnij viter DzherelaPassaty Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lyutij 2016 LiteraturaProh L Z Slovar vetrov L Gidrometeoizdat 1983 312 s Posilannya