У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Парфьонов Микола Іванович Парфьо нов рос Николай Иванович Парфёнов 26

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Парфьонов.

Микола Іванович Парфьо́нов (рос. Николай Иванович Парфёнов; 26 липня 1912, с. Сергеєві гори, Владимирська губернія, Російська імперія — 7 січня 1999, Москва, Росія) — радянський і російський актор театру і кіно. Заслужений артист РРФСР (1968).

Парфьонов Микола Іванович

Народився	26 липня 1912(1912-07-26) Сергієві-Горки, Росія
Помер	7 січня 1999(1999-01-07) (86 років) Москва, Росія
Поховання	^d
Громадянство	СРСР Росія
Діяльність	актор, кіноактор
Заклад	Театр імені Моссовєта
IMDb	nm0661419

Нагороди та премії

Біографічні відомості

Закінчив театральну студію при Театрі ім. Моссовєта (1935), де працював у 1935—1989 рр.

У 1935—1989 рр. — актор Державного академічного театру ім. Моссовєта.

Зіграв яскраві комедійні та характерні ролі (переважно — другого плану та епізодичні) у величезній кількості фільмів, сатиричному кіножурналі «Фитиль», а також — у ряді фільмів українських кіностудій.

Фільмографія

«Рідні поля» (1944, новий голова)
«Син полку» (1946, Кузьма Горбунов)
«Урок життя» (1955, інженер Вася)
«Це починалось так... » (1956)
«Комуніст» (1957, комуніст)
«Випадок на шахті вісім» (1957, Фірсов, начальник ділянки)
«Жорстокість» (1959, Воробйов, старший міліціонер)
«Битва в дорозі» (1961, Дем'янов)
«Пригоди Кроша» (1961, Володимир Георгійович, директор автобази)
«Без страху і докору» (1962, капітан міліції)
«Великий фітиль» (1963, Іван, завідувач базою (Дачурка)
«Перший тролейбус» (1963, вусатий водій; Одеська кіностудія, Кіностудія ім. М. Горького)
«Тиша» (1963, Авер'янов)
«При виконанні службових обов'язків» (1963, Іван Іванович, командир корабля Іл-18 (Москва-Тіксі-Магадан)
«Вірте мені, люди» (1964, начальник колонії)
«Голова» (1964, Клягін, секретар райкому)
«Тридцять три» (1965, Прохоров)
«Двадцять років по тому» (1965, міський обиватель)
«Діти Дон Кіхота» (1965, Афанасій Петрович, головбух кінотеатру)
«Дайте книгу скарг» (1965, Іван Семенович Постніков)
«Очікування» (1966, бухгалтер)
«Бережись автомобіля» (1966, прокурор на судовому засіданні (немає у титрах)
«Чорт із портфелем» (1966, товариш Жагар, керівник промхарчоспілки, відповідальний за вивезення урожаю)
«Зірки і солдати» (1967, підполковник Білої армії)
«Брати Карамазови» (1968, буфетник)
«Сім старих та одна дівчина» (1968, Сухов, «старий» — начальник поменше)
«Урок літератури» (1968, завгосп школи Пантелій Іванович)
«Крах» (1968, савінковець Порфирій Гнатович)
«Служили два товариші» (1968, білий офіцер)
«Наші знайомі» (1968, Іван Миколайович Сидоров)
«Останні канікули» (1969, контролер в електричці)
«Вчора, сьогодні і завжди» ( (1969, новела «Показ мод», ведучий показу мод)
«Вальс» (1969, Федір Семенович, управдом)
«Вас викликає Таймир» (1970, розгніваний чоловік)
«Денискині розповіді» (1970, епізод)
«Ті, що зберегли вогонь» (1970, начальник станції)
«Троє» (1970, Терентій)
«Срібні труби» (1970, Федотов)
«Красна площа» (1970, начальник політвідділу армії)
«Повернення „Святого Луки“» (1970, Матвій Захарович, слюсар)
«Кінець Любавіних» (1971, Єлизар)
«Без трьох хвилин рівно» (1972, Гордєєв)
«Нерви... Нерви...» (1972, Фітюєв)
«Найостанніший день» (1972, Петрович)
«Ефект Ромашкіна» (1973, працівник меблевого магазину, тезка Ромашкіна; Кіностудія ім. О. Довженка)
(«Нейлон 100 %») (1973, чиновник)
«Невиправний брехун» (1973, чоловік у парку, що пропонує виручити гроші за знайдений портсигар)
«Свій хлопець» (1973, Іван Макарович, директор фабрики)
«Дача» (1973, Олександр Васильович)
«Ні слова про футбол» (1974, персонаж сновидіння)
«Високе звання» (1974, начальник патруля)
«Киш і Двапортфеля» (1974, Бузукін Микола Іванович, завідувач лабораторією-віварієм)
«Ау-у!» (1975, житель села Малі Овчини, небайдужий глядач)
«Афоня» (1975, Борис Петрович)
«Алмази для Марії» (1975, гість у Дар'ї)
«Ольга Сергіївна» (1975, Філіпченко)
«Розвага для старичків» (1976, Андрій Андрійович Апраксін)
«Є ідея!» (1977, придворний)
«Катіна служба» (1977, Тимохін)
«За сімейними обставинами» (1977, Трошкін)
«Доброта» (1977, сусід Щукіна)
«Гонки без фінішу» (1977, Іван Євграфович Судаков)
«І це все про нього» (1977, Суворов)
«Живіть в радості» (1978, Волнушкін)
«Останній шанс» (1978, Нефьодов, начальник відділення народної дружини)
«Поки божеволіє мрія» (1978, батько Отвьорткіна)
«Близька далина» (1978, Василь Кузьмич Буланов)
«Здається квартира з дитиною» (1978, сусід знизу)
«Фрак для шибеника» (1979, охоронець в ательє мод)
«Моя Анфіса» (1979, Чечін, начальник БМУ)
«Вечірній лабіринт» (1980, гардеробник)
«Громадянин Льошка» (1980, метрдотель)
«Радощі земні» (1980, епізод)
«Нічна подія» (1980, начальник колони таксопарку)
«Бажаю успіху» (1980, Степан Трохимович, сусід)
«Золоті рибки» (1981, Ложкін)
«На початку століття» (1981, селянин)
«Ми, що нижче підписалися» (1981, провідник)
«Чародії» (1982, начальник потягу; Одеська кіностудія)
«Сльози крапали» (1982, Кузякін)
«Професія — слідчий» (1982)
«Інспектор ДАІ» (1982, керівник будівельного тресту Василь Кирилович Пушков)
«Вітя Глушаков — друг апачів» (1983, електромонтер)
«Людина на полустанку» (1983, Скрипник)
«Хабар. З блокнота журналіста В. Цвєткова» (1983, Афанасій Гаврилович Петербурзький, відвідувач Оловяннікової)
«Інспектор Лосєв» (1983, начальник охорони трикотажної фабрики; Кіностудія ім. О. Довженка)
«Жарти у бік» (1984, пасажир поїзда)
«Дуже важлива персона» (1984, Петряков)
«Щиро Ваш…» (1985,Новиков, начальник цеху)
«Золота рибка» (1985,глядач в залі)
«Не ходіть, дівчата, заміж» (1985,Трофимов, голова колгоспу «Вірний шлях»)
«Чичерін» (1986,кухар Федір Опанасович)
«Забави молодих» (1987,сусід)
(«Де міститься нофелет?») (1987,Федір Михайлович Голиков, батько Павла)
(«Вам що, наша влада не подобається?!») (1988, сторож на кладовищі)
«Князь Удача Андрійович» (1989,Іларіон Петрович Северьянов, кримінальник)
«Закон» (1989,архіваріус)
«Приватний детектив, або Операція „Кооперація“» (1990, тов. Могильний, чиновник)
«Мій чоловік — іншопланетянин» (1990, швейцар в ресторані)
«П'ять викрадених монахів» (1991, відвідувач тиру)
«Щен із сузір'я Гончих Псів» (1991, сусід)
«На Дерибасівській гарна погода, або На Брайтон-Біч знову йдуть дощі» (1992, полковник Петренко)

Примітки

Література

Капков С. В. Зти разные, разные лица: Легенды советского кино. М., 2001. — С.288—296.