Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Центра́льний па́рк культу́ри й відпочи́нку і́мені Тараса́ Шевче́нка — парк в Одесі. Межує із вулицями Маразліївською, Успенською й Лідерсівським бульваром.
| Парк Шевченка | ||||
|---|---|---|---|---|
| Центральний парк культури й відпочинку ім. Т. Г. Шевченка | ||||
 | ||||
| Олександрівська колона на місці Андріївського бастіону Одеського карантину | ||||
| 46°28′44″ пн. ш. 30°45′12″ сх. д. / 46.47889° пн. ш. 30.75333° сх. д.Координати: 46°28′44″ пн. ш. 30°45′12″ сх. д. / 46.47889° пн. ш. 30.75333° сх. д. | ||||
| Назва на честь | Шевченко Тарас Григорович | |||
| Тип | Парк культури й відпочинку | |||
| Статус | Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва | |||
| Відкрито | 1875 | |||
| Колишні назви | Олександрівський парк | |||
| Площа | 44 3597 га | |||
| Керівна установа | Комунальне підприємство «Парки Одеси» | |||
| Країна |  Україна | |||
| Розташування | Лідерсівський бульвар / Маразліївська вулиця / Успенська вулиця, Одеса, Україна | |||
  Парк Шевченка Парк Шевченка (Україна) | ||||
 Парк імені Тараса Шевченка у Вікісховищі | ||||
Історія парку
Передумови виникнення
Наприкінці XVIII століття, у 1795 році, в районі мису Ланжерон існували фортифікаційні укріплення — Одеська фортеця. В центрі фортеці був розташований курган з Андріївським бастіоном. У 1811 році фортеця була реорганізована у карантин. В межах карантину було організоване Карантинне кладовище.
На планах міста середини XIX століття район карантину позначений як «Кріпосний сад». Так, згідно із планом архітектора Ф. Боффо від 1840 року, на місці карантину мав бути споруджений парк. Однак сад належав військовому відомству, а не місту, тому залишався занедбаним.
Заснування парку
7 вересня 1875 року парк нарешті був відкритий, а 10 вересня офіційно названий Олександрівським, на честь відвідування Одеси імператором Олександром II, який власноруч посадив на честь відкриття парку дуб.
У травні 1896 року прийнято рішення про передачу земель у власність міста. На початку 1900 року за рішенням міського управління були розібрані стіни кладовища, відкрив вільний доступ до його території.
Тут гуляли Жуковський, Гоголь, Островський, Достоєвський, Чехов, Ахматова. На місці, де перебувала артилерійська батарея, Пушкін зустрічався з її офіцерами.
Курган з Олександрівською колоною (біля стадіону ЧМП) частково розташований на місці турецького Хаджибея, а потім і одеської фортеці. З цього кургану запускали перші в Російській імперії аеростати.
Свого часу у парку побудовано Зелений театр, де виступали Утьосов, Райкін, Тарапунька і Штепсель, П'єха, Водяной. У 1936 році тут споруджено Центральний стадіон міста, а в 1954-у парк перейменували з Олександрівського на парк імені Т. Г. Шевченка.
Сучасність
З боку вулиці Маразліївської споруджено , розташована «Алея Слави» з могилами загиблих учасників оборони та звільнення Одеси від фашистів і пам'ятником Невідомому матросові з вічним вогнем, обеліск воїнам-афганцям.
10 квітня 1968 року на «Алеї Слави» біля пам'ятника Невідомому матросу було створено «Пост № 1» з метою військово-патріотичного виховання молоді та вшанування пам'яті загиблих у роки німецько-радянської війни.
На базі «Посту № 1» було створено Одеський міський центр військово-патріотичного виховання молоді «Пост № 1». Щороку, з квітня по листопад, почесну вахту Пам'яті на «Алеї Слави» несуть зведені Почесні караули шкіл нашого міста.
З 2006 року вихованці Центру військово-патріотичного виховання молоді несуть Почесну вахту пам'яті на «Посту № 2» біля пам'ятника воїнам-інтернаціоналістам, які загинули в Афганістані.
Від «Алеї Слави» численні асфальтні доріжки ведуть до Чорного моря, на пляж «Ланжерон». Тут же починається не менш знаменита (з 2006 року тільки пішохідна) «Траса здоров'я». Вона тягнеться вздовж морського узбережжя Одеси до самої Аркадії (одного із найкращих районів відпочинку міста).
На пляжі «Ланжерон» розташовано Дельфінарій.
Адміністрація парку розташована в пам'ятці архітектури місцевого значення спеціальному літньому павільйоні зупинки трамвая, встановленій бельгійським акціонерним товариством одеських трамваїв у 1912 році.
Галерея
Посилання
- Малахов В. П., Степаненко Б. А. Одесса, 1900—1920 / Люди… События… Факты… — 1-е. — Одесса: Optimum, 2004. — 448 с. —
Джерела
- Офіційний сайт міста Одеса. Парки Одеси. [ 7 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Стара Одеса: 10 атмосферних фотографій місць, які змінилися до невпізнання, - ФОТО
 | Це незавершена стаття про Одесу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Centra lnij pa rk kultu ri j vidpochi nku i meni Tarasa Shevche nka park v Odesi Mezhuye iz vulicyami Marazliyivskoyu Uspenskoyu j Lidersivskim bulvarom Park ShevchenkaCentralnij park kulturi j vidpochinku im T G ShevchenkaOleksandrivska kolona na misci Andriyivskogo bastionu Odeskogo karantinu46 28 44 pn sh 30 45 12 sh d 46 47889 pn sh 30 75333 sh d 46 47889 30 75333 Koordinati 46 28 44 pn sh 30 45 12 sh d 46 47889 pn sh 30 75333 sh d 46 47889 30 75333Nazva na chestShevchenko Taras GrigorovichTipPark kulturi j vidpochinkuStatusPark pam yatka sadovo parkovogo mistectvaVidkrito1875Kolishni nazviOleksandrivskij parkPlosha44 3597 gaKerivna ustanovaKomunalne pidpriyemstvo Parki Odesi Krayina UkrayinaRoztashuvannyaLidersivskij bulvar Marazliyivska vulicya Uspenska vulicya Odesa UkrayinaPark ShevchenkaPark Shevchenka Ukrayina Park imeni Tarasa Shevchenka u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Park imeni Tarasa Shevchenka Istoriya parkuPeredumovi viniknennya Dokladnishe Karantinne kladovishe Vidnovlena storozhova vezha Odeskogo karantinu kolishnij morg Karantinnogo kladovisha Naprikinci XVIII stolittya u 1795 roci v rajoni misu Lanzheron isnuvali fortifikacijni ukriplennya Odeska fortecya V centri forteci buv roztashovanij kurgan z Andriyivskim bastionom U 1811 roci fortecya bula reorganizovana u karantin V mezhah karantinu bulo organizovane Karantinne kladovishe Na planah mista seredini XIX stolittya rajon karantinu poznachenij yak Kriposnij sad Tak zgidno iz planom arhitektora F Boffo vid 1840 roku na misci karantinu mav buti sporudzhenij park Odnak sad nalezhav vijskovomu vidomstvu a ne mistu tomu zalishavsya zanedbanim Zasnuvannya parku 7 veresnya 1875 roku park nareshti buv vidkritij a 10 veresnya oficijno nazvanij Oleksandrivskim na chest vidviduvannya Odesi imperatorom Oleksandrom II yakij vlasnoruch posadiv na chest vidkrittya parku dub U travni 1896 roku prijnyato rishennya pro peredachu zemel u vlasnist mista Na pochatku 1900 roku za rishennyam miskogo upravlinnya buli rozibrani stini kladovisha vidkriv vilnij dostup do jogo teritoriyi Tut gulyali Zhukovskij Gogol Ostrovskij Dostoyevskij Chehov Ahmatova Na misci de perebuvala artilerijska batareya Pushkin zustrichavsya z yiyi oficerami Kurgan z Oleksandrivskoyu kolonoyu bilya stadionu ChMP chastkovo roztashovanij na misci tureckogo Hadzhibeya a potim i odeskoyi forteci Z cogo kurganu zapuskali pershi v Rosijskij imperiyi aerostati Svogo chasu u parku pobudovano Zelenij teatr de vistupali Utosov Rajkin Tarapunka i Shtepsel P yeha Vodyanoj U 1936 roci tut sporudzheno Centralnij stadion mista a v 1954 u park perejmenuvali z Oleksandrivskogo na park imeni T G Shevchenka SuchasnistBrama dachi Lanzherona Z boku vulici Marazliyivskoyi sporudzheno roztashovana Aleya Slavi z mogilami zagiblih uchasnikiv oboroni ta zvilnennya Odesi vid fashistiv i pam yatnikom Nevidomomu matrosovi z vichnim vognem obelisk voyinam afgancyam 10 kvitnya 1968 roku na Aleyi Slavi bilya pam yatnika Nevidomomu matrosu bulo stvoreno Post 1 z metoyu vijskovo patriotichnogo vihovannya molodi ta vshanuvannya pam yati zagiblih u roki nimecko radyanskoyi vijni Na bazi Postu 1 bulo stvoreno Odeskij miskij centr vijskovo patriotichnogo vihovannya molodi Post 1 Shoroku z kvitnya po listopad pochesnu vahtu Pam yati na Aleyi Slavi nesut zvedeni Pochesni karauli shkil nashogo mista Z 2006 roku vihovanci Centru vijskovo patriotichnogo vihovannya molodi nesut Pochesnu vahtu pam yati na Postu 2 bilya pam yatnika voyinam internacionalistam yaki zaginuli v Afganistani Vid Aleyi Slavi chislenni asfaltni dorizhki vedut do Chornogo morya na plyazh Lanzheron Tut zhe pochinayetsya ne mensh znamenita z 2006 roku tilki pishohidna Trasa zdorov ya Vona tyagnetsya vzdovzh morskogo uzberezhzhya Odesi do samoyi Arkadiyi odnogo iz najkrashih rajoniv vidpochinku mista Na plyazhi Lanzheron roztashovano Delfinarij Administraciya parku roztashovana v pam yatci arhitekturi miscevogo znachennya specialnomu litnomu paviljoni zupinki tramvaya vstanovlenij belgijskim akcionernim tovaristvom odeskih tramvayiv u 1912 roci GalereyaArki Karantinu Viglyad na zatoku Koleso oglyadu Zelenij teatr Aleya SlaviPosilannyaPark imeni Tarasa Shevchenka Odesa u sestrinskih VikiproyektahPortal Odesa Informaciya u Vikidanih Proyekt Odeshina Park imeni Tarasa Shevchenka Odesa u Vikishovishi Malahov V P Stepanenko B A Odessa 1900 1920 Lyudi Sobytiya Fakty 1 e Odessa Optimum 2004 448 s ISBN 966 8072 85 5DzherelaOficijnij sajt mista Odesa Parki Odesi 7 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Stara Odesa 10 atmosfernih fotografij misc yaki zminilisya do nevpiznannya FOTO Ce nezavershena stattya pro Odesu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi