Паризький конгрес відкрився 13 (25) лютого 1856 року в столиці Франції. У ньому брали участь Росія, Франція, Англія, Австрія і Сардинія. Пізніше до них приєдналася Туреччина. Головував на засіданнях французький міністр закордонних справ, двоюрідний брат Наполеона III граф А. Валевський. Росія була представлена першим уповноваженим графом О.Ф.Орловим і другим — Ф.І.Бруновим, що довго служив російським послом в Лондоні. Англія була представлена лордами Кларендоном і Каулі. Австрія — Буолем, Сардинське королівство — .
Паризький конгрес | |
Країна | Франція |
---|---|
Місце розташування | Париж |
Дата й час | 1856 |
Час/дата початку | 13 лютого 1856 |
Паризький конгрес у Вікісховищі |
Основними супротивниками Росії в Парижі стали Англія і Австрія. Що стосується Франції, то вона з багатьох питань підтримувала російську делегацію, ставлячись до союзу з Англією досить формально. Наполеон III справедливо вважав, що його країна і так вже отримала багато від війни (від переважання в Туреччині до «реваншу» за 1814 рік). Більш того, під час конгресу намітилося потеплення відносин між колишніми ворогами. Наполеон III підтвердив в бесіді з Орловим, що відтепер не бачить ніяких корінних суперечностей, які могли б перешкодити зближенню Росії і Франції.
Англія, що спочатку взагалі не бажала такого швидкого миру, тепер відверто прагнула до ослаблення Росії в басейні Чорного моря, до підриву її позицій на Кавказі, наполягала на демілітаризації Аландських островів. За підтримки австрійців англійці вимагали навіть повного зриття російських укріплень по чорноморському узбережжі, проте, завдяки підтримці Наполеона III, Орлов в цьому питанні переміг.
Австрія вимагала відторгнення від Росії всієї Бессарабії і розраховувала на приєднання до своїх володінь Дунайських князівств. Колишні союзники, проте, ніяк не підтримали Дунайську імперію, і австрійці пішли з конгресу, не отримавши ніякої сплати за свій ультиматум від 2 грудня 1855 року, що назавжди зіпсував відносини з Росією.
Туреччина на конгресі була вимушена погоджуватися з союзниками навіть, коли їхня думка явно розходилася з її інтересами. Особливо (але без якихось серйозних наслідків) на конгресі розглядалося питання про необхідність майбутнього політичного об'єднання Дунайських князівств.
У результаті 18 (30) березня 1856 року був підписаний Паризький мирний договір 1856 р., який підбив підсумки Кримської війни. До 1871 року цей договір визначав зовнішню політику європейських держав. Він і став закінченням Паризького конгресу 1856 року.
Дивись також
Література
- В. Ю. Константинов. Паризький конгрес 1856 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с.
- История дипломатии. Том I. Государственное издательство политической литературы. М., 1959
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паризький конгрес |
- История дипломатии.
- Парижский мирный договор.
- Крымская война
- Тарле Е. В. Крымская война
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parizkij kongres vidkrivsya 13 25 lyutogo 1856 roku v stolici Franciyi U nomu brali uchast Rosiya Franciya Angliya Avstriya i Sardiniya Piznishe do nih priyednalasya Turechchina Golovuvav na zasidannyah francuzkij ministr zakordonnih sprav dvoyuridnij brat Napoleona III graf A Valevskij Rosiya bula predstavlena pershim upovnovazhenim grafom O F Orlovim i drugim F I Brunovim sho dovgo sluzhiv rosijskim poslom v Londoni Angliya bula predstavlena lordami Klarendonom i Kauli Avstriya Buolem Sardinske korolivstvo Parizkij kongres Krayina Franciya Misce roztashuvannyaParizh Data j chas1856 Chas data pochatku13 lyutogo 1856 Parizkij kongres u Vikishovishi Uchasniki Parizkogo kongresu Osnovnimi suprotivnikami Rosiyi v Parizhi stali Angliya i Avstriya Sho stosuyetsya Franciyi to vona z bagatoh pitan pidtrimuvala rosijsku delegaciyu stavlyachis do soyuzu z Angliyeyu dosit formalno Napoleon III spravedlivo vvazhav sho jogo krayina i tak vzhe otrimala bagato vid vijni vid perevazhannya v Turechchini do revanshu za 1814 rik Bilsh togo pid chas kongresu namitilosya poteplennya vidnosin mizh kolishnimi vorogami Napoleon III pidtverdiv v besidi z Orlovim sho vidteper ne bachit niyakih korinnih superechnostej yaki mogli b pereshkoditi zblizhennyu Rosiyi i Franciyi Angliya sho spochatku vzagali ne bazhala takogo shvidkogo miru teper vidverto pragnula do oslablennya Rosiyi v basejni Chornogo morya do pidrivu yiyi pozicij na Kavkazi napolyagala na demilitarizaciyi Alandskih ostroviv Za pidtrimki avstrijciv anglijci vimagali navit povnogo zrittya rosijskih ukriplen po chornomorskomu uzberezhzhi prote zavdyaki pidtrimci Napoleona III Orlov v comu pitanni peremig Avstriya vimagala vidtorgnennya vid Rosiyi vsiyeyi Bessarabiyi i rozrahovuvala na priyednannya do svoyih volodin Dunajskih knyazivstv Kolishni soyuzniki prote niyak ne pidtrimali Dunajsku imperiyu i avstrijci pishli z kongresu ne otrimavshi niyakoyi splati za svij ultimatum vid 2 grudnya 1855 roku sho nazavzhdi zipsuvav vidnosini z Rosiyeyu Turechchina na kongresi bula vimushena pogodzhuvatisya z soyuznikami navit koli yihnya dumka yavno rozhodilasya z yiyi interesami Osoblivo ale bez yakihos serjoznih naslidkiv na kongresi rozglyadalosya pitannya pro neobhidnist majbutnogo politichnogo ob yednannya Dunajskih knyazivstv U rezultati 18 30 bereznya 1856 roku buv pidpisanij Parizkij mirnij dogovir 1856 r yakij pidbiv pidsumki Krimskoyi vijni Do 1871 roku cej dogovir viznachav zovnishnyu politiku yevropejskih derzhav Vin i stav zakinchennyam Parizkogo kongresu 1856 roku Divis takozhParizkij mirnij dogovir 1856 Varshavska ugodaLiteraturaV Yu Konstantinov Parizkij kongres 1856 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Istoriya diplomatii Tom I Gosudarstvennoe izdatelstvo politicheskoj literatury M 1959PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Parizkij kongres Istoriya diplomatii Parizhskij mirnyj dogovor Krymskaya vojna Tarle E V Krymskaya vojna