Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Паризька біржа (фр. Bourse de Paris) — фондова біржа в Парижі (Франція), з 2000 відома як Euronext Paris.
| Паризька біржа | |
| Галузь промисловості | фондовий ринок[1] |
|---|---|
| Дата створення / заснування | 1724 |
| Країна |  Франція |
| Організаційно-правова форма | анонімне товариство |
| Місце заснування | Париж |
| Власник | d |
| Розташування штаб-квартири | Палац Броньяр |
| Замінений на | Euronext Paris |
| Час/дата припинення існування | 2000 |
| Приєднався до | Euronext |
Координати: 48°52′09″ пн. ш. 2°20′29″ сх. д. / 48.869167000027772474° пн. ш. 2.341389000028° сх. д.
Історія
У 1724 в Парижі для здійснення угод між торговими посередниками було побудовано спеціальне приміщення. Воно отримало назву «Біржа». Тут здійснювали операції агенти з обміну, діяльність яких мало відповідала принципам біржової торгівлі (насамперед був відсутній механізм відкритого оголошення цін). Декрет Королівської державної ради, який засновував Паризьку біржу (від 24 вересня 1724) забороняв жінкам з'являтися в приміщенні біржі. Цей декрет був відмінений лише в 1967. Декретом від 30 березня 1774 на біржі було створено спеціальне місце «le Parquet», що призначалося виключно для агентів з обміну, яким пропонувалось забезпечувати гласність в оголошенні цін шляхом їх вигуку - «à la criée». До цього жодних правил не існувало, угоди відбувалися безсистемно в будь-якому випадковому місці.
23 березня 1793 закривається (в 1789 у почалася революція) і відкривається тільки в 1801 за Наполеона. Кількість агентів з обміну, яких в 1786 було 60 осіб, збільшилася до 71.
В 1801 Наполеон видав указ про будівництво спеціального будинку Паризької фондової біржі - Палац Броньяр. Будівництво було завершено в 1826.
Кодекс Наполеона створив єдине біржове право для всієї Франції, яке не зазнало змін більше століття. Імператор ставився до інституту біржі дуже насторожено і ввів цілий ряд обмежень щодо її функціонування. Наполеон надав біржовим посередникам монополію на біржові операції, хоча тепер, біржові посередники були позбавлені права діяти у формі компаній з обмеженою відповідальністю. Для нагляду над біржею була створена спеціальна біржова поліція. Була заборонена позабіржова торгівля. Повністю було заборонено торгівлю іноземними цінними паперами. Тільки в 1823 році було зроблено виняток для зарубіжних державних позик.
Переживши низку революцій і воєн, Франція стала капіталістичною державою. Це позначилося і на ринку цінних паперів. З 1815 по 1829 у Франції з'явилося 98 акціонерних товариств. У той же час приватний сектор ринку цінних паперів залишався вузьким. Так, в 1814 на Паризькій біржі котирувалися 4 види цінних паперів, в 1820 - 13, в 1825 році - 32, в 1830 - 38.
Після Луї-Філіпп став не тільки королем Франції, а й «королем біржовиків». Однак мало уваги приділялося економіці. Засилля біржовиків гальмувало промисловий розвиток країни.
В 1850-1860-ті операції Паризької фондової біржі потроїлися. Вона перетворилася на грошовий ринок європейського масштабу.
З XVIII століття основними цінними паперами, що циркулювали на біржі були векселі. Акцій та облігацій було дуже мало. Але вже до 1840 на Паризькій фондовій біржі котирувалися приблизно 130 боргових і пайових цінних паперів.
В 1900 на Паризькій біржі торгувалося понад 800 видів цінних паперів - акцій та облігацій, а також близько 300 іноземних. Торгові сесії відбувалися щодня з понеділка по суботу з 12 до 15 годин.
Поступово біржі відкрилися і в інших містах: у Ліоні (1845 рік), Бордо (1846 рік), Марселі (1847 рік), Ліллі (1867 рік), Нанті (1868 рік), Нансі (1922 рік). До 1967 року працювала біржа в Тулузі.
Після Другої світової війни у Франції діяло 7 фондових бірж. Багато років фондові біржі конкурували між собою, здійснюючи котирування одних і тих же цінних паперів.
В 1962 спеціальним декретом для кожної акції був визначений один біржовий ринок.
В 1986 на Паризькій біржі встановлена електронна торгова система САС (фр. Cotation Assistée en Continu), а години роботи було збільшено з 10-00 до 17-00 (раніше з 12-30 до 14-30).
Незабаром голосовий аукціон з акціями та облігаціями був повністю припинений. Потім закрилися зали і на провінційних біржах: їхні папери було переведено в торговельну систему Паризької біржі.
З 1991 у Франції діє єдина фондова біржа, що об'єднала фондові біржі в , , , , та . До об'єднання на Паризьку біржу припадало 95% всіх угод у Франції з цінними паперами.
З 1988 введена система електронних операцій. Торговельні операції проводяться 45 брокерами - членами біржі.
Наприкінці 1990-х років Паризька біржа виступила ініціатором об'єднання великих європейських бірж. У 2000 об'єдналася з Амстердамською та Брюссельською біржами, утворивши Euronext NV, яка зараз є другою за величиною біржею в Європі після Лондонської фондової біржі.
Галерея
-
![image]()
Вид на будівлю Паризької біржі, а також вхід в паризький метрополітен на станцію . -
![image]()
-
![image]()
Палац Броньяр, у якому розташовується біржа, зсередини
Література з історії Паризької біржі
- Colling A., La Prodigieuse Histoire de la Bourse, 1951, SEF, Paris.
- G. Gallais-Hamonno et P.-C. Hautcoeur, Histoire du marché financier français au XIX e, 2007, Publications de la Sorbonne.
- Lehmann, P.-J., La Bourse de Paris, 1991, Dunod.
- Lehmann, P.-J., Histoire de la Bourse de Paris, 1997, PUF.
- Muniesa, F., "Contenir le marché : la transition de la criée à la cotation électronique à la Bourse de Paris", Sociologie du Travail 47(4): 485-501, 2005.
- Walker, D. A., "A factual account of the functioning of the nineteenth-century Paris Bourse", European Journal of the History of Economic Thought 8(2): 186-207, 2001.
- Hissung-Convert N., La Spéculation boursière face au droit, éd. LGDJ, tome 511, 2009, 667 p.
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Паризька біржа |
Посилання
- NYSE Euronext - офіційний сайт (англ.)
- Архів преси XX століття — 1908.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parizka birzha fr Bourse de Paris fondova birzha v Parizhi Franciya z 2000 vidoma yak Euronext Paris Parizka birzhaGaluz promislovostifondovij rinok 1 Data stvorennya zasnuvannya1724Krayina FranciyaOrganizacijno pravova formaanonimne tovaristvoMisce zasnuvannyaParizhVlasnikdRoztashuvannya shtab kvartiriPalac BronyarZaminenij naEuronext ParisChas data pripinennya isnuvannya2000Priyednavsya doEuronext Koordinati 48 52 09 pn sh 2 20 29 sh d 48 869167000027772474 pn sh 2 341389000028 sh d 48 869167000027772474 2 341389000028Parizka birzha rozmishuyetsya v palaci BronyarMakleri pered birzheyu 1931 IstoriyaU 1724 v Parizhi dlya zdijsnennya ugod mizh torgovimi poserednikami bulo pobudovano specialne primishennya Vono otrimalo nazvu Birzha Tut zdijsnyuvali operaciyi agenti z obminu diyalnist yakih malo vidpovidala principam birzhovoyi torgivli nasampered buv vidsutnij mehanizm vidkritogo ogoloshennya cin Dekret Korolivskoyi derzhavnoyi radi yakij zasnovuvav Parizku birzhu vid 24 veresnya 1724 zaboronyav zhinkam z yavlyatisya v primishenni birzhi Cej dekret buv vidminenij lishe v 1967 Dekretom vid 30 bereznya 1774 na birzhi bulo stvoreno specialne misce le Parquet sho priznachalosya viklyuchno dlya agentiv z obminu yakim proponuvalos zabezpechuvati glasnist v ogoloshenni cin shlyahom yih viguku a la criee Do cogo zhodnih pravil ne isnuvalo ugodi vidbuvalisya bezsistemno v bud yakomu vipadkovomu misci 23 bereznya 1793 zakrivayetsya v 1789 u pochalasya revolyuciya i vidkrivayetsya tilki v 1801 za Napoleona Kilkist agentiv z obminu yakih v 1786 bulo 60 osib zbilshilasya do 71 V 1801 Napoleon vidav ukaz pro budivnictvo specialnogo budinku Parizkoyi fondovoyi birzhi Palac Bronyar Budivnictvo bulo zaversheno v 1826 Kodeks Napoleona stvoriv yedine birzhove pravo dlya vsiyeyi Franciyi yake ne zaznalo zmin bilshe stolittya Imperator stavivsya do institutu birzhi duzhe nastorozheno i vviv cilij ryad obmezhen shodo yiyi funkcionuvannya Napoleon nadav birzhovim poserednikam monopoliyu na birzhovi operaciyi hocha teper birzhovi poseredniki buli pozbavleni prava diyati u formi kompanij z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Dlya naglyadu nad birzheyu bula stvorena specialna birzhova policiya Bula zaboronena pozabirzhova torgivlya Povnistyu bulo zaboroneno torgivlyu inozemnimi cinnimi paperami Tilki v 1823 roci bulo zrobleno vinyatok dlya zarubizhnih derzhavnih pozik Perezhivshi nizku revolyucij i voyen Franciya stala kapitalistichnoyu derzhavoyu Ce poznachilosya i na rinku cinnih paperiv Z 1815 po 1829 u Franciyi z yavilosya 98 akcionernih tovaristv U toj zhe chas privatnij sektor rinku cinnih paperiv zalishavsya vuzkim Tak v 1814 na Parizkij birzhi kotiruvalisya 4 vidi cinnih paperiv v 1820 13 v 1825 roci 32 v 1830 38 Pislya Luyi Filipp stav ne tilki korolem Franciyi a j korolem birzhovikiv Odnak malo uvagi pridilyalosya ekonomici Zasillya birzhovikiv galmuvalo promislovij rozvitok krayini V 1850 1860 ti operaciyi Parizkoyi fondovoyi birzhi potroyilisya Vona peretvorilasya na groshovij rinok yevropejskogo masshtabu Z XVIII stolittya osnovnimi cinnimi paperami sho cirkulyuvali na birzhi buli vekseli Akcij ta obligacij bulo duzhe malo Ale vzhe do 1840 na Parizkij fondovij birzhi kotiruvalisya priblizno 130 borgovih i pajovih cinnih paperiv V 1900 na Parizkij birzhi torguvalosya ponad 800 vidiv cinnih paperiv akcij ta obligacij a takozh blizko 300 inozemnih Torgovi sesiyi vidbuvalisya shodnya z ponedilka po subotu z 12 do 15 godin Postupovo birzhi vidkrilisya i v inshih mistah u Lioni 1845 rik Bordo 1846 rik Marseli 1847 rik Lilli 1867 rik Nanti 1868 rik Nansi 1922 rik Do 1967 roku pracyuvala birzha v Tuluzi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni u Franciyi diyalo 7 fondovih birzh Bagato rokiv fondovi birzhi konkuruvali mizh soboyu zdijsnyuyuchi kotiruvannya odnih i tih zhe cinnih paperiv V 1962 specialnim dekretom dlya kozhnoyi akciyi buv viznachenij odin birzhovij rinok V 1986 na Parizkij birzhi vstanovlena elektronna torgova sistema SAS fr Cotation Assistee en Continu a godini roboti bulo zbilsheno z 10 00 do 17 00 ranishe z 12 30 do 14 30 Nezabarom golosovij aukcion z akciyami ta obligaciyami buv povnistyu pripinenij Potim zakrilisya zali i na provincijnih birzhah yihni paperi bulo perevedeno v torgovelnu sistemu Parizkoyi birzhi Z 1991 u Franciyi diye yedina fondova birzha sho ob yednala fondovi birzhi v ta Do ob yednannya na Parizku birzhu pripadalo 95 vsih ugod u Franciyi z cinnimi paperami Z 1988 vvedena sistema elektronnih operacij Torgovelni operaciyi provodyatsya 45 brokerami chlenami birzhi Naprikinci 1990 h rokiv Parizka birzha vistupila iniciatorom ob yednannya velikih yevropejskih birzh U 2000 ob yednalasya z Amsterdamskoyu ta Bryusselskoyu birzhami utvorivshi Euronext NV yaka zaraz ye drugoyu za velichinoyu birzheyu v Yevropi pislya Londonskoyi fondovoyi birzhi GalereyaVid na budivlyu Parizkoyi birzhi a takozh vhid v parizkij metropoliten na stanciyu Palac Bronyar u yakomu roztashovuyetsya birzha zserediniLiteratura z istoriyi Parizkoyi birzhiColling A La Prodigieuse Histoire de la Bourse 1951 SEF Paris G Gallais Hamonno et P C Hautcoeur Histoire du marche financier francais au XIX e 2007 Publications de la Sorbonne Lehmann P J La Bourse de Paris 1991 Dunod Lehmann P J Histoire de la Bourse de Paris 1997 PUF Muniesa F Contenir le marche la transition de la criee a la cotation electronique a la Bourse de Paris Sociologie du Travail 47 4 485 501 2005 Walker D A A factual account of the functioning of the nineteenth century Paris Bourse European Journal of the History of Economic Thought 8 2 186 207 2001 Hissung Convert N La Speculation boursiere face au droit ed LGDJ tome 511 2009 667 p Div takozhVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Parizka birzhaPalac BronyarPosilannyaNYSE Euronext oficijnij sajt angl Arhiv presi XX stolittya 1908 d Track Q36948990