Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Париж двадцятого століття» (фр. Paris au XXe siècle) — роман французького письменника Жуля Верна з циклу «Незвичайні подорожі». Написаний у незвичайному для письменника жанрі антиутопії в 1860-х роках. Був відхилений видавцем і не публікувався до 1994 року.
| Париж двадцятого століття | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Paris au XXe siècle | ||||
 | ||||
| Жанр | антиутопія | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Жуль Верн | |||
| Мова | французька мова | |||
| Опубліковано | 1994 | |||
| Країна |  Франція | |||
| Переклад | 2018 | |||
| Ілюстратор | d | |||
| | ||||
Головний герой — юнак, якого звати Мішель. Він має творчі здібності, однак ніде не може знайти собі заняття до душі, адже техніка у світі майбутнього перемогла красу.
Публікація
Точна дата написання роману невідома. Можливо, він був написаний у 1863 році, після успішного для письменника дебюту — «П'ять тижнів на повітряній кулі», однак не був прийнятий видавцем. Тривалий час він вважався втраченим.
П'єр-Жуль Етцель, видавець творів Верна, вважав, що «Париж у XX столітті» незахопливий, передбачення непереконливі, а конфлікт головного героя з техногенним Парижем надуманий. Так, він зазначав, що Мішель міг би одночасно бути і робітником, і поетом. На думку Етцеля, публікація роману завдала б удару по репутації щойно прославленого «П'ятьма тижнями на повітряній кулі» письменника.
Після цього автор поклав книгу «до шухляди» і не публікував її. Надалі він уникав написання творів з футуристичними сюжетами. Роман вийшов друком тільки в 1994 році, після того, як праправнук Жуля Верна знайшов рукопис у сейфі в 1989 році.
Перший офіційний переклад українською вийшов 2018 року у видавництві Жупанського, перекладач — Марія Абрамова.
Сюжет
Книга розповідає про антиутопічний Париж 1960-х років. Місто наповнене багатоповерховими будівлями, райони Парижа сполучаються метро та пневмопотягами. Вулиці повсюдно освітлені електричними лампами, по дорогах їздять «екіпажі» з двигунами внутрішнього згоряння.
13 серпня 1960-го Генеральна компанія Освітнього кредиту вручає нагороди. Генеральна компанія володіє численними освітніми закладами, навчання в яких механізовне. Там викладають математику, фізику, астрономію, фінанси, але література, мовознавство геть занедбані — підручники вже багато років лежать нікому непотрібні на полицях. Молодий хлопець, 16-ирічний сирота Мішель Дюфренуа, отримує рідкісну, проте нікому непотрібну нагороду — за віршотворчість латинською мовою. Мішель звертається за фінансовою допомогою до свого дядька, банкіра Станісласа Бутардена.
Дядько виявляється суворо раціональною людиною, все його житло наповнене механізмами, а сам він робить тільки «потрібні» вчинки. Його дружина, Атенаїс Дюфренуа — понура негарна бухгалтерка. Їхній син Атаназ починає кар'єру банкіра, він безсердечний та зверхній до підлеглих, водночас вразливий до чужих слів, вбачаючи в будь-якому гуморі образу. Проте батько в захваті від Атаназа та очікує, що в нього буде велике майбутнє. Станіслас приймає Мішеля та сподівається, що той не перейняв «злоякісних» схильностей свого батька-художника, і пропонує роботу в банку.
Засмучений холодним прийомом Мішель відвідує Дім Книги П'яти Частин Світу — кногозбірню, працівники якої не знають що за книги в них зберігаються. Мішель запитує про книги Віктора Гюго, Бальзака, де Мюссе, Ламартина. Проте їхні твори забуті. Популярними є книги з назвами на кшталт «Електричні гармонії» чи «Роздуми про кисень». Старий бібліотекар Югенген впізнає Мішеля, це виявляється його родич. Він каже, що «література мертва».
Прийшовши наступного ранку до банку, Мішель знайомиться з телеграфом і фототелеграфом, за допомогою яких здійснюються фінансові угоди. Юнак починає монотонну роботу біля рахувальної машини, яка огидна йому. Станіслас невдоволений його працею. На додаток до цього Мішель випадково потрапляє в автоматичну пастку, що захищає касу банку від злодіїв.
Мішель отримує іншу роботу — він безперестанку диктує текст, який записує бухгалтер Кенсоннас. Потай від усіх Кенсоннас займається музикою, про що зізнається Мішелю. Він знайомить Мішеля зі своїм другом Жаком. Трійця розмовляє про стан сучасної музики та винаходи в музичних інструментах, як-от фортепіано-ліжко-комод-туалет.
Блукаючи Парижем, Мішель іде в паризький порт, сполучений каналом з морем, відвідує театр з дивовижними механізованими декораціями, але скрізь почувається чужим. Він навідується до свого вчителя риторики Рішло та знайомиться з його онукою, мадемуазель Люсі. Вона надихає його написати збірку віршів. Але їх ніде не бачать сенсу видавати, бо це неприбутково. Розчарований Мішель все рідше відвідує Рішло.
Зима 1961—1962 років виявляється дуже морозною. Вся Європа потерпає від холодів, настає масовий голод. Мішель витрачає майже всі свої гроші на бідняцький хліб, зроблений з вугілля. Останні монети він втрачає на букет квітів для Люсі. Та прийшовши в дім Рішло, юнак виявляє, що житло конфісковано. Розшукати Рішло та Люсі виявляється непосильним заняттям, адже місто наповнене тисячами зголоднілих. Мішель іде до собору Паризької Богоматері, освітленого електрикою. Повсюдна електрика здається йому відразливою, неприродною. Йому ввижається переслідування «демоном електрики».
Мішель заходить на кладовище для заможних парижан. Поглянувши звідти на затягнутий димом заводів Париж, Мішель падає на сніг і замерзає на смерть.
Див. також
- Один день американського журналіста 2889 року — оповідання Жуля Верна та його сина Мішеля.
- Альбер Робіда — сучасних Жуля Верна, автор карикатур і романів на тему майбутнього.
Посилання
- Jules Verne: An Author Before His Time?
- Science Fiction Studies: Jules Verne's Paris in the Twentieth Century
- «Париж двадцятого століття» у видавництві Жупанського
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parizh dvadcyatogo stolittya fr Paris au XXe siecle roman francuzkogo pismennika Zhulya Verna z ciklu Nezvichajni podorozhi Napisanij u nezvichajnomu dlya pismennika zhanri antiutopiyi v 1860 h rokah Buv vidhilenij vidavcem i ne publikuvavsya do 1994 roku Parizh dvadcyatogo stolittyafr Paris au XXe siecleZhanr antiutopiyaForma romanAvtor Zhul VernMova francuzka movaOpublikovano 1994Krayina FranciyaPereklad 2018Ilyustrator d Golovnij geroj yunak yakogo zvati Mishel Vin maye tvorchi zdibnosti odnak nide ne mozhe znajti sobi zanyattya do dushi adzhe tehnika u sviti majbutnogo peremogla krasu PublikaciyaTochna data napisannya romanu nevidoma Mozhlivo vin buv napisanij u 1863 roci pislya uspishnogo dlya pismennika debyutu P yat tizhniv na povitryanij kuli odnak ne buv prijnyatij vidavcem Trivalij chas vin vvazhavsya vtrachenim P yer Zhul Etcel vidavec tvoriv Verna vvazhav sho Parizh u XX stolitti nezahoplivij peredbachennya neperekonlivi a konflikt golovnogo geroya z tehnogennim Parizhem nadumanij Tak vin zaznachav sho Mishel mig bi odnochasno buti i robitnikom i poetom Na dumku Etcelya publikaciya romanu zavdala b udaru po reputaciyi shojno proslavlenogo P yatma tizhnyami na povitryanij kuli pismennika Pislya cogo avtor poklav knigu do shuhlyadi i ne publikuvav yiyi Nadali vin unikav napisannya tvoriv z futuristichnimi syuzhetami Roman vijshov drukom tilki v 1994 roci pislya togo yak prapravnuk Zhulya Verna znajshov rukopis u sejfi v 1989 roci Pershij oficijnij pereklad ukrayinskoyu vijshov 2018 roku u vidavnictvi Zhupanskogo perekladach Mariya Abramova SyuzhetKniga rozpovidaye pro antiutopichnij Parizh 1960 h rokiv Misto napovnene bagatopoverhovimi budivlyami rajoni Parizha spoluchayutsya metro ta pnevmopotyagami Vulici povsyudno osvitleni elektrichnimi lampami po dorogah yizdyat ekipazhi z dvigunami vnutrishnogo zgoryannya 13 serpnya 1960 go Generalna kompaniya Osvitnogo kreditu vruchaye nagorodi Generalna kompaniya volodiye chislennimi osvitnimi zakladami navchannya v yakih mehanizovne Tam vikladayut matematiku fiziku astronomiyu finansi ale literatura movoznavstvo get zanedbani pidruchniki vzhe bagato rokiv lezhat nikomu nepotribni na policyah Molodij hlopec 16 irichnij sirota Mishel Dyufrenua otrimuye ridkisnu prote nikomu nepotribnu nagorodu za virshotvorchist latinskoyu movoyu Mishel zvertayetsya za finansovoyu dopomogoyu do svogo dyadka bankira Stanislasa Butardena Dyadko viyavlyayetsya suvoro racionalnoyu lyudinoyu vse jogo zhitlo napovnene mehanizmami a sam vin robit tilki potribni vchinki Jogo druzhina Atenayis Dyufrenua ponura negarna buhgalterka Yihnij sin Atanaz pochinaye kar yeru bankira vin bezserdechnij ta zverhnij do pidleglih vodnochas vrazlivij do chuzhih sliv vbachayuchi v bud yakomu gumori obrazu Prote batko v zahvati vid Atanaza ta ochikuye sho v nogo bude velike majbutnye Stanislas prijmaye Mishelya ta spodivayetsya sho toj ne perejnyav zloyakisnih shilnostej svogo batka hudozhnika i proponuye robotu v banku Zasmuchenij holodnim prijomom Mishel vidviduye Dim Knigi P yati Chastin Svitu knogozbirnyu pracivniki yakoyi ne znayut sho za knigi v nih zberigayutsya Mishel zapituye pro knigi Viktora Gyugo Balzaka de Myusse Lamartina Prote yihni tvori zabuti Populyarnimi ye knigi z nazvami na kshtalt Elektrichni garmoniyi chi Rozdumi pro kisen Starij bibliotekar Yugengen vpiznaye Mishelya ce viyavlyayetsya jogo rodich Vin kazhe sho literatura mertva Prijshovshi nastupnogo ranku do banku Mishel znajomitsya z telegrafom i fototelegrafom za dopomogoyu yakih zdijsnyuyutsya finansovi ugodi Yunak pochinaye monotonnu robotu bilya rahuvalnoyi mashini yaka ogidna jomu Stanislas nevdovolenij jogo praceyu Na dodatok do cogo Mishel vipadkovo potraplyaye v avtomatichnu pastku sho zahishaye kasu banku vid zlodiyiv Mishel otrimuye inshu robotu vin bezperestanku diktuye tekst yakij zapisuye buhgalter Kensonnas Potaj vid usih Kensonnas zajmayetsya muzikoyu pro sho ziznayetsya Mishelyu Vin znajomit Mishelya zi svoyim drugom Zhakom Trijcya rozmovlyaye pro stan suchasnoyi muziki ta vinahodi v muzichnih instrumentah yak ot fortepiano lizhko komod tualet Blukayuchi Parizhem Mishel ide v parizkij port spoluchenij kanalom z morem vidviduye teatr z divovizhnimi mehanizovanimi dekoraciyami ale skriz pochuvayetsya chuzhim Vin naviduyetsya do svogo vchitelya ritoriki Rishlo ta znajomitsya z jogo onukoyu mademuazel Lyusi Vona nadihaye jogo napisati zbirku virshiv Ale yih nide ne bachat sensu vidavati bo ce nepributkovo Rozcharovanij Mishel vse ridshe vidviduye Rishlo Zima 1961 1962 rokiv viyavlyayetsya duzhe moroznoyu Vsya Yevropa poterpaye vid holodiv nastaye masovij golod Mishel vitrachaye majzhe vsi svoyi groshi na bidnyackij hlib zroblenij z vugillya Ostanni moneti vin vtrachaye na buket kvitiv dlya Lyusi Ta prijshovshi v dim Rishlo yunak viyavlyaye sho zhitlo konfiskovano Rozshukati Rishlo ta Lyusi viyavlyayetsya neposilnim zanyattyam adzhe misto napovnene tisyachami zgolodnilih Mishel ide do soboru Parizkoyi Bogomateri osvitlenogo elektrikoyu Povsyudna elektrika zdayetsya jomu vidrazlivoyu neprirodnoyu Jomu vvizhayetsya peresliduvannya demonom elektriki Mishel zahodit na kladovishe dlya zamozhnih parizhan Poglyanuvshi zvidti na zatyagnutij dimom zavodiv Parizh Mishel padaye na snig i zamerzaye na smert Div takozhOdin den amerikanskogo zhurnalista 2889 roku opovidannya Zhulya Verna ta jogo sina Mishelya Alber Robida suchasnih Zhulya Verna avtor karikatur i romaniv na temu majbutnogo PosilannyaJules Verne An Author Before His Time Science Fiction Studies Jules Verne s Paris in the Twentieth Century Parizh dvadcyatogo stolittya u vidavnictvi Zhupanskogo