Ця стаття може бути [en] для читачів. |
Парадокс Еджуорта (англ. Edgeworth paradox) — економічний феномен, що описує ситуацію, коли два гравці не можуть досягти стану рівноваги з чистими стратегіями, тобто якщо кожен з них призначає стабільну ціну.
Припустимо, що дві компанії, А і В, продають ідентичний товарний продукт, і покупці вибирають товар виключно на основі ціни. Кожна компанія стикається з обмеженнями виробничих потужностей, оскільки поодинці вона не може задовольнити попит за ціною нульового прибутку, але разом вони можуть більш ніж задовольнити такий попит.
На відміну від парадоксу Бертрана, ситуація з обома компаніями, які призначають ціни з нульовим прибутком, не є рівновагою, оскільки будь-яка компанія може підвищити свою ціну та отримати прибуток. Також не є рівновагою ситуація, коли одна компанія стягує меншу плату, ніж інша, оскільки компанія з нижчою ціною може вигідно підвищити свою ціну до ціни компанії, що призначила вищу плату. Також, не може бути ситуація, коли обидві компанії пропонують однакову ціну з позитивним прибутком, оскільки кожна з них потім може незначно знизити свою ціну та вигідно захопити більшу частину ринку.
Податковий парадокс
Оподаткування товару може фактично привести до зниження ціни. Френсіс Ісідро Еджворт заклав утилітарні основи для дуже прогресивного оподаткування, стверджуючи, що оптимальний розподіл податків має бути таким, щоб «гранична марність, яку відчуває кожен платник податків, повинна бути однаковою». Еджуорт зробив відкриття і захищав його від опозиції провідних економістів, яке полягає в тому, що монополіст, який контролює два види продукції, може після оподаткування одного з них оцінити потенційно вигідним для себе зниження обох цін, крім сплати податку. Проте, він розглядав це як чистий курйоз, який справді вкрай рідко зустрічається і властивий лише монополії. Але в цитованій роботі показано, що це явище також можливе при вільній конкуренції і, цілком ймовірно, зустрічається в багатьох випадках як при монополії, так і при конкуренції. Еджуорт першим спробував дати систематичне і чітке визначення досконалої конкуренції. Його робота заслуговує ретельного розгляду, незважаючи на той факт, що мало хто з економістів його часу і сучасних спробували розібратися в теоремах і гіпотезах «Математичної психіки». Ймовірно, що ця праця є однією з найскладніших для розуміння з-поміж усіх значних книг в історії економіки.
Еджуорт замінює теорію рівності жертви теорією найменших жертв з точки зору народного господарства, причому головний тягар оподаткування повинен падати на тих, статки яких значно перевищують середній рівень, тоді як особи з мінімальними доходами повинні бути звільнені від податку.
Див. також
Примітки
- Йдеться про найвідомішу працю Еджворта «Математична психіка: стаття про застосування математики до моральних наук» (англ. Mathematical psychics: an essay of the application of mathematics to the moral sciences, 1881).
Посилання
- Технический словарь Том ІІІ
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mozhe buti en dlya chitachiv Bud laska dopomozhit en Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Paradoks Edzhuorta angl Edgeworth paradox ekonomichnij fenomen sho opisuye situaciyu koli dva gravci ne mozhut dosyagti stanu rivnovagi z chistimi strategiyami tobto yaksho kozhen z nih priznachaye stabilnu cinu Pripustimo sho dvi kompaniyi A i V prodayut identichnij tovarnij produkt i pokupci vibirayut tovar viklyuchno na osnovi cini Kozhna kompaniya stikayetsya z obmezhennyami virobnichih potuzhnostej oskilki poodinci vona ne mozhe zadovolniti popit za cinoyu nulovogo pributku ale razom voni mozhut bilsh nizh zadovolniti takij popit Na vidminu vid paradoksu Bertrana situaciya z oboma kompaniyami yaki priznachayut cini z nulovim pributkom ne ye rivnovagoyu oskilki bud yaka kompaniya mozhe pidvishiti svoyu cinu ta otrimati pributok Takozh ne ye rivnovagoyu situaciya koli odna kompaniya styaguye menshu platu nizh insha oskilki kompaniya z nizhchoyu cinoyu mozhe vigidno pidvishiti svoyu cinu do cini kompaniyi sho priznachila vishu platu Takozh ne mozhe buti situaciya koli obidvi kompaniyi proponuyut odnakovu cinu z pozitivnim pributkom oskilki kozhna z nih potim mozhe neznachno zniziti svoyu cinu ta vigidno zahopiti bilshu chastinu rinku Podatkovij paradoksOpodatkuvannya tovaru mozhe faktichno privesti do znizhennya cini Frensis Isidro Edzhvort zaklav utilitarni osnovi dlya duzhe progresivnogo opodatkuvannya stverdzhuyuchi sho optimalnij rozpodil podatkiv maye buti takim shob granichna marnist yaku vidchuvaye kozhen platnik podatkiv povinna buti odnakovoyu Edzhuort zrobiv vidkrittya i zahishav jogo vid opoziciyi providnih ekonomistiv yake polyagaye v tomu sho monopolist yakij kontrolyuye dva vidi produkciyi mozhe pislya opodatkuvannya odnogo z nih ociniti potencijno vigidnim dlya sebe znizhennya oboh cin krim splati podatku Prote vin rozglyadav ce yak chistij kurjoz yakij spravdi vkraj ridko zustrichayetsya i vlastivij lishe monopoliyi Ale v citovanij roboti pokazano sho ce yavishe takozh mozhlive pri vilnij konkurenciyi i cilkom jmovirno zustrichayetsya v bagatoh vipadkah yak pri monopoliyi tak i pri konkurenciyi Edzhuort pershim sprobuvav dati sistematichne i chitke viznachennya doskonaloyi konkurenciyi Jogo robota zaslugovuye retelnogo rozglyadu nezvazhayuchi na toj fakt sho malo hto z ekonomistiv jogo chasu i suchasnih sprobuvali rozibratisya v teoremah i gipotezah Matematichnoyi psihiki Jmovirno sho cya pracya ye odniyeyu z najskladnishih dlya rozuminnya z pomizh usih znachnih knig v istoriyi ekonomiki Edzhuort zaminyuye teoriyu rivnosti zhertvi teoriyeyu najmenshih zhertv z tochki zoru narodnogo gospodarstva prichomu golovnij tyagar opodatkuvannya povinen padati na tih statki yakih znachno perevishuyut serednij riven todi yak osobi z minimalnimi dohodami povinni buti zvilneni vid podatku Div takozhFrensis Isidro Edzhvort Model BertranaPrimitkiJdetsya pro najvidomishu pracyu Edzhvorta Matematichna psihika stattya pro zastosuvannya matematiki do moralnih nauk angl Mathematical psychics an essay of the application of mathematics to the moral sciences 1881 PosilannyaTehnicheskij slovar Tom III