Парадо́кс Бертра́на — в економіці — парадокс, названий на честь , який описує ситуацію, коли два гравці (компанії) при досягненні стану рівноваги Неша залишаються без прибутків внаслідок конкуренції.
Приклад
Нехай дві компанії, А та Б, продають однаковий товар з однаковою собівартістю та дистрибуцією, через що покупці обирають товар виходячи винятково із його ціни. Зрозуміло, що і А і Б не стануть встановлювати ціну більшу, ніж конкурент, оскільки це призведе до втрати ринку. Якщо вони встановлять однакову ціну, компанії будуть розділяти як ринок, так і прибутки.
З іншого боку, якщо одна із компаній зменшить ціну на свій товар, навіть незначно, вона отримає цілий ринок та істотно більший прибуток. Оскільки це знають обидві компанії, вони обидві намагатимуться зробити це доти, поки продукт не буде продаватись без прибутку. Цей стан і є станом рівноваги Неша.
Парадокс Бертрана рідко трапляється в житті, тому, що справжні продукти майже завжди ще якось окрім ціни (бренд, щонайменше); компанії мають обмежені можливості обсягів виготовлення та дистрибуції; дві компанії рідко коли мають однакову собівартість виробництва.
Висновок Бертрана є парадоксом тому, що коли кількість компаній збільшується від однієї до двох, ціни зменшуються від монопольних до конкурентних та залишаються незмінними зі збільшенням кількості компаній. Це не є дуже реалістичним, тому, що в реальному світі зі збільшенням кількості компаній ціна, як правило, зменшується. Емпіричний аналіз показує, що в більшості галузей з двома конкурентами все ж таки досягається отримання прибутків.
Деякі із причин, чому парадокс Бертрана не завжди трапляється:
- Обмеженість обсягів — іноді фірми мають недостатньо виробничих потужностей, аби задовольнити весь попит;
- Диференціація продуктів — якщо продукти різних фірм диференційовані (відрізняються властивостями), покупці можуть не переходити на споживання продуктів з меншою ціною;
- Динамічна конкуренція — тривала взаємодія та цінова конкуренція можуть призвести до встановлення ціни вище MC в стані рівноваги.
- Більше прибутків при вищій ціні — якщо компанія встановить ціну трохи вище, аніж конкуренти, вона матиме приблизно таку ж кількість продажів, але більше прибутку від кожної продажі, тому інша компанія також підвищить ціну на свій товар, і так далі.
Джерела інформації
- Bertrand paradox (economics) — стаття в англомовній вікіпедії.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Parado ks Bertra na v ekonomici paradoks nazvanij na chest yakij opisuye situaciyu koli dva gravci kompaniyi pri dosyagnenni stanu rivnovagi Nesha zalishayutsya bez pributkiv vnaslidok konkurenciyi PrikladNehaj dvi kompaniyi A ta B prodayut odnakovij tovar z odnakovoyu sobivartistyu ta distribuciyeyu cherez sho pokupci obirayut tovar vihodyachi vinyatkovo iz jogo cini Zrozumilo sho i A i B ne stanut vstanovlyuvati cinu bilshu nizh konkurent oskilki ce prizvede do vtrati rinku Yaksho voni vstanovlyat odnakovu cinu kompaniyi budut rozdilyati yak rinok tak i pributki Z inshogo boku yaksho odna iz kompanij zmenshit cinu na svij tovar navit neznachno vona otrimaye cilij rinok ta istotno bilshij pributok Oskilki ce znayut obidvi kompaniyi voni obidvi namagatimutsya zrobiti ce doti poki produkt ne bude prodavatis bez pributku Cej stan i ye stanom rivnovagi Nesha Paradoks Bertrana ridko traplyayetsya v zhitti tomu sho spravzhni produkti majzhe zavzhdi she yakos okrim cini brend shonajmenshe kompaniyi mayut obmezheni mozhlivosti obsyagiv vigotovlennya ta distribuciyi dvi kompaniyi ridko koli mayut odnakovu sobivartist virobnictva Visnovok Bertrana ye paradoksom tomu sho koli kilkist kompanij zbilshuyetsya vid odniyeyi do dvoh cini zmenshuyutsya vid monopolnih do konkurentnih ta zalishayutsya nezminnimi zi zbilshennyam kilkosti kompanij Ce ne ye duzhe realistichnim tomu sho v realnomu sviti zi zbilshennyam kilkosti kompanij cina yak pravilo zmenshuyetsya Empirichnij analiz pokazuye sho v bilshosti galuzej z dvoma konkurentami vse zh taki dosyagayetsya otrimannya pributkiv Deyaki iz prichin chomu paradoks Bertrana ne zavzhdi traplyayetsya Obmezhenist obsyagiv inodi firmi mayut nedostatno virobnichih potuzhnostej abi zadovolniti ves popit Diferenciaciya produktiv yaksho produkti riznih firm diferencijovani vidriznyayutsya vlastivostyami pokupci mozhut ne perehoditi na spozhivannya produktiv z menshoyu cinoyu Dinamichna konkurenciya trivala vzayemodiya ta cinova konkurenciya mozhut prizvesti do vstanovlennya cini vishe MC v stani rivnovagi Bilshe pributkiv pri vishij cini yaksho kompaniya vstanovit cinu trohi vishe anizh konkurenti vona matime priblizno taku zh kilkist prodazhiv ale bilshe pributku vid kozhnoyi prodazhi tomu insha kompaniya takozh pidvishit cinu na svij tovar i tak dali Dzherela informaciyiBertrand paradox economics stattya v anglomovnij vikipediyi