Папужник новокаледонський Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Ца

Папужник новокаледонський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Астрильдові (Estrildidae)
Рід:	Папужник (Erythrura)
Вид:	Папужник новокаледонський

Біноміальна назва

Erythrura psittacea
(Gmelin, 1789)

Ареал виду

Синоніми

Fringilla psittacea

Посилання

Вікісховище:	Erythrura psittacea
Віківиди:	Erythrura psittacea
EOL:	913516
ITIS:	559976
МСОП:	22719725
NCBI:	1036804

Папу́жник новокаледонський (Erythrura psittacea) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Ендемік Нової Каледонії.

Опис

Довжина птаха становить 12-14 см, вага 10,5-11,5 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Забарвлення переважно зелене. Лоб, обличчя, скроні, щоки, горло і верхня частина грудей яскраво-червоні, від дзьоба до очей ідуть коричневі смуги. Махові пера темно-коричневі з яскраво-зеленими краями і кінчиками. Гузка, надхвістя і центральні стернові пера червоні, решта стернових пер коричневі з червонуватими кінчиками. Дзьоб короткий, товстий, чорнуватий, очі темно-карі, лапи світло-рожеві або світло-коричневі.

Поширення і екологія

Новокаледонські папужники мешкають на островах Нова Каледонія, Луайоте і ^[en]. Інтродуковані популяції існують також на островах Ефате і ^[en] у Вануату — ймовірно вони є нащадками птахів, що втікли з неволі. Новокаледонські папужники живуть на узліссях тропічних лісів, на галявинах, на плантаціях і в садах. Під час негніздового періоду вони утворюють зграйки до 20-30 птахів. Живляться насінням трав, плодами і ягодами, іноді також дрібними комахами та їх личинками.

Гніздування припадає на завершення сезону дощів і триває двічі на рік, у березні і у вересні. Пара птахів будує кулеподібне гніздо з сухої трави, корінців і рослинних волокон, яке встелюється пухом і розміщується в заглибинах серед скель, в дуплі або густій рослинності. В кладці від 3 до 6 рожевих яєць. Насиджують переважно самиці, інкубаційний період триває 13-14 днів. Пташенята покидають гніздо через 16-17 днів після вилуплення, батьки продовжують піклуватися про них ще 2 тижні. Вони набувають дорослого забарвлення у віці 3-4 місяців.

Примітки

BirdLife International (2016). Erythrura psittacea: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 31 серпня 2022
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 серпня 2022.

Джерела

Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, .
Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .

Посилання

Species profile - Finch Information Center

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Erythrura psittacea: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 31 серпня 2022

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 31 серпня 2022.