Папуга бразильський Охоронний статус Найменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікація Домен Еукаріоти Eukaryota Царство

Папуга бразильський

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина:	Папугові (Psittacidae)
Рід:	Неотропічний папуга (Touit)
Вид:	Папуга бразильський

Біноміальна назва

Touit purpuratus
(Gmelin, JF, 1788)

Ареал виду

Підвиди

(Див. текст)

Синоніми

Psittacus purpuratus
Touit purpurata

Посилання

Вікісховище:	Touit purpuratus
Віківиди:	Touit purpuratus
EOL:	1041128
ITIS:	714059
МСОП:	22686029
NCBI:	458125

Папу́га бразильський (Touit purpuratus) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae). Мешкає в Амазонії та на Гвіанському нагір'ї.

Опис

Довжина птаха становить 17-18 см, вага 54-66 г. Забарвлення переважно зелене, у представників номінативного підвиду верхня частина голови оливково-коричнева, у представників підвиду T. p. viridiceps зелена. Спина і крила темно-зелені, плечі і покривні пера крил темно-коричневі, формують на крилах V-подібну смугу, нижні покривні пера крил зелені, кінчики крил пурпурово-сині. Нижня частина спини і надхвістя сині, крайні стернові пера червоні, центральні стернові пера зелені. У самців стернові пера мають чорні кінчики, у самців вони зелені. Крісм того, у самиць плечі блідіші. Забарвлення молодих птахів є подібним до забарвлення самиць, однак більш тьмяне, має оливковий відтінок. Дзьоб світло-сірий, лапи чорні.

Підвиди

Виділяють два підвиди:

T. p. purpuratus (Gmelin, JF, 1788) — південна Венесуела, Гвіана, північ Бразильської Амазонії;
T. p. viridiceps Chapman, 1929 — південна Венесуела, південно-східна Колумбія, схід Еквадору, північний схід Перу, північний захід Бразильської Амазонії.

Поширення і екологія

Бразильські папуги мешкають в Колумбії, Еквадорі, Перу, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть у вологих рівнинних і заболочених тропічних лісах, на узліссях і в лісистих саванах. Зустрічаються зграйками, на висоті до 1400 м над рівнем моря. Живляться насінням і плодами. Гніздяться в дуплах дерев. В кладці від 3 до 5 яєць, інкубаційний період триває 25 днів, насиджують самиці. Пташенята покидають гніздо через 8 тижнів після вилуплення.

Примітки

BirdLife International (2016). Touit purpuratus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 липня 2022
Latham, John (1781–1785). A General Synopsis of Birds. Т. 1, Part 1. London: Printed for Benj. White. с. 315, No. 121.
Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 350.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.

Джерела

Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World;

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[iucn-1] BirdLife International (2016). Touit purpuratus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 22 липня 2022

[2] Latham, John (1781–1785). A General Synopsis of Birds. Т. 1, Part 1. London: Printed for Benj. White. с. 315, No. 121.

[3] Gmelin, Johann Friedrich (1788). Systema naturae per regna tria naturae : secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1, Part 1 (вид. 13th). Lipsiae [Leipzig]: Georg. Emanuel. Beer. с. 350.

[4] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[ioc-5] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 22 липня 2022.