Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Лютий 2014) |
| Ця стаття вживає скорочення, які можуть бути неоднозначними та збивати з пантелику. (Лютий 2014) |
| Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. (Лютий 2014) |
Сінодій Дмитрович Пападімітріу (1856–1921) історик-античник, доктор грецької філології (1906 р.), ординарний професор (1909 р.).
| Пападімітріу Сінодій Дмитрович | |
|---|---|
| Народився | 15 січня 1856 Салоніки, Османська імперія |
| Помер | 15 березня 1921 (65 років) Стамбул, Османська імперія |
| Діяльність | історик |
| Alma mater | Афінський національний університет імені Каподистрії |
| Заклад | ОНУ ім. І. І. Мечникова |
Життєпис
Народився 15 січня 1856 у Салоніках (Греція) у родині священника.
Освіта
У 1878 році закінчив курс історико-філологічного факультету Афінського університету. У 1878–1885 рр. працював викладачем грецької та латинської мов у , комерційному училищі (), згодом директором грецької гімназії в Болгарії (1887–1888). 1887 отримав ступінь доктора філософії Ерлангенського університету (Німеччина).
У 1888 на запрошення керівництва грецького училища Одеси переїхав до цього міста, де до 1905 займався викладацькою роботою в училищі, був його директором, а згодом інспектором грецького 4-класного училища. У 1895 році прийняв російське підданство. З початку 1890-х захопився науково-дослідною роботою. У 1891 році склав магістерські іспити в Імператорський Новоросійський університет, а в лютому 1892 затверджений приват-доцентом кафедри класичної філології історико-філологічного ф-ту цього університету.
27 травня 1896, після публічного захисту дисертації «Стефан Сахминис и его стихи» отримав ступінь магістра грецької філології. У 1898 році підготував дослідження «Феодора Птохопродрома манганские стихотворения», яке стало докторською дисертацією. У травні 1906 отримав ступінь доктора грецької філології. Часто бував у закордонних відрядженнях, працював в архівах Греції, Туреччини, Англії, Франції, Іспанії та брав участь у міжнародному археологічному конгресі в Афінах (1912).
У 1900 році став виконувачем обов'язків екстраординарного професора кафедри візантійської філології Імператорського Новоросійського університету, а у 1909 ― ординарним професором кафедри класичної філології. Розробив та вів курси з історії грецької граматики та метрики, історії Візантійської імперії та візантійського мистецтва (по кафедрі історії та теорії мистецтв) тощо. У лютому 1917 отримав звання заслуженого професора. Брав активну участь у роботі наукових товариств: Імператорське Одеське товариство історії та старожитностей, Історико-філологічного при Імператорському Новоросійському університеті та ін. В університеті виконував обов'язки секретаря історико-філологічного факультету (1910), декана факультету і ректора університету (1912).
Під час закордонного відрядження у 1917 році до Греції тяжко захворів і отримав відставку.
Помер 15 березня 1921 у Стамбулі, похований у Салоніках.
Науковий доробок
До головних праць вченого з історії належать: «Kritische Beitrage zu den Scholien des Euripides» (Константинополь, 1888); «Две народные песни у Анны Комниной» (Летопись историко-филологического общества, Одесса, 1892); «Продромы» (1898); «Эпифамий Андроника II, Палеолога» (1902); «О Продроме марцианского кодекса XI 22» (1903); «Брак русской княжны Мстиславны Добродни с греческим царевичем Алексеем Комином» (1904).
Сфери наукових інтересів: грецька філологія, історія грецької та візантійської літератури раннього середньовіччя. Автор понад 20 наукових праць (зокрема, 5 монографій, 2 підручників, брошури, понад 10 наукових статей).
Нагороди
Був нагороджений , Св. Станіслава II ступеню Св. Володимира IV ступеню, медаллю у пам’ять 300-річчя Дому Романових. Від грецького короля отримав орден Спасителя V ступеня. У 1907 йому надано чин статського радника.
Праці
- Критические этюды к средневековым греческим текстам. — Одесса, 1894;
- Иоанн II, митрополит киевский и Феодор Продром // ЛИФО при ИНУ. — Одесса, 1902;
- Феодор Продром: Историко-литературное исследование. — Одесса, 1905;
- Лекции по истории греческой литературы. — Одесса, 1909;
- История византийской литературы. — Одесса, 1909;
- Местонахождение древней Одессы // ЗООИД. — 1912. — Т. 30;
- Древние сведения об острове Березани. — Одесса, 1910;
- Ещё о местонахождении древней Одессы. — Одесса, 1915.
Література
- Попова Т. Н., Станко В. Н. Исторические исследования в Одесском университете: традиции и современность // ВОГУ. — 1995. — Вып. 1. — С. 38, 41;
- Hausmann G. Universitat und stadtische Gesellschaft in Odessa, 1865–1917: soziale und nationale Selbstorganisation an der Peripherie des Zarenreiches. — Stuttgart, 1998. — S. 544–545;
- Попова Т. Н. Проблемно-дисциплинарная структура исторических исследований в Новороссийском университете // Российские университеты в XVIII-ХХ веках. — Вып. 7. — Воронеж, 2004;
- Дьомін О. Б., Попова Т. М. Пападімітріу Сінодій Дмитрович // ПОНУ. Т. 3. — Одеса, 2005. — С. 441–443.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Lyutij 2014 Cya stattya vzhivaye skorochennya yaki mozhut buti neodnoznachnimi ta zbivati z panteliku Bud laska za mozhlivosti vdoskonalte cyu stattyu Lyutij 2014 Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin Lyutij 2014 Sinodij Dmitrovich Papadimitriu 1856 1921 istorik antichnik doktor greckoyi filologiyi 1906 r ordinarnij profesor 1909 r Papadimitriu Sinodij DmitrovichNarodivsya15 sichnya 1856 1856 01 15 Saloniki Osmanska imperiyaPomer15 bereznya 1921 1921 03 15 65 rokiv Stambul Osmanska imperiyaDiyalnististorikAlma materAfinskij nacionalnij universitet imeni KapodistriyiZakladONU im I I MechnikovaZhittyepisNarodivsya 15 sichnya 1856 u Salonikah Greciya u rodini svyashennika Osvita U 1878 roci zakinchiv kurs istoriko filologichnogo fakultetu Afinskogo universitetu U 1878 1885 rr pracyuvav vikladachem greckoyi ta latinskoyi mov u komercijnomu uchilishi zgodom direktorom greckoyi gimnaziyi v Bolgariyi 1887 1888 1887 otrimav stupin doktora filosofiyi Erlangenskogo universitetu Nimechchina U 1888 na zaproshennya kerivnictva greckogo uchilisha Odesi pereyihav do cogo mista de do 1905 zajmavsya vikladackoyu robotoyu v uchilishi buv jogo direktorom a zgodom inspektorom greckogo 4 klasnogo uchilisha U 1895 roci prijnyav rosijske piddanstvo Z pochatku 1890 h zahopivsya naukovo doslidnoyu robotoyu U 1891 roci sklav magisterski ispiti v Imperatorskij Novorosijskij universitet a v lyutomu 1892 zatverdzhenij privat docentom kafedri klasichnoyi filologiyi istoriko filologichnogo f tu cogo universitetu 27 travnya 1896 pislya publichnogo zahistu disertaciyi Stefan Sahminis i ego stihi otrimav stupin magistra greckoyi filologiyi U 1898 roci pidgotuvav doslidzhennya Feodora Ptohoprodroma manganskie stihotvoreniya yake stalo doktorskoyu disertaciyeyu U travni 1906 otrimav stupin doktora greckoyi filologiyi Chasto buvav u zakordonnih vidryadzhennyah pracyuvav v arhivah Greciyi Turechchini Angliyi Franciyi Ispaniyi ta brav uchast u mizhnarodnomu arheologichnomu kongresi v Afinah 1912 U 1900 roci stav vikonuvachem obov yazkiv ekstraordinarnogo profesora kafedri vizantijskoyi filologiyi Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu a u 1909 ordinarnim profesorom kafedri klasichnoyi filologiyi Rozrobiv ta viv kursi z istoriyi greckoyi gramatiki ta metriki istoriyi Vizantijskoyi imperiyi ta vizantijskogo mistectva po kafedri istoriyi ta teoriyi mistectv tosho U lyutomu 1917 otrimav zvannya zasluzhenogo profesora Brav aktivnu uchast u roboti naukovih tovaristv Imperatorske Odeske tovaristvo istoriyi ta starozhitnostej Istoriko filologichnogo pri Imperatorskomu Novorosijskomu universiteti ta in V universiteti vikonuvav obov yazki sekretarya istoriko filologichnogo fakultetu 1910 dekana fakultetu i rektora universitetu 1912 Pid chas zakordonnogo vidryadzhennya u 1917 roci do Greciyi tyazhko zahvoriv i otrimav vidstavku Pomer 15 bereznya 1921 u Stambuli pohovanij u Salonikah Naukovij dorobokDo golovnih prac vchenogo z istoriyi nalezhat Kritische Beitrage zu den Scholien des Euripides Konstantinopol 1888 Dve narodnye pesni u Anny Komninoj Letopis istoriko filologicheskogo obshestva Odessa 1892 Prodromy 1898 Epifamij Andronika II Paleologa 1902 O Prodrome marcianskogo kodeksa XI 22 1903 Brak russkoj knyazhny Mstislavny Dobrodni s grecheskim carevichem Alekseem Kominom 1904 Sferi naukovih interesiv grecka filologiya istoriya greckoyi ta vizantijskoyi literaturi rannogo serednovichchya Avtor ponad 20 naukovih prac zokrema 5 monografij 2 pidruchnikiv broshuri ponad 10 naukovih statej NagorodiBuv nagorodzhenij Sv Stanislava II stupenyu Sv Volodimira IV stupenyu medallyu u pam yat 300 richchya Domu Romanovih Vid greckogo korolya otrimav orden Spasitelya V stupenya U 1907 jomu nadano chin statskogo radnika PraciKriticheskie etyudy k srednevekovym grecheskim tekstam Odessa 1894 Ioann II mitropolit kievskij i Feodor Prodrom LIFO pri INU Odessa 1902 Feodor Prodrom Istoriko literaturnoe issledovanie Odessa 1905 Lekcii po istorii grecheskoj literatury Odessa 1909 Istoriya vizantijskoj literatury Odessa 1909 Mestonahozhdenie drevnej Odessy ZOOID 1912 T 30 Drevnie svedeniya ob ostrove Berezani Odessa 1910 Eshyo o mestonahozhdenii drevnej Odessy Odessa 1915 LiteraturaPopova T N Stanko V N Istoricheskie issledovaniya v Odesskom universitete tradicii i sovremennost VOGU 1995 Vyp 1 S 38 41 Hausmann G Universitat und stadtische Gesellschaft in Odessa 1865 1917 soziale und nationale Selbstorganisation an der Peripherie des Zarenreiches Stuttgart 1998 S 544 545 Popova T N Problemno disciplinarnaya struktura istoricheskih issledovanij v Novorossijskom universitete Rossijskie universitety v XVIII HH vekah Vyp 7 Voronezh 2004 Domin O B Popova T M Papadimitriu Sinodij Dmitrovich PONU T 3 Odesa 2005 S 441 443