Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Панський стан (чеськ. Panský stav, нім. Herrenstand) — стан вищого шляхетства в Чехії, Речі Посполитій (Польщі, Україні, Литві, Білорусі) та Угорщині, що складався з панів, членів панських родів.
До середини XVII століття був частиною суспільної системи (станів) в Богемії, і водночас статусом вищої аристократії. Завдяки своєму титулу пана, згідно з державним законодавством, він виділявся серед решти представників титулованої знаті слов'янських земель у Священній Римській імперії.
Відповідало стану лордів, володарів (Domini), баронів, магнатів (magnates). Після нього нижче стояла шляхта та лицарство.
Історія
Панський стан або панство було станом вищої аристократії в Чехії, Польщі, Україні, Угорщині, Словаччині та інших землях, що складався з панів, членів панських родів. У Богемії початки панського стану сягають 12 століття, коли власники великих маєтків, нащадки колишніх племінних правителів, вождів, князів, жупанів та найвищі урядники та намісники, були виділені з середовища іншої шляхти відповідно до великого розміру їх власності та давності й знатності роду.
Проте ніщо не заважало шляхтичу (або іншому наближеному до монарха) придбати або заслужити великий маєток чи високу посаду та стати паном. Пани під час військових походів мали окремі загони і йшли на війну під своїми прапорами (хоругвами). У 14 столітті панський стан юридично закривався, а в 1501 році було офіційно прийнято, що інші пани повинні погоджуватися на підвищення шляхтича до панського стану. Зазвичай такий титул був спадковий, а феодали приносили присягу на вірність суверену - монарху.
Вже у письмових джерелах 9-10 століть у Богемії та Моравії фігурує група заможних людей, яку історики описують як магнатську аристократію. Як правило, вони намагалася зберегти своє ексклюзивне становище, забороняючи шлюби з людьми нижчого стану. З часом деякі з цих магнатів та інших здібних людей спромоглися зайняти важливі посади в оточенні правителя або в адміністрації королівства.
З рубежу 11-12 століть правитель давав своїм прихильникам майно і привілеї за вірність монарху, корисність служби, хоробрість і відвагу. Походження знатних батьків не обов’язково мало бути основною характеристикою пана. Особисте багатство та влада більше сприяли вирізненню людей з-поміж інших груп населення, ніж шляхетне походження. Ці впливові та багаті люди на службі короля оточили себе свитою, яка мала допомогти їм утвердити свою владу та інтереси в областях, які суверен призначив їм як сферу впливу за вірну службу. У пізніші часи саме з цього менш впливового і менш заможного класу виросло майбутня нижча шляхта.
Хоча система престолонаслідування існувала в династії Пршемисловичів із середини XI століття, численні міжусобні змагання за Празький престол призвели до збільшення ролі порівняно невеликої групи Богемських магнатів, які мали право голосу. Також важливу роль відігравала дружина (військо) Пржемисловичів, провідні члени якої з 10 століття ставали князівськими чиновниками й отримували частину державного доходу. Ці вельможі та пани також поступово набирали значення в державному управлінні, перетворюючись на великих землевласників.
Старе офіційне панство ставали феодалами-землевласниками. У результаті правителям Богемії довелося спиратись на них, як на основу своєї влади. Князь Конрад III (правив з 1189 р.) надав панам повну спадковість їхніх прав і преференцій.
Спадковий характер володіння маєтками призвів до того, що з 13 століття відбулася більша територіалізація знаті, яка була пов'язана не тільки з перебудовою відносин власності всередині країни, але й із утвердженням загальноєвропейських стандартів лицарської культури, особливо у формі приватних резиденцій: замків, фортець, палаців.
Подальшій інституціоналізації панського співправління в країні сприяв період безвладдя після смерті короля Пршемисла Отакара II у 1278 році, коли пани вперше виходять на сцену як основний політичний фактор. Що призвело до збільшення прав панів та зменшення впливу короля та централізації держави.
Фактична владно-політична вага панів стала очевидною після вимирання династії Пшемисловичів у 1306 р. Лідери регіональної громади не лише здійснили реальні вибори короля, але й поставили власні вимоги у вигляді виборчих капітулій. У своїй умовах на виборах у 1311 році король Ян І був змушений визнати вплив місцевих панів та піти на великі поступки.
Протягом 14—15 століть пани все більше відокремлювалися від решти населення. Знатне походження, тобто походження панів, дедалі більше ставало вирішальним доказом аристократичного статусу.
Першими причинами юридично кодифікованого внутрішнього поділу аристократії на вищий (пан) і нижчий (лицарі) класи були боротьба часу Гуситських воєн. Під час тривалого конфлікту два класи шляхти почали замикатися та зводити між собою правові та політичні бар’єри. Під час Гуситських воєн вищому панству вдалося обмежити владу монарха. На початку Гуситських воєн у Богемії та Моравії нижча шляхта налічувала близько 3000 сімей.
У 1479–1480 рр. моравські пани встановили чіткі правила просування нижчої шляхти до своїх лав. За вирішення цього питання відповідали представники 15 старих і восьми молодших моравських династій, чиї імена були записані в книзі (Tobišovská kniha), яка була зведенням традиційного земельного права в князівстві Моравія.
Панський стан розвивався як система вищої аристократії. У найдавнішому Чеському статуті панського стану від 18 березня 1500 року було передбачено, що ніхто не може бути підвищений до статусу пана, хто не в змозі довести приналежність свого роду до лицарства щонайменше в чотирьох попередніх поколіннях. Крім того, не тільки король, але згодом і представники іншої старої знаті повинні були схвалити можливий прийом їх до числа панів. Таких старинних панських родів у Богемії на той час було близько 30. З часом пани намагалися обмежити приплив інших родин.
1502 року король Богемії, Угорщини, титулярний король Галичини та Володимирії Владислав Ягайло підтвердив право давніх панських родів на їхні права. Було зроблено різницю між панами "новощитними" (з новими гербами) та панами "старощитними" (більше 3 поколінь у панському стані).
Імператор Фердинанд I (1526–1564 рр.) намагався підкорити собі панський стан, обмежити їх владу та сприяв поступовому збільшенню їх контактів з двором Габсбургів.
Після поразки повстання панів у 1547 р., Фердинанд I нав’язав більш сильну монархічну владу у Богемії. Панський стан повинен був визнати королівський апеляційний суд і погодитися на династичне спадкове право на трон Габсбургів.
Після поразки Богемського панства у битви на Білій Горі, Габсбурги остаточно послабили вплив старої шляхти в країні.
Відповідно до оновленою земельної конституції від 10 травня 1627 року було створено нові чеські стани. На вершині стояло духовенство (архієпископ Празький, інші єпископи тощо), за ним йшло панство, яке тепер включало німецьких герцогів і князів на додаток до вільних панів і графів, за яким йшло лицарство (шляхта) з землями і, нарешті, королівські міста. З цього часу, надання королем титулу вільного пана, графа чи князя було прерогативою імператора. Зникло право спільного прийняття рішень давніх панських родів. Якщо хтось був лише лицарем, він спочатку отримував допуск до чеського панства. Лише через три покоління можна було отримати титул старочеського пана. Ті родини, де принаймні одна з панських або графських гілок клану раніше мала цей титул, були звільнені від цієї вимоги.
В результаті, попередні панські родини вже не мали права голосу в парламенті. Єдиноправне рішення короля щодо надання титулів, відкрило шлях до насилення Богемських земель іноземцями, вірними королю. Значна частина нової Богемської та Моравської знаті після битви на Білій горі походила з Німеччини, Італії, Франції та Іспанії, а менша частина — з Польщі чи Угорщини. Пізніше була додана єврейська знать. 1622 року Яків Бассеві фон Трейберг став першим євреєм, якому було надано дворянство.
Внаслідок змін, пани та барони, потрапили в найнижчу групу аристократичного класу, після герцогів і князів. Крім того, став популярним Богемський графський клас, який раніше не був поширеним. Богемський княжий титул не присуджувався. Князі, що жили в Чехії, належали до класу імперських князів. Представниками аристократичного класу були лицарі (шляхта) у Богемії та Моравії, князі у Сілезії та барони у Верхній та Нижній Лужиці.
На рубежі 16-17 століть панський клас почав все більше відкриватися новобагатіям, державним чиновникам із рядів нижчого дворянства і також іноземцям та євреям, які придбали власність у Богемії та Моравії. Новоспечені аристократи зайняли місце старих родин, які поволі вимирали.
Нову шляхту спочатку приймали до Богемського баронського стану. Лише через три покоління можливо було присвоєння Старого Панства або титул Старочеського барона.
До перших десятиліть XVII століття дев'ять із тринадцяти найвищих державних посад у Королівстві Богемія могли обіймати лише представники панського стану. Відповідна особа була членом парламенту, підлягала привілейованій юрисдикції, звільнялася від особистих податків тощо. Ця еліта в Королівстві Богемія отримала конституційний статус, який був набагато вищим за статус подібного дворянства в інших країнах. Востаннє ці права були підтверджені за Леопольда II в декреті від 12 серпня 1791 року.
Що стосується зовнішніх церемоніальних проявів, то богемські пани мали власний прапор (хоругву) як символ, з якими брали участь в походах чи королівських церемоніях, зокрема коронації.
Нова аристократія, яка виникла в результаті приходу до влади Габсбургів з 1620-тих років, утвердила новий економічних та соціальних стан, що правив у XVII-XVIII століттях. Привілейоване становище богемського панського класу закінчилося з розпуском станових класів та державною конституцією Королівства Богемія 1849 року. Однак колишні пани вважали себе захисниками та охоронцями прав Земель Богемської корони до 1918 року.
Джерела
- Roman von Procházka: Die staatsrechtliche Stellung und kulturpolitische Bedeutung des historischen böhmischen Herrenstandes In: Bohemia Band 22 Nr. 1 (1981) S. 112–122
- Václav Bůžek, Jan Libor Grubhoffer: Wandlungen des Adels in den böhmischen Ländern. In: Bohemia, Band 54 Nr. 2 (2014).
- STARÝ Marek, Rozšíření českého panského stavu v roce 1607, Právněhistorické studie 38, 2007, s. 69-87.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Panskij stan chesk Pansky stav nim Herrenstand stan vishogo shlyahetstva v Chehiyi Rechi Pospolitij Polshi Ukrayini Litvi Bilorusi ta Ugorshini sho skladavsya z paniv chleniv panskih rodiv Gerb zemel Bogemskoyi koroni Do seredini XVII stolittya buv chastinoyu suspilnoyi sistemi staniv v Bogemiyi i vodnochas statusom vishoyi aristokratiyi Zavdyaki svoyemu titulu pana zgidno z derzhavnim zakonodavstvom vin vidilyavsya sered reshti predstavnikiv titulovanoyi znati slov yanskih zemel u Svyashennij Rimskij imperiyi Vidpovidalo stanu lordiv volodariv Domini baroniv magnativ magnates Pislya nogo nizhche stoyala shlyahta ta licarstvo IstoriyaPanskij stan abo panstvo bulo stanom vishoyi aristokratiyi v Chehiyi Polshi Ukrayini Ugorshini Slovachchini ta inshih zemlyah sho skladavsya z paniv chleniv panskih rodiv U Bogemiyi pochatki panskogo stanu syagayut 12 stolittya koli vlasniki velikih mayetkiv nashadki kolishnih pleminnih praviteliv vozhdiv knyaziv zhupaniv ta najvishi uryadniki ta namisniki buli vidileni z seredovisha inshoyi shlyahti vidpovidno do velikogo rozmiru yih vlasnosti ta davnosti j znatnosti rodu Prote nisho ne zavazhalo shlyahtichu abo inshomu nablizhenomu do monarha pridbati abo zasluzhiti velikij mayetok chi visoku posadu ta stati panom Pani pid chas vijskovih pohodiv mali okremi zagoni i jshli na vijnu pid svoyimi praporami horugvami U 14 stolitti panskij stan yuridichno zakrivavsya a v 1501 roci bulo oficijno prijnyato sho inshi pani povinni pogodzhuvatisya na pidvishennya shlyahticha do panskogo stanu Zazvichaj takij titul buv spadkovij a feodali prinosili prisyagu na virnist suverenu monarhu Bogemskij parlament 1564 roku za pravlinnya Maksimiliana II Vzhe u pismovih dzherelah 9 10 stolit u Bogemiyi ta Moraviyi figuruye grupa zamozhnih lyudej yaku istoriki opisuyut yak magnatsku aristokratiyu Yak pravilo voni namagalasya zberegti svoye eksklyuzivne stanovishe zaboronyayuchi shlyubi z lyudmi nizhchogo stanu Z chasom deyaki z cih magnativ ta inshih zdibnih lyudej spromoglisya zajnyati vazhlivi posadi v otochenni pravitelya abo v administraciyi korolivstva Z rubezhu 11 12 stolit pravitel davav svoyim prihilnikam majno i privileyi za virnist monarhu korisnist sluzhbi horobrist i vidvagu Pohodzhennya znatnih batkiv ne obov yazkovo malo buti osnovnoyu harakteristikoyu pana Osobiste bagatstvo ta vlada bilshe spriyali viriznennyu lyudej z pomizh inshih grup naselennya nizh shlyahetne pohodzhennya Ci vplivovi ta bagati lyudi na sluzhbi korolya otochili sebe svitoyu yaka mala dopomogti yim utverditi svoyu vladu ta interesi v oblastyah yaki suveren priznachiv yim yak sferu vplivu za virnu sluzhbu U piznishi chasi same z cogo mensh vplivovogo i mensh zamozhnogo klasu viroslo majbutnya nizhcha shlyahta Hocha sistema prestolonasliduvannya isnuvala v dinastiyi Prshemislovichiv iz seredini XI stolittya chislenni mizhusobni zmagannya za Prazkij prestol prizveli do zbilshennya roli porivnyano nevelikoyi grupi Bogemskih magnativ yaki mali pravo golosu Takozh vazhlivu rol vidigravala druzhina vijsko Przhemislovichiv providni chleni yakoyi z 10 stolittya stavali knyazivskimi chinovnikami j otrimuvali chastinu derzhavnogo dohodu Ci velmozhi ta pani takozh postupovo nabirali znachennya v derzhavnomu upravlinni peretvoryuyuchis na velikih zemlevlasnikiv Stare oficijne panstvo stavali feodalami zemlevlasnikami U rezultati pravitelyam Bogemiyi dovelosya spiratis na nih yak na osnovu svoyeyi vladi Knyaz Konrad III praviv z 1189 r nadav panam povnu spadkovist yihnih prav i preferencij Spadkovij harakter volodinnya mayetkami prizviv do togo sho z 13 stolittya vidbulasya bilsha teritorializaciya znati yaka bula pov yazana ne tilki z perebudovoyu vidnosin vlasnosti vseredini krayini ale j iz utverdzhennyam zagalnoyevropejskih standartiv licarskoyi kulturi osoblivo u formi privatnih rezidencij zamkiv fortec palaciv Podalshij institucionalizaciyi panskogo spivpravlinnya v krayini spriyav period bezvladdya pislya smerti korolya Prshemisla Otakara II u 1278 roci koli pani vpershe vihodyat na scenu yak osnovnij politichnij faktor Sho prizvelo do zbilshennya prav paniv ta zmenshennya vplivu korolya ta centralizaciyi derzhavi Faktichna vladno politichna vaga paniv stala ochevidnoyu pislya vimirannya dinastiyi Pshemislovichiv u 1306 r Lideri regionalnoyi gromadi ne lishe zdijsnili realni vibori korolya ale j postavili vlasni vimogi u viglyadi viborchih kapitulij U svoyij umovah na viborah u 1311 roci korol Yan I buv zmushenij viznati vpliv miscevih paniv ta piti na veliki postupki Protyagom 14 15 stolit pani vse bilshe vidokremlyuvalisya vid reshti naselennya Znatne pohodzhennya tobto pohodzhennya paniv dedali bilshe stavalo virishalnim dokazom aristokratichnogo statusu Pershimi prichinami yuridichno kodifikovanogo vnutrishnogo podilu aristokratiyi na vishij pan i nizhchij licari klasi buli borotba chasu Gusitskih voyen Pid chas trivalogo konfliktu dva klasi shlyahti pochali zamikatisya ta zvoditi mizh soboyu pravovi ta politichni bar yeri Pid chas Gusitskih voyen vishomu panstvu vdalosya obmezhiti vladu monarha Na pochatku Gusitskih voyen u Bogemiyi ta Moraviyi nizhcha shlyahta nalichuvala blizko 3000 simej U 1479 1480 rr moravski pani vstanovili chitki pravila prosuvannya nizhchoyi shlyahti do svoyih lav Za virishennya cogo pitannya vidpovidali predstavniki 15 starih i vosmi molodshih moravskih dinastij chiyi imena buli zapisani v knizi Tobisovska kniha yaka bula zvedennyam tradicijnogo zemelnogo prava v knyazivstvi Moraviya Panskij stan rozvivavsya yak sistema vishoyi aristokratiyi U najdavnishomu Cheskomu statuti panskogo stanu vid 18 bereznya 1500 roku bulo peredbacheno sho nihto ne mozhe buti pidvishenij do statusu pana hto ne v zmozi dovesti prinalezhnist svogo rodu do licarstva shonajmenshe v chotiroh poperednih pokolinnyah Krim togo ne tilki korol ale zgodom i predstavniki inshoyi staroyi znati povinni buli shvaliti mozhlivij prijom yih do chisla paniv Takih starinnih panskih rodiv u Bogemiyi na toj chas bulo blizko 30 Z chasom pani namagalisya obmezhiti pripliv inshih rodin 1502 roku korol Bogemiyi Ugorshini titulyarnij korol Galichini ta Volodimiriyi Vladislav Yagajlo pidtverdiv pravo davnih panskih rodiv na yihni prava Bulo zrobleno riznicyu mizh panami novoshitnimi z novimi gerbami ta panami staroshitnimi bilshe 3 pokolin u panskomu stani Imperator Ferdinand I 1526 1564 rr namagavsya pidkoriti sobi panskij stan obmezhiti yih vladu ta spriyav postupovomu zbilshennyu yih kontaktiv z dvorom Gabsburgiv Pislya porazki povstannya paniv u 1547 r Ferdinand I nav yazav bilsh silnu monarhichnu vladu u Bogemiyi Panskij stan povinen buv viznati korolivskij apelyacijnij sud i pogoditisya na dinastichne spadkove pravo na tron Gabsburgiv Pislya porazki Bogemskogo panstva u bitvi na Bilij Gori Gabsburgi ostatochno poslabili vpliv staroyi shlyahti v krayini Vidpovidno do onovlenoyu zemelnoyi konstituciyi vid 10 travnya 1627 roku bulo stvoreno novi cheski stani Na vershini stoyalo duhovenstvo arhiyepiskop Prazkij inshi yepiskopi tosho za nim jshlo panstvo yake teper vklyuchalo nimeckih gercogiv i knyaziv na dodatok do vilnih paniv i grafiv za yakim jshlo licarstvo shlyahta z zemlyami i nareshti korolivski mista Z cogo chasu nadannya korolem titulu vilnogo pana grafa chi knyazya bulo prerogativoyu imperatora Zniklo pravo spilnogo prijnyattya rishen davnih panskih rodiv Yaksho htos buv lishe licarem vin spochatku otrimuvav dopusk do cheskogo panstva Lishe cherez tri pokolinnya mozhna bulo otrimati titul starocheskogo pana Ti rodini de prinajmni odna z panskih abo grafskih gilok klanu ranishe mala cej titul buli zvilneni vid ciyeyi vimogi V rezultati poperedni panski rodini vzhe ne mali prava golosu v parlamenti Yedinopravne rishennya korolya shodo nadannya tituliv vidkrilo shlyah do nasilennya Bogemskih zemel inozemcyami virnimi korolyu Znachna chastina novoyi Bogemskoyi ta Moravskoyi znati pislya bitvi na Bilij gori pohodila z Nimechchini Italiyi Franciyi ta Ispaniyi a mensha chastina z Polshi chi Ugorshini Piznishe bula dodana yevrejska znat 1622 roku Yakiv Bassevi fon Trejberg stav pershim yevreyem yakomu bulo nadano dvoryanstvo Vnaslidok zmin pani ta baroni potrapili v najnizhchu grupu aristokratichnogo klasu pislya gercogiv i knyaziv Krim togo stav populyarnim Bogemskij grafskij klas yakij ranishe ne buv poshirenim Bogemskij knyazhij titul ne prisudzhuvavsya Knyazi sho zhili v Chehiyi nalezhali do klasu imperskih knyaziv Predstavnikami aristokratichnogo klasu buli licari shlyahta u Bogemiyi ta Moraviyi knyazi u Sileziyi ta baroni u Verhnij ta Nizhnij Luzhici Na rubezhi 16 17 stolit panskij klas pochav vse bilshe vidkrivatisya novobagatiyam derzhavnim chinovnikam iz ryadiv nizhchogo dvoryanstva i takozh inozemcyam ta yevreyam yaki pridbali vlasnist u Bogemiyi ta Moraviyi Novospecheni aristokrati zajnyali misce starih rodin yaki povoli vimirali Novu shlyahtu spochatku prijmali do Bogemskogo baronskogo stanu Lishe cherez tri pokolinnya mozhlivo bulo prisvoyennya Starogo Panstva abo titul Starocheskogo barona Do pershih desyatilit XVII stolittya dev yat iz trinadcyati najvishih derzhavnih posad u Korolivstvi Bogemiya mogli obijmati lishe predstavniki panskogo stanu Vidpovidna osoba bula chlenom parlamentu pidlyagala privilejovanij yurisdikciyi zvilnyalasya vid osobistih podatkiv tosho Cya elita v Korolivstvi Bogemiya otrimala konstitucijnij status yakij buv nabagato vishim za status podibnogo dvoryanstva v inshih krayinah Vostannye ci prava buli pidtverdzheni za Leopolda II v dekreti vid 12 serpnya 1791 roku Sho stosuyetsya zovnishnih ceremonialnih proyaviv to bogemski pani mali vlasnij prapor horugvu yak simvol z yakimi brali uchast v pohodah chi korolivskih ceremoniyah zokrema koronaciyi Nova aristokratiya yaka vinikla v rezultati prihodu do vladi Gabsburgiv z 1620 tih rokiv utverdila novij ekonomichnih ta socialnih stan sho praviv u XVII XVIII stolittyah Privilejovane stanovishe bogemskogo panskogo klasu zakinchilosya z rozpuskom stanovih klasiv ta derzhavnoyu konstituciyeyu Korolivstva Bogemiya 1849 roku Odnak kolishni pani vvazhali sebe zahisnikami ta ohoroncyami prav Zemel Bogemskoyi koroni do 1918 roku DzherelaRoman von Prochazka Die staatsrechtliche Stellung und kulturpolitische Bedeutung des historischen bohmischen Herrenstandes In Bohemia Band 22 Nr 1 1981 S 112 122 Vaclav Buzek Jan Libor Grubhoffer Wandlungen des Adels in den bohmischen Landern In Bohemia Band 54 Nr 2 2014 STARY Marek Rozsireni ceskeho panskeho stavu v roce 1607 Pravnehistoricke studie 38 2007 s 69 87