Ганна Михайлівна Панкратова (4 ...(16) лютого 1897, Одеса, — 25 травня 1957, Москва) — українська радянська історик, академік, громадський діяч. Член ЦК КПРС у 1952—1957 роках. Депутат Верховної ради СРСР 4-го скликання.
Панкратова Ганна Михайлівна | |
---|---|
Народилася | 4 (16) лютого 1897[2] або 16 лютого 1897[2] м. Одеса, Російська імперія |
Померла | 25 травня 1957[1][2](60 років) м. Москва, РРФСР, СРСР |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | історик, вихователька, політична діячка |
Галузь | історія |
Alma mater | Інститут червоної професури і ОНУ ім. І. І. Мечникова |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Вчене звання | Список академіків АН СРСР |
Науковий керівник | Покровський Михайло Миколайович |
Вчителі | Покровський Михайло Миколайович |
Відомі учні | d і Q40337877? |
Знання мов | російська[3] |
Заклад | МДУ і Вопросы истории |
Членство | Академія наук СРСР, ЦК КПРС, Угорська академія наук і Російська академія наук |
Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
Партія | КПРС |
Нагороди | |
|
Біографія
Народилася 4 лютого 1897 року в Одесі в родині робітників.
В 1914 році після закінчення гімназії почала викладати у вечірній та недільній школах. У 1914 - 1917 роках навчалася на історично-філологічному факультеті Одеських вищих жіночих курсів. Під час навчання на курсах брала активну участь у студентському русі, а по їх закінченню працювала інструктором позашкільної освіти (1917–1918). Соціальне походження, громадська діяльність та бурхливі політичні події початку століття підштовхнули до революційної діяльності та вступу до лав комуністичної партії (1919).
У роки громадянської війни була учасником партизанського руху в Одеській губернії. В 1920–1921 роках перебувала на партійній роботі в Українській СРР та на Уралі. Як активну учасницю революційних події в 1922 році було направлено на навчання до Інституту червоної професури у Москві, який вона закінчила в 1925 році. У цей час двічі перебувала на стажуванні за кордоном: в 1923 році у Німеччині (Франкфуртський інститут соціальних наук); в 1915 - 1926 роках у Франції (Соціальний музей, Музей війни).
Викладала історію на Вищих військово-політичних курсах при Академії Генерального штабу ЗС СРСР, Інституті червоної професури, Комуністичному університеті ім. Я. М. Свердлова (1922–1925 рр.), Ленінградській військово-політичній академії (1926–1927 рр.), Академії комуністичного виховання ім. Н. К. Крупскої (1926–1930 рр.), Вищій школі профспілкового руху ВЦСПС (1927–1929 рр.), Інституті історії Комуністичної академії (1929–1936 рр.), Московському державному педагогічному інституті ім. В. І. Леніна (1942–1947 рр.), Академії гуманітарних наук при ЦК КПРС (1947–1957 рр.) і Московському державному університеті, де по черзі займала посади в. о. професора (1927–1929 рр.), професора (1934–1936, 1947–1953 рр.) та завідувача кафедри історії СРСР (1934–1936 рр).
В 1929 році присвоєно звання професора, а у 1935 році — науковий ступінь доктора історичних наук. В 1936 році за звинуваченням у зв'язках із троцькістами виключена із лав партії та відправлена у заслання до Саратова. 1 квітня 1937 року затверджена професором історичного факультету місцевого університету, а від 20 березня 1939 року до 1 вересня 1940 року займала посаду завідувача кафедри історії народів СРСР. На історичному факультеті керувала семінаром з історії народів Поволжя. За її ініціативою була відкрита аспірантура.
У 1939 році добилася відновлення у лавах партії та одночасно з роботою в університеті як старший науковий співробітник і заступник директора Інституту історії АН СРСР (1939–1957 рр.) керувала групою з вивчення історії СРСР при цьому інституті. В 1040 році повернулась до Москви. У роки Другої світової війни разом з групою спеціалістів Інституту історії евакуйована до Алма-Ати.
Повернувшись в 1947 році до Москви продовжила працювати в Московському університеті та одночасно в АН СРСР. У 1953–1957 роках була головний редактор журналу «Питання історії», а до цього часу член редколегій журналів «Історик-марксист», «Боротьба класів "Історичний журнал", «Радянська книга" "Викладання історії в школі" та ін. Представляла історичну науку на міжнародних конгресах істориків: Варшава (1933–1934 р.), Будапешт (1953 р.), Рим (1955 р.). Велику кількість часу приділяла громадській діяльності — голова Національного комітету істориків СРСР (1955–1957 р.) і Асоціації сприяння ООН в СРСР. На XIX та XX з'їздах КПРС обиралась у члени ЦК КПРС, була депутатом Верховної Ради СРСР 4 скликання, членом Президії Верховної Ради СРСР.
Померла 25 травня 1957 у Москві. Похована на Новодівочому кладовищі Москви.
Наукова діяльність.
В роки війни під її керівництвом група відомих вчених-істориків з Москви, Ленінграду і Алма-Ати приступила до написання «Історії Казахської РСР». Це був перший у радянській історичній науці досвід узагальнення історії у масштабі союзної республіки від найдавніших часів до перших років війни. В умовах суворого воєнного часу, ідеологічного тиску, спірності багатьох питань така робота мала велике значення. До складу авторського колективу входили А. Баєвський, А. Бернштам, М. Вяткін, Б. Греков, Н. Дружинин, Н. Тимофєєв, А. Якунін та ін. Книга стала віхою у вивченні історії народів СРСР та надала стимул для наукового пошуку, дискусій, розширенню кола історичних джерел, що стосується як дорадянського, так і радянського періоду. Крім керівництва проектом, написання окремих розділів та редагування книги, Г. Панкратова виступила зі статтею-узагальненням. Брала участь у написанні першого тому цього видання (1949 р.), в обговоренні питань, пов'язаних із розв'язанням різних проблем історії Казахстану, давала наукові консультації.
Автор майже 200 наукових робіт з історії робітничого класу, революційного й робітничого рухів, західноєвропейського пролетаріату та керівник багатотомних документальних публікацій з історії революції 1905–1907 рр., радянського суспільства. Її першою фундаментальною науковою працею була монографія з історії робітничого класу (1923), в якій вона систематизувала зібрані на Уралі архівні матеріали та документи центральних архівів. Брала участь у створенні «Історії дипломатії» (1945 р.), а як голова історичної секції навчально-методичної ради протягом декілька років керувала укладенням програми з історії СРСР для середньої та вищої школи, методичних посібників для учителів. Під редакцією Г. Панкратової та за її авторської участі був створений підручник з історії СРСР для 8-10-х класів (1940 р.), який вважався основним протягом багатьох років та мав численні перевидання. Підручник з історії для 10-х класів був першим досвідом систематичного викладання післяжовтневого періоду історії СРСР.
Під її керівництвом готувались докторські дисертації істориків Е. Бекмаханова і С. Покровського. Вченою було надано чимало зусиль для відновлення імені відомого представника казахського народу Чокана Валіханова.
В 1939 році була обрана членом-кореспондентом Академії Наук СРСР, а у 1953 році - дісним членом (академіком відділення історичних наук, спеціалізація: історія СРСР). Також була дійсним членом АН Білоруської РСР (1940 р.), Академії педагогічних наук СРСР (1944 р.), членом АН Румунії (1955 р.), почесним членом АН Угорщини (1955 р.), іноземним членом АН Німецької Демократичної Республіки (1957 р.)
- Фабзавкомы и профсоюзы. Россия, Германия, Италия и Франция. — М., 1924
- О фашистской диктатуре в Германии // Борьба классов. — 1933. — № 5. — С. 2‒22
- Фашизм и рабочий класс Германии // Борьба классов. — 1933. — № 6. — С. 9‒29.
- Петербургский «Союз борьбы за освобождение рабочего класса». — М., 1939;
- Историческая наука в СССР за 25 лет (1917‒1942) // Исторический журнал. — 1942. — № 10. — С. 31‒48
- История Казахской ССР: с древнейших времен до наших дней. — Алма-Ата, 1943;
- Формирование пролетариата в России (XVII–XVIII вв.). — М., 1963;
- Рабочий класс России: Избранные труды. — М., 1983.
- Медалі «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «В пам'ять 800-річчя Москви»
- Сталінська премія (1946 р.).
- Почесні звання «Заслужений діяч науки РРФСР», «Заслужений діяч науки Казахської ССР».
Джерела та література
- Кузьминська О. Д.. Панкратова Ганна Михайлівна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 48. — .
- Памяти А. М. Панкратовой // Вопросы истории. — 1957. — № 4;
- Академик А. М. Панкратова // Из истории рабочего класса и революционного движения. — М., 1958;
- Большая Советская Энциклопедия: в 30-ти т. — Т. 19. — М.: ГРБСЭ, 1975. — С. 146;
- Бадя Л. В. Академик А. М. Панкратова — историк рабочего класса СССР. — М., 1979;
- Сидорова Л. А. Анна Михайловна Панкратова // Историки России XVIII—XX веков. Вып. 2. — М., 1995;
- Випускники Одеського (Новоросійського) університету. — Вип. 1. — Одеса, 2005. — С. 150.
Посилання
- Панкратова Ганна Михайлівна
- Академик Панкратова А. М. //http://nasb.gov.by/rus/members/academicians/pankratova.php
- Панкратова Анна Михайловна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Педагоги и психологи мира — 2012.
- Czech National Authority Database
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ganna Mihajlivna Pankratova 4 16 lyutogo 1897 Odesa 25 travnya 1957 Moskva ukrayinska radyanska istorik akademik gromadskij diyach Chlen CK KPRS u 1952 1957 rokah Deputat Verhovnoyi radi SRSR 4 go sklikannya Pankratova Ganna MihajlivnaNarodilasya4 16 lyutogo 1897 2 abo 16 lyutogo 1897 1897 02 16 2 m Odesa Rosijska imperiyaPomerla25 travnya 1957 1957 05 25 1 2 60 rokiv m Moskva RRFSR SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnististorik vihovatelka politichna diyachkaGaluzistoriyaAlma materInstitut chervonoyi profesuri i ONU im I I MechnikovaNaukovij stupindoktor istorichnih naukVchene zvannyaSpisok akademikiv AN SRSRNaukovij kerivnikPokrovskij Mihajlo MikolajovichVchiteliPokrovskij Mihajlo MikolajovichVidomi uchnid i Q40337877 Znannya movrosijska 3 ZakladMDU i Voprosy istoriiChlenstvoAkademiya nauk SRSR CK KPRS Ugorska akademiya nauk i Rosijska akademiya naukPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d PartiyaKPRSNagorodiZasluzhenij diyach nauki ta tehniki RRFSR Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodilasya 4 lyutogo 1897 roku v Odesi v rodini robitnikiv V 1914 roci pislya zakinchennya gimnaziyi pochala vikladati u vechirnij ta nedilnij shkolah U 1914 1917 rokah navchalasya na istorichno filologichnomu fakulteti Odeskih vishih zhinochih kursiv Pid chas navchannya na kursah brala aktivnu uchast u studentskomu rusi a po yih zakinchennyu pracyuvala instruktorom pozashkilnoyi osviti 1917 1918 Socialne pohodzhennya gromadska diyalnist ta burhlivi politichni podiyi pochatku stolittya pidshtovhnuli do revolyucijnoyi diyalnosti ta vstupu do lav komunistichnoyi partiyi 1919 U roki gromadyanskoyi vijni bula uchasnikom partizanskogo ruhu v Odeskij guberniyi V 1920 1921 rokah perebuvala na partijnij roboti v Ukrayinskij SRR ta na Urali Yak aktivnu uchasnicyu revolyucijnih podiyi v 1922 roci bulo napravleno na navchannya do Institutu chervonoyi profesuri u Moskvi yakij vona zakinchila v 1925 roci U cej chas dvichi perebuvala na stazhuvanni za kordonom v 1923 roci u Nimechchini Frankfurtskij institut socialnih nauk v 1915 1926 rokah u Franciyi Socialnij muzej Muzej vijni Vikladala istoriyu na Vishih vijskovo politichnih kursah pri Akademiyi Generalnogo shtabu ZS SRSR Instituti chervonoyi profesuri Komunistichnomu universiteti im Ya M Sverdlova 1922 1925 rr Leningradskij vijskovo politichnij akademiyi 1926 1927 rr Akademiyi komunistichnogo vihovannya im N K Krupskoyi 1926 1930 rr Vishij shkoli profspilkovogo ruhu VCSPS 1927 1929 rr Instituti istoriyi Komunistichnoyi akademiyi 1929 1936 rr Moskovskomu derzhavnomu pedagogichnomu instituti im V I Lenina 1942 1947 rr Akademiyi gumanitarnih nauk pri CK KPRS 1947 1957 rr i Moskovskomu derzhavnomu universiteti de po cherzi zajmala posadi v o profesora 1927 1929 rr profesora 1934 1936 1947 1953 rr ta zaviduvacha kafedri istoriyi SRSR 1934 1936 rr V 1929 roci prisvoyeno zvannya profesora a u 1935 roci naukovij stupin doktora istorichnih nauk V 1936 roci za zvinuvachennyam u zv yazkah iz trockistami viklyuchena iz lav partiyi ta vidpravlena u zaslannya do Saratova 1 kvitnya 1937 roku zatverdzhena profesorom istorichnogo fakultetu miscevogo universitetu a vid 20 bereznya 1939 roku do 1 veresnya 1940 roku zajmala posadu zaviduvacha kafedri istoriyi narodiv SRSR Na istorichnomu fakulteti keruvala seminarom z istoriyi narodiv Povolzhya Za yiyi iniciativoyu bula vidkrita aspirantura U 1939 roci dobilasya vidnovlennya u lavah partiyi ta odnochasno z robotoyu v universiteti yak starshij naukovij spivrobitnik i zastupnik direktora Institutu istoriyi AN SRSR 1939 1957 rr keruvala grupoyu z vivchennya istoriyi SRSR pri comu instituti V 1040 roci povernulas do Moskvi U roki Drugoyi svitovoyi vijni razom z grupoyu specialistiv Institutu istoriyi evakujovana do Alma Ati Povernuvshis v 1947 roci do Moskvi prodovzhila pracyuvati v Moskovskomu universiteti ta odnochasno v AN SRSR U 1953 1957 rokah bula golovnij redaktor zhurnalu Pitannya istoriyi a do cogo chasu chlen redkolegij zhurnaliv Istorik marksist Borotba klasiv Istorichnij zhurnal Radyanska kniga Vikladannya istoriyi v shkoli ta in Predstavlyala istorichnu nauku na mizhnarodnih kongresah istorikiv Varshava 1933 1934 r Budapesht 1953 r Rim 1955 r Veliku kilkist chasu pridilyala gromadskij diyalnosti golova Nacionalnogo komitetu istorikiv SRSR 1955 1957 r i Asociaciyi spriyannya OON v SRSR Na XIX ta XX z yizdah KPRS obiralas u chleni CK KPRS bula deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 4 sklikannya chlenom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR Pomerla 25 travnya 1957 u Moskvi Pohovana na Novodivochomu kladovishi Moskvi Naukova diyalnist V roki vijni pid yiyi kerivnictvom grupa vidomih vchenih istorikiv z Moskvi Leningradu i Alma Ati pristupila do napisannya Istoriyi Kazahskoyi RSR Ce buv pershij u radyanskij istorichnij nauci dosvid uzagalnennya istoriyi u masshtabi soyuznoyi respubliki vid najdavnishih chasiv do pershih rokiv vijni V umovah suvorogo voyennogo chasu ideologichnogo tisku spirnosti bagatoh pitan taka robota mala velike znachennya Do skladu avtorskogo kolektivu vhodili A Bayevskij A Bernshtam M Vyatkin B Grekov N Druzhinin N Timofyeyev A Yakunin ta in Kniga stala vihoyu u vivchenni istoriyi narodiv SRSR ta nadala stimul dlya naukovogo poshuku diskusij rozshirennyu kola istorichnih dzherel sho stosuyetsya yak doradyanskogo tak i radyanskogo periodu Krim kerivnictva proektom napisannya okremih rozdiliv ta redaguvannya knigi G Pankratova vistupila zi statteyu uzagalnennyam Brala uchast u napisanni pershogo tomu cogo vidannya 1949 r v obgovorenni pitan pov yazanih iz rozv yazannyam riznih problem istoriyi Kazahstanu davala naukovi konsultaciyi Avtor majzhe 200 naukovih robit z istoriyi robitnichogo klasu revolyucijnogo j robitnichogo ruhiv zahidnoyevropejskogo proletariatu ta kerivnik bagatotomnih dokumentalnih publikacij z istoriyi revolyuciyi 1905 1907 rr radyanskogo suspilstva Yiyi pershoyu fundamentalnoyu naukovoyu praceyu bula monografiya z istoriyi robitnichogo klasu 1923 v yakij vona sistematizuvala zibrani na Urali arhivni materiali ta dokumenti centralnih arhiviv Brala uchast u stvorenni Istoriyi diplomatiyi 1945 r a yak golova istorichnoyi sekciyi navchalno metodichnoyi radi protyagom dekilka rokiv keruvala ukladennyam programi z istoriyi SRSR dlya serednoyi ta vishoyi shkoli metodichnih posibnikiv dlya uchiteliv Pid redakciyeyu G Pankratovoyi ta za yiyi avtorskoyi uchasti buv stvorenij pidruchnik z istoriyi SRSR dlya 8 10 h klasiv 1940 r yakij vvazhavsya osnovnim protyagom bagatoh rokiv ta mav chislenni perevidannya Pidruchnik z istoriyi dlya 10 h klasiv buv pershim dosvidom sistematichnogo vikladannya pislyazhovtnevogo periodu istoriyi SRSR Pid yiyi kerivnictvom gotuvalis doktorski disertaciyi istorikiv E Bekmahanova i S Pokrovskogo Vchenoyu bulo nadano chimalo zusil dlya vidnovlennya imeni vidomogo predstavnika kazahskogo narodu Chokana Valihanova V 1939 roci bula obrana chlenom korespondentom Akademiyi Nauk SRSR a u 1953 roci disnim chlenom akademikom viddilennya istorichnih nauk specializaciya istoriya SRSR Takozh bula dijsnim chlenom AN Biloruskoyi RSR 1940 r Akademiyi pedagogichnih nauk SRSR 1944 r chlenom AN Rumuniyi 1955 r pochesnim chlenom AN Ugorshini 1955 r inozemnim chlenom AN Nimeckoyi Demokratichnoyi Respubliki 1957 r Fabzavkomy i profsoyuzy Rossiya Germaniya Italiya i Franciya M 1924 O fashistskoj diktature v Germanii Borba klassov 1933 5 S 2 22 Fashizm i rabochij klass Germanii Borba klassov 1933 6 S 9 29 Peterburgskij Soyuz borby za osvobozhdenie rabochego klassa M 1939 Istoricheskaya nauka v SSSR za 25 let 1917 1942 Istoricheskij zhurnal 1942 10 S 31 48 Istoriya Kazahskoj SSR s drevnejshih vremen do nashih dnej Alma Ata 1943 Formirovanie proletariata v Rossii XVII XVIII vv M 1963 Rabochij klass Rossii Izbrannye trudy M 1983 Medali Za doblesnu pracyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr V pam yat 800 richchya Moskvi Stalinska premiya 1946 r Pochesni zvannya Zasluzhenij diyach nauki RRFSR Zasluzhenij diyach nauki Kazahskoyi SSR Dzherela ta literaturaKuzminska O D Pankratova Ganna Mihajlivna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 48 ISBN 978 966 00 1142 7 Pamyati A M Pankratovoj Voprosy istorii 1957 4 Akademik A M Pankratova Iz istorii rabochego klassa i revolyucionnogo dvizheniya M 1958 Bolshaya Sovetskaya Enciklopediya v 30 ti t T 19 M GRBSE 1975 S 146 Badya L V Akademik A M Pankratova istorik rabochego klassa SSSR M 1979 Sidorova L A Anna Mihajlovna Pankratova Istoriki Rossii XVIII XX vekov Vyp 2 M 1995 Vipuskniki Odeskogo Novorosijskogo universitetu Vip 1 Odesa 2005 S 150 PosilannyaPankratova Ganna Mihajlivna Akademik Pankratova A M http nasb gov by rus members academicians pankratova phpPankratova Anna Mihajlovna Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Pedagogi i psihologi mira 2012 d Track Q126722605 Czech National Authority Database d Track Q13550863