Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Панейко Юрій Лукич (3 квітня 1886, Золочів, Львівська область — 18 серпня 1973, Мюнхен) — український правник, громадський діяч. Доктор юридичних наук. Дійсний член НТШ і УВАН, адміністративіст, історик держави та права.
| Панейко Юрій Лукич | |
|---|---|
 | |
| Народився | 3 квітня 1886[1] Золочів, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина |
| Помер | 18 серпня 1973 (87 років) Мюнхен, ФРН |
| Країна |  Австро-Угорщина ЗУНР УНР |
| Діяльність | правник, викладач університету |
| Галузь | право[2] і адміністративне право[2] |
| Посада | ректор Українського вільного університету |
Біографія
Народився 3 квітня 1886 року в Галичині (місто Золочів Львівської області). Вищу освіту одержав у Львівському університеті де в 1910 році закінчив факультет права та політичних наук, промуючись на доктора права.
В 1911 р. Панейко виїжджає до Галле (Німеччина), де займається ширшою науково-дослідницькою працею в рамках тамтешньої університетської програми на тему «Конституція в містах східних провінцій Пруссії, у порівнянні з містами в Галичині». В цьому університеті Панейко працює під керівництвом тоді відомого в Європі професора Ленінґа, визначного теоретика адміністративного права.
Для подальшої спеціалізації він через рік переїжджає до Відня, де продовжує наукову працю під керівництвом професора Бернаціка. Тут Юрій Панейко розпочинає опрацювання нової наукової теми, пов'язаної з правами національностей у Росії. Для одержання першоджерельних матеріалів Юрій Панейко в 1913 році, одержавши державну стипендію заходами Львівського університету виїжджає до Петербургу, де вивчає матеріали з російського права та працює в Імператорській публічній бібліотеці. Перша світова війна перервала наукову працю.
У повоєнних роках Юрій Панейко перебуває у Швейцарії (з 1924 року) і Франції, збираючи матеріали для подальшої наукової роботи.
В 1926 році в Парижі публікується його праця — «Ґенеза і підстави європейського самоврядування». Слід згадати, що у 1910-26, одночасно з науковою діяльністю Панейко, із перервами працював службовцем в адміністраціях Галицького намісництва(Львів), та Львівського та Краківського воєводств, здобуваючи таким чином кошти для дальшої науки. Разом з теоретичною підготовкою набував і практичного знання, що пізніше дуже допомогло йому в науковій праці. В 1926 році Панейко габілітувався на доцента адміністративного права й адміністрації у Ягелонському університеті (Краків).
В 1928 р. очолює (спочатку як надзвичайний професор) кафедру адміністрації та адміністративного права Віленського Університету Стефана Баторія, будучи її завідувачем до 1939 року. А вже в 1931 стає одночасно деканом факультету права та суспільних наук цього ж університету. На цій посаді він знаходиться до 1934 року.
В 1936 р. Панейко одержує ступінь звичайного професора адміністрації та адміністративного права Віленського Університету Стефана Баторія.
У 1934-39 рр. його обирають членом Компетенційного трибуналу у Варшаві. Це була судова установа, покликана вирішувати спори між вищими державними установами, інтерпретуючи певні норми діючої конституції. По суті це був прототип Конституційного суду у Польщі.
Спочатку шовіністичні кола Польщі вимагали скасувати обрання українця на цей пост. Та вищі польські державні чини змушені були рахуватись з тим, що Юрій Панейко був вже тоді одним з найвизначніших авторитетів адміністративного права в Європі.
З найважливіших наукових праць того часу слід згадати: «Значення станового самоврядування в державній організації» (Краків, 1928), «Польське адміністративне право» (Краків, 1929). З інших праць варто назвати: «Комунальне самоврядування у Швейцарії» (Варшава, 1929), «Ідея правомірності і право про устрій адвокатури» (1939) та ін.
Під час II світової війни професор Панейко перебував у Кракові, а згодом у Відні. Бурхливі роки другої світової війни не сприяли науковій праці. Але навіть у тих обставинах виходить кілька важливих праць. Зокрема, видано працю «Das polnische Wasser und Fischereirecht»" (Краків 1943).
Після війни змушений знаходитись на еміграції в Німеччині, тож переїжджає до Мюнхена, де з 1948 і аж до смерті працює професором розміщеного там Українського вільного університету (1948—1973). Протягом цього часу двічі обирався ректором УВУ в Мюнхені (у 1948 і 1961 роках).
Очолюючи кафедру адміністрації й адміністративного права, професор Панейко віддавався повністю педагогічній праці та здобув живий контакт з українським студентством. Протягом двох каденцій професора Юрія Панейка, як ректора Український Вільний Університет одержав від німецького Мінстерства культури офіційне визнання як рівноправна з німецькими державними університетами українська вищоосвітня установа. Варто відзначити, що в цей час в УВУ навчалась велика кількість студентів інших національностей, а також і деяка кількість докторантів і колишніх студентів Віленського університету. Як відзначали тоді сучасники «авторитет української високої школи стоїть високо, бо і високим авторитетом користується в міжнародних наукових колах ректор УВУ проф., д-р Юрій Панейко».
Там-таки, в Мюнхені опублікувується праця, яка вважається його найважливішим досягненням в житті: «Теоретичні основи місцевого самоврядування» (1963).
Помер ректор УВУ Юрій Лукич Панейко 18 серпня 1973 року у Мюнхені.
Наукова спадщина
Панейко є яскравим представником державної теорії місцевого самоврядування, багато уваги надавав ґенезі інституту місцевого самоврядування, розкриттю його сутності та змісту, співвідношенню з явищем державного управління тощо. Юрій Панейко визначав місцеве самоврядування «як оперту на приписи закону децентралізовану державну адміністрацію, виконуючу місцевими органами, які ієрархічно не підлягають іншим органам і є самостійними в межах, визначених законом загально правного порядку». Сучасники в еміграції називали його «одним з найвизначніших теперішніх українських вчених»
Юрій Панейко саме з цієї когорти учених, хто протягом життя досліджував проблеми місцевого самоврядування в європейських країнах і був там почутий, невідомим, але залишився незатребуваним в Україні. Звісно, не з вини рядових земляків. Очільникам бездержавного народу нічого іншого й не залишалося, як догідливо охороняти підлеглих від проникнення в їхнє середовище демократичних ідей. Тим паче що вже місце перебування того земляка відлякувало — Мюнхен. А саме тут сучасники Юрія Лукича захоплювалися його ерудицією, далекосяжними науковими висновками, друзі ж та просто знайомі, крім того, — глибинною любов'ю до України.
У «Збірнику на пошану Юрія Панейка» (Мюнхен, 1988) його сучасники зазначають, що основним об'єктом науки про місцеве самоврядування вчений вважав громаду. Саме вона «є тою клітиною, в якій проявляється безпосередня стичність державного органу з кожним громадянином, де добра адміністрація може себе проявити дуже позитивними наслідками».
На думку Юрія Панейка, поширенню терміна «місцеве самоврядування» сприяв німецький вчений Р. Гнейст, який пристосував англійське «selfgovernment» до умов організації місцевої влади у Пруссії середини XIX ст. При цьому він скористався німецьким «Selbstverwaltung», яке індетифікував з «selfgovernment», а це, як стверджує Юрій Панейко, було помилкою, оскільки «selfgovernment» є формою правління парламентської держави, що є протилежною до «government by prerogative» — форма правління, яка іменується абсолютною монархією. А сам термін «місцеве самоврядування» Р. Гнейст взяв із праці Сміта «Local Selfgovernment», який для позначення англійської місцевої адміністрації вживає слова « local self-government» . У перекладі з німецької як «местное самоуправление» цей термін прийшов до Росії, а затим як «місцеве самоврядування» і до України. У деяких державах подібна термінологія взагалі не застосовується, наприклад, у Франції законодавство оперує термінами «децентралізація» (la decentralisation), який почав застосовуватися як реакція на введення 28 плювіозу VIII року (17 лютого 1800 р.) Наполеоном префектуальної комунальної системи, або «муніципальна влада» (pouvoir municipal).
Водночас слід сказати, що учений не обожнював, не вважав демократію досконалістю. Його, зазначають автори збірника, «не вдоволяє, що в демократії вирішне значення має механічна більшість, незалежно від її вартости. Тут як фахівець, так і простак, мудрий і дурень мають голос однакової вартости. Вирішує маса, яка може скоро підпасти під впливи демагогів, яка неспроможна піднестися над рівень пересічности». І далі: «Він вважає, що в державному житті повинні бути представлені інтереси поодиноких суспільних верств, а тому необхідно знайти такий модус виборів, який забезпечував би пропорційну участь представників усіх верств у діючих органах». Адже в демократії «політичні погляди чи інтереси партії ставляться подекуди вище загального добра, де фахівець, який знає своє діло, мусить часто поступатися місцем ставленикові партії без потрібних знань і належного досвіду».
На підставі ґрунтовного аналізу вчений дійшов висновку, що «для українських відносин надавалася б найкраще французька система державної адміністрації, подібною до якої є австрійська. Це — через її ясність і простоту». Натомість він критично дивився на систему німецької державної адміністрації, тому що «вона є доволі заплутана, а через це й мало проглядна. І коли вона все-таки справно функціонує, то завдячувати це треба фактові, що німецькі державні службовці є фахово озброєні й виконують поставлені їм завдання совісно».
Варті уваги в цьому сенсі й деякі застороги Юрія Панейка, який неухильно вірив у державну незалежність України. Автори цитованого збірника, зокрема, зазначають: «Для самостійности України він бачив велику небезпеку в характері українця, в його нахилі до анархії. Після довголітньої неволі ця небезпека є реальна і доволі грізна».
Далекосяжні висновки, ідеї вченого, ґрунтовані на європейському досвіді, варті всебічної уваги сучасних очільників місцевого самоврядування, широких кіл громадськості. До того ж, останніми роками з ініціативи депутата Київради Наталії Шиманської організовано Фундацію місцевої демократії та європейської інтеграції імені Юрія Панейка. Після трагічної загибелі депутатки фундацію очолює Олександр Ключко.
Основні напрямки своєї діяльності — з адміністрації і адміністративного права Панейко писав польською, німецькою і українською мовами.
Основні праці
- «Витоки і основи європейського самоврядування (1926)»
- «Значення професійного самоврядування в організації держави» (1928)
- «Комунальне самоврядування у Швейцарії (1931)»
- «Наука адміністрації і адміністративного права (1947)»
- «Етичні моменти в державному житті (Вийшла у „Збірник УВУ“, 1948)»,
- «Теоретичні основи місцевого самоврядування (1963)»
- «Польське адміністративне право» (Краків, 1929),
- «Комунальне самоврядування у Швейцарії» (Варшава, 1929),
- «Ідея правомірностей» (1939)
- «Право про устрій адвокатури»
- «Das polniche Wasser und Fichereirecht» (Краків, 1943).
Панейко був також і автором різних статей на філософські, літературні і мистецькі теми. Його праці не втратили свого значення і сьогодні.
Джерела
- Газета «Свобода»
Примітки
- https://www.munzinger.de/search/go/document.jsp?id=00000005835
- Чеська національна авторитетна база даних
- Соколюк Зиновій. Юрій Панейко, 3.4.1886 — 18.8.1973. — Збірник на пошану Юрія Панейка. — Мюнхен, 1998. — с.14;
Посилання
- Панейко // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- http://www.viche.info/journal/581/[недоступне посилання з жовтня 2019]
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Серпень 2011) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Panejko Yurij Lukich 3 kvitnya 1886 Zolochiv Lvivska oblast 18 serpnya 1973 Myunhen ukrayinskij pravnik gromadskij diyach Doktor yuridichnih nauk Dijsnij chlen NTSh i UVAN administrativist istorik derzhavi ta prava Panejko Yurij LukichNarodivsya3 kvitnya 1886 1886 04 03 1 Zolochiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPomer18 serpnya 1973 1973 08 18 87 rokiv Myunhen FRNKrayina Avstro Ugorshina ZUNR UNRDiyalnistpravnik vikladach universitetuGaluzpravo 2 i administrativne pravo 2 Posadarektor Ukrayinskogo vilnogo universitetu Zmist 1 Biografiya 2 Naukova spadshina 2 1 Osnovni praci 3 Dzherela 4 Primitki 5 PosilannyaBiografiyared Narodivsya 3 kvitnya 1886 roku v Galichini misto Zolochiv Lvivskoyi oblasti Vishu osvitu oderzhav u Lvivskomu universiteti de v 1910 roci zakinchiv fakultet prava ta politichnih nauk promuyuchis na doktora prava V 1911 r Panejko viyizhdzhaye do Galle Nimechchina de zajmayetsya shirshoyu naukovo doslidnickoyu praceyu v ramkah tamteshnoyi universitetskoyi programi na temu Konstituciya v mistah shidnih provincij Prussiyi u porivnyanni z mistami v Galichini V comu universiteti Panejko pracyuye pid kerivnictvom todi vidomogo v Yevropi profesora Leninga viznachnogo teoretika administrativnogo prava Dlya podalshoyi specializaciyi vin cherez rik pereyizhdzhaye do Vidnya de prodovzhuye naukovu pracyu pid kerivnictvom profesora Bernacika Tut Yurij Panejko rozpochinaye opracyuvannya novoyi naukovoyi temi pov yazanoyi z pravami nacionalnostej u Rosiyi Dlya oderzhannya pershodzherelnih materialiv Yurij Panejko v 1913 roci oderzhavshi derzhavnu stipendiyu zahodami Lvivskogo universitetu viyizhdzhaye do Peterburgu de vivchaye materiali z rosijskogo prava ta pracyuye v Imperatorskij publichnij biblioteci Persha svitova vijna perervala naukovu pracyu U povoyennih rokah Yurij Panejko perebuvaye u Shvejcariyi z 1924 roku i Franciyi zbirayuchi materiali dlya podalshoyi naukovoyi roboti V 1926 roci v Parizhi publikuyetsya jogo pracya Geneza i pidstavi yevropejskogo samovryaduvannya Slid zgadati sho u 1910 26 odnochasno z naukovoyu diyalnistyu Panejko iz perervami pracyuvav sluzhbovcem v administraciyah Galickogo namisnictva Lviv ta Lvivskogo ta Krakivskogo voyevodstv zdobuvayuchi takim chinom koshti dlya dalshoyi nauki Razom z teoretichnoyu pidgotovkoyu nabuvav i praktichnogo znannya sho piznishe duzhe dopomoglo jomu v naukovij praci V 1926 roci Panejko gabilituvavsya na docenta administrativnogo prava j administraciyi u Yagelonskomu universiteti Krakiv V 1928 r ocholyuye spochatku yak nadzvichajnij profesor kafedru administraciyi ta administrativnogo prava Vilenskogo Universitetu Stefana Batoriya buduchi yiyi zaviduvachem do 1939 roku A vzhe v 1931 staye odnochasno dekanom fakultetu prava ta suspilnih nauk cogo zh universitetu Na cij posadi vin znahoditsya do 1934 roku V 1936 r Panejko oderzhuye stupin zvichajnogo profesora administraciyi ta administrativnogo prava Vilenskogo Universitetu Stefana Batoriya U 1934 39 rr jogo obirayut chlenom Kompetencijnogo tribunalu u Varshavi Ce bula sudova ustanova poklikana virishuvati spori mizh vishimi derzhavnimi ustanovami interpretuyuchi pevni normi diyuchoyi konstituciyi Po suti ce buv prototip Konstitucijnogo sudu u Polshi Spochatku shovinistichni kola Polshi vimagali skasuvati obrannya ukrayincya na cej post Ta vishi polski derzhavni chini zmusheni buli rahuvatis z tim sho Yurij Panejko buv vzhe todi odnim z najviznachnishih avtoritetiv administrativnogo prava v Yevropi Z najvazhlivishih naukovih prac togo chasu slid zgadati Znachennya stanovogo samovryaduvannya v derzhavnij organizaciyi Krakiv 1928 Polske administrativne pravo Krakiv 1929 Z inshih prac varto nazvati Komunalne samovryaduvannya u Shvejcariyi Varshava 1929 Ideya pravomirnosti i pravo pro ustrij advokaturi 1939 ta in Pid chas II svitovoyi vijni profesor Panejko perebuvav u Krakovi a zgodom u Vidni Burhlivi roki drugoyi svitovoyi vijni ne spriyali naukovij praci Ale navit u tih obstavinah vihodit kilka vazhlivih prac Zokrema vidano pracyu Das polnische Wasser und Fischereirecht Krakiv 1943 Pislya vijni zmushenij znahoditis na emigraciyi v Nimechchini tozh pereyizhdzhaye do Myunhena de z 1948 i azh do smerti pracyuye profesorom rozmishenogo tam Ukrayinskogo vilnogo universitetu 1948 1973 Protyagom cogo chasu dvichi obiravsya rektorom UVU v Myunheni u 1948 i 1961 rokah Ocholyuyuchi kafedru administraciyi j administrativnogo prava profesor Panejko viddavavsya povnistyu pedagogichnij praci ta zdobuv zhivij kontakt z ukrayinskim studentstvom Protyagom dvoh kadencij profesora Yuriya Panejka yak rektora Ukrayinskij Vilnij Universitet oderzhav vid nimeckogo Minsterstva kulturi oficijne viznannya yak rivnopravna z nimeckimi derzhavnimi universitetami ukrayinska vishoosvitnya ustanova Varto vidznachiti sho v cej chas v UVU navchalas velika kilkist studentiv inshih nacionalnostej a takozh i deyaka kilkist doktorantiv i kolishnih studentiv Vilenskogo universitetu Yak vidznachali todi suchasniki avtoritet ukrayinskoyi visokoyi shkoli stoyit visoko bo i visokim avtoritetom koristuyetsya v mizhnarodnih naukovih kolah rektor UVU prof d r Yurij Panejko Tam taki v Myunheni opublikuvuyetsya pracya yaka vvazhayetsya jogo najvazhlivishim dosyagnennyam v zhitti Teoretichni osnovi miscevogo samovryaduvannya 1963 Pomer rektor UVU Yurij Lukich Panejko 18 serpnya 1973 roku u Myunheni Naukova spadshinared Panejko ye yaskravim predstavnikom derzhavnoyi teoriyi miscevogo samovryaduvannya bagato uvagi nadavav genezi institutu miscevogo samovryaduvannya rozkrittyu jogo sutnosti ta zmistu spivvidnoshennyu z yavishem derzhavnogo upravlinnya tosho Yurij Panejko viznachav misceve samovryaduvannya yak opertu na pripisi zakonu decentralizovanu derzhavnu administraciyu vikonuyuchu miscevimi organami yaki iyerarhichno ne pidlyagayut inshim organam i ye samostijnimi v mezhah viznachenih zakonom zagalno pravnogo poryadku 3 Suchasniki v emigraciyi nazivali jogo odnim z najviznachnishih teperishnih ukrayinskih vchenih Yurij Panejko same z ciyeyi kogorti uchenih hto protyagom zhittya doslidzhuvav problemi miscevogo samovryaduvannya v yevropejskih krayinah i buv tam pochutij nevidomim ale zalishivsya nezatrebuvanim v Ukrayini Zvisno ne z vini ryadovih zemlyakiv Ochilnikam bezderzhavnogo narodu nichogo inshogo j ne zalishalosya yak dogidlivo ohoronyati pidleglih vid proniknennya v yihnye seredovishe demokratichnih idej Tim pache sho vzhe misce perebuvannya togo zemlyaka vidlyakuvalo Myunhen A same tut suchasniki Yuriya Lukicha zahoplyuvalisya jogo erudiciyeyu dalekosyazhnimi naukovimi visnovkami druzi zh ta prosto znajomi krim togo glibinnoyu lyubov yu do Ukrayini U Zbirniku na poshanu Yuriya Panejka Myunhen 1988 jogo suchasniki zaznachayut sho osnovnim ob yektom nauki pro misceve samovryaduvannya vchenij vvazhav gromadu Same vona ye toyu klitinoyu v yakij proyavlyayetsya bezposerednya stichnist derzhavnogo organu z kozhnim gromadyaninom de dobra administraciya mozhe sebe proyaviti duzhe pozitivnimi naslidkami Na dumku Yuriya Panejka poshirennyu termina misceve samovryaduvannya spriyav nimeckij vchenij R Gnejst yakij pristosuvav anglijske selfgovernment do umov organizaciyi miscevoyi vladi u Prussiyi seredini XIX st Pri comu vin skoristavsya nimeckim Selbstverwaltung yake indetifikuvav z selfgovernment a ce yak stverdzhuye Yurij Panejko bulo pomilkoyu oskilki selfgovernment ye formoyu pravlinnya parlamentskoyi derzhavi sho ye protilezhnoyu do government by prerogative forma pravlinnya yaka imenuyetsya absolyutnoyu monarhiyeyu A sam termin misceve samovryaduvannya R Gnejst vzyav iz praci Smita Local Selfgovernment yakij dlya poznachennya anglijskoyi miscevoyi administraciyi vzhivaye slova local self government U perekladi z nimeckoyi yak mestnoe samoupravlenie cej termin prijshov do Rosiyi a zatim yak misceve samovryaduvannya i do Ukrayini U deyakih derzhavah podibna terminologiya vzagali ne zastosovuyetsya napriklad u Franciyi zakonodavstvo operuye terminami decentralizaciya la decentralisation yakij pochav zastosovuvatisya yak reakciya na vvedennya 28 plyuviozu VIII roku 17 lyutogo 1800 r Napoleonom prefektualnoyi komunalnoyi sistemi abo municipalna vlada pouvoir municipal Vodnochas slid skazati sho uchenij ne obozhnyuvav ne vvazhav demokratiyu doskonalistyu Jogo zaznachayut avtori zbirnika ne vdovolyaye sho v demokratiyi virishne znachennya maye mehanichna bilshist nezalezhno vid yiyi vartosti Tut yak fahivec tak i prostak mudrij i duren mayut golos odnakovoyi vartosti Virishuye masa yaka mozhe skoro pidpasti pid vplivi demagogiv yaka nespromozhna pidnestisya nad riven peresichnosti I dali Vin vvazhaye sho v derzhavnomu zhitti povinni buti predstavleni interesi poodinokih suspilnih verstv a tomu neobhidno znajti takij modus viboriv yakij zabezpechuvav bi proporcijnu uchast predstavnikiv usih verstv u diyuchih organah Adzhe v demokratiyi politichni poglyadi chi interesi partiyi stavlyatsya podekudi vishe zagalnogo dobra de fahivec yakij znaye svoye dilo musit chasto postupatisya miscem stavlenikovi partiyi bez potribnih znan i nalezhnogo dosvidu Na pidstavi gruntovnogo analizu vchenij dijshov visnovku sho dlya ukrayinskih vidnosin nadavalasya b najkrashe francuzka sistema derzhavnoyi administraciyi podibnoyu do yakoyi ye avstrijska Ce cherez yiyi yasnist i prostotu Natomist vin kritichno divivsya na sistemu nimeckoyi derzhavnoyi administraciyi tomu sho vona ye dovoli zaplutana a cherez ce j malo proglyadna I koli vona vse taki spravno funkcionuye to zavdyachuvati ce treba faktovi sho nimecki derzhavni sluzhbovci ye fahovo ozbroyeni j vikonuyut postavleni yim zavdannya sovisno Varti uvagi v comu sensi j deyaki zastorogi Yuriya Panejka yakij neuhilno viriv u derzhavnu nezalezhnist Ukrayini Avtori citovanogo zbirnika zokrema zaznachayut Dlya samostijnosti Ukrayini vin bachiv veliku nebezpeku v harakteri ukrayincya v jogo nahili do anarhiyi Pislya dovgolitnoyi nevoli cya nebezpeka ye realna i dovoli grizna Dalekosyazhni visnovki ideyi vchenogo gruntovani na yevropejskomu dosvidi varti vsebichnoyi uvagi suchasnih ochilnikiv miscevogo samovryaduvannya shirokih kil gromadskosti Do togo zh ostannimi rokami z iniciativi deputata Kiyivradi Nataliyi Shimanskoyi organizovano Fundaciyu miscevoyi demokratiyi ta yevropejskoyi integraciyi imeni Yuriya Panejka Pislya tragichnoyi zagibeli deputatki fundaciyu ocholyuye Oleksandr Klyuchko Osnovni napryamki svoyeyi diyalnosti z administraciyi i administrativnogo prava Panejko pisav polskoyu nimeckoyu i ukrayinskoyu movami Osnovni pracired Vitoki i osnovi yevropejskogo samovryaduvannya 1926 Znachennya profesijnogo samovryaduvannya v organizaciyi derzhavi 1928 Komunalne samovryaduvannya u Shvejcariyi 1931 Nauka administraciyi i administrativnogo prava 1947 Etichni momenti v derzhavnomu zhitti Vijshla u Zbirnik UVU 1948 Teoretichni osnovi miscevogo samovryaduvannya 1963 Polske administrativne pravo Krakiv 1929 Komunalne samovryaduvannya u Shvejcariyi Varshava 1929 Ideya pravomirnostej 1939 Pravo pro ustrij advokaturi Das polniche Wasser und Fichereirecht Krakiv 1943 Panejko buv takozh i avtorom riznih statej na filosofski literaturni i mistecki temi Jogo praci ne vtratili svogo znachennya i sogodni Dzherelared Gazeta Svoboda Primitkired https www munzinger de search go document jsp id 00000005835 a b Cheska nacionalna avtoritetna baza danih d Track Q13550863 Sokolyuk Zinovij Yurij Panejko 3 4 1886 18 8 1973 Zbirnik na poshanu Yuriya Panejka Myunhen 1998 s 14 Posilannyared Panejko Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 http www viche info journal 581 nedostupne posilannya z zhovtnya 2019 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Serpen 2011 Otrimano z https uk wikipedia org wiki Panejko Yurij Lukich