Не плутати з Пам ятником жертвам Талергофського ув язнення пам ятним знаком у Галичі спорудженим у 1929 році Шаблон Визн

Не плутати з Пам'ятником жертвам Талергофського ув'язнення — пам'ятним знаком у Галичі, спорудженим у 1929 році.

Пам'ятник жертвам Талергофу



Листівка на паспарту, 1934 рік

49°50′02″ пн. ш. 24°03′10″ сх. д. / 49.83389° пн. ш. 24.05278° сх. д. / 49.83389; 24.05278Координати: 49°50′02″ пн. ш. 24°03′10″ сх. д. / 49.83389° пн. ш. 24.05278° сх. д. / 49.83389; 24.05278
Тип	пам'ятник
Статус спадщини	пам'ятка історії місцевого значення України
Країна	Україна
Розташування	Львів, Личаківський цвинтар
Архітектор	Олег Луцик
Скульптор	Людвік Турович
Матеріал	чорний, білий мармур
Засновано	1934
Будівництво	1934 — 1934
Пам'ятник жертвам Талергофу (Львів) (Львів)

Пам'ятник жертвам Талергофу у Вікісховищі

Пам'ятник жертвам Талергофу — меморіал, присвячений пам'яті галицьких рософілів, в'язнів австро-угорського концентраційного табору Талергоф 1914—1918 років. Розташований у Львові на території історико-меморіального музею-заповідника Личаківський цвинтар. Споруджений в 1934 році за проектом львівського скульптора (Туровича). Архітектор .

Історія створення

Див. також: Талергоф та Центральний Талергофський комітет

У 1934 році відбувся 2-й галицьких русофілів. Під час з'їзду було прийняте рішення спорудити у Львові меморіальний пам'ятник до двадцятиріччя табору Талергоф в пам'ять про жертви злочинів, вчинених Австро-Угорщиною проти українського та русинського населення імперії. Кенотаф вирішили встановити на Личаківському цвинтарі. Архітектор пам'ятника — Олег Луцик, роботами зі спорудження керував інженер Людвік Турович, він же був автором проекту.

Спорудження пам'ятника започаткувало традицію на проводити панахиду «за невинними жертвами Першої світової війни — в Талергофі, Терезіні, у інших місцях закатованих і стражденних».

Конструкція

Меморіал являє собою стелу з чорного мармуру, в яку вписаний великий білого мармуру. Внизу стели викарбуваний напис позолоченими літерами напис: (рос. дореф. «Жертвамъ Талергофа. 1914—1918. Галицкая Русь»). Навколо напис облямований стилізованим терновим вінком. Вінок виконаний з кованого металу і закріплений з відривом від основи.

У 1964 році, в пам'ять про 50-річчя Талергофа, до пам'ятника був добудований центральний квітник і поставлений бетонний бордюр. У 1972 році до пам'ятника було здійснено підпоховання померлого колишнього в'язня Талергофа Максима Карпяка (1891—1972).

У 1974 році перед стелою прибудовані два бічних блоки з кам'яними таблицями російською дореформеному мовою, які в 2010 замінені мідними табличками з написами російською та українською мовами. На лівій табличці написано: «Тут спочиває в'язень Талергофу, борець з німецькими окупантами, який народився на Лемківщині, Максим Іванович Карпяк 1891—1972» (рос. «Здесь покоится прах узника концлагеря Талергоф, участника подпольной борьбы с немецкими оккупантами уроженца с. Климовка на Лемковщине Максима Ивановича Карпяка»), на правій: «Вічна слава мученикам Талергофу, Терезина та інших концтаборів — борцям за возз'єднання з Великою Руссю» (рос. «Вечная слава мученикам Талергофа, Терезина и других концлагерей — борцам за воссоединение Прикарпатья с Великой Русью»).

Примітки

Пашаева Н. М. Очерки истории русского движения в Галичине XIX—XX вв. — Москва, 2001. — С. 170. — . (рос.)

Посилання

У Львові в день 100-річчя концтабору Талергофу молитимуться за загиблими на Донбасі [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.] // УНІАН, 2 вересня 2014

[Пашаєва-1] Пашаева Н. М. Очерки истории русского движения в Галичине XIX—XX вв. — Москва, 2001. — С. 170. — . (рос.)